ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/4837/20
УХВАЛА
З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ЗА ПРАВИЛАМИ ЗАГАЛЬНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
14 липня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача від 13 липня 2020 року № 5-4/1209 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 380/4837/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, м. Львів, 79041) до Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова (вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000) про стягнення пені в сумі 3970939,72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- задовольнити позовну заяву та стягнути на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (ЄДРПОУ 41433024, дохідний рахунок UA 898999980000355459000113540 ДКСУ м. Київ, МФО 899998, код платежу 50030400) з Державного підприємства Львівугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова пеню у сумі 3970939 грн. 72 коп.
Ухвалою судді від 26 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 14 липня 2020 року.
13 липня 2020 року представник відповідача через електронну адресу суду подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Вказане клопотання мотивоване тим, що існує необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, оскільки відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України стягується пеня розмір якої перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, представник відповідача вказує, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме правомірності нарахування пені. Також, на думку представника відповідача, загальне позовне провадження призначене для розгляду всіх справ, які у зв`язку із складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження і саме ця адміністративна справа є такою.
Враховуючи вищевикладене, просить суд:
- розглядати адміністративну справу № 380/4837/20 у порядку загального позовного провадження для повного та всебічного розгляду спірних правовідносин.
- в разі відмови розгляду адміністративної справи № 380/4837/20 в порядку загального позовного провадження, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Подане представником відповідача клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд вирішує в порядку письмового провадження, з урахуванням строків, передбачених частиною четвертою статті 260 КАС України.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років ;
- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі, який становить 3970939 грн. 72 коп.
Відтак, дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо посилань представника відповідача на те, що існує необхідність розгляду даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження, оскільки відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України стягується пеня розмір якої перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб слід звернути увагу на таке.
Пунктом четвертим частини четвертої статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз наведеної норми права вказує, що для того, щоб віднести справу до категорії справ, які належить розглядати в порядку загального позовного провадження, виходячи з ознак, зазначених у диспозиції цієї норми, необхідно встановити, що предметом спору такої справи є: 1) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень; 2) на підставі такого рішення суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, як вже було зазначено судом вище предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі, який становить 3970939 грн. 72 коп. Будь-які рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є предметом оскарження (спору) у даній справі. Більше того, саме суб`єкт владних повноважень є у цій справі позивачем, який і реалізує свої владні управлінські функції щодо стягнення з боржника пені на виконання вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .
Таким чином, представник відповідача помилково тлумачить норму статті 12 КАС України, а тому його доводи про необхідність розгляду даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження, оскільки стягується пеня розмір якої перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є необґрунтованими та відхиляються судом.
Щодо доводів представника відповідача про те, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме правомірності нарахування пені, суд зауважує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, в тому числі й здійснити оцінку правомірності нарахування пені, яка є предметом стягнення у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників, категорію та складність справи, а також зважаючи на приписи частини третьої статті 257 КАС України, суд дійшов висновку, що заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є необґрунтованими, а тому в задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи № 380/4837/20 у порядку загального позовного провадження у справі належить відмовити.
Щодо клопотання представника відповідача про проведення розгляду адміністративної справи № 380/4837/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у разі відмови її розгляду в порядку загального позовного провадження, суд звертає увагу на те, що ухвалою судді від 26 червня 2020 року у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання. З огляду на зазначену обставину, клопотання представника відповідача в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями, 243, 248, 257, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача від 13 липня 2020 року № 5-4/1209 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 380/4837/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова про стягнення пені в сумі 3970939,72 грн. - відмовити.
Згідно з ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 14 липня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90363954 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні