Постанова

від 09.11.2020 по справі 911/3099/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. Справа№ 911/3099/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Пашкіної С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА"

на рішення господарського суду Київської області від 07.07.2020 у справі № 911/3099/19 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості у сумі 109704,36 грн., з яких: 77989,56 грн. основного боргу, 14540,95 грн. пені, 15597,91 грн. штрафу, 271,15 грн. інфляційних втрат та 1304,79 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №0175-Т/18 від 29.08.2018 року в частині оплати наданих експедитором послуг.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.0702020 у справі № 911/3099/19 позовні вимоги задовольнено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕНГІМАС УКРАЇНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК 77989,56 грн. основного боргу, 14540,95 грн. пені, 15597,91 грн. штрафу, 271,15 грн. інфляційних втрат, 1304,79 грн. 3% річних та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ ЖЕНГІМАС УКРАЇНА звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з`ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, а також недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог. Так, апелянт зазначає, що на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг позивач мав долучити до матеріалів справи заявку на перевезення вантажу, оформлену та узгоджену сторонами. Однак, останньої матеріали справи не містять. Натомість, посилання суду першої інстанції на електронне листування сторін є необгрунтованим, оскільки таке листування має виключно інформаційний характер, але не містить ознак оформлення замовлення на перевезення вантажу у порядку, узгодженому сторонами у розділі 2 договору. Також скаржник заперечує факт отримання актів надання послуг № 305562 від 02.05.2019, № 307105 від 21.05.2019 та виставлених на їх оплату рахунків № 305562 від 02.05.2019, № 307105 від 21.05.2019, зазначаючи при цьому, що наданий позивачем супровідний лист № 3176 від 07.08.2019 року та експрес-накладна ТОВ Нова пошта № 20400138952571 від 12.08.2019 не є належними доказами на підтвердження відправлення позивачем вказаних документів.

18.08.2020 матеріали справи разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду, а апеляційну скаргу - без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України.

10.09.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3099/19, розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

25.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти доводів скаржника заперечує та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, 29.08.2019 року між ТОВ Глобал Оушен Лінк (експедитор) та ТОВ Женгімас Україна (клієнт) було укладено договір № 0175-Т/18 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних вантажів (далі - договір).

У відповідності з цим договором експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великовантажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також, додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу (п. 1.1 договору).

Транспортно-експедиторські послуги за цим договором надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України (п. 1.2 договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору організація виконання експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі заявки, яка оформлюється та узгоджується сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною договору. В заявці визначається характеристика вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати експедитору, перелік послуг що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови.

Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою клієнта та передається експедитору засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти. Після отримання заявки експедитор повідомляє клієнта про можливість або неможливість виконання перевезення на викладених в заявці умовах. У випадку прийняття експедитор завіряє заявку на перевезення своєю печаткою і підписом уповноваженої особи та повертає її клієнту за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти (п. п. 2.2, 2.3 договору).

Сторони визначають юридичну силу заявки, узгодженої сторонами за допомогою засобів факсимільного зв`язку або електронної пошти (сканована копія) до отримання сторонами оригіналів (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору визначені обов`язки експедитора, зокрема, експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом відповідно до умов цього договору та заявки клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання договору та заявки клієнта. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, у т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі в рахунок коштів клієнта. Узгоджує з перевізниками, портами, залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного, морського транспорту для перевезення вантажів.

Після надання експедитором послуг, передбачених цим договором, клієнт приймає та підписує акт надання послуг. Якщо в межах 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання акту надання послуг клієнт не повернув підписаний акт та не надіслав зауваження до нього, послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень (пп. 3.3.17 п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передплати, якщо в заявці або інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Рахунки, що пред`являються експедитором за цим Договором можуть направлятись засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику клієнта.

Згідно з п. 4.4 договору остаточні розрахунки сторонами здійснюються з врахуванням фактичних витрат експедитора. У разі якщо витрати експедитора перевищили узгоджену сторонами суму, клієнт компенсує понесені експедитором додаткові витрати, що підтверджені документально.

У п. 7.3 договору сторони узгодили, що при виникненні спорів, документи - рахунки, накладні, коносаменти, СMR і т.д. видані третіми особами, які залучались до виконання робіт/послуг, передбачених цим договором або органами державної влади будуть належними доказами витрат експедитора.

У пункті 9.1 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що на виконання умов договору ним були надані транспортно-експедиторські послуги відповідачу щодо організації перевезення пиломатеріалів у двох контейнерах PONU8113312 та MRSU3070040 з смт. Іванків, Україна до порту Пусан, Південна Корея.

Для здійснення перевезення автотранспортом від смт. Іванків до ПМТП (ТОВ ТІС- Контейнерний Термінал ) позивачем залучено підприємство ТОВ Дельта Логістік згідно договору № К-807/18 про перевезення вантажів в контейнерах вантажним автомобільним транспортом від 18.01.2018 року та додаткової угоди №1 від 10.05.2019 року до нього.

Наявними у матеріалах справи актами надання послуг № 271 від 22.04.2019 року і № 301 від 13.05.2019 року, міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) підтверджується факт перевезення вказаних контейнерів. На оплату наданих послуг ТОВ Дельта Логістік позивачу виставлені рахунки № 271 від 22.04.2019 року і № 301 від 13.05.2019 року, які згідно з платіжними дорученнями № 64038 від 17.05.2019 року, № 64489 від 29.05.2019 року і № 65359 від 12.06.2019 року були оплачені останнім.

Відповідно до картки обліку експортного вантажу № 199811 на склад КТ №1 ТОВ ТІС-Контейнерний Термінал 20.04.2019 року було доставлено контейнер MRSU3070040 з пиломатеріалами, відповідно до картки обліку експортного вантажу № 20745 на склад КТ №1 ТОВ ТІС-Контейнерний Термінал 09.05.2019 року було доставлено контейнер PONU8113312 з пиломатеріалами.

Господарським судом першої інстанції також встановлено, що для виконання морського перевезення контейнерів MRSU3070040 та PONU8113312 позивачем були надані доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів №18734 від 23.04.2019 року і №18944 від 10.05.2019 року відповідно, у яких ТОВ Глобал Оушен Лінк значиться як експедитор, відправником вантажу вказано ТОВ Женгімас Україна , а одержувачем - CD CORPORATION.

У зв`язку із необхідністю оформлення експортних контейнерів (вантажів) на території порту відправки позивачем для надання відповідних послуг було залучено ФОП Хохуля Т.В. згідно з договором про надання послуг № У-825/18 від 01.04.2018 року та ФОП Хохуля В.В. згідно з договором про надання послуг № 2017/3011 від 30.11.2017 року.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 30.04.2019 року і №5 від 31.05.2019 року підтверджується надання послуг з організації та виконання оформлення експортних контейнерів MRSU3070040 та PONU8113312, у той час як про оплату позивачем виставлених йому рахунків №4 від 25.04.2019 року і №5 від 15.05.2019 року свідчать платіжні дорученням №850 від 10.05.2019 року, №65041 від 07.06.2019 року, №63935 від 16.05.2019 року, №65014 від 06.06.2019 року.

Згідно з контрактом про надання послуг № GL-115/19 від 01.02.2019 року для організації перевезення вантажу морським транспортом до порту Пусан Південної Кореї позивачем було залучено компанію UAB Global Ocean Link Lithuania.

На підтвердження надання послуг з морського перевезення вказаних контейнерів компанією UAB Global Ocean Link Lithuania позивачу було надано лінійні коносаменти № 968928078 та № 968755173, акти виконаних робіт (послуг) серії GOLLT № 003827 від 21.05.2019 року та № 003644 від 02.05.2019 року, які згідно з платіжними дорученнями № 148 від 13.06.2019 року та № 152 від 01.07.2019 року були оплачені позивачем.

Крім цього, у зв`язку з необхідністю оперативного обміну документами, позивачем для організації перевезення було залучено перевізника ТОВ Нова Пошта згідно з укладеним договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 83618 від 27.08.2015 року. Надання послуг ТОВ Нова Пошта підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002251228 від 20.05.2019 року, №НП-002311244 від 20.05.2019 року, у той час як про їх оплату позивачем свідчать платіжні доручення № 64262 від 23.05.2019 року, № 63406 від 07.05.2019 року.

Для оплати наданих послуг та відшкодування понесених витрат позивачем на адресу відповідача було направлено рахунок № 305562 від 02.05.2019 року на суму 39209,27 грн. і акт надання послуг № 305562 від 02.05.2019 року, а також рахунок № 307105 від 21.05.2019 року на суму 38780,29 грн. і акт надання послуг № 307105 від 21.05.2019 року, зареєстровані податкові накладні та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується супровідним листом № 3176 від 07.08.2019 року та експрес-накладною ТОВ Нова Пошта № 20400138952571 від 12.08.2019 року.

У зв`язку із несплатою відповідачем наданих послуг позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 1598 від 20.09.2019 року з вимогою протягом п`яти банківських днів погасити заборгованість за рахунками № 305562 від 02.05.2019 року, № 307105 від 21.05.2019 року у загальній сумі 77 989,56 грн. Однак, зазначений лист відповідачем було залишено без відповіді та без виконання.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справами підтверджується факт надання позивачем на замовлення відповідача транспортно-експедиторських послуг з перевезення пиломатеріалів в двох контейнерах, а відповідач своєчасно не оплатив такі послуги.

Колегія суддів погоджується з таким висновокм суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України визначено господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України, з якою кореспондується ст. 526 ЦК України, передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність , згідно зі ст. 1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (частини 8 - 12 наведеної норми).

Згідно зі ст. 10 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Виходячи з положень наведених норм та умов договору, оцінивши зібрані у справі докази, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту надання позивачем транспортно-експедиторських послуг з перевезення пиломатеріалів. При цьому, враховуючи, що доказів оплати відповідачем спірної суми заборгованості матеріали справи не містять, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 77 989,56 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи наведених норм, встановивши, що виконаний позивачем розрахунок розміру інфляційних втрат і 3% річних здійснений на заборгованість за кожним з рахунків окремо та є арифметично вірним, господарський суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 271,15 грн. інфляційних втрат та 1304,79 грн. 3% річних.

Крім цього,позивач просив стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 14540,95 грн., нараховану на заборгованість відповідача за рахунком № 305562 від 02.05.2019 року за період з 08.05.2019 по 06.12.2019 на суму 7665,68 грн. та за рахунком № 307105 від 21.05.2019 року за період з 27.05.2019 по 06.12.2019 на суму 6875,27 грн., а також штраф у загальній сумі 15597,91 грн.

За умовами п. 5.10 договору клієнт несе відповідальність за несвоєчасну оплату експедитору вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, за весь термін тривання порушення. Якщо термін прострочення перевищує 30 календарних днів, клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості наданих послуг. У разі існування боргу за рахунками експедитора більше 30 днів, експедитор має право припинити видачу наступних вантажів клієнту.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Водночас у п. 7.5 договору сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання клієнта за цим договором припиняється через три роки з дня, коли зобов`язання мало бути виконано на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на приписи наведених норм та умови п. п. 5.10, 7.5 договору, встановивши, що виконаний позивачем розрахунок розміру заявленої до стягнення пені здійснений на заборгованість за кожним з рахунків окремо та є арифметично вірним, господарський суд першої інстанції мотивовано задовольнив позовну вимогу про стягнення 14540,95 грн. пені.

Також, беручи до уваги вищевикладене обґрунтування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15597,91 грн.

Звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з вимогою про скасування рішення суду першої інстанції, апелянт послався на те, що позивачем на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг до матеріалів справи не додана заявка на перевезення вантажу.

Однак, сама по собі відсутність такої заявки в матеріалах справи не спростовує факту надання транспортно-експедиторських послуг позивачем відповідачу, оскільки зміст електронного листування сторін свідчить про замовлення перевезення вантажу та погодження сторонами організації перевезення пиломатеріалів у двох контейнерах PONU8113312 та MRSU3070040 з смт. Іванків, Україна до порту Пусан, Південна Корея, а інші докази свідчать про її фактичне здійснення в інтересах відповідача.

При цьому колегією суддів враховано положення п. 8.1 договору, яким сторони погодили, що будь-які документи (включаючи замовлення, повідомлення, ін.), які згідно з положеннями цього договору відправляються будь-якою зі сторін по факсу чи електронній пошті іншій стороні, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів та не можуть заперечуватись жодною зі сторін.

Згідно з п. 8.2 договору належним підтвердженням направлення документу та його отримання відповідною стороною є звичайне технічне підтвердження відповідного обладнання сторони, що відправляє документ/повідомлення, про відправлення документу/повідомлення (звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення та інше).

Відповідно до п. 8.3 договору кожна із сторін зобов`язана надати іншій стороні спеціальну електронну адресу, призначену для отримання кореспонденції/документів/повідомлень в рамках цього договору, та гарантує наявність постійного доступу до неї осіб, уповноважених працювати з інформацією в рамках цього договору від імені відповідної сторони.

Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Виходячи зі змісту наведених норм та умов п. п. 8, 1, 8.2, 8.3 договору, якими передбачено можливість, урегульовано порядок та доступ до електронного документообігу між сторонами, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що задіяний в електронному листуванні представник відповідача не мав відповідних повноважень вирішувати питання щодо організації перевезення вантажу.

Крім цього, оскільки за умовами пп. 3.3.1, 3.3.2 п. 3.3 договору до обов`язків саме клієнта належить надання експедитору письмової заявки на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку послуг, що замовляються у експедитора, за підписом уповноважених осіб. Клієнт несе відповідальність за повноту та достовірність вказаної в заявці інформації, а відтак відсутність такої заявки у позивача не може братися до уваги та не може свідчити про неукладеність договору перевезення.

Доводи апелянта про те, що він не отримував актів надання послуг № 305562 від 02.05.2019, № 307105 від 21.05.2019 та виставлених на їх оплату рахунків № 305562 від 02.05.2019, № 307105 від 21.05.2019, спростовуються наявним у матеріалах справи супровідним листом позивача № 3176 від 07.08.2019 року, який містить перелік вкладених до відправлення документів, у той час як експрес-накладна ТОВ Нова пошта № 20400138952571 від 12.08.2019 підтверджує факт їх направлення відповідачу.

З приводу твердження апелянта про те, що вказані супровідний лист № 3176 від 07.08.2019 року та експрес-накладна ТОВ Нова пошта № 20400138952571 від 12.08.2019 не є належними доказами на підтвердження відправлення позивачем спірних актів надання послуг та рахунків на їх оплату, колегія суддів зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку урегульовані, зокрема, Правилами надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Так, п. 2 вказаних Правил визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Приписами ст. 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" передбачено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Враховуючи, що експрес-накладна ТОВ Нова пошта № 20400138952571 від 12.08.2019 містить інформацію про найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, дату, вид та вартість послуги поштового зв`язку і вказівку на відправника та одержувача поштового відправлення, а відтак вона є належним доказом відправлення позивачем спірних актів надання послуг та рахунків на їх оплату. При цьому, колегією суддів взято до уваги, що відправлення вищевказаних документів іншим чином, наприклад, листом з оголошеною цінністю з описом вкладення, ні умовами договору, ні вимогами чинного законодавства України не передбачено.

Отже, доводи апелянта, наведені у поданій скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення у даній справі. Водночас будь-яких доповнень з викладом інших підстав для скасування рішення місцевого господарського суду у порядку ч. 1 ст. 266 ГПК України від апелянта не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 07.0702020 у справі № 911/3099/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ ЖЕНГІМАС УКРАЇНА - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 267-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕНГІМАС УКРАЇНА" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 07.0702020 у справі № 911/3099/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

С.А. Пашкіна