Ухвала

від 08.07.2020 по справі 242/1685/20

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/1685/20

2-о/242/232/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., в порядку окремого провадження в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області, розглянувши заяву керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, що діє в інтересах Селидівської міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, -

В С Т А Н О В И В :

До Селидівського міського суду Донецької області надійшла заява керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, що діє в інтересах Селидівської міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, яка мотивована тим, що в липні 2009 року на території Селидівської міської ради було виявлено безхазяйне майно - гідротехнічна споруда водного об`єкту, яка розташована в балці без назви басейну річки Солона. Вказане нерухоме майно було взято на облік КП Селидівське БТІ та подано оголошення з метою пошуку власника майна до місцевої газети. З вказаного періоду по теперішній час власника нерухомого майна не виявлено, тому просить передати безхазяйну нерухому річ - гідротехнічну споруду водного об`єкту, яка розташована в балці без назви басейну річки Солона на території Селидівської міської ради, площею водного дзеркала проектна 3,0 га, фактична 2,0 га, об`ємом 60 000,00 куб.м., вартістю 2 689 237,00 грн., у комунальну власність територіальної громади Селидівської міської ради.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24 квітня 2020 року заяву керівника прокуратури залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Підставою для цього стало те, що із копії документів, що долучені до поданої заяви прокурора, вбачається, що в оголошенні зазначено, що територіальна громада м. Селидове згідно зі ст. 335 ЦК України установлює право власності на гідротехнічні споруди (греблі), які знаходяться на території Селидівської міської ради, але згідно наданого акту таких споруд на території міської ради 15 (п`ятнадцять). Яким чином таке оголошення має будь-яке відношення до вищевказаного нерухомого майна, матеріали заяви не містять. Також, з акту міської ради видно, що вказане нерухоме майно було у власності кол. КСП Кірова, але будь-які відомості про цю особу прокурором не надано, а так само - не вказане точне місцезнаходження такого нерухомого майна з урахуванням відповідних даних земельних кадастрів або географічних координат. Крім того, відсутні докази того, що ОСОБА_1 є стороною у даній справі, оскільки строк його оренди закінчився у 2014 році.

На усунення недоліків керівником прокуратури надано заяву, в якій зазначено, що характеристика гідротехнічної споруди вказана в звіті про оцінку цього об`єкту; в оголошенні зазначені всіх гідротехнічні споруди, що знаходяться на території Селидівської міської ради та щодо належності цієї споруди КСП ім. Кірова, то це не вказано в акті обстеження від 15.06.2016 року та само КСП ліквідоване 30.12.2004 року. Також надано додаткову угоду від 27.02.2014 року про те, що строк оренди складає 10 років.

Суд, дослідивши надані докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якої вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно з положеннями п. 7 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами 1, 3, 6 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

З листа виконавчого комітету Селидівської міської ради від 08.07.2009 року № 02-21ж/1-607 вбачається, що виконком міської ради просить начальника Селидівського БТІ визнати безхазяйними гідротехнічні споруди (греблі), які знаходяться на території Селидівської міської ради.

В додатку до цього листа вказані 15 таких споруд, серед яких під № 15 зазначено м. Селидове, кол. КСП ім. Кірова, балка без назви.

З копії Журналу реєстрації без господарських будівель видно, що в ньому за № 9 є запис - Селидівська міська рада (гідротехнічні споруди), заявник - виконком Селидівської міської ради, дата - 08.07.2009.

Відповідно до п. 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (що був чинним на час звернення міської ради до БТІ) це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об`єкти нерухомого

майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об`єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

В розділі 5 Положення визначений порядок обліку нерухомого майна.

Так, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться реєстратором БТІ відповідно до вимог Положення та з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна реєстратору БТІ за місцезнаходженням такого майна орган місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене, подає заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна за формою,

визначеною у додатку 11. Моментом прийняття заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав з присвоєнням порядкового номера. За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна реєстратор БТІ вносить відомості про таке майно до розділу Реєстру прав, у якому зазначається, що майно є безхазяйним. Про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна органу місцевого самоврядування видається інформаційна довідка з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ. Реєстратор БТІ відмовляє у задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, якщо мають місце будь-які документовані відомості про власника такого майна.

До журналу обліку заяв про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ вносяться записи про заяви про державну реєстрацію прав; про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; про відмову від права власності та інших речових прав на нерухоме майно; про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи, які містять: порядковий номер заяви; дату прийняття заяви; назву заяви та зміст заявлених прав; прізвище, ім`я, по батькові заявника (заявників); прізвище, ім`я, по батькові та підпис реєстратора БТІ (п. 6.7 Положення).

При цьому, прокурором не надано відповідної інформаційної довідки з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ про взяття вищевказаної гідротехнічної споруди на облік та те, що це майно є безхазяйним.

В газеті Наша зоря за № 28 від 10.07.2009 року опубліковане оголошення наступного змісту Територіальна громада м. Селидове згідно зі ст. 335 ЦК України установлює право власності на гідротехнічні споруди (греблі), які знаходяться на території Селидівської міської ради .

Із даного оголошення стає незрозумілим, відносно скількох гідротехнічних споруд установлюється право власності, а так само, знеособлена адреса цих споруд та її характеристики. Кількість споруд (15 одиниць) викладена тільки в додатку до листа виконкому міської ради на адресу БТІ від 08.07.2009 року та у листі заступника міського голови Панченко Н.О. від 23.04.2020 року № 02-23/4-441, які взагалі невідомі (не опубліковані) для осіб, яким було адресоване дане оголошення.

Що стосується доводів прокурора про припинення КСП ім. Кірова, то суд виходить з наступного.

За даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсно Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Кірова (КСП ім. Кірова) код ЄДРПОУ 00695462, є припиненим з 30.12.2004 року.

Але, умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 року № 2114-ХІІ (далі - Закон № 2114-ХІІ).

Так, статтею 1 Закону № 2114-ХІІ визначено, що колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут (ст. 5 Закону).

В статті 7 вказаного Закону зазначено, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Статтею 9 Закону № 2114-ХІІ встановлено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Під час судового розгляду було встановлено, що в газеті Голос України № 165 від 11.09.2002 року було опубліковане оголошення, що Господарським судом Донецької області 25.06.2002 року винесено постанову про визнання банкрутом КСМ ім. Кірова (код ЄДРПОУ 00695462, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Радянська, 161). Призначений ліквідатор та зазначено, що претензії до банкруту приймають протягом місяця з дня опублікування оголошення.

Статтею 33 цього Закону передбачено, що у разі припинення платоспроможного підприємства вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України. У разі визнання підприємства банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Після задоволення вимог кредиторів паї членів підприємства видаються їм натурою або грошима чи цінними паперами.

Із викладеного слідує, що хоча КСП ім. Кірова (код ЄДРПОУ 00695462) є припиненим з 30.12.2004 року, але його банкрутство після задоволення вимог кредиторів не позбавляло члена підприємства на отримання свого паю, який є власністю члена підприємства.

З офіційного сайту Селидівської міської ради Донецької області було встановлено, що на ньому розміщений Перелік ліквідованих установ і підприємств міста, документи з особового складу яких зберігаються в архівному відділі Селидівської міської ради станом на 01.12.2015 року.

В даному переліку під № 100 вказаний КСП ім. Кірова та роки документів 1948 - 2000 рік.

На вказане не звернув увагу ні прокурор при зверненні до суду, ні Селидівська міська рада, в інтересах якої подається дана заява, оскільки не може бути взято на облік безхазяйне майно, яке є власністю особи, навіть якщо право власності цієї особи на таке майно не зареєстровано в Держреєстрі прав, за умови, що відповідне право зареєстровано згідно із законодавством, що діяло на момент його виникнення (ухвала ВАСУ від 14.04.16 р. у справі № К/800/1555/16).

Крім цього, представником зацікавленої сторони висловлені зауваження з приводу вищевказаної гідротехнічної споруди, які полягають в тому, що з 2006 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору оренди землі користується як земельною ділянкою, так і гідротехнічною спорудою та сплачує за це орендну плату відповідно до оцінки, яка була здійснена при укладенні договору оренди, а тому визначення ринковою вартості гідротехнічної споруди у розмірі 2 689 237,00 грн. є спором про право, який повинен розглядатися в загальному порядку.

Так, відповідно до Договору оренди землі від 19.01.2006 року, укладеного між Селидівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), орендодавець рішенням міської ради надав, а орендар прийняв у строкову платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в південно-східній частині Селидівської міської ради. В оренду передається земельна ділянка площею 6,4647 га, у тому числі - 0,4275 га під дамбою; 2,2547 га прибережна зона; 3,7825 га під ставком (п. 2 Договору). Строк дії договору складає 8 років (п. 8 Договору) та орендна плата вноситься орендарем у розмірі 50 грн. 00 коп. щомісяця (п. 9 Договору).

Додатковою угодою від 27.02.2014 року № 79, укладеною між Селидівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), внесені зміни до Договору оренди землі від 19.01.2006 року, зареєстрованого 26.01.2006 за № 040615900002, згідно яких додаткова угода укладена строком на 10 років (п. 8 Договору) та орендна плата становить 452 грн. 54 коп. (п. 9 Договору).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.11.2016 року № 72124834, за ОСОБА_1 зареєстрована право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1413800000:02:000:1258, площею 6,4647 га, для риборозведення та виробництва сільськогосподарської та промислової продукції за адресою: Донецька область, м. Селидове.

В основному, під спором про право розуміють опір, перешкоду у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.

В теорії цивільного процесу під спором про право розуміють певний стан суб`єктивного права і стверджують, що спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, яке пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що при розгляді даної справи вбачається спір про право, оскільки з урахуванням вище перелічених обставин, зокрема - проведення з порушенням порядку визнання майна безхазяйним; опублікування оголошення, яке не містить жодного інформаційного навантаження для відповідного переліку осіб, які мають право на таке інформування, що в подальшому унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю, тим самим усупереч принципові верховенства права нівелюються право цієї категорії осіб на доступ до суду та подальший ефективний юридичний захист їх прав, законних інтересів; не врахування законодавчо визначеного порядку банкрутства колективного сільськогосподарського підприємства та реєстрація у встановленому порядку оренди гідротехнічної споруди за орендарем й отримання за це орендної плати.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, що у разі, коли під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 258-261, 263, 19, 293, 294, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, що діє в інтересах Селидівської міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право на подачу позову на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів (з урахуванням п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України) з дня складення повного тексту через Селидівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення резолютивної частини ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії повного тексту ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України повний текст ухвали складений 13 липня 2020 року.

Суддя