Рішення

від 15.09.2020 по справі 380/4837/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4837/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова про стягнення пені в сумі 3970939,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова , в якому просить:

- задовольнити позовну заяву та стягнути на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (ЄДРПОУ 41433024, дохідний рахунок UA 898999980000355459000113540 ДКСУ м. Київ, МФО 899998, код платежу 50030400) з Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова пеню у сумі 3970939 грн. 72 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державне підприємство Львіввугілля та його відокремлені підрозділи зареєстровані як страхувальники в органах Фонду соціального страхування України. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 07 листопада 2018 року № 559 Про реорганізацію Державного підприємства Львіввугілля реорганізовується Державне підприємство Львіввугілля шляхом приєднання до Державного підприємства Національна вугільна компанія . У зв`язку із реорганізацією Державного підприємства Львіввугілля відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків Державним підприємством Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова , за результатами проведення якої виявлені факти порушення сплати відповідачем страхових внесків, у зв`язку з чим йому нараховано пеню в сумі 3970939,72 грн., що відображено в акті перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року.

Крім того, зазначає, що відповідно до самостійного поданого відповідачем звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України за І квартал 2020 року заборгованість Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова складає 26616229,15 грн., у тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків - 11581986,78 грн., пеня - 15034242,37 грн. Також позивач звертає увагу на те, що рішеннями Господарського суду Львівської області від 21 лютого 2008 року у справі № 33/48-А, від 24 червня 2008 року у справі № 7/117-А, Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2а-1963/08, від 16 червня 2009 року у справі № 2а-1106/09/1370, від 10 серпня 2009 року у справі № 2а-4917/09/1370, від 11 грудня 2009 року у справі №2а-6982/09/1370, від 23 листопада 2010 року, у справі № 2а-9791/10/1370, від 11 травня 2010 року у справі № 2а-1012/10/1370, від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-1150/11/1370, від 31 травня 2011 року у справі № 2а-4970/11/1370, від 24 квітня 2017 року у справі № 813/1454/17, Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 2а-13783/11/1370 позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді Львівської області задоволено та стягнуто з Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області заборгованість зі сплати страхових внесків та пеню на загальну суму 22645289,43 грн. Таким чином, позивач зазначає, що на сьогодні не охоплена позовною роботою сума пені становить 3970939,72 грн. (26616229,15 грн. - 22645289,43 грн.), яку просить стягнути на свою користь з відповідача.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що у позовній заяві позивач посилається на акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 1 від 04 лютого 2019 року. Зазначає, що згаданий акт підписаний відповідачем із зауваженнями, проте жодної відповіді на ці зауваження позивач не надав.

Звертає увагу на те, що в акті перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року та додатку № 2 до цього акта зазначено, що пеня за період з 01 квітня 2017 року по 31 січня 2019 року нарахована на суму недоїмки, яка становить 11581986,78 грн. Згідно даних бухгалтерських звітів станом на 01 січня 2011 року заборгованість Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області становила 12223784,77 грн., з яких 11021803,67 грн. - недоїмка, 588821,40 грн. - пеня. У січні 2011 року відповідач сплатив 641797,99 грн., з них недоїмка - 52976,59 грн., пеня - 588821,40 грн. Станом на 01 лютого 2011 року заборгованість Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області становить 11581986,78 грн. Зазначає, що відокремленим підрозділом проводилася сплата страхових внесків, а не пені. Жодних документів про перерозподіл сплачених страхових внесків позивач відповідачу не надавав. Наголошує, що пеня на пеню не нараховується.

Крім того, відповідач зауважує, що в акті перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року внесено неправильні відомості щодо зазначення адреси Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова , а саме: 80054, вул. Червоноградська, 22, корпус б , кв. 22б, натомість адреса місцезнаходження Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова , тобто без зазначення квартири.

Також зазначає про те, що на момент проведення позивачем перевірки у Законі України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV була відсутня норма, яка б встановлювала відповідальність у вигляді пені за прострочення сплати страхових внесків до Фонду.

Вважає, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 4 статті 122 КАС України.

У зв`язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій додатково зазначає про те, що наявність в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків строк сплати яких станом на 01 січня 2011 року не настав і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12, від 23 квітня 2013 року у справі № 21-116а13 та від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-323а13.

Щодо розрахунку суми пені позивач вказує таке. На момент проведення перевірки відповідача в частині правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, сума недоїмки становила 11581986,78 грн. За результатами проведення перевірки виявлені факти порушення сплати відповідачем страхових внесків, у зв`язку з чим йому нараховано пеню в сумі 3970939,72 за період з 01 квітня 2017 року по 04 лютого 2019 року грн., що відображено в акті перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року. Механізм розрахунку пені показаний в додатку № 2 до акту перевірки. З даними акту перевірки в тому числі й з розрахунком пені погодились керівник та головний бухгалтер відповідача, про що свідчать їхні підписи. Акт перевірки підписаний без зауважень. Крім того, відповідач у поданому звіті по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України з І квартал 2020 року також зазначає, що сума недоїмки зі сплати страхових внесків становить 11581986,78 грн. Отже, відповідач підтвердив, що сума недоїмки, на яку нарахована пеня становить 11581986,78 грн. Тому, пеня не пеню у цьому випадку не нараховувалася.

Щодо строку звернення до суду, позивач зазначає, такий строк ним не пропущений, оскільки частиною 2 статті 17 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що строк давності у разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 26 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2020 року суд заслухав усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечила у повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити.

Також суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до відокремлених підрозділів Державного підприємства Львіввугілля (код ЄДРПОУ 32323256) належить відокремлений підрозділ Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля (код ЄДРПОУ 26360457, місцезнаходження: 80054, Львівська область, Сокальський район, село Глухів, вул. Червоноградська, 22-Б) (а.с.13-17).

04 лютого 2019 року Сокальським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області проведена перевірка відокремленого підрозділу Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01 квітня 2017 року по 04 лютого 2019 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 1 від 04 лютого 2019 року (а.с.9-10).

Проведеною перевіркою встановлено, що на рахунок Фонду за період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2010 року перераховано 0,00 грн. страхових внесків та 0,00 грн. пені. Усього належить до сплати 15552926,50 грн. Заборгованість за платником страхових внесків склала 22645289,43 грн., в тому числі недоїмка - 11581986,78 грн. Виявлені факти порушення сплати страхових внесків за що нараховано пеню у розмірі 3970939,72 грн. Пеня нарахована станом на 04 лютого 2019 року (а.с.9-10).

Згідно додатку 2 до акта перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року Співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по Відокремленому підрозділу Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля сума пені за період з 01 квітня 2017 року по 04 лютого 2019 року становить 3970939,72 грн. Вказана сума пені нарахована на недоїмку, розмір якої складає 11581986,78 грн. (а.с.11).

02 квітня 2020 року Відокремлений підрозділ Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля подав до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України за І квартал 2020 року згідно якого заборгованість відповідача зі сплати страхових коштів на кінець звітного періоду становить 26616229,15 грн., з них недоїмка зі сплати страхових внесків - 11581986,78 грн., пеня - 15034242,37 грн. (а.с.8).

Також суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 813/1454/17 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Червонограді Львівської області пеню в сумі 10087039,44 грн. за період з 02 листопада 2011 року по 31 березня 2017 року (а.с.66-67).

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 3970939,72 грн. за період з 01 квітня 2017 року по 04 лютого 2019 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 45 та частиною шостою статті 47 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (тут і надалі посилання на норми Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності наводяться в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) відповідач як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов`язків була передбачена статтею 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Абзацом першим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) встановлено, що заборгованість із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом п`ятим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з абзацом шостим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування :

- утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- припинено виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України;

- припинено управління та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчі дирекції відділень цього Фонду, що є юридичними особами, шляхом приєднання до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;

- припинено всі відокремлені підрозділи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та/або їх робочих органів та відділень протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, забезпечивши повне правонаступництво таких відокремлених підрозділів юридичними особами, які їх створили, а за їх відсутності - Фондом соціального страхування України, у тому числі щодо всіх прав, обов`язків та майна.

- припинення управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчих дирекцій відділень цього Фонду, а також їх відокремлених підрозділів, що знаходяться на тимчасово окупованій території, території проведення антитерористичної операції, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, після прийняття ним відповідного рішення.

Пунктом 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування регламентовано, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

З аналізу вищенаведених норм права суд дійшов висновку, що Фонд соціального страхування України як правонаступник Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - має право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію вищенаведених положень Закону № 2464-VI правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 30 листопада 2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581 (далі - Постанова № 31).

Пунктом 1 Постанови № 31 визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року) (далі - Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України), регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (пункт 5.1 та пункт 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Водночас, пунктом 2 Постанови № 31 установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

У зв`язку зі змінами законодавства та на виконання статей 1, 7, пункту 6 частини другої статті 10, пунктів 2, 8 частини другої статті 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з метою оптимізації звітності страхувальників, що подається до Фонду соціального страхування України, правлінням Фонду соціального страхування України Правління фонду соціального страхування України прийнято постанову від 12 грудня 2018 року № 28 Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі - Постанова № 28) на підставі якої Постанова № 31 втратила чинність.

Пунктом 1.1 Постанови № 28 встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Пунктом 1.2 Постанови № 28 передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до пункту 1.3 Постанови № 28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, погодженою з Національним банком України 02.10.2001, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Таким чином, незважаючи на те, що зі змінами у законодавстві зі статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування виключено право Фонду нараховувати пеню на несплачену заборгованість, яка виникла до 01 січня 2011 року, таке право Фонду передбачено абзацом шостим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована Державному підприємству Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова у зв`язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, нарахованих до 01 січня 2011 року має бути стягнута і після 01 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків, на яку нарахована пеня, виникла у період дії частини 2 статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

За таких обставин доводи відповідача про те, що на момент проведення позивачем перевірки у Законі України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV була відсутня норма, яка б встановлювала відповідальність у вигляді пені за прострочення сплати страхових внесків до Фонду, як на підставу для відмови у стягненні з відповідача пені у сумі 3970939,72 грн., що є предметом спору у цій справі, суд відхиляє.

У цій справі суд встановив, що на наявну у відповідача недоїмку у розмірі 11581986,78 грн. Фонд нарахував пеню на загальну суму 3970939,72 грн. Розрахунок цієї пені наведений у додатку 2 до акта перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року Співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по Відокремленому підрозділу Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля , з якого видно, що пеня у сумі 3970939,72 грн. нарахована за період з 01 квітня 2016 року по 04 лютого 2019 року.

Крім того, 02 квітня 2020 року Відокремлений підрозділ Шахта Степова Державного підприємства Львіввугілля подав до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України за І квартал 2020 року згідно якого заборгованість відповідача зі сплати страхових коштів на кінець звітного періоду становить 26616229,15 грн., з них недоїмка зі сплати страхових внесків - 11581986,78 грн., пеня - 15034242,37 грн. Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач також підтверджує, що станом на 01 лютого 2011 року заборгованість Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області становить 11581986,78 грн. З матеріалів справи встановлено, що пеня у сумі 3970939,72 грн. нарахована відповідачу за період з 01 квітня 2016 року по 04 лютого 2019 року на недоїмку у розмірі 11581986,78 грн., а тому посилання відповідача на те, що позивач нарахував пеню на пеню є безпідставними та до уваги судом не приймаються.

Щодо тверджень відповідача про те, що акт перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року підписаний із зауваженнями, проте жодної відповіді на ці зауваження позивач не надав суд зазначає про те, що згаданий акт перевірки підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача без зауважень, оскільки ні в акті перевірки, ні у матеріалах справи відомостей про такі зауваження не зазначено.

Щодо посилань відповідача на окремі, як він уважає, недоліки акту перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року суд зазначає, що зазначені недоліки жодним чином не спростовують наявність у нього заборгованості зі сплати пені у сумі 3970939,72 грн., яка нарахована за період з 01 квітня 2016 року по 04 лютого 2019 року на недоїмку у розмірі 11581986,78 грн. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач подавав позивачу заперечення на акт перевірки. Більше того, акт перевірки № 1 від 04 лютого 2019 року підписний відповідачем без будь-яких зауважень.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на наявне у Фонду право нараховувати пеню на несплачену заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 01 січня 2011 року, а також враховуючи те, що на час розгляду справи у суді заборгованість зі сплати пені у сумі 3970939,72 грн., яка нарахована за період з 01 квітня 2016 року по 04 лютого 2019 року відповідачем добровільно не сплачена, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх належить задоволити.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду суд зазначає таке.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 КАС України).

Законодавець встановив для суб`єкта владних повноважень тримісячний строк звернення з позовом до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Однак, законодавець також передбачив, що Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть бути встановлені й інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої статті 122 КАС України).

Частиною другою статті 17 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування імперативно встановлено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Отже, в контексті абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є тим іншим законом, яким встановлено інший строк для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом.

Враховуючи, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені, яка передбачена Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , як штрафна санкція за прострочення страхувальником сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, строк давності щодо її стягнення не застосовується.

Крім того, абзацом шостим пункту 7 Розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій зберігаються за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Зважаючи на наведене правове регулювання, а також беручи до уваги предмет розгляду цієї справи, яким є стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, суд дійшов висновку, що оскільки строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується, встановлений строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, м. Львів, 79041) до Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова (вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000) про стягнення пені в сумі 3970939,72 грн. - задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Львіввугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Степова на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, м. Львів, 79041, код ЄДРПОУ 41322361) пеню у сумі 3970939,72 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2020 року.

Суддя Клименко О.М.