Рішення

від 06.07.2020 по справі 442/1895/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/1895/20

Провадження №2/442/725/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря - Рикало А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу №442/1895/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

учасники справи

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача Бобечко Т.В. ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просить зобов`язати адміністрацію КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж імені Барвінського виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2018 по 02.01.2020 в сумі 131099,91 з вирахуванням податків. Всього 105535,43 грн..

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 24 квітня 2017 його позов про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу до КЗ Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім.В.Барвінського задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача циклової комісії Концертмейстерський клас та камерний ансамбль КЗ Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім.В.Барвінського . Проте, рішення в частині зобов`язання відповідача про нарахування та виплату йому заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 по день поновлення на роботі залишено без розгляду, оскільки жодною з сторін не надано розрахунку середнього заробітку.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 22.06.2018 рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 24.04.2017 скасовано і в цій частині винесено нове рішення про відмову в задоволенні його позовних вимог про поновлення на роботі. Тому 30.08.2018 Дрогобицьким міскрайонним судом було винесено рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Постанову апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 позивач оскаржив до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 скасовано, рішення Дрогобицького міськрайоннного суду з від 24 квітня 2017 залишено в силі.

Наказом КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж від 26 червня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на виконання Постанови Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року і поновлено наказом КЗ ЛОР Дрогобицький музичний Коледж ім.Барвінського № 2 від 02 січня 2020 року на посаді викладача циклової комісії Концмейтерський клас та камерний ансамбль з 15 лютого 2017 року відповідно до Постанови Верховного Суду від 04.12.2019 року і на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 24 квітня 2017 року.

Зазначає, що неодноразово звертався із заявою до відповідача про нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.06.2018 по 02.01.2020,тобто по день поновлення на роботі. Проте відповідач не реагує. Крім цього, відповідач не прийняв його заяв про видачу копії наказу про звільнення з роботи від 26.06.2018 року згідно з постановою Апеляційного суду та видачу довідки про середню заробітну Плату за квітень і травень 2018, про видачу копії трудової книжки. Всі заяви від 25.02.2020 та 28.02.2020 надіслав відповідачеві поштою, але до сьогодні не отримав відповіді. Відповідач не хоче добровільно виплатити середній заробіток за вимушений прогул. Така обставина змусила його звернутись до суду з вказаним позовом. Оскільки відповідач добровільно не надав розрахунок належної суми по оплаті заробітної плати за вимушений прогул, то такий розрахунок самостійно.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив в позові відмовити, оскільки позивачем проведено обчислення компенсації за вимушений прогул без врахування положень Постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 та ст.. 235 КЗпП України. Також просив надати змогу провести розрахунок середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача після закінчення карантину, після чого продовжити розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, де зазначив, що наполягає на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву є надуманою та безпідставною, розрахунок проведено з урахуванням всіх діючих норм відповідного законодавства спеціалістом - бухгалтером.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просить в позові відмовити, оскільки Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області постановлено рішення від 30.03.2020 про стягнення з КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж ім.. Барвінського середній заробіток за час вимушеного прогулу з лютого по квітень 2017 в сумі 115033,6 грн. Таке рішення оскаржено та не набрало законної сили. Тому, у випадку задоволення позову сума компенсації до виплати за один рік становить - 54319,02 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили такий задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Позивач вважає, що звільнено його було незаконно, а тому він має право на виплату середнього заробітку за вест час вимушеного прогулу, оскільки перебував у такому понад рівк не зі своєї вини.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши доводи сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

В судовому зсіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського і був звільнений з роботи з посади викладача циклової комісії Концентмейстерський клас та камерний ансамбль наказом №27 від 14.02.2017 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України..

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 24 квітня 2017 р позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім.В.Барвінського задоволено частково, ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача циклової комісії Концертмейстерський клас та камерний ансамбль КЗ Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського . Позовні вимоги в частині зобов`язання нарахування та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 по день поновлення на роботі залишено без розгляду.

25 вересня 2017 позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання адміністрації КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж імені Барвінського виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з14.02.2017 по день поновлення на роботі 24 квітня 2017 (58 робочих днів) в сумі 15033.60 грн. з вирахуванням податків, а всього 12102.05 грн.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 03.11.2017 провадження у справі було зупинено до вирішення справи №442/1691/17 за апеляційною скаргою КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж на рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 24.04.2017 по справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж про поновлення на роботі та оплаті за час вимушеного прогулу, яка розглядалася Апеляційним судом Львівської області.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 22.06.2018 рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 24.04.2017 скасовано і в цій частині винесено нове рішення про відмову в задоволенні його позовних вимог про поновлення на роботі. Рішенням Дрогобицького міскрайонного суду Львівської області від 30.08.2018 відмовлено в позові ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На виконання постанови апеляційного суду Львівської області ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача циклової комісії Концертмейстерський клас та камерний ансамбль КЗ Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського .

Постанову апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 позивач оскаржив до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, рішення Дрогобицького міськрайоннного суду з від 24 квітня 2017 залишено в силі. В решті рішення залишено без змін.

Згідно вимог частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарі місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата (п.2 Порядку).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів які, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, порахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановлених з дотриманням вимог законодавства (п.8 Порядку).

Так, в матеріалах справи є довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с.23), з яких вбачається, що в квітні та травні 2018 року останнім отримано12667,62грн заробітної плати за 48 відпрацьованих днів.

Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 263,9грн. (12667,62грн/48(кількість відпрацьованих днів), середньомісячна - становить 263,9х24(середньомісячне число днів((24+24)/2=24)день , що дорівнює 6333,81грн.

Отже, враховуючи те, що середній заробіток слід стягнути за період з 26.06.2020 по 02.01.2020, що становить 19 місяців та 4 робочих дні, то до стягнення на користь позивача підлягає сума 120342,39+1055,64=121398,03 гривень.

Тому суд частково задовольняє вимогу про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом із цим, ст.267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж ім.В.Барвінського є комунальним закладом Львівської обласної ради, фінансування коштів на оплату праці працівників коледжу проводиться за рахунок коштів обласного бюджету, шляхом затвердження кошторису на відповідний рік та щомісячного виділення таких коштів для виплати заробітної плати. Кошторис на 2020 було затверджено на 01.01.2020. Тому, у разі задоволення позову відповідач не матиме можливості вчасно виконати рішення суду та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці зі стягненням в користь позивача середнього заробітку рівними платежами щомісячно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання частково, та надати розстрочення виконання рішення суду терміном на 12 місяців зі стягненням в користь позивача середнього заробітку рівними платежами щомісячно, оскільки примусове виконання рішення суду утруднить виплату заробітніх плат та інших платежів іншим працівникам установи.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПКУкраїни,суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволити частково.

Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради Дрогобицький музичний коледж ім..Барвінського в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.06.2018 по день поновлення на роботі -02.01.2020 в сумі 121398,03 гривень з вирахуванням податків.

Надати розстрочення виконання рішення суду терміном на 12 місяців зі стягненням в користь позивача середнього заробітку рівними платежами щомісячно.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Б.Нагірна

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.07.2020