Рішення

від 07.07.2020 по справі 520/6886/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 р. Справа № 520/6886/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників:

позивача - Пархоменко А.О., відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області податкове повідомлення - рішення від 05.02.2020 року № 0004729-5505-2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняте комісією Головним управлінням ДПС у Харківській області податкове повідомлення - рішення від 05.02.2020 року № 0004729-5505-2021, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами - власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 1 548,60 грн., є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку. Позивач вважає, що відповідно до п. ж пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України він звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 05.02.2020 року № 0004729-5505-2021, оскільки є сільськогосподарським товаровиробником та 6/100 частини нежитлової будівлі (телятника) власником якої він є, використовує для виробництва і зберігання продукції рослинництва та отримує дохід від реалізації сільськогосподарської продукції. Отже, така будівля не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року відкрито спрощене провадження по справі. запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

До канцелярії суду представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 05.02.2020 року №0004729-5505-2021 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на загальну суму 1 548,60 грн. Відповідно до довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та згідно інформації Одрадівської сільської ради Первомайського району Харківської області № 02-19/223 від 19.04.2016 року щодо суб`єкта, за гр. ОСОБА_1 значиться нежитлова будівля, телятник, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1 946 кв АДРЕСА_2 ., форма власності приватна, частка власності 6/100, що складає 123,7 кв.м. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, позивач використовує частину будівлі, телятника, для виробництва та зберігання продукції рослинництва ( про що повідомлялось у позовній заяві). Згідно рішення Одрадівської сільської ради Первомайського району Харківської області XXV сесії VII скликання від 13 червня 2018 року з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовано ставку, що складає 0,3% (склади та сховища інші) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік ОСОБА_1 : 123,7 х 12,51 = 1548,60 грн., де 123,7 - площа нежитлової будівлі; 0,3 - ставка податку (0,3% * 4173,00 - розмір мінімальної зарплати на 01.01.2019 року). Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Харківській області у відношенні позивача прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.02.2020 року №0004729-5505-2021, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами - власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у розмірі 1 548,60 грн.

Не погодившись з таким податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Згідно підпункту 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,3508 га., кадастровий номер 6324586000:05:000:0010 (Харківська область, Первомайський район, Одрадівська сільська рада), цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підстава виникнення права власності: державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 053947, виданий Одрадівською сільською радою 24.12.2001 року. Вказане підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303758642017 від 30.01.2017.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.05.2010 Серія САС №372533, виданого виконавчим комітетом Одрадівської сільської ради, позивач є власником 6/100 частки нежитлової будівлі, телятника, за адресою: Харківська область, Первомайський район, село Максимівка, вул. Суворівська, 2.

Позивач стверджує, що відповідно до п. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням та реалізацією рослинництва, а нерухоме майно (телятник), власником 6/100 якого він є, використовує для зберігання вирощуваної сільськогосподарської продукції.

Отже, слід встановити, чи поширюється на позивача пільга, передбачена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

В постанові від 24 квітня 2020 року по справі №540/2206/19 Верховний Суд дійшов висновку, що застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПУ України передбачає наявність двох умов: перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, вказаною нормою передбачена податкова пільга як для юридичних, так і для фізичних осіб.

За таких підстав, суд вважає помилковими твердження представника податкового органу, що за підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПУ України звільняються від сплати податку лише фізичні особи - підприємці.

Слід зауважити, що встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 займається вирощуванням сільськогосподарських культур (рослинництво) на вказаній вище земельній ділянці площею 7,3508 га., власником якої вона є та яка знаходиться на території Одрадівської сільської ради, отримує дохід від реалізації сільськогосподарських культур, звітує до податкового органу та сплачує податок на доходи. Аналогічні твердження надавалися в судовому засіданні його представником.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

В постановах від 01 жовтня 2019 року у справі №0340/1905/18 та від 24 квітня 2020 року по справі №540/2206/19, Верховний Суд дійшов висновку, що застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження. Вказана позиція враховується судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, за якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, положення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України поширюються не лише на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а ще і на фізичних осіб, які не зареєстровані в якості підприємця.

Позивач стверджує, що він є сільськогосподарським товаровиробником, займається вирощуванням рослинних культур, зокрема, пшениці. Проте, до суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач дійсно займається вирощуванням сільськогосподарської рослинної продукції (пшениці) на власній земельній ділянці, здійснює переробку самостійно вирощуваних рослинних культур на власних або орендованих потужностях (договір придбання або оренди переробних машин, ін.) та здійснює постачання такої продукції (договір купівлі - продажу, ін.).

Суд не приймає в якості належних доказів надані позивачем копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015 - 2019 роки та копії квитанцій про сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб, оскільки інформація, яка міститься в таких документах, не може бути доказом того, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні п.п.14.1.235 п. 14.1 статті 14 ПК України, навіть якщо в деклараціях вказано, що позивач отримував дохід з паю, пшениці. Такі документи підтверджують лише факт звітування позивача до податкового органу та сплату ним задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Таким чином, позивачем не доведено, що вона є сільськогосподарським товаровиробником, що є однією з двох необхідних умов для застосування пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З приводу наявності ще однієї необхідної умови, суд зазначає наступне.

Позивач має у власності 6/100 частки нежитлової будівлі - телятника, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією Свідоцтва виконкому Одрадівської сільської ради про право власності на нерухоме майно від 28.05.2010 Серія САС №372533 та довідкою від 01 липня 2020 року №0-75 КП "Первомайське БТІ".

Згідно технічного паспорту на нежитлову будівлю А-1 № 6-123, складеного 09 квітня 2010 року, нежитлова будівля (Первомайський АДРЕСА_1 2) загальною площею 2060,1 кв.м., за своїм функціональним призначенням є телятником.

Виходячи з призначення вказаної нежитлової будівлі (телятника), суд критично ставиться та не приймає до уваги пояснення представника позивача, що така будівля використовується позивачем для зберігання сільськогосподарської продукції (рослинництва), вирощуванням якої займається позивач.

Таким чином, нежитлова будівля - телятник, розташована за адресою: Первомайський район, село Максимівка, вул. Суворівська, 2, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно статті 266 ПК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пункту 3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко