Постанова

від 01.12.2020 по справі 912/2849/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/2849/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: Тимошенко А.А.,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020

(головуючий - Білецька Л.М., судді Вечірко І.О., Парусніков Ю.Б.)

у справі №912/2849/19 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом ОСОБА_1

до Житлово - будівельного кооперативу "Княжичі"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міської ради міста Кропивницького, 2) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі" (далі - Кооператив) про визнання недійсним рішення загальних зборів Кооперативу, оформленого протоколом №1/08 від 15.08.2014 (далі - Збори), скасування реєстраційного запису №14441050010006220 від 18.08.2014 про внесення змін до установчих документів юридичної особи, що пов`язані зі зміною в складі - інформації про засновників, здійсненого державним реєстратором Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Класовим Є.М.

2. Позов мотивований тим, що фактично Збори проведені не були, рішення Зборів ухвалене з порушенням визначених законодавством та статутом Кооперативу процедур, порушенням прав засновників Кооперативу, є протиправним. Зокрема, Позивач зазначає, що він не укладав жодної угоди щодо відступлення належного йому паю на користь ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2020 позов задоволений повністю.

4. Рішення мотивоване встановленням обставин щодо порушення порядку підготовки та проведення Зборів. Також суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття рішення Зборів без належних правових підстав з огляду на відсутність доказів вчинення правочину щодо відчуження Позивачем належної йому частки в Кооперативі на користь Третьої особи-2.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

6. Постанова мотивована тим, що факт повідомлення або неповідомлення ОСОБА_3 про проведення Зборів не входить до предмета доказування в цій справі, адже вона не заявляла про свої порушені у зв`язку з цим права, тоді як Позивач не уповноважений на захист або представництво прав зазначеної особи. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що Позивачем і Третьою особою-2 вчинено у простій письмовій формі договір дарування паю (частки корпоративних прав), що підтверджується нотаріально посвідченою заявою Позивача і протоколом Зборів, який містить підписи Позивача і Третьої особи-2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

9. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив закон, який підлягав застосуванню.

10. На думку Позивача, висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, оскільки у протоколі Зборів не зазначена умова про безоплатність передачі частки на користь Третьої особи-2.

11. Також Позивач зазначає, що його заява про виведення зі складу членів Кооперативу та відступлення безоплатно своєї частки на користь Третьої особи-2 не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована відповідним уповноваженим органам, не є правочином, а є наслідком первинних дій - правочину з відчуження частки.

12. Крім того, Позивач у касаційній скарзі посилається на обставини проведення Зборів формально, без належної підготовки та повідомлення ОСОБА_3 про їх проведення, за відсутності членів Кооперативу за юридичною адресою Відповідача.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. Відповідач і Третя особа-2 надали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять у задоволенні скарги відмовити.

14. Відповідач вважає постанову суду апеляційної інстанції обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. На думку Відповідача, висновок апеляційного господарського суду про дотримання письмової форми договору дарування Позивачем частки Третій особі-2 повністю відповідає обставинам справи та доказам, поданим на їх підтвердження.

15. Крім того, Відповідач посилається на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду, щодо визнання недійсним лише тих рішень загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). При цьому Відповідач зазначає, що Позивач не спростував висновок суду апеляційної інстанції про те, що Зборами не порушено його корпоративне право.

16. Третя особа-2 вважає постанову суду апеляційної інстанції обґрунтованою, законною та такою, що захистила його корпоративні права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. Відповідно до п. 1.1 Статуту Кооператив створений фізичними особами, які добровільно об`єднались на основі членства з метою спільного вирішення та задоволення соціально-побутових потреб та забезпечення житлом членів кооперативу та їх сімей шляхом організації будівництва житлових будинків (котеджів) або двох-, трьох- та багатоквартирних блокованих жилих будинків з прибудинковими будівлями, нежитлових приміщень та спортивно-оздоровчого комплексу за кошти Кооперативу або за допомогою банківських кредитів, а також для наступної експлуатації та управління цими будинками та спорудами, за рішенням установчих зборів засновників від 25.09.2008 та згідно Конституції України, Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України, Закону України "Про власність", інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

18. Згідно з пунктом 1.10 Статуту (в редакції, затвердженій загальними зборами членів (засновників) Кооперативу, результати яких оформлені протоколом №1 від 25.09.2008) засновниками (членами) Кооперативу із статутним капіталом, розмір якого становить 1500 грн і поділений на три рівних частки по 500 грн, є: Позивач (має 1 частку, що дорівнює 500 грн), ОСОБА_3 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн), ОСОБА_1 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн). Статутний капітал може складатися з грошових та майнових внесків.

19. Згідно з пунктом 1.10 Статуту (в редакції зі змінами, внесеними рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом №2 від 05.11.2008) засновниками (членами) Кооперативу зі статутним капіталом, сформованим за рахунок грошових та майнових внесків, розмір якого становить 3866616 грн, є: Позивач (має 1 частку, що дорівнює 3865616 грн), ОСОБА_3 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн), ОСОБА_1 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн). Статутний капітал може складатися з грошових та майнових внесків.

20. Членами Кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай в порядку та розмірах, визначених статутом Кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (п. 3.1 Статуту).

21. Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до Кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними зборами Кооперативу (п. 3.2.1 Статуту).

22. Член або асоційований учасник Кооперативу, який бажає вийти з Кооперативу, повинен подати заяву голові Кооперативу (п. 3.6.1 Статуту).

23. Громадянин, юридична особа вважається таким, що добровільно вийшов з Кооперативу: а) з дня подачі заяви голові Кооперативу - при виході з Кооперативу до отримання об`єкта нерухомості в користування; б) з дня передачі об`єкта нерухомості по акту прийому-передачі - при виході з Кооперативу до повної оплати пайового внеску; в) з дня надання до Кооперативу документа, який свідчить про відчуження об`єкта нерухомості та про перехід права власності - при виході з Кооперативу власника об`єкта нерухомості (п. 3.6.2 Статуту).

24. Особі, яка вибула з Кооперативу на підставах, передбачених пунктами (а), (б) статті 3.6.2 Статуту, повертається внесена нею сума паєнагромадження. Повернення паєнагромадження проводиться не пізніше 10 днів після внесення відповідної суми новоприйнятим членом Кооперативу (пункт 3.6.3 Статуту).

25. Пай кожного члена та асоційованого учасника кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір, порядок, строки внесення пайового внеску визначаються загальними зборами членів Кооперативу (п. 9.1 Статуту).

26. Пай, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена та асоційованого учасника у майні кооперативу. Кооператив веде персоніфікований облік загальної частки кожного члена кооперативу (п. 9.2 Статуту).

27. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична особа чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки (п. 9.3 Статуту).

28. Розмір загальної частки паю визначається згідно з даними бухгалтерського обліку станом на дату подачі заявки про вихід і виплачується не пізніше 3 місяців з дня подачі заявки (п. 9.4 Статуту).

29. Право власності членів та асоційованих членів та асоційованих учасників кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується (п. 9.5 Статуту).

30. Органами управління Кооперативу є загальні збори членів кооперативу, правління кооперативу і голова кооперативу (п. 10.1 Статуту).

31. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п. 10.2 Статуту). До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема прийняття рішення про прийняття в кооператив та виключення з нього (п. 10.3.8 Статуту). Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (10.6 Статуту).

32. Відповідно до заяви від 15.08.2014 Позивач, повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, без будь-якого тиску зі сторони, згідно з власним волевиявленням заявив про свій вихід зі складу засновників (членів) Кооперативу та відступлення своєї частки засновника (члена) Кооперативу. При цьому Позивач повідомив Кооперативу, його загальним зборам та всім зацікавленим особам, що ним в інтересах Кооперативу відступається безоплатно належна йому частка статутного капіталу, що дорівнює 3865616 грн на користь Третьої особи-2. Справжність підпису Позивача посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Нестеренко С.А. 15 серпня 2014, зареєстрована в реєстрі за №640.

33. 15 серпня 2014 року відбулися загальні збори засновників (членів) Кооперативу, які вирішили:

1. Задовольнити заяву Позивача про вихід зі складу засновників (членів) кооперативу та надати згоду на відступлення належної йому частки в розмірі 3865616 грн на користь Третьої особи-2.

2. Прийняти до уваги, що засновники (члени) кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовились від свого переважного права придбати частку у статутному капіталі кооперативу, що відступається.

3. Надати згоду на передачу Третій особі-2 частки в статутному капіталі кооперативу в розмірі 3865616 грн, яка відступається Позивачем.

4. Прийняти Третю особу-2 до складу засновників (членів) кооперативу із часткою в статутному капіталі кооперативу 3865616 грн.

5. Внести зміни до статуту Кооперативу відносно зміни складу засновників (членів) кооперативу та розподілу статутного капіталу між засновниками (членами) кооперативу.

6. Підтвердити повноваження голови кооперативу ОСОБА_1 та доручити йому (з правом передоручення тертім особам) провести державну реєстрацію змін до установчих документів кооперативу, згідно з чинним законодавством України.

34. Протокол Зборів підписаний Позивачем, ОСОБА_1 та Третьою особою-2.

35. Згідно з положеннями Статуту (в редакції зі змінами, затвердженими рішенням Зборів) засновниками (членами) Кооперативу зі статутним капіталом, сформованим за рахунок грошових та майнових внесків, розмір якого становить 3866616 грн, є: Третя особа-2 (має 1 частку, що дорівнює 3865616 грн), ОСОБА_3 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн), ОСОБА_1 (має 1 частку, що дорівнює 500 грн).

36. У матеріалах справи відсутні докази вчинення правочину на підтвердження відступлення (відчуження) Позивачем належної йому частки в Кооперативі на користь Третьої особи-2.

37. На підтвердження обставин належного повідомлення всіх членів Кооперативу про проведення Зборів Відповідач подав до суду копію повідомлення від 06.06.2014, адресованого ОСОБА_3 , підписаного засновниками Кооперативу Позивачем та ОСОБА_1 , та копію заяви ОСОБА_3 від 09.06.2014 про поінформованість її щодо скликання Зборів.

38. Суд першої інстанції зазначені копії не визнав належними та допустимими, оскільки на вимогу суду Відповідач не надав оригінали таких доказів.

39. Суд апеляційної інстанції визнав доведеними обставини належного повідомлення ОСОБА_3 про Збори з огляду на положення частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція Верховного Суду

40. У силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку.

41. Способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

42. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

43. Корпоративні права визначені у частині 1 статті 167 Господарського кодексу України як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

44. Пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України до господарських організацій віднесені юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

45. Частиною 5 статті 63 Господарського кодексу України визначено, що корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. До корпоративних підприємств віднесені, зокрема, кооперативні підприємства.

46. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо) (ч. 1 ст. 94 Господарського кодексу України).

47. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію").

48. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (ст. 15 Закону України "Про кооперацію").

49. Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом (ст.ст. 10, 11 Закону України "Про кооперацію").

50. Членство в кооперативі припиняється, зокрема, у разі добровільного виходу з нього. Одними з основних прав члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом (ст.ст. 12, 13 Закону України "Про кооперацію").

51. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується (ст. 21 Закону України "Про кооперацію").

52. Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майнові права та обов`язки вважаються майном як особливим об`єктом.

53. У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

54. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.ст. 315, 317, 319 Цивільного кодексу України).

55. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 Цивільного кодексу України). Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

56. З аналізу наведених положень законодавства в їх системному взаємозв`язку вбачається, що член кооперативу має право добровільного виходу з нього, і затвердження рішення про припинення членства в кооперативі віднесено до компетенції загальних зборів як вищого органу управління кооперативу. Наслідком виходу члена з кооперативу є одержання ним своєї загальної частки (паю) у встановленому законом порядку. Водночас норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють основи функціонування кооперації в України, не забороняють члену житлово-будівельного кооперативу як власнику розпорядитися належною йому часткою (паєм) у кооперативі на свій розсуд, зокрема шляхом її відчуження (якщо це не заборонено статутом кооперативу). Затвердження рішення про прийняття нових членів до кооперативу також належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

57. Дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків є правочином. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ст. 202 ЦК України).

58. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

59. Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки. Відступлення частки є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

60. Якщо сторони або особа певним чином називають правочин який нею/ними вчиняється, але по суті він відповідає ознакам іншого правочину, мають застосовуватися норми, що регулюють цей останній правочин. Тобто якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. Якщо взамін частки особа нічого не отримує - це договір дарування.

61. Зокрема, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним (ст.ст. 717-719 ЦК України).

62. Статтею 207 Цивільного кодексу України визначені вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

63. Заява члена кооперативу про його вихід зі складу засновників (членів) кооперативу не може бути самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку. Водночас письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім`я кооперативу та протоколі загальних зборів учасників за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки, і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного). Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, щодо застосування положень статей 717, 719 Цивільного кодексу України.

64. Врахувавши зазначену правову позицію, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення Позивачем і Третьою особою-2 договору дарування паю (частки) із дотриманням простої письмової форми, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою Позивача і протоколом Зборів, який містить підписи Позивача і Третьої особи-2, а також виконанням рішення Зборів, здійснення на його підставі державної реєстрації змін до статуту Кооперативу.

65. Суд вважає безпідставним твердження Позивача про невідповідність висновку суду апеляційної інстанції правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, через те, що у протоколі Зборів, який містить підписи обох сторін, не зазначено умову про безоплатність передачі частки на користь Третьої особи-2.

66. Суд звертає увагу, що ані заява Позивача про вихід зі складу засновників (членів) кооперативу, ані протокол Зборів окремо не є правочином з відчуження належної Позивачеві частки в кооперативі, адже жодний із них не є єдиним підписаним сторонами документом, у якому зафіксований зміст такого правочину.

67. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами у спірних правовідносинах волевиявлення Позивача на безоплатне відчуження Третій особі-2 належної йому частки в кооперативі та волевиявлення Третьої особи-2 на прийняття зазначеної частки виражене шляхом складання кількох документів - нотаріально посвідченої заяви про вихід Позивача зі складу засновників (членів) Кооперативу, в якій саме зазначено про безоплатне відчуження частки, та підписаного обома сторонами протоколу Зборів. Відповідно, зміст договору дарування зафіксований у зазначених документах у їх сукупності, а не в кожному окремо.

68. Суд відхиляє доводи Позивача про те, що зазначені документи можуть вважатися договором дарування лише в тому випадку, якщо в них обох зазначено про безоплатність передачі частки, адже таке твердження не відповідає сутності простої письмової форми договору, передбаченої статтею 207 Цивільного кодексу України та статтею 181 Господарського кодексу України.

69. Суд також враховує, що виражений Третьою особою-2 шляхом підписання протоколу Зборів акцепт є відповідно до положень статті 642 Цивільного кодексу України повним і безумовним прийняттям пропозиції укласти договір на зазначених Позивачем умовах безоплатного відступлення, адже з встановлених судами попередніх інстанцій обставин не вбачається надання Третьою особою-2 відповіді про згоду укласти договір на інших умовах (зокрема, оплатності), яка відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України була б відмовою від одержаної пропозиції і новою офертою.

70. Отже, встановивши обставини добровільного виходу Позивача зі складу учасників (членів) Кооперативу, а також відчуження ним своєї частки (паю) в Кооперативі на користь Третьої особи-2, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Зборів із заявлених Позивачем підстав.

71. При цьому суд апеляційної інстанції, зокрема, слушно зазначив про те, що факт повідомлення або неповідомлення ОСОБА_3 про проведення Зборів не входить до предмета доказування в цій справі, адже зазначена особа не заявляла про свої порушені в зв`язку з цим права, а Позивач не уповноважений ОСОБА_3 на захист або представництво її прав. Водночас з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Позивач реалізував своє право на участь у Зборах.

72. Передбачені частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави оскарження постанови суду апеляційної інстанції в частині зазначеного висновку Позивачем у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) не наведені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права до встановлених ним обставин як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

74. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат

75. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі №912/2849/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Кролевець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець