Рішення

від 14.07.2020 по справі 922/1702/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1702/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал", 04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 72, прим. 82 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, 62408, Харківська обл., Харківський р-н., с. Елітне, вул. Насіннева, буд.19 простягнення 246 672, 96 за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України про стягнення боргу за договором надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, від 19.02.2019 року у розмірі 246 672, 96 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" (вх. № 1702/20 від 01.06.2020 року) залишено без руху.

11.06.2020 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 13180).

Ухвалою суду від 16.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1702/20. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на "09" липня 2020 р. о 12:30 год.

09.07.2020 року від відповідача до початку розгляду справи по суті, через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому останній зазначає, що у відповідності до вимог частини 1, 2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач визнає позов у повному обсязі у розмірі 246 672, 96 грн. Наслідки визнання позову відповідачу відомі. Також просить суд, повернути позивачу у відповідності до вимог статті 130 Господарського процесуального кодексу України 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову. Розгляд справи, просить суд здійснювати без його участі.

09.07.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому останній, просить суд, розглянути справу без участі позивача. Також зазначено, що у разі надходження від відповідача заяви про визнання позову, просить повернути позивачу 50 % судового збору у відповідності до вимог статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 09.07.2020 року задоволено клопотання позивача від 09.07.2020 року в частині розгляду справи без участі позивача. Задоволено клопотання відповідача від 09.07.2020 року в частині розгляду справи без участі відповідача. Розгляд справи по суті відкладено на "14" липня 2020 р. о(б) 12:45 год.

Уповноважений представник позивача у судове засідання 14.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового зсідання від 09.07.2020 року.

09.07.2020 року позивачем було подано заяву про розгляд справи без його участі, яку було задоволено ухвалою суду від 09.07.2020 року.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 14.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового зсідання від 09.07.2020 року.

09.07.2020 року відповідачем було подано заяву про розгляд справи без його участі, яку було задоволено ухвалою суду від 09.07.2020 року.

Розглянувши заяву про визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно вимог статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У надійній заяві, відповідач зазначає, що наслідки визнання позову відповідачу відомі.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/1702/20 визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129) підписана від імені відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України - директором Орловим В.В.

Який, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - курівник та підписант (т. 1, а.с. 25-26).

Отже, дана особа має повноваження на підписання заяви про визнання позову від імені Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України.

За таких обставин, визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129) приймається судом.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року задоволено заяву позивача від 09.07.2020 року вх. № 15800 про повернення 50 відсотків судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129), надані докази, суд встановив наступне.

19.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" (кредитодавець, позивач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (позичальник, відповідач) укладено договір надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (т. 1, а.с. 27-32).

Відповідно до пункту 1.4. договору строк дії договору до 3-х років (включно) з 19.02.2019 року до 19.02.2020 року.

За цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом у сумі 2 500 000, 00 грн. та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 30 відсотків річних, тип процентна ставка фіксована (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору, сторони погодили що, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору, при цьому в строк до першого жовтня кожного року дії цього договору позичальник погашає кредит у розмірі 95 відсотків від суми фактично отриманих та не повернутих кредитних грошових коштів (т. 1 ,а.с. 30, 33).

Як зазначає позивач, сума грошових коштів, що підлягає поверненню в строк до 01.10.2019 року становила 2 318 тис. грн. Повернення коштів у строк встановлений умовами договору відповідачем не здійснено, у зв`язку із чим, позивач отримав право дострокового повернення кредиту в сумі 2 440 000, 00 грн. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

06.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 2 440 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 35).

Як зазначає позивач, виконавчий напис був пред`явлений до примусового виконання та відкрито виконавче провадження ВП № 60604265 (т. 1, а.с.37).

Станом на момент подання позову стягнення боргу не відбулось, відповідач продовжує надалі користується кредитом, у зв`язку із чим, позивачем у відповідності до умов договору продовжено нараховувати проценти за користування кредитом. За період з 19.02.2019 року по дату позову, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 834 159, 24 грн.

Проте відповідач проценти сплатив частково на суму 587 486, 28 грн.

03.05.2020 року та 26.05.2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за процентами по кредитному договору № 7 та № 8 (т. 1, а.с. 38, 39) у якій вимагав в найкоротший термін сплатити кредитодавцю прострочені проценти за договором надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року.

07.05.2020 року відповідачем на адресу позивача направлено лист, у якому останній зазначив, що відповідач не у повній мірі виконав зобов`язання за поговором, оскільки рахунки останнього заарештовані та просив увійти в положення і відтермінувати строк виконання зобов`язання (в. 1, а.с. 478).

У зв`язку із тим, що відповідачем вимоги позивача залишені без задоволення, останній звернувся із позовом до суду.

Отже, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача боргу (процентів) за договором надання коштів з позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту, від 19.02.2019 року у розмірі 246 672, 96 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За розрахунком позивача сума нарахованих та не сплачених процентів становить - 246 672, 96 грн. (т. 1, а.с. 2-3).

Враховуючи вищевказані обставини, визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129), суд у відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів за договором надання коштів з позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту, від 19.02.2019 року у розмірі 246 672, 96 грн. (відповідно до розрахунку позивача за грудень 2019 року, січень, березень, квітень 2020 року,а саме з 31.12.2019 року по 30.04.2020 року) є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевикладене, визнання позову відповідачем (вх. № 15799 від 09.07.2020 року т. 1, а.с. 129) до початку розгляду справи по суті, з відповідача до стягнення підслягає сума судового збору у розмірі 1 850, 05 грн.( з урахуванням ухали суду від 14.07.2020 року про повернення судового збору).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525, 530, 610, 612, 625 1046, 1054, Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 191, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (62408, Харківська обл., Харківський р-н., с. Елітне, вул. Насіннева, буд.19, ЄДРПОУ 05460373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" (04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 72, прим. 82, ЄДРПОУ 42485162) суму боргу (процентів) за договором про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у розмірі 246 672, 96 грн. та 1 850, 05 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" (04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 72, прим. 82, ЄДРПОУ 42485162);

відповідач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (62408, Харківська обл., Харківський р-н., с. Елітне, вул. Насіннева, буд.19, ЄДРПОУ 05460373).

Повне рішення складено "14" липня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова