Рішення

від 13.07.2020 по справі 910/142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2020Справа № 910/142/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН (вул. Інститутська, буд. 16, оф. 1/1, м. Київ, 01021) до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС (б-р Дружби Народів, буд. 28В, оф. 507, м. Київ, 01103) про повернення авансового платежу у розмірі 200000,00 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН 200000,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

31.01.2020 до Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2020, надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до нього документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження позивач отримав 14.02.2020, а відповідач - 11.03.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС (постачальник) було укладено Договір поставки та установки матеріалів для дренажу футбольного поля № 20-08/2019 від 20.08.2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується: поставити та влаштувати покупцю систему дренажу футбольного поля в м. Переяслав-Хмельницький 42х62 на підставі затверджених проектів; виконати роботи з установки дренажу, що включає в себе проведення замірів та монтаж/установку поставлених матеріалів, з урахуванням витратних матеріалів, необхідних для виконання робіт з установки дренажу.

За умовами п. 1.2. договору покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар та роботи, зазначені у п. 1.1.1. та 1.1.2. договору.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна ціна цього договору становить 1350000,00 гривень з ПДВ.

Згідно з п. 5.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та робіт. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах договору. Покупець здійснює оплату товару в строк не пізніше 5-ти банківських днів з дати надання постачальником рахунку на оплату.

Пунктами 6.1., 6.3. договору сторони передбачили, що термін поставки товару становить 7 календарних днів з моменту оплати покупцем на розрахунковий рахунок постачальника. Датою фактичного отримання товару є дата підписання уповноваженим представником покупця товаротранспортної накладної.

Термін виконання робіт з установки дренажу становить 21 календарний день з дати оплати покупцем на розрахунковий рахунок постачальника. Роботи з установки дренажу вважаються виконаними з дати підписання обома сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт (п. 7.1., 7.3. договору).

За приписами п. 15.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Специфікаціями № 1 та № 2 до Договору поставки та установки матеріалів для дренажу футбольного поля № 20-08/2019 від 20.08.2019 сторони визначили найменування товару та робіт, їх кількість і ціну, а також місце поставки та установки товару.

Як зазначає позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату товару № 18 від 20.08.2019, ним було здійснено попередню оплату товару на суму 200000,00 грн. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС поставка та установка товару здійснена не була, у зв`язку з чим на адресу останнього позивачем було направлено листи № 09-10 від 09.10.2019 і № 07-11 від 07.11.2019 з вимогою поставити товар, які залишені без відповіді та задоволення. Отже, враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом про повернення 200000,00 грн авансового платежу.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором поставки та договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений цим договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1.,7.1. договору сторони передбачили, що термін поставки товару становить 7 календарних днів з моменту оплати покупцем на розрахунковий рахунок постачальника; термін виконання робіт з установки дренажу становить 21 календарний день з дати оплати покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС рахунку на попередню оплату за щебеневу продукцію № 18 від 20.08.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН було здійснено оплату товару на суму 200000,00 грн, про що свідчить копія платіжного доручення № 690 від 10.09.2019.

Оскільки відповідачем було виставлено рахунокза спірним Договором поставки та установки матеріалів для дренажу футбольного поля № 20-08/2019 від 20.08.2019, а позивачем сплачено суму попередньої оплати саме за товар, у подальшому судом застосовуються норми законодавства, що регулюють правовідносини за договорами поставки.

За приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було направлено на адресу відповідача листи № 09-10 від 09.10.2019 і № 07-11 від 07.11.2019 з вимогою поставити товар. У свою чергу, відповідачем не було надано суду жодного доказу, який би свідчив про своєчасну поставку товару або повернення суми передоплати.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах ПайнВеліДевелопмент ЛТД та інші проти Ірландії від 23.10.1991, Федоренко проти України від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно , так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних (законних) очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на законне очікування , що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах Брумареску проти Румунії , Пономарьов проти України , Агрокомплекс проти України ).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 по справі №910/5444/17 та від 05.07.2018 у справі №904/8972/17.

Отже, оскільки відповідачем не спростовано тверджень позивача про невиконання у встановлені строки зобов`язання з поставки товару заДоговором поставки та установки матеріалів для дренажу футбольного поля № 20-08/2019 від 20.08.2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС про стягнення 200000,00 грнє обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДРЕМСЕРВІС (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28В, офіс 507; ідентифікаційний код 30150987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СПОРТ-ІН (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 16, офіс 1/1; ідентифікаційний код 41831286) 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок основного боргу та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання повного тексу рішення 13.07.2020

Суддя В.О. Демидов