Постанова

від 13.07.2020 по справі 910/42/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. Справа№ 910/42/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Калатай Н.Ф.

представники сторін не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2020 р. (повний текст складено 17.04.2020 р.)

у справі № 910/42/20 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Інвест Лтд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл Україна"

про стягнення 99 299,58 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк Інвест Лтд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл Україна" про стягнення 99 299,58 грн., з яких: 59 581,91 грн. пені, 10 053,41 грн. 3 % річних та 29 664,26 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати отриманих послуг з розміщення рекламної продукції за договором дистрибуції № 171115/1 від 15.11.2017 р., та застосування до нього, як до боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідальності, передбаченої законом та договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2020 р. у справі № 910/42/20 позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Інвест Лтд" 10 025,71 грн. 3 % річних, 29 664,26 грн. інфляційних втрат та 767,82 грн. судового збору; в решті вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідачем порушено умови договору дистрибуції № 171115/1 від 15.11.2017 р. щодо здійснення своєчасного розрахунку за отримані послуги з розміщення рекламної продукції, у зв`язку з чим, за власним перерахунком суду ним задоволено вимоги позову стосовно стягнення 10 025,71 грн. 3 % річних та 29 664,26 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення пені відмовлено, оскільки розмір відповідальності у вигляді пені за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання відповідачем з оплати наданих позивачем послуг, сторонами не було погоджено у договорі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Наводячи підстави скасування рішення, апелянт зазначав, що притягнення відповідача до відповідальності згідно норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України є відшкодуванням матеріальних збитків позивачу, що корелюється із визначенням збитків у частині 1 статті 255 Господарського кодексу України, а отже, оскільки сторони у договорі (параграф 14 договору пункт 14 (b)) погодили звільнення відповідача від відповідальності у формі стягнення збитків, виражених у нарахованих інфляційних втратах та 3 % річних користування утримуваними ним грошовими коштами, то судом першої інстанції неправомірно задоволено вимоги у цій частині. Також, судом безпідставно не вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних з витратами відповідача на відправлення позивачу відзиву на позов та додаткових документів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження.

24.06.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Калатай Н.Ф.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 15.11.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Старк Інвест Лтд" (дистриб`ютор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл України" (лайкамобайл) укладено договір дистрибуції № 171115/1 (далі - договір), відповідно до умов якого дистриб`ютор має намір займатися розповсюдженням та продажем продукції лайкамобайл на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до пункту а) розділу 2 договору лайкамобайл погоджується поставляти, а дистриб`ютор погоджується купувати та розповсюджувати певну кількість одиниць продукції за купівельною ціною як зазначено в додатку 1, за умови письмового прийняття замовлення лайкамобайл.

Лайкамобайл не несе відповідальності за будь-яку втрату прибутку, втрату клієнтів, втрату репутації та/або подібні втрати, чисті економічні збитки, будь-які прямі, непрямі або побічні втрати, збитки, витрати або видатки, що виникають у дистриб`ютора, кінцевого користувача або покупця (частина b ст. 14 договору).

Згідно з частиною 1 додатку № 3 від 22.01.2018 р. до договору сторони погодили умови розміщення рекламних матеріалів в точках продажу в мережі дистриб`ютора в рамках виконання договору. Сторони домовилися, що розміщення рекламних матеріалів проводиться у точках продажу, з якими співпрацює дистриб`ютор в їх кількості згідно нижченаведеної таблиці 1.

Частиною 2 додатку № 3 від 22.01.2018 р. до договору визначено достатній максимальний асортимент і кількість рекламних матеріалів на кожній точці продажу, операційний запас і загальну кількість рекламних матеріалів для участі в програмі розміщення рекламної продукції відповідно до таблиці 2. За узгодженим асортиментом лайкамобайл передає, а дистриб`ютор приймає рекламні матеріали, які є в наявності на складі лайкамобайл по актам приймання-передачі рекламних матеріалів.

За умовами частини 3 додатку № 3 від 22.01.2018 р. до договору активність стартує не пізніше ніж через 3 тижні після отримання матеріалів дистриб`ютором на повідомлені регіональні склади останнього, що оформлюється відповідними актами прийому-передачі рекламної продукції. Така активність щодо однієї точки продажу буде вважатись розпочатою і за наявності в цій точці продажу рекламних матеріалів у кількості меншій за визначену у таблиці 2 максимальну кількість рекламних матеріалів, що є наслідком їх відсутності на складі лайкамобайл. Винагорода дистриб`ютора за надання послуг з розміщення рекламних матеріалів погоджена сторонами в нижченаведеній таблиці 3 та становить 561 600,00 грн.

Частиною 5 додатку № 3 від 22.01.2018 р. до договору сторони погодили порядок розрахунків: щомісячно - впродовж 10 днів з дати підписання сторонами акту приймання послуг з розміщення рекламної продукції, що складається за кожний сорокап`ятиденний період розміщення рекламних матеріалів.

На виконання умов додатку № 3 від 22.01.2018 р. до договору позивач надав відповідачу послуги з розміщення рекламної продукції в 624 точках продажу мережі дистриб`ютора (з 18.03.2018 р. по 01.05.2018 р.) на суму 336 960,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом здачі-приймання наданих послуг № ОУ-0000041 від 01.05.2018 р.

14.05.2019 р. відповідачем сплачено позивачу 336 960,00 грн. за рекламні послуги згідно виставленого позивачем рахунку фактури № СФ-0000280 від 01.05.2018 р., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача та платіжним дорученням № 998 від 10.05.2019 р. наявним в матеріалах справи.

Предметом спору у даній справі є право позивача на застосування до боржника встановленої договором та Законом відповідальності за прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В справі № 905/600/18 Верховний Суд у складі об`єднаної палати зазначив, зокрема, про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, і така відповідальність за своєю правовою природою відрізняється від збитків, тож ототожнення апелянтом інфляційних втрат та 3 % річних, як збитків, є помилковими.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 10 025,71 грн. 3 % річних, 29 664,26 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення з 17.05.2018 р. по 13.05.2019 р., ґрунтуються на нормах законодавства України, тож позов в цій частині вимог правомірно задоволено судом першої інстанції.

В частині відмови у задоволенні позову відповідач рішення не оскаржує, а отже господарський суд першої інстанції на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вірно вирішив господарський спір, прийняв законне рішення і підстав для його скасування не має.

Слід також зазначити, що не вирішення судом питання розподілу судових витрат не є підставою скасування рішення, яке прийняте з повним з`ясування обставин справи і вірне по суті (положення частин 2, 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лайкамобайл Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2020 р. у справі № 910/42/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2020 р. у справі № 910/42/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/42/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.07.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Н.Ф. Калатай