Ухвала

від 09.07.2020 по справі 389/2874/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/242/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому матеріали кримінального провадження №1201912016000559за апеляційною скаргою прокурора на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам`янка Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,проживає: АДРЕСА_2 ,непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185КК України визнано винним і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20грудня 2019року виправленоописку урезолютивній частинівирокуЗнам`янськогоміськрайонного судуКіровоградської області від 17 грудня 2019 року та викладено перший абзац резолютивної частини в новій редакції: ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційнійскарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з істотними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду від 20.12.2019 щодо виправлення описки скасувати у зв`язку з істотними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання за ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. В іншій частині вирок залишити без змін. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, доведено у повному обсязі та провадження розглянуто відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України. Згідно з мотивувальною частиною вироку суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, тобто за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Натомість, попри встановлені фактичні обставини кримінального провадження та висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого за ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, судом І інстанції при ухваленні вироку у резолютивній його частині ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто за закінчений злочин - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що є неприпустимим. Окрім того, згідно зі ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. Натомість, усупереч вищевказаним вимогам кримінального процесуального законодавства Знам`янським міськрайонним судом постановлено ухвалу від 20.12.2019 щодо виправлення описки, якою ОСОБА_6 визнано винним за ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначено останньому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., тому вказана ухвала відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано виннимза те,що він 02.09.2019 приблизно о 08.00 год. знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_6 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме на крадіжку належної Товариству з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «АГРОФІРМА ХЛІБОДАР» кукурудзи з одного з полів, розташованих на території с.Саблине Знам`янського районуКіровоградської області. Цього ж дня приблизно об 11.00 год. ОСОБА_6 з метою реалізації даного умислу, взявши з собою поліетиленові мішки, прийшов до поля №10, розташованого на території с.СаблинеЗнам`янського районуКіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не поміченісторонніми особами, ОСОБА_6 руками з поля №10 почав ламати належну ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБОДАР» кукурудзу, яку одразу складав до мішків. Наламавши з поля 220 кг кукурудзи, загальною вартістю 834 грн., ОСОБА_6 був помічений працівниками ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБОДАР», внаслідок чого, не вчинивши усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, з місця скоєння злочину зник. Таким чином ОСОБА_6 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно довимог ч.1,ч.2ст.370КПК Українисудоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінальних провадженьпередбаченихКПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані не в повному обсязі.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове і судове слідство в даному кримінальному провадженні проведені з дотриманням вимог розділів ІІІ, ІV КПК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, проаналізувавши їх у своїй сукупності надав правильну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку щодо фактичних обставин та дій обвинуваченого ОСОБА_6 , кваліфікувавши його дії з ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

З апеляційної скарги прокурора вбачається, що встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження, зазначені увступній та мотивувальній частині вироку, кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15. ч. 1 ст. 185 КК України, та навіть правильність призначеного покарання прокурором в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому, вирок суду в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Щодо доводів прокурора з приводу неправильного застосування судом першої інстанції вимог закону при визнанні ОСОБА_6 винуватим за ч. 1 ст. 185 ККУкраїни, то вони заслуговують на увагу.

Так, з вироку суду вбачається, що ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме на крадіжку належної ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБОДАР» кукурудзи з одного з полів, наламавши з поля 220 кг кукурудзи, був помічений працівниками ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБОДАР», внаслідок чого, не вчинивши усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, з місця скоєння злочину зник.

Виходячи з фактичних обставин провадження, у вступній та мотивувальній частині вироку, судом дії ОСОБА_6 були правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Більш того, з мотивувальної частини вироку вбачається, що й призначаючи покарання ОСОБА_6 , судпершої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і конкретні обставини провадження, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, внаслідок чого дійшов до обґрунтованого висновку про призначення за вищевказаним законом про кримінальну відповідальність ОСОБА_6 покарання у виді штрафу.

Разом з тим, з резолютивної частини вироку суду вбачається, що в порушення вимог ст. 338 КПК України, суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення та помилково визнав обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, при тому, що в мотивувальній частині правильно дійшов висновку про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, чим допустив неправильне застосування вимог Закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність .

Відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зміни правової кваліфікації і застосування статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення та в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.

Наведені норми кримінального процесуального закону дають суду апеляційної інстанції в даному випадку змінити вирок суду, перекваліфікувавши дії ОСОБА_6 в резолютивній частині вироку з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та вважати його засудженим саме за вказаним законом про кримінальну відповідальність.

Така зміна кваліфікації дій обвинуваченого ніяким чином не впливає на призначене в даному випадку судом покарання, оскільки суд першої інстанції мотивував призначення покарання у виді штрафу саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та ніяким іншим чином не погіршує становище обвинуваченого. А тому, підстав для скасування вироку та постановлення нового вироку, як про те ставив питання прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

При цьому колегія суддів вважає слушними також доводи прокурору в частині скасування ухвали Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2019 року про виправлення описки у вирокуЗнам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 , оскільки допущену судом помилку при кваліфікації дій ОСОБА_6 в резолютивній частині вироку суду за ч. 1 ст. 185 КК України, замість ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України не можливо виправити шляхом виправлення описки в порядку ст. 379 КПК України, адже, таке виправлення призводить до зміни вироку суду, що можливо лише судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404,405,407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20грудня 2019року,якою виправленоописку урезолютивній частинівирокуЗнам`янськогоміськрайонного судуКіровоградської області від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 185 КК України на ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Вважати засудженим ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_8 Ремез