Ухвала

від 14.07.2020 по справі 540/528/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 липня 2020 р. Справа № 540/528/19

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 р. по справі за позовом Приватного підприємства приватно-виробничої комерційної фірми «Аліна А» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 р. позов ПП приватно-виробничої комерційної фірми «Аліна А» задоволено.

На зазначене рішення відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено апелянту строк для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, надання доказів поважності причин пропуску цього строку.

Апелянту роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду, передбачені ст.299 КАС України.

13.07.2020 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання, апелянт зазначає, що до пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою призвело відсутність бюджетних асигнувань, тобто фінансових ресурсів для покриття видатків на певні цілі є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому зазначає, що відсутність можливості сплати судового збору не повинна позбавляти апелянта права на захист інтересів держави та використання свого права на оскарження судових рішень.

Вивчивши доводи клопотання колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частина друга статті 44 КАС покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Крім того, колегія суддів зазначає, що після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а тому колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов`язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.

Так, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Посилання заявника на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі Суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, апелянт при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, станом на 14 липня 2020 року недоліки апеляційної скарги не усунуто, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що апеляційним судом було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про повернення апелянту сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 28815,00 грн. з Державного бюджету України

Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, ст. 7 ЗУ Про судовий збір колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - відмовити.

Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі сплачений згідно платіжного доручення №866 від 09.06.2020 року судовий збір у розмірі 28815,00 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень) з Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Лук`янчук О.В. Судді Бітов А.І. Ступакова І.Г.