Рішення

від 07.07.2020 по справі 911/3099/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3099/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА", Київська область, Іванківський район, смт. Іванків

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: І.В.Кучеренко

від відповідача: О.Л.Пінчук

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК" №1752 від 09.12.2019 року (вх.№3222/19 від 16.12.2019 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0175-Т/18 від 29.08.2018 року у сумі 109704,36 грн., з яких 77989,56 грн. основного боргу, 14540,95 грн. пені, 15597,91 грн. штрафу, 271,15 грн. інфляційних втрат та 1304,79 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати наданих експедиторських послуг.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3099/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2020 року.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року розгляд справи відкладено на 03.03.2020 року.

Ухвалою суду від 03.03.2020 року розгляд справи відкладено на 24.03.2020 року.

Судове засідання, призначене на 24.03.2020 року не відбулось, у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 року №211 (зі змінами), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20 і рішення зборів суддів Господарського суду Київської області №11 від 17.03.2020 року "Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину", про що сторони були повідомлені відповідною ухвалою.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року судове засідання призначено на 09.06.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява №27/05 від 27.05.2020 року (вх. №10441/20 від 28.05.2020) про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

До суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 09.06.2020 року (вх. №11373/20 від 09.06.2020 року) щодо електронного листування з позивачем. Ухвалою суду від 09.06.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/3099/19 та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2020 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2020 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив в позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.07.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Оушен Лінк (за договором - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Женгімас Україна (за договором - клієнт) 29.08.2019 року укладено Договір №0175-Т/18 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних вантажів (далі - Договір) згідно умов п.п 1.1., 1.2 якого, експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великовантажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також, додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. Транспортно-експедиторські послуги за цим Договором надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору, організація виконання експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною Договору. В заявці визначається характеристика вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати експедитору, перелік послуг що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови.

Сторони визначають юридичну силу Заявки, узгодженої сторонами за допомогою засобів факсимільного зв`язку або електронної пошти (сканована копія) до отримання сторонами оригіналів (п. 2.5. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, ціна послуг (ставка) погоджується сторонами в Заявці.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що вартість Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати експедитору та витрат понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання цього Договору. Розмір плати експедитору без ПДВ розраховується як різниця між сумою без ПДВ, що перерахована клієнтом за комплекс транспортно-експедиторських послуг та вартістю без ПДВ послуг третіх осіб, залучених експедитором до виконання умов Договору. розмір плати експедитора з ПДВ розраховується додаванням суми ПДВ до суми плати експедитору без ПДВ.

Оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передплати, якщо в Заявці або інших додатках до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Рахунки, що пред`являються експедитором за цим Договором можуть направлятись засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику клієнта (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору, остаточні розрахунки сторонами здійснюються з врахуванням фактичних витрат експедитора. У разі якщо витрати експедитора перевищили узгоджену сторонами суму, клієнт компенсує понесені експедитором додаткові витрати, що підтверджені документально.

У пункті 9.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було надано транспортно-експедиторські послуги відповідачу щодо організації перевезення пиломатеріалів у двох контейнерах PONU8113312 та MRSU3070040 з смт. Іванків, Україна до порту Пусан, Південна Корея.

Для виконання перевезення автотранспортом від смт. Іванків до ПМТП (ТОВ ТІС- Контейнерний Термінал ) позивачем залучено підприємство ТОВ Дельта Логістік згідно Договору №К-807/18 про перевезення вантажів в контейнерах вантажним автомобільним транспортом від 18.01.2018 року та Додаткової угоди №1 від 10.05.2019 року до Договору.

На підтвердження виконання перевезень, ТОВ Дельта Логістік позивачу надано рахунок на оплату №271 від 22.04.2019 року, №301 від 13.05.2019 року, Акт надання послуг №271 від 22.04.2019 року, №301 від 13.05.2019 року, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), що підтверджують факт перевезення вказаних контейнерів. Надані підприємством ТОВ Дельта Логістік позивачу послуги оплачені останнім, що підтверджується платіжними дорученнями №64038 від 17.05.2019 року, №63406 від 07.15.2019 року, №64489 від 29.05.2019 року, №65359 від 12.06.2019 року.

Відповідно до картки обліку експортного вантажу №199811 на склад КТ №1 ТОВ ТІС-Контейнерний Термінал 20.04.2019 року доставлено контейнер MRSU3070040 з пиломатеріалами; відповідно до картки обліку експортного вантажу №20745 на склад КТ №1 ТОВ ТІС-Контейнерний Термінал 09.05.2019 року доставлено контейнер PONU8113312 з пиломатеріалами.

Для організації перевезення вантажу морським транспортом до порту Пусан Південної Кореї, позивачем залучено компанію UAB Global Ocean Link Lithuania згідно Контракту про надання послуг №GL-115/19 від 01.02.2019 року. На підтвердження надання послуг з морського перевезення вказаних контейнерів компанією UAB Global Ocean Link Lithuania позивачу надано лінійний коносамент №968928078 та №968755173, рахунки на оплату серії GOLLT №003827 від 21.05.2019 року, серії GOLLT №003644 від 02.05.2019 року, акти виконаних робіт (послуг) серії GOLLT№003827 від 21.05.2019 року, серії GOLLT №003644 від 02.05.2019 року, які оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №148 від 13.06.2019 року, №152 від 01.07.2019 року.

Крім того, ТОВ Глобал Оушен Лінк надано доручення про відвантаження експортних, транзитних вантажів №18734 від 23.04.2019 року на перевезення контейнера MRSU3070040 згідно якого, експедитором перевезення виступало ТОВ Глобал Оушен Лінк . Вантаж мав бути відправлений рейсом №917Е від 01/05/19 т/х Maersk Kithira з порту Южний, ТІС - Контейнерний Термінал до порту Пусан. Відправник вантажу - ТОВ Женгімас Україна , а одержувачем - CD CORPORATION; для виконання морського перевезення контейнера PONU8113312 надано Доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів №18944 від 10.05.2019 року згідно якого, експедитором перевезення виступало ТОВ "Глобал Оушен Лінк". Вантаж мав бути відправлений рейсом №919Е від 16/05/19 т/х Maersk Kalmar (пізніше відбулась зміна рейсу на 21/05/19 т/х Maersk Kyrenia) з порту Южний, ТІС - Контейнерний Термінал до порту Пусан. Відправник вантажу ТОВ "Женгімас Україна", а одержувачем - CD CORPORATION.

У зв`язку із необхідністю оформлення експортних контейнерів на території порту відправки, позивачем для надання послуг залучено ФОП Хохуля Т.В. згідно Договору про надання послуг №У-825/18 від 01.04.2018 року, та ФОП Хохуля В.В. згідно Договору про надання послуг №2017/3011 від 30.11.2017 року. Підтвердженням оформлення контейнерів MRSU3070040 та PONU8113312 є рахунки на оплату №4 від 25.04.2019 року, №5 від 15.05.2019 року, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 30.04.2019 року, №5 від 31.05.2019 року. Вказані послуги оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №850 від 10.05.2019 року, №65041 від 07.06.2019 року, №63935 від 16.05.2019 року, №65014 від 06.06.2019 року.

Також, позивачем для організації перевезення залучено перевізника ТОВ Нова Пошта згідно з укладеним Договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №83618 від 27.08.2015 року. Надання послуг ТОВ Нова Пошта підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-002251228 від 20.05.2019 року, №НП-002311244 від 20.05.2019 року, які оплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №64262 від 23.05.2019 року, №63406 від 07.05.2019 року.

Для оплати наданих послуг та відшкодування понесених витрат позивачем на адресу відповідача направлено рахунок №305562 від 02.05.2019 року на суму 39209,27 грн., Акт надання послуг №305562 від 02.05.2019 року, рахунок №307105 від 21.05.2019 року на загальну суму 38780,29 грн., Акт надання послуг №307105 від 21.05.2019 року, зареєстровані податкові накладні та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується супровідним листом №3176 від 07.08.2019 року та експрес-накладною ТОВ Нова Пошта № 20400138952571 .

У зв`язку із несплатою відповідачем наданих транспортно-експедиційних послуг позивачем на адресу відповідача надіслано лист №1598 від 20.09.2019 року та рахунки на оплату №305562 від 02.05.2019 року, №307105 від 21.05.2019 року з вимогою протягом п`яти банківських днів погасити наявну заборгованість у сумі 77989,56 грн. Однак, зазначений лист залишено відповідачем без відповіді та реагування.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 77989,56 грн. основного боргу, а також, штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання транспортно-експедиторських послуг. Вказані позивачем в позовній заяві перевезення пиломатеріалів, зі слів відповідача, не було погоджено сторонами, оскільки, не оформлено Заявку на перевезення, яка є невід`ємною частиною Договору, а також, між сторонами не було підписано актів наданих послуг та відповідних видаткових накладних щодо спірних перевезень.

Крім того, відповідач вказує, що додані позивачем до позовної заяви копії електронного листування не є належними доказами, оскільки, представник ТОВ Женгімас Україна , який задіяний у листуванні, не мав відповідних повноважень приймати рішення щодо організації та оформлення заявок на перевезення, а вказана кореспонденція не містить ідентифікації замовлення на перевезення вантажу, зазначеного в позовній заяві.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність , згідно ст. 1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність , за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору: для юридичних осіб-резидентів України - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для фізичних осіб-громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункт його відправлення до пункту його призначення.

Згідно ст. 10 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність , експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Так, судом , з урахуванням наданих доказів та обставин справи, встановлено факт надання позивачем експедиторських послуг відповідачу з огляду на наступне.

Підпунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. пункту 3.1. Договору передбачено, що експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов цього Договору та Заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання Договору та Заявки клієнта. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі в рахунок коштів Клієнта. Узгоджує з перевізниками, портами, залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного, морського транспорту для перевезення вантажів.

При цьому, пунктом 7.3. Договору передбачено, що сторони згодні з тим, що при виникненні спорів, документи - рахунки, накладні, коносаменти, СMR і т.д. видані третіми особами, які залучались до виконання робіт/послуг, передбачених цим Договором або органами державної влади будуть належними доказами витрат експедитора.

Керуючись вказаними умовами Договору позивачем для виконання перевезень вантажу відповідача укладено відповідні договори про перевезення, про відвантаження та про надання послуг необхідних для оформлення вантажу, які додано до позовної заяви. Крім того, на підтвердження виникнення між сторонами взаємних обов`язків на підставі Договору до позову додано сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій де експортером зазначено - ТОВ Женгімас Україна , рахунками-фактурами, митними деклараціями, пакувальними листами де продавцем зазначено ТОВ Женгімас Україна з печатками підприємства. Також, доказом надання позивачем відповідачу послуг з перевезення пиломатеріалів є зареєстровані податкові накладні за якими продавцем виступає - ТОВ Глобал Оушен Лінк а покупцем - ТОВ Женгімас Україна .

Отже, здійснюючи перевезення для відповідача вантажу - пиломатеріалів у двох контейнерах, позивач діяв в межах укладеного сторонами Договору та відповідно до його умов. Доказів існування між сторонами інших договорів на виконання яких могло б здійснюватися спірне перевезення сторонами не надано, а тому, суд дійшов висновку, що спірні перевезення здійснено позивачем в рамках Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0175-Т/18 від 29.08.2018 року .

Згідно пп. 3.3.17. п. 3.3. Договору, після надання експедитором послуг, передбачених цим Договором, клієнт приймає та підписує акт надання послуг. Якщо в межах 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання акту надання послуг клієнт не повернув підписаний акт та не надіслав зауваження до нього, послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень.

Посилання відповідача на те, що ним не отримано актів наданих послуг не приймаються судом до уваги у зв`язку із необґрунтованістю, оскільки, позивачем на адресу відповідача для оплати наданих послуг та відшкодування понесених витрат направлено рахунок №305562 від 02.05.2019 року на суму 39209,27 грн., Акт надання послуг №305562 від 02.05.2019 року, рахунок №307105 від 21.05.2019 року на загальну суму 38780,29 грн., Акт надання послуг №307105 від 21.05.2019 року, зареєстровані податкові накладні та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується супровідним листом №3176 від 07.08.2019 року та експрес-накладною ТОВ Нова Пошта №20400138952571.Однак, відповідачем зазначені акти на адресу позивача не повернуто, доказів протилежного відповідачем не надано, а тому, вказані акти вважаються прийнятими клієнтом без зауважень.

Стосовно посилань відповідача на відсутність заявки суд зазначає, що згідно пп. 3.3.1., 3.3.2. п. 3.3. Договору, до обов`язків саме клієнта відноситься надання експедитору письмової заявки на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку послуг, що замовляються у експедитора, за підписом уповноважених осіб. Клієнт несе відповідальність за повноту та достовірність вказаної в Заявці інформації.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що будь-які документи (включаючи замовлення, повідомлення, ін.), які згідно з положеннями цього Договору відправляються будь-якою зі сторін по факсу чи електронній пошті іншій стороні, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів та не можуть заперечуватись жодною зі сторін.

Згідно п. 8.2. Договору, належним підтвердженням направлення документу та його отримання відповідною стороною є звичайне технічне підтвердження відповідного обладнання сторони, що відправляє документ/повідомлення, про відправлення документу/повідомлення (звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення та інше).

На виконання п. 8.3. Договору сторонами в Договорі вказано спеціальну електронну адресу, призначену для отримання кореспонденції/документів/повідомлень в рамках цього Договору, та гарантування наявності постійного доступу до неї осіб, уповноважених працювати з інформацією в рамках цього Договору від імені відповідної сторони.

Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що задіяний в наданому позивачем електронному листуванні представник клієнта не мав відповідних повноважень приймати рішення щодо організації та оформлення заявок на перевезення.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Здійснивши оцінку доводів сторін з огляду на більшу вірогідність доказів у відповідності до ст. 79 ГПК України, поданих ними в підтвердження таких доводів, суд дійшов висновку, що доведеними є обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Оцінка зібраних у справі доказів, зокрема, умов Договору, яким погоджено направлення заявок засобами електронного зв`язку, визначено відповідні адреси електронного листування, визначено електронні заявки та повідомлення сторін такими, що мають повну юридичну силу та являються доказами під час їх пред`явлення в судові інстанції (Розділ 8 Договору), а також, змісту досліджених судом поштових скриньок сторін, в сукупності підтверджує факт ведення сторонами відповідного електронного листування, зміст якого свідчить про те, що сторонами у визначений Договором спосіб погоджено організацію виконання експедитором визначених Договором послуг і є підставою для відповідача оплатити надані позивачем транспортно-експедиторські послуги.

Таким чином, договір передбачає умови щодо використання електронних документів та електронного документообігу сторонами, у тому числі, направлення заявок здійснюється в електронній формі у порядку, передбаченому договором.

Згідно ст. 15 Закону України Про електронні документи та електронний документооборот , електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Позивач і відповідач, керуючись наведеною нормою, визначили в укладеному ними Договорі усі аспекти здійснення обміну інформацією та електронними документам.

Так, дослідивши подані позивачем електронні листи судом встановлено, що такі листи направлялись на виконання умов Договору, зокрема для організації позивачем для відповідача перевезення пиломатеріалів в двох контейнерах та містять посилання на додані до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення перевезення.

Таким чином, з огляду на встановлені ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину та ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, суд приймає Договір №0175-Т/18 від 29.09.2018 року про надання транспортно-експедиторських послуг як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивачем на замовлення відповідача надано останньому транспортно-експедиторські послуги з перевезення пиломатеріалів в двох контейнерах, а відповідач своєчасно не оплатив такі послуги.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 77989,56 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання позивачем послуг відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем таких послуг не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 77989,56 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену п. 5.10 Договору пеню у загальному розмірі 14540,95 грн., нараховану на заборгованість відповідача за рахунком №305562 від 02.05.2019 року за період з 08.05.2019 р. по 06.12.2019 р. на суму 7665,68 грн.; за рахунком №307105 від 21.05.2019 року за період з 27.05.2019 р. по 06.12.2019 р. на суму 6875,27 грн. та передбачений п. 5.10. Договору штраф у розмірі 20% від вартості наданих послуг, якщо термін прострочення перевищує 30 календарних днів у загальному розмірі 15597,91 грн. нарахованих на заборгованість відповідача за рахунком №305562 від 02.05.2019 року на суму 39209,27 грн., що становить 7841,85 грн.; за рахунком №307105 від 21.05.2019 року на суму 38780,29 грн., що становить 7756,06 грн. Крім того, позивач просить суд у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 1304,79 грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за рахунком №305562 від 02.05.2019 року за період з 08.05.2019 р. по 06.12.2019 р. на суму 686,43 грн.; за рахунком №307105 від 21.05.2019 року за період з 27.05.2019 р. по 06.12.2019 р. на суму 618 грн. та 271,15 грн. - інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 39209,27 грн. за період з 08.05.2019 р. по 06.12.2019 р. згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 5.10. Договору, клієнт несе відповідальність за несвоєчасну оплату експедитору вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, за весь термін тривання порушення. Якщо термін прострочення перевищує 30 календарних днів, клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості наданих послуг. У разі існування боргу за рахунками експедитора більше 30 днів, експедитор має право припинити видачу наступних вантажів клієнту.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, пунктом 7.5. Договору визначено, що сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання клієнта за цим Договором припиняється через три роки з дня, коли зобов`язання мало бути виконано на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним. Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 14540,95 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф, що передбачений пунктом 10.5 Договору за прострочення строків оплати товару понад 30 календарних днів у розмірі 20% від несвоєчасно оплаченої суми, нарахований позивачем у розмірі 15597,91 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1304,79 грн., нарахованих на заборгованість відповідача судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача є більшим, однак, позивачем розмір інфляційних втрат визначено у сумі 271,15 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд. 83-А, код ЄДРПОУ 36554180) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕНГІМАС УКРАЇНА (07201, Київська область, Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Запрудська, буд. 50Г, код ЄДРПОУ 39738233) про стягнення 109704,36 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕНГІМАС УКРАЇНА (07201, Київська область, Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Запрудська, буд. 50Г, код ЄДРПОУ 39738233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд. 83-А, код ЄДРПОУ 36554180) 77989 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 56 коп. основного боргу, 14540 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 95 коп. пені, 15597 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 91 коп. штрафу, 271 (двісті сімдесят одну) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1304 (одну тисячу триста чотири) грн. 79 коп. 3% річних та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата виготовлення повного тексту 14.07.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць