Рішення

від 30.06.2020 по справі 910/18010/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2020Справа № 910/18010/19

За позовом Приватного підприємства "Адамант-Сервіс"

до Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агромашторг"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Панченко О.О. (адвокат), Галатов Г.О. (директор);

від відповідача Нитченко Г.Р. (адвокат), Кравчук С.Г.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Агропродінвест" не з`явилися;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПП "Агромашторг" не з`явилися.

В судовому засіданні 30.06.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 14.07.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

18 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Адамант-Сервіс" (позивач) надійшла позовна заява № 108 від 17.12.2019 року до Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича (відповідач) про стягнення збитків у розмірі 524 216,33 грн. (п`ятсот двадцять чотири тисячі двісті шістнадцять гривень 33 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором-доручення № 2726 надання транспорно-експедиторського обслуговування від 11.07.2019 року, чим завдано позивачу збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, № 910/18010/19, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2020 року.

В підготовчому засіданні 21.01.2020 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" та Приватне підприємство "Агромашторг", підготовче засідання відкладено на 03.03.2020 року.

В підготовчих засіданнях 03.03.2020 року та 17.03.2020 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання у даній справі, призначене на 21.04.2020 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року підготовче засідання призначено на 21.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/18010/19 до судового розгляду по суті, розгляд справи призначено на 16.06.2020 року.

В судовому засіданні 16.06.2020 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 30.06.2020 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов. Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представники третіх осіб-1, 2 в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 року між Приватним підприємством "Адамант-Сервіс" (продавець) та Фермерським господарством Альтаир (покупець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 273/03.0701, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця бувшу у використанні сільськогосподарську техніку іноземного виробництва - плуг марки Lemken 8Т 6 + 1 L105, серійний номер 370918, 2011 року, на умовах специфікації № 1, а покупець зобов`язався прийняти товар згідно акту приймання передачі та видаткової накладної, сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності до договору.

03.07.2019 року між Приватним підприємством "Адамант-Сервіс" (покупець) та Kompost-Service Fernekeb (продавець) було укладено договір № 273/03.0702, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця бувшу у використанні сільськогосподарську техніку - плуг марки Lemken 8Т 6 + 1 L105, серійний номер 370918, 2011 року), на умовах специфікації № 1, а покупець зобов`язався прийняти товар згідно акту приймання передачі та видаткової накладної, сплатити за нього ціну (вартість) у відповідності до договору у розмірі 14 000,00 EUR.

Платіжним дорученням в іноземній валюті № 27 від 08.07.2019 року вказаний товар був оплачений покупцем.

Вказана сільськогосподарська техніка була передана у власність Фермерського господарства Альтаир за актом приймання - передачі товару від 26.08.2019 року та видаткової накладної № 1869 від 26.08.2019 року.

11.07.2019 року між Приватним підприємством "Адамант-Сервіс" (надалі - позивач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Сергієм Геннадійовичем (надалі - відповідач, експедитор) укладено договір-доручення № 2726 надання транспортно-експедиторського обслуговування (надалі - договір), за умовами якого експедитор взяв на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень вантажів замовника.

На підставі підписаної заявки № 443 від 11.07.2019 року експедитор взяв на себе зобов`язання доставити вантаж: товар - с/г техніка, 1 шт., розмір (Д*Ш*В*): 8.6*1,9*2.1 м, об`єм 34,314 м. куб, вага з т.; марка автомобіля: DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 (тягач)/ НОМЕР_2 (причіп); водій: ОСОБА_1 ; митне оформлення: виконується водієм; маршрут: Ваттенгайм (Німеччина) - Хворостянівка (Україна); дата навантаження: з 12.07.2019 року по 12.07.2019 року; дата митного очищення: з 24.07.2019 року по 25.07.2019 року; вимоги до автомобіля: консолідація (догрузом); тент; завантаження бокове; СМR; адреса вивантаження: с. Хворостянівка Старобільський район Луганської області (Україна); вартість перевезення: 1950 EUR + оформлення ЕХ, безготівковий розрахунок, за курсом НБУ на день завантаження, оплата до вивантаження, після отримання сканкопій документів: рахунок.

12.07.2019 року вантаж був завантажений до перевезення.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. договору експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агенціями, експедиторськими, митно-брокерськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором. Представляти інтереси замовника у взаємовідносинах з перевізниками, митно-брокерськими організаціями, портами, аеропортами і іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи.

11.07.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Кравчуком Сергієм Геннадійовичем (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропродінвест (експедитор-1) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 2725 та підписано заявку № 443 від 11.07.2019 року.

11.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропродінвест (замовник) та Приватним підприємством Агромашторг (перевізник) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та в міжнародному сполученні №44 від 11.07.2019 року та підписано заявку № 11/1 від 11.07.2019 року.

29.07.2019 року товар було розмитнено, що підтверджується митною декларацією № UA205090/2019/090888.

За знаходження автомобіля на митному терміналі з 27.09.2019 року по 28.07.2019 року ПП "Адамант-Сервіс" згідно рахунку № 1588 від 31.07.2019 року та акту надання послуг № 1596 від 31.07.2019 року було сплачено послуги митного складу в сумі 1350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1100 від 30.07.2019 року.

На підставі виставленого рахунку № 361 від 29.07.2019 року згідно платіжного доручення № 1101 від 30.07.2019 року позивач оплатив транспортні послуги відповідача у розмірі 56 778,93 грн.

Згідно з п. 2.2.1. договору № 2726 від 11.07.2019 року експедитор зобов`язаний забезпечувати якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів Замовника різними видами транспорту по території України та за її межами відповідно до заявки Замовника.

Відповідно до п. 2.2.12. договору № 2726 від 11.07.2019 року, у разі затримки вантажу експедитор зобов`язаний письмово повідомляти про це замовника протягом 2 робочих днів з дати затримки вантажу із зазначенням причини затримки і місця зберігання вантажу.

У зв`язку з тим, що вантаж у місце розвантаження не прибув, 07.08.2019 року позивач звернувся до Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури із заявою щодо протиправних дій ПП Агромашторг , яке незаконно, всупереч обумовлених договірних зобов`язань утримує належний позивачу товар. Матеріали про дане правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019131370000122, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, яке в подальшому постановою від 07.11.2019 року було закрите, у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення.

15.08.2019 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути сплачену 30.07.2019 року винагороду в розмірі 56 778,93 грн., сплатити штрафні санкції за недотримання термінів доставки вантажу в сумі 1300,00 євро (станом на 15.08.2019 року згідно курсу НБУ складає 36 723,62 грн.), відшкодувати збитки понесені ПП "Адамант-Сервіс" внаслідок невиконання експедитором умов договору-доручення № 2726 від 11.07.2019 року в сумі 11 984,37грн., збитки у розмірі дійсної вартості непоставленої сільськогосподарської техніки в сумі 14 000,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.08.2019 року складає 395 485,10 грн., відшкодувати вартість сплаченого ПДВ (20%) у розмірі 86 150,83 грн. та відшкодувати вартість послуг декларування товарів у розмірі 1400, 00 грн.

Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись із даним позовом, ПП "Адамант-Сервіс" посилається на те, що вантаж, який був переданий відповідачу до перевезення доставлений не був, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що невиконання умов доставки вантажу відбулося з вини позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Так, за своєю правовою природою договір-доручення № 2726 від 11.07.2019 року є договором транспортного експедирування у якому обов`язки експедитора мають одночасно виконавчий та організаційний характер, що узгоджується зі змістом статті 929 Цивільного кодексу України.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст. 1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Приписами статтей 909, 929, 932 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

У ст. 934 Цивільного кодексу України передбачено, що за порушення обов`язків, за договором транспортного експедирування, експедитор відповідає перед клієнтом, відповідно до гл. 51 ЦК.

За таких обставин, з аналізу вище наведеної норми вбачається, що відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування базується на загальних принципах відповідальності за порушення цивільно-правових зобов`язань. Зокрема, у разі порушення умов договору експедитором, клієнт може вимагати розірвання договору, зміни умов зобов`язання, відшкодування збитків. При цьому розмір збитків, залежно від умов договору, відшкодовуються у розмірі оголошеної або дійсної вартості вантажу. Дійсна вартість вантажу визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі чи рахунку продавця. За її відсутності вартість визначається за середньою ціною на аналогічний товар. Клієнт вправі вимагати від експедитора сплати неустойки, незалежно від відшкодування збитків, якщо це передбачено договором.

При цьому суд зазначає, що відповідальним перед клієнтом за своєчасне та належне транспортування вантажу лишається експедитор, який має право в порядку регресу відшкодувати збитки, заподіяні невиконанням чи неналежним виконанням обов`язків іншою особою, а також застосувати інші засоби відповідальності, що передбачені договором між експедитором та перевізником або цивільним законодавством.

Таким чином, можна виокремити межі відповідальності експедитора та перевізника: у транспортно-експедиторських відносинах експедитор несе відповідальність як перед клієнтом за організацію і забезпечення перевезення вантажу, так і перед перевізником за належне оформлення транспортних документів та відповідність таким документам вантажу, який відправляється; експедитор несе відповідальність перед клієнтом за дії третіх осіб (перевізників), залучених ним для виконання договору транспортного експедирування.

Як вже було встановлено судом вище, 03.07.2019 року між позивачем, як продавцем, та Фермерським господарством Альтаир , як покупцем, було укладено договір на купівлю бувшої у використанні сільськогосподарської техніки (товару) - плуга марки Lemken 8Т 6 + 1 L105, серійний номер 370918, 2011 року.

Вказаний товар був придбаний позивачем у Kompost-Service Fernekeb за договором № 273/03.0702 від 03.07.2019 року та на підставі платіжного доручення в іноземній валюті № 27 від 08.07.2019 року на суму 14 000,00 EUR був оплачений покупцем.

З матеріалів справи вбачається, перевезення вищевказаного товару здійснювалося на підставі укладеного 11.07.2019 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як експедитором, договору-доручення № 2726 надання транспортно-експедиторського обслуговування та заявки № 443 від 11.07.2019 року, про що сторонами не заперечувалося.

Так, експедитором для виконання договору-доручення № 2726 від 11.07.2019 року було залучено третю особу ТОВ Агропродінвест , з яким було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 2725 та підписано заявку № 443 від 11.07.2019 року.

В свою чергу, 11.07.2019 року між ТОВ Агропродінвест , як замовником, та ПП Агромашторг , як перевізником, було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та в міжнародному сполученні №44 від 11.07.2019 року та підписано заявку № 11/1 від 11.07.2019 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі виставленого рахунку № 361 від 29.07.2019 року згідно платіжного доручення № 1101 від 30.07.2019 року позивач оплатив транспортні послуги відповідача у розмірі 56 778,93 грн.

З матеріалів справи слідує, що 29.07.2019 року товар було розмитнено, що підтверджується митною декларацією № UA205090/2019/090888, а за знаходження автомобіля на митному терміналі з 27.09.2019 року по 28.07.2019 року ПП "Адамант-Сервіс" згідно рахунку № 1588 від 31.07.2019 року та акту надання послуг № 1596 від 31.07.2019 року позивачем було сплачено послуги митного складу в сумі 1350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1100 від 30.07.2019 року.

Однак, після розмитнення вантаж у місце розвантаження так і не прибув, що також не заперечувалося відповідачем.

Згідно приписів ст. 9, 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Зі змісту вищевказаних нормативних присів слідує, що збитки, що завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням обов`язків експедитора іншими, залученими ним особами (безпосередніми виконавцями/перевізниками), підлягають стягненню з експедитора.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України, що кореспондують із ст. 22 Цивільного кодексу України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є важливим елементом доказування наявності реальних збитків та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Водночас, відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, на особу, яка порушила зобов`язання покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України), а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено суду наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за не доставку переданого йому для перевезення вантажу.

Так, судом встановлено наявність протиправної поведінки експедитора - відповідача (не доставка прийнятого до перевезення вантажу), наявність майнових втрат позивача (вартість перевезення за договором-доручення № 2726 від 11.07.2019 року - 56 778,93 грн., вартість непоставленої сільськогосподарської техніки - 14 000,00 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.12.2019 року складає 366 552,20 грн., вартість знаходження автомобіля на митному терміналі - 1350,00 грн., вартість послуг декларування товарів - 1400,00 грн.), причинно-наслідковий зв`язок між цими втратами та протиправною поведінкою експедитора - відповідача, а також те, що відсутність вини останнього не доведено.

Щодо віднесення до складу збитків вартості сплаченого ПДВ (20%) у розмірі 86 150,83 грн., які завдані відповідачем внаслідок неналежного виконання експедиторських послуг та мають бути відшкодовані ним в силу приписів Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність та ст. 224, 225 ГК України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За змістом ст. 42 вищевказаного кодексу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницька діяльність характеризується рядом ознак, основні з яких знайшли своє відображення в даній статті, такі як:

1) самостійність та ініціативність, що відображається перш за все в нормі ст. 43 Кодексу, яка передбачає, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом. По-друге, саме підприємці свідомо ставлять себе в таке становище, коли вони персонально відповідають за успіх або невдачу своєї діяльності;

2) систематичність, що передбачає здійснення такої діяльності постійно, регулярно та на професійній основі;

3) ризиковий характер, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов`язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності;

4) спрямування на отримання прибутку - основна ознака підприємництва, оскільки визначає безпосередньо мету, задля якої здійснюється така діяльність

Статтею 44 Господарського кодексу України, якою встановлено принципи підприємницької діяльності, за якими, зокрема, визначено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, виходячи з аналізу даних норм чинного законодавства, можливо зробити висновок, що після укладення договору № 273/03.0702 від 03.07.2019 року з нерезидентом України - Kompost-Service Fernekeb , відповідальність за ризики, в тому числі щодо оформлення та відображення відповідної податкової операції щодо своєї господарської діяльності несе сам позивач.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним та необґрунтованим покладення на відповідача збитків у вигляді сплати податку на додану вартість, як збитків, розмір яких вирахувано із вартості вантажу, що експортувався позивачем за договором № 273/03.0702 від 03.07.2019 року, а саме як на експедитора відповідного вантажу.

Також суд вважає безпідставним та необґрунтованим покладення на відповідача збитків у вигляді понесених ПП "Адамант-Сервіс" витрат на відрядження співробітників для вирішення питання поставки вантажу ФГ Альтаир у розмірі 11 984,37 року, оскільки такі витрати понесені ним під час виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 273/03.0701 від 03.07.2019 року. Крім того, розмір таких витрат жодними доказами не підтверджений.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом обставини та факти, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків завданих під час перевезення вантажу за договором-доручення № 2726 від 11.07.2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 426 081,13 грн.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6391,21 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.08.2019 року між Приватним підприємством "Адамант-Сервіс" (клієнт) та Адвокатським бюро Олени Панченко (адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 01-02/08/19, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу спрямовану на захист прав та законних інтересів клієнта.

Відповідно до п. 2.1. договору розмір гонорару становить 30 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат у даній справі надано рахунки № 44/19 від 20.08.2019 року, № 63/19 від 19.12.2019 року, платіжні доручення № 1242 від 20.08.2019 року, № 1834 від 19.12.2019 року та акт виконаних робіт № 1 від 28.12.2019 року.

Представництво інтересів Приватного підприємства "Адамант-Сервіс" у даній справі здійснювалося адвокатом Панченко О.О.

На підтвердження наявності у Панченко О.О. статусу адвоката надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 471 від 27.06.2006 року, а також до матеріалів справи надано ордер серії ПТ № 164324 від 26.12.2019 року.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 24 383,89 грн.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравчука Сергія Геннадійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства "Адамант-Сервіс" (ідентифікаційний код 36324393, адреса: 36021, м. Полтава, вул. Алмазна, 3, кв. 16) грошові кошти - 426 081,13 грн. (чотириста двадцять шість тисяч вісімдесят одна гривня 13 копійок), судовий збір - 6391,21 грн. (шість тисяч триста дев`яносто одна гривня 21 копійка) та витрати на правничу допомогу - 24 383,89 грн. (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят три гривні 89 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.07.2020р.

Суддя О.В. Котков