Рішення

від 03.07.2020 по справі 520/3029/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2020 р. № 520/3029/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пройдак С.М.,

за участю:

представника позивача - Балабай С.С.,

представник відповідача Стець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного підприємства «Екощит» (м. Харків, вул. Різдвяна, 29 Б, ЄДРПОУ 38281556) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив

Позивач, звернувся до суду з зазначеним позовом та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.02.2020 № 00000380511, яким ПП " Екощит" зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України на 506400.00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 484106.00 грн.

Ухвалою від 10.03.2020 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 22.06.2020 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що надання інформаційно-консультаційних послуг є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети підтверджується наданими первинними документами (актами приймання-передачі документів за результатами виконаних робіт, актами виконаних робіт, рахунками на оплату, податковими накладними, платіжними дорученнями на оплату), тому позивач правомірно сформував показники податкової звітності з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення пославшись на те, що первинними бухгалтерськими документами не підтверджено реальності вчинення господарських правовідносин з зазначеними в акті контрагентами; також посилається на податкові інформації щодо контрагентів позивача, якими підтверджено створення підприємств з метою уникнення від оподаткування, тоді як первинні бухгалтерські документи не дають змоги підтвердити реальність вчинених правочинів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльності якого в тому числі є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12)

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 16.01.2020 №278 та направлення від 16.01.2020 №281 фахівцями відповідача документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства ЕКОЩИТ вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з TOB КІМЕНС за червень, серпень, вересень 2018, ТОВ ДАНОР за червень, липень 2018 року, ТОВ ДАБЕРТІ за квітень, травень 2018 року, ТОВ КОРЕГОН за жовтень, листопад 2018 року, ТОВ ДЖАСТНОТ за вересень 2018 року, з ТОВ САЙДЕН-1965 за листопад, грудень 2018 року, січень 2019 року, ТОВ Хайквест за лютий 2019 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) , отриманих від вищевказаних контрагентів- постачальників.

За результатами перевірки складено акт від 29.01.2020 № 224/20-40/38281556, яким встановлено, що задекларовані господарські операції із придбання послуг у вказаних вище контрагентів не відбулися у дійсності, надані позивачем первинні документи, не опосередковуються реальним рухом активів між цим підприємством та зазначеними вище суб`єктами господарювання у вказані вище строки, що доводить нереальність відповідних господарських операцій.

На підставі цього контролюючий орган прийшов до висновку про порушення ПП ЕКОЩИТ п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 506400.00 грн. та відповідно порушення вимог п. 198.1. 198.3. 198.6 ст.198. п.201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 484106.00 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року №00000380511, яким підприємству зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на 506400.00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 484106.00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин як неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Суд погоджується з позивачем, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, але за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського та податкового обліку.

Так, долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем та ТОВ Даберті укладено договори надання інженерних послуг від 02.04.2018 № 18-0402, від 10.04.2018 № 18-0410, 16.02.2018 № 18-0416, від 18.04.2018 № 18-0418, від 27.04.2018 № 18-0427, від 07.05.2018 № 18-0507.Розрахунок за вказаними договорами проведено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень №№ 1515, 1514 від 10.05.2018, №№ 1517, 1518 від 14.05.2018, № 1519 від 16.05.2018, №1531 від 31.05.2018, № № 1536, 1537 від 06.06.2018, №№1538, 1539 від 12.06.2018, №№ 1543,1544 від 14.06.2018. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 заборгованість між підприємствами відсутня.

На підтвердження отримання інженерних послуг за вказаними договорами надані акти виконаних робіт та контрагентом позивача виписані податкові накладні № 53 від 16.04.2018, №61 від 19.04.2018, № 95 від 25.04.2018, № 94 від 25.04.2018, № 52 від 14.05.2018 та № 59 від 14.05.2018.

Між позивачем та ТОВ Кіменс укладено договори надання інженерних послуг від 23.05.2018 № 18-0523, від 04.06.2018 № 18-0604/1, від 04.06.2018 № 18-0604/2, від 30.07.2018 № 18-0730, від 13.08.2018 № 18-0813, від 10.09.2018 № 18-0901, від 14.09.2018 № 18-0914 від 25.09.2019 № 18-0925.

За вказаними господарськими правочинами контрагентом позивача складені податкові накладні від 01.06.2018 № 1, 16.06.2018 № 26, 16.06.2018 № 27, 10.08.2018 № 21, 15.08.2018 № 27, 17.09.2018 № 20, 20.09.2018 № 26, 27.09.2018 № 37 та підписані відповідні акти виконаних робіт .

Розрахунок за вказаними договорами проведений у безготівковій формі згідно платіжних доручень №№1545, 1546 від 21.06.2018, №1548 від 25.06.2018, №№1558,1559 від 04.07.2018, № 1562 від 06.07.2018, №№1627, 1628 від 13.09.2018, № 1643 від 05.10.2017, №1648 від 10.10.2018, №№ 1649, 1650 від 16.10.2018, № 1656, 1657 від 19.10.2018, № 1659 від 25.10.2018, №1668 від 06.11.2018, № 1669 від 07.11.2018. Заборгованість відповідно до оборотно-сальдової відомості за рахунком 631 між вказаними суб`єктами господарювання відсутня.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем та ТОВ Ланор укладено договори щодо надання послуг інженерних від 21.06.2018 № 18-0621, від 25.06.2018 № 18-0625/2, від 04.07.2018 № 18-0704, від 05.07.2018 № 18-0705. На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надані суд видаткові накладні б/н від 25.06.2018 , 04.07.2018, 13.07.2018, 09.07.2018, акти виконаних робі. Крім того контрагентом складені та надані позивачеві податкові накладні від 25.06.2018 № 72, від 04.07.2018 № 6, від 13.07.2018 № 31, від 09.07.2018 № 22.

Оплата за надані послуги проведена у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 06.07.2018 № 1563, від 12.07.2018 №№1572-1574, від 16.07.2018 № 1581, від 20.07.2018 №№ 1587-1588,від 24.07.2018 № 1589, від 26.07.2018 №№ 1590, 1593-1594, від 02.08.2019 №№ 1598,1599, від 03.08.2018 № 1600,від 08.08.2018№№ 1603,1604, від 16.08.018 № 1610, від 17.08.2018 № 1612.

Між позивачем та ТОВ "Джастнот укладено договори надання інженерних послуг від 20.08.2018 № 18-0820, від 07.09.2018 № 18-0907.

За вказаними договорами контрагентом позивача виписані податкові накладні від 13.09.2018 № 10, від 04.09.2018 № 5. На підтвердження реальності надання послуг надано акти виконаних робіт

Оплата за вказаними договорами проведена у безготівковій формі на підставі платіжних доручень від 21.09.2018 № 1633, від 27.09.2018 №№ 1638, 1637, від 28.09.2018 № 1639 та відповідно до оборотно-сальдової відомості заборгованість між підприємствами відсутня.

Також між позивачем та ТОВ Корегон укладено договори надання інженерних послуг від 10.01.2018 № 18-1001, від 09.10.2018 № 18-1009, від.30.10.2018 № 18-1003, від 22.10.2018 № 18-1022, від 12.10.2018 № 18-1012, 02.10.2018 № 18-1002 , від 01.11.2018 № 18-1101, від 02.11.2018 № 18-1102, 05.11.2018 № 18-1105, від 19.11.2018 № 18-1119. На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами підприємством надані видаткові накладні б/н від відповідних дати, податкові накладні від 04.10.2018 № 1, від 18.10.2018 № 22, від 24.10.2018 № 25, від 30.100.2018 № 64, від 06.11.2018 № 4, від 07.11.2018 № 5, від 08.11.2018 № 16, від 13.11 .2018 № 27, від 15.11.2018 № 43 та від 20.11.2018 № 51. Оплата за поставлені послуги проведена у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень та згідно оборотно-сальдової відомості заборгованість між контрагентами відсутня Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що у період, що ревізувався позивач мав відносини з ТОВ Хайквест та між ними було укладено договори про надання інженерних послуг від 25.01.2029 № 19-9125, від 01.02.2019 № 19-0201, від 12.02.2019 № 19-0212, від 05.02.2019 № 19-0205, від 08.02.2019 № 19-0208, від 13.02.2019 № 19-0213, оплата за отримані послуги проведена у безготівковій формі та відповідно до платіжних доручень.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем та ТОВ Хайквест підписані акти виконаних робіт, надані видаткові накладні виписані податкові накладні від 05.02.2019 № 9, від 13.02.2019 № 21, від 12.02.2019 №15, від 12.02.2019 № 16, від 04.02.2019 № 8, від 22.02.2019 № 104.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем та ТОВ Сайден-1965 укладено договори надання інженерних послуг від 07.11.2018 № 19-1107, від 26.11.2018 № 18-1108, від 21.11.2018 № 18-1121, від 23.11.2019 № 19-1123, від 03.12.2019 № 19-1203, від 12.11.2019 № 19-1112, від 18.12.2019 № 19-1218, від 14.01.2019 № 19-0114, договір поточного ремонту житлового будинку по вул.Харківських Дивізій, АДРЕСА_1 , улаштування паркану по вул. Благовіщенській, АДРЕСА_2 , улаштування воріт з калиткою по вул.Благовіщенська, АДРЕСА_3 , улаштування воріт та паркану по вул. Велика Панасівська, 49 .

На підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані суду видаткові накладні, акти виконаних робіт , кошторисна документація, виписані податкові накладні від 23.11.2018 № 5, від 26.11.2019 № 18, від 26.11.2018 № 19, від 03.12.2019 № 5, від 07.12.2019 № 22, від 04.12.2019 № 11, від 10.12.2019 № 24, від 15.01.2019 № 42, від 10.01.2019 № 33.

За даними перевірки розрахунок між підприємствами проведено у безготівковій формі, згідно платіжних доручень, які вказані в акті перевірки, згідно оборотно-сальдової відомості по рах.361 заборгованість між підприємствами відсутня.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За Податковим кодексом (ст. 14 пп. 14.1.85) інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об`єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов`язаних із такими послугами (роботами).

Визначення інженерних та інжинірингових послуг Податковий кодекс не надає. Натомість, статтею 5 розділу I ПК України встановлено, що терміни, які застосовуються у Податковому кодексі, але не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 інженерні послуги охоплюють проектування, конструкторську розробку та використання машин, матеріалів, інструментів, споруд, процесів та систем. Сюди відносяться послуги з координації та управління ресурсами під час розроблення, реалізації чи завершення проекту за рахунок клієнта (прогнозування витрат, облік і контроль витрат і замовлень, планування і координування робіт, перевірка і контроль якості тощо); оперативні дослідження, консультування і допомогу у справах управління виробництвом (продуктивність, якість, витрати тощо); вивчення конкретних аспектів (організація і оптимізація процесів, управління запасами, контроль норм, вивчення графіків, розробка методології, безпека, матеріально-технічне забезпечення тощо); дослідження, складання планів, контроль виконання робіт і здавання "під ключ" комплексів промислової інфраструктури чи матеріально-технічного забезпечення (перевезення, водопостачання тощо); дослідження і консультування з технічних інженерних питань, перед складанням проекту; дослідження здійснюваності, дослідження можливих впливів, економічне обрахування проекту, тощо.

З урахуванням викладеного, інженерну послугу можна визначити як інтелектуальну діяльність, здійснену фахівцем у певній галузі на оплатній чи безоплатній основі, в процесі якої фахівець надає замовнику інформацію у вигляді порад, рекомендацій, висновків із питань, визначених замовником у різноманітних сферах діяльності в матеріалізованій формі, доступній для об`єктивного сприйняття.

Інакше кажучи, це надання замовнику певних знань у вигляді інформації, консультації або експертизи різних видах господарської діяльності, що відповідно передбачає здійснення певного аналізу, тобто визначення необхідності додаткових випробувань, подання додаткових документів тощо.

За податковими інформаціями, які викладені в акті перевірки та долучені до матеріалів справи, контрагенти позивача не мають у своєму штаті фахових працівників, які б могли надати послуги, наприклад, з розрахунку забруднення атмосфери, провести обстеження об`єктів для проведення контролю за дотриманням нормативів викидів, розробка науково-проектної екологічної документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тощо, тоді як договори надання послуг не містять норм стосовно можливості залучення інших осіб для надання таких послуг.

Суд також зауважує, що ступінь деталізації опису господарської операції в первинному документі законодавством не встановлена; відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджають прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Проте, суд звертає увагу на те, що акти надання послуг за вказаними договорами не містять жодних посилань на те, які саме послуги надані за ними згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, які саме роботи були проведені за вказаними договорами, що не дозволяє ідентифікувати використання її результатів у власній господарській діяльності позивача.

Зазначені документи носять загальний характер, у них не просліджується конкретного персонального підходу до завдання по договору, який виконаний в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище суд, приходить до висновку, що вказані первинні документи у сукупності з дослідженими під час проведення перевірки податковими інформаціями стосовно контрагентів позивача не розкривають суті господарських операцій, їх справжності.

Відповідно приписам ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду, одна сторона (підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З урахуванням приписів ст.ст.839-840, ст.ст.843,846,857 ЦК України в договорі підряду мають бути узгоджені види робіт, порядок їх виконання, ціна роботи, строки та порядок виконання та оплати роботи її якість. Тобто це є обов`язкові умови для даного виду договору і вони визначені даним Кодексом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У той же час, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону України від 13.12.2012 року № 206 та на виконання Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 471, прийнято національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Зазначений стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво).

Цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.

Пункт 6.4 вказаного стандарту містить правила визначення вартості виконаних робіт та витрат, зокрема, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Ф та додатку V.

До матеріалів справи позивачем надані відповідні документи, проте, суд звертає увагу на ту обставину, що у ТОВ Сайден-1965 відсутній власний трудовий персонал, основні активи, тоді як договір на виконання робіт від 14.11.2018 № 18-1114 не містить жодних посилань на можливість залучення до виконання ремонтних робіт інших суб`єктів господарювання.

Також до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження передачі матеріалів та устаткування для виконання ремонтних робіт, у випадку, якщо останні виконувалися з матеріалів позивача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до висновку, що надані на підтвердження реальності господарських операцій за договорами надання інженерних послуг та ремонтних робіт первинні бухгалтерські документи, не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Відповідно до ст. ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб`єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 139 КАС України

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Строки оскарження, визначені у рішенні суду обчислюються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 13.07.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.