ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про поновлення пропущеного строку для пред`явлення
виконавчого документа до виконання
08.07.2020Справа № 910/2747/15-г
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Яценко Я.М., розглянувши у судовому засіданні
заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"
про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання
у справі № 910/2747/15-г
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району"
про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 664 668,76 грн
представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 664 668,76 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 (повне рішення складено 06.04.2015) у справі № 910/2747/15-г позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 571 156 грн 99 коп., пеню в розмірі 48 820 грн 45 коп., 3 % річних в розмірі 4 671 грн 60 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 40 019 грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 293 грн 38 коп.
19.05.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Морозов С.М.) від 21.03.2017 затверджено мирову угоду, укладену сторонами в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі № 910/2747/15-г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Ярмак О.М.) від 12.06.2018 у справі № 910/2747/15-г замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (код ЄДРПОУ 41946011).
22.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа - ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної у процесі виконання рішення у справі № 910/2747/15-г, до виконання.
Заява стягувача мотивована введенням по всій території України карантину та подальше його продовження, що стало причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 910/2747/15-г призначено на 08.07.2020.
У судове засідання 08.07.2020 з`явилась представник стягувача, представник боржника не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.
Розглянувши у судовому засіданні 08.07.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі № 910/2747/15-г, вона була дійсна для пред`явлення до виконання до 21.03.2020.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При зверненні до суду із заявою про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причин пропуску строку, в разі необхідності - з поданням необхідних доказів.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску такого строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами) установлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України карантин.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" (з наступними змінами) з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 31 липня 2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 до 31 липня 2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Як зазначає стягувач, у зв`язку з епідемією коронавірусу, товариством було прийнято рішення про введення превентивних заходів з метою недопущення поширення коронавірусної інфекції і введення обмежувальних заходів, зокрема, співробітникам, що не беруть участь у безперервних виробничих процесах, надано можливість віддаленої роботи, що підтверджується наявним у матеріалах справи Наказом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" № 232 від 16.03.2020.
Викладені у заяві стягувача обставини, на думку суду, є об`єктивними причинами, які унеможливили виконання судового рішення у цій справі у передбачений законом строк та не залежали від волевиявлення заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 №5-рп/2013.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Горнсбі проти Греції"; рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №910/2747/15-г, до виконання є поважними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його поновлення, у зв`язку з чим заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 193, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №910/2747/15-г задовольнити.
2. Поновити строк для пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі № 910/2747/15-г, до виконання.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.07.2020
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90348428 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні