Постанова

від 09.07.2020 по справі 675/2873/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/2873/18

Провадження № 22-ц/4820/1127/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

з участю представниці позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю Нетішин Інвентаризація , державного реєстратора Кметя Володимира Леонідовича, третя особа - Сошненський сільський голова Якобчук Микола Васильович, про визнання недійсними та скасування рішень за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_3 , Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля (далі - КП Бюро нерухомості Поділля ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Нетішин Інвентаризація (далі - ТОВ Нетішин Інвентаризація ), ОСОБА_9 , державного реєстратора Кметя В.Л., третя особа - Сошненський сільський голова Якобчук М.В., про визнання недійсними та скасування рішень.

ОСОБА_2 зазначив, що він є власником майнового паю колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства Горинь (далі - КСП Горинь ) загальною вартістю 542 466 грн.

Рішенням зборів громадян-співвласників КСП Горинь та інших повноважних осіб №1 від 3 квітня 2017 року за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і Сошенського сільського голови Якобчука М .В . виділено ОСОБА_3 в натурі майно пайового фонду, у тому числі: склад запчастин польового стану, 1964 року забудови, вартістю 600 грн; склад паливно-мастильних матеріалів польового стану, 1973 року забудови, вартістю 924 грн; склад міндобрив, 1987 року забудови, вартістю 249 202 грн; автоваги складу міндобрив, 1987 року забудови, вартістю 2 506 грн, - які розташовані в с. Іванівка, Ізяславського району, Хмельницької області. За актом прийому-передачі від 10 квітня 2017 року ОСОБА_9 як представник групи громадян-співвласників майнових паїв передав ОСОБА_3 вказане майно. На підставі цього акта 28 квітня 2018 року державний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. прийняв рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно.

2 липня 2018 року ТОВ Нетішин Інвентаризація видало довідки №253 і №254 про об`єднання будівлі складу запчастин польового стану з будівлею складу паливно-мастильних матеріалів та будівель складу міндобрив з автовагами, внаслідок чого були утворені майнові комплекси без проведення реконструкції. На підставі цих довідок державний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. прийняв рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на новостворене нерухоме майно.

Право розпорядження майном пайового фонду реорганізованого сільськогосподарського підприємства належить лише загальним зборам співвласників майнових паїв, у зв`язку з чим відповідачі не мали повноважень на виділення розпайованого майна в натурі, а ОСОБА_3 незаконно набув право власності на нерухоме майно.

За таких обставин ОСОБА_2 просив суд:

визнати недійсним та скасувати протокол зборів групи громадян-співвласників майна КСП Горинь та інших повноважних осіб №1 від 3 квітня 2017 року;

визнати недійсним та скасувати акт прийому-передачі від 10 квітня 2017 року, складено між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на: склад паливно-мастильних матеріалів польового стану площею 438,4 кв.м і склад запчастин польового стану площею 426,9 кв.м по АДРЕСА_1 ; склад мінеральних добрив площею 1712,9 кв.м та автоваги складу міндобрив площею 77,1 кв.м по АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40873176 від 28 квітня 2018 року;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40873096 від 28 квітня 2018 року;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40872841 від 28 квітня 2018 року;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40872665 від 28 квітня 2018 року;

визнати недійсною та скасувати довідку ТОВ Нетішин Інвентаризація №253 від 2 липня 2018 року;

визнати недійсною та скасувати довідку ТОВ Нетішин Інвентаризація №254 від 2 липня 2018 року;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42783854 від 31 серпня 2018 року;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора КП Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 42782954 від 31 серпня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що рішенням зборів спілки-громадян співвласників КСП Горинь від 9 жовтня 2011 року спірне майно виділено зі складу пайового фонду майна у натурі групі громадян-співвласників, які в подальшому перерозподілили це майно ОСОБА_3 . Тим же рішенням зборів ОСОБА_2 виділено в рахунок майнових паїв інше майно. ОСОБА_2 не довів порушення своїх прав, а тому підстави для визнання недійсними та скасування оспорюваних рішень відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 набув права власності на нерухоме майно пайового фонду колишнього КСП Горинь із порушенням установленого порядку, внаслідок чого оскаржувані позивачем рішення, акт і довідки підлягають скасуванню. Оскільки ОСОБА_2 є співвласником пайового фонду, то вибуття майна призвело до порушення його прав. Суд не з`ясував усіх обставин, не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

КП Бюро нерухомості Поділля , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ Нетішин Інвентаризація , ОСОБА_9 , державний реєстратор Кметь В.Л. і Сошненський сільський голова Якобчук М.В. не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, і неправильно витлумачив норми ст.ст. 15, 16, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення підлягає зміні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Рішенням зборів спілки громадян-співвласників КСП Горинь від 9 жовтня 2011 року (п. 12) групі співвласників майнових паїв (усього - 137 осіб), до якої входили ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також Товариству з обмеженою відповідальністю Якуш-Агро (далі - ТОВ Якуш-Агро ), що володіє часткою в майні колишнього КСП Горинь , виділено у натурі майно пайового фонду (71 об`єкт) на суму 1 075 601 грн, у тому числі: склад запчастин польового стану, 1964 року забудови, вартістю 600 грн; склад паливно-мастильних матеріалів польового стану, 1973 року забудови, вартістю 924 грн; склад міндобрив, 1987 року забудови, вартістю 249 202 грн; автоваги складу міндобрив, 1987 року забудови, вартістю 2 506 грн.

За актом прийому-передачі від 11 жовтня 2011 року Комісія по врегулюванню майнових відносин спілки громадян-співвласників КСП Горинь передала розпайоване майно представнику цих громадян, ОСОБА_9 , та представнику ТОВ Якуш-Агро .

14 серпня 2014 року ОСОБА_3 уклав із частиною названих громадян договори купівлі-продажу майнових паїв і набув право власності на майно пайового фонду КСП Горинь у розмірі 387 027 грн, або 9,005%. Сошненська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області видала ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 5 лютого 2018 року.

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Комісії по врегулюванню майнових відносин спілки громадян-співвласників КСП Горинь із заявою про перерозподіл майна, переданого групі громадян-співвласників за актом приймання-передачі від 11 жовтня 2011 року, посилаючись на те, що деякі з цих громадян відчужили йому свої частки у пайовому фонді та втратили право на майновий пай.

Рішенням Комісії по врегулюванню майнових відносин спілки громадян-співвласників КСП Горинь від 28 лютого 2015 року виділено ОСОБА_3 майна на суму 386 789 грн, а саме: зернопіднавіс (1990 р.) вартістю 119 419 грн; склад міндобрив (1987 р.) вартістю 249 202 грн, автовагу 30 тон складу міндобрив (1987 р.) вартістю 2 506 грн, склад запчастин польового стану (1964 р.) вартістю 600 грн, склад паливно-мастильних матеріалів польового стану (1973 р.) вартістю 924 грн, водопровід польового стану (1972 р.) вартістю 198 грн, площадку для сільськогосподарських машин польового стану (1978 р.) вартістю 1 040 грн, водопровідну башту с. Криволука (1956 р.) вартістю 1 200 грн; автомобіль ГАЗ-52 (1981 р.) реєстраційний номер 73-79 вартістю 2 700 грн, огорожу польового стану вартістю 9 000 грн.

Збори групи громадян-співвласників майна КСП Горинь та інших повноважних осіб на яких були присутні власники майнових паїв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , представник групи інших громадян-співвласників ОСОБА_9 та Сошненський сільський голова Якобчук М.В., прийняли рішення №1 від 8 квітня 2017 року про виділення ОСОБА_3 : зернопіднавісу (1990 р.) вартістю 119 419 грн; складу міндобрив (1987 р.) вартістю 249 202 грн, автоваги 30 тон складу міндобрив (1987 р.) вартістю 2 506 грн, складу запчастин польового стану (1964 р.) вартістю 600 грн, складу паливно-мастильних матеріалів польового стану (1973 р.) вартістю 924 грн, водопроводу польового стану (1972 р.) вартістю 198 грн, площадки для сільськогосподарських машин польового стану (1978 р.) вартістю 1 040 грн, водопровідної башти с. Криволука (1956 р.) вартістю 1 200 грн; автомобіля ГАЗ-52 (1981 р.) реєстраційний номер 73-79 вартістю 2 700 грн, огорожі польового стану вартістю 9 000 грн, а всього майна загальною вартістю 386 789 грн.

За актом прийому-передачі від 10 квітня 2017 року ОСОБА_9 як представник групи громадян-співвласників передав ОСОБА_3 вказане майно.

Рішенням Виконавчого комітету Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №37 від 26 жовтня 2017 року належним ОСОБА_3 об`єктам нерухомого майна присвоєні поштові адреси: складу міндобрив і вазі складу міндобрив - АДРЕСА_1 ; складу запчастин польового стану, складу паливно-мастильних матеріалів польового стану та площадці для сільськогосподарських машин польового стану - АДРЕСА_1 .

28 квітня 2018 року держаний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. прийняв рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно, зокрема:

склад міндобрив (№40872665);

автоваги складу міндобрив (№40872841);

склад запчастин польового стану (№40873096);

склад паливно-мастильних матеріалів польового стану (№40873176).

На підставі цих рішень, акта прийому-передачі нерухомого майна від 10 квітня 2017 року та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 від 5 лютого 2018 року держаний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. зареєстрував право власності ОСОБА_3 на:

склад міндобрив загальною площею 1712,9 кв.м (номер запису про право власності 25941234);

автоваги складу міндобрив загальною площею 77,1 кв.м (номер запису про право власності 25941385);

будівлю складу запчастин польового стану загальною площею 426,9 кв.м (номер запису про право власності 25941551);

будівлю складу паливно-мастильних матеріалів польового стану загальною площею 438,4 кв. м (номер запису про право власності 25941637).

Рішенням Сошненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №8 від 27 червня 2018 року внаслідок об`єднання належних ОСОБА_3 об`єктів нерухомого майна цим об`єктам присвоєно адреси: складу міндобрив і вазі складу міндобрив - АДРЕСА_1 ; будівлі складу запчастин польового стану та складу паливно-мастильних матеріалів польового стану - АДРЕСА_1 .

2 липня 2018 року ТОВ Нетішин Інвентаризація видало довідки: №253 про об`єднання будівлі складу запчастин польового стану загальною площею 426,9 кв.м із будівлею складу паливно-мастильних матеріалів польового стану загальною площею 438,4 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1 ; №254 про об`єднання будівель складу міндобрив загальною площею 1712,9 кв.м із будівлею автоваги загальною площею 77,1 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1 . В результаті об`єднання (без проведення реконструкції) утворені майнові комплекси.

31 серпня 2018 року держаний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. прийняв рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на майновий комплекс, який розташований по АДРЕСА_1 (№ 42782954 ), та майновий комплекс, який розташований по АДРЕСА_1 (№42783854).

На підставі цих рішень і довідок про можливість об`єднання об`єктів нерухомого майна від 2 липня 2018 року №253 і №254 держаний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. зареєстрував право власності ОСОБА_3 на вказані майнові комплекси (номери запису про право власності 27713579 і 27714520).

Рішенням зборів спілки громадян-співвласників КСП Горинь від 9 жовтня 2011 року ОСОБА_2 як співвласнику пайового фонду підприємства виділено у натурі майно на суму 492 151 грн (64 562 грн і 427 589 грн).

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ Про колективне сільськогосподарське підприємство (далі - Закон №2114-ХІІ) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

За змістом ст. 9 Закону №2114-ХІІ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних, виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62/2001 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки передбачено розробку та здійснення комплексу організаційних заходів щодо: уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства; визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства (далі - паї), а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину; виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна. У зв`язку з цим, забезпечено утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно якого комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п. 1).

Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), обов`язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п. 2).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна; визначає структуру пайового фонду майна; визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками; розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв; вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п. 4).

Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15).

Згідно до п.п. 8, 9, 10, 12, 15, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 року за №305/5496), чинному на час виникнення спірних відносин, кожен із співвласників має право скористатися своїм паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоствореної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, зокрема: на основі заяв формує групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність; для визначення розмірів майнових паїв членів реорганізованого підприємства та належного оформлення реалізації їх прав, за кожною із таких груп обчислює: 1) загальну вартість майнових паїв, що належать співвласникам, та загальний відсоток цих паїв у пайовому фонді реорганізованого підприємства, який записується у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат); 2) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток паїв осіб у пайовому фонді реорганізованого підприємства, які виявили бажання отримати паї в індивідуальну власність; 3) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток невитребуваних паїв; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, а саме: для кожної групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність; для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За змістом ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В силу ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст.182 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-ІV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-ІV державній реєстрації прав підлягають, у тому числі право власності на об`єкти нерухомого майна.

Із норм ч. 1 ст. 5 Закону №1952-ІV слідує, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що власники майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками пайового фонду майна підприємства. Вказане майно належить їм на праві спільної часткової власності відповідно до ступеня трудової участі кожного в діяльності реорганізованого підприємства.

Право члена колективного сільськогосподарського підприємства на майновий пай засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом. Це право не пов`язується з конкретним майном і залишається до його виділення у натурі.

Кожний із членів підприємства має право об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно в натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду, отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд, відчужити пай будь-яким способом.

Чинним законодавством встановлена процедура виділення майнових паїв в натурі.

Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі.

З метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав, створюються комісії з організації вирішення майнових питань.

Основним завданням такої комісії є визначення структури пайового фонду підприємства, уточнення складу і вартості розпайованого майна, визначення кола співвласників майна пайового фонду та розміру їх часток. Майнова комісія розглядає заяви членів підприємства про виділення їхнього паю в натурі та вносить на розгляд загальних зборів пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у власність.

Питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників, яке оформляється протоколом цих зборів.

На підставі рішення зборів співвласників підприємство-правонаступник (користувач майна) здійснює виділення зі складу пайового фонду майна у натурі конкретним власникам. При цьому підприємство-правонаступник (користувач майна) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Право власності на виділене зі складу пайового фонду нерухоме майно виникає у власників (групи співвласників) із часу державної реєстрації права власності на це нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що склад запчастин польового стану, склад паливно-мастильних матеріалів польового стану, склад міндобрив та автоваги складу міндобрив, були включені до переліку майна пайового фонду реорганізованого КСП Горинь .

За рішенням зборів співвласників від 9 жовтня 2011 року спірне майно виділено групі співвласників майнових паїв (усього - 137 осіб), до якої входили ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , разом із тим, у справі відсутні дані про набуття цією групою права власності на нерухоме майно в установленому законом порядку.

Після того, як ОСОБА_3 викупив у частини співвласників їх майнові паї (особи продавців не встановлені) та набув права власності на майно пайового фонду КСП Горинь , він звернувся до комісії з організації вирішення майнових питань із заявою про перерозподіл майна. Рішенням комісії від 28 лютого 2015 року, а не зборів співвласників, ОСОБА_3 виділено майно, у тому числі склад запчастин польового стану, склад паливно-мастильних матеріалів польового стану, склад міндобрив та автоваги складу міндобрив, вартість якого відповідає вартості його майнового паю.

В подальшому група осіб, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 як власники майнових паїв КСП Горинь і ОСОБА_9 як представник інших співвласників майна, за участю Сошненського сільського голови Якобчука М.В., прийняли рішення про виділення ОСОБА_3 вказаного майна. При цьому у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_8 є власниками майнових паїв, а ОСОБА_9 наділений повноваженнями для здійснення представництва інтересів інших співвласників майна. Також не підтверджено правомочність цих зборів на вирішення питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам пайового фонду КСП Горинь і правомочність ОСОБА_9 на підписання акта прийому-передачі майна від 10 квітня 2017 року від імені підприємства-правонаступника (користувача майна).

Отже, виділення майнового паю у натурі ОСОБА_3 зі складу пайового фонду майна колишнього КСП Горинь здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

Ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.

Щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому позивач вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.

За змістом ст. 5 ЦПК України застосований судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, рішення від 15 листопада 1996 року, п. 145) вказав, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, п. 122, від 30 жовтня 1991 року).

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Afanasyev v. Ukraine, заява №38722/02, рішення від 5 квітня 2005 року, п. 75), що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасники мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення у справі Aydin v. Turkey від 25 вересня 1997 року п. 103 та рішення у справі Kaya v. Turkey від 19 лютого 1998 року, п. 106).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 виділив свій майновий пай у натурі, внаслідок чого його право спільної часткової власності на пайовий фонд майна КСП Горинь припинилося.

За таких обставин у спірних правовідносинах його цивільне право порушене та підлягає захисту.

Разом із тим, ураховуючи, що ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на спірне нерухоме майно, задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними і скасування: протоколу зборів групи громадян-співвласників майна КСП Горинь та інших повноважних осіб №1 від 8 квітня 2017 року про виділення майна, акта прийому-передачі майна від 10 квітня 2017 року, довідок ТОВ Нетішин Інвентаризація №253 і №254 від 2 липня 2018 року про об`єднання будівель, - не призведе до поновлення порушеного права позивача.

Крім того, за своєю правовою природою акт (як документ) є певною фіксацією дії учасників цивільних відносин, а довідка - документом, який містить опис і підтвердження юридичних фактів, у зв`язку з чим їх оскарження не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

В частині вирішення позову щодо скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведення державної реєстрації права.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року (справа №367/2022/15-ц, провадження №14-376цс18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже, ОСОБА_2 обрав неефективний і неналежний спосіб захисту порушеного цивільного права, тому заявлений ним позов не підлягає задоволенню.

Доводи ОСОБА_2 про підставність та обґрунтованість позову не відповідають фактичним обставинам справи.

3Висновки суду апеляційної інстанції

Суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на вказані обставини та неправильно застосував норми матеріального закону, хоча зробив правильні висновки по суті вирішеного спору.

У зв`язку з цим, рішення суду слід змінити.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2020 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Король О.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 5