Постанова

від 13.07.2020 по справі 826/8754/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8754/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Бабенка К.А., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Архібуд-дизайн до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними, скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

ПП Архібуд-дизайн звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.06.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 44/17/073-5783 від 27.06.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2017 відповідачем на підставі акта позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.06.2017, винесено припис, яким позивача у термін до 08.08.2017 зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудування, про які вказано в акті перевірки.

В подальшому, 27.06.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № 44/17/073-5783, якою до позивача за порушення абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності застосовано штраф в сумі 151 560 грн.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови, стали наступні обставини:

- при здійсненні проектних робіт не вирішено майново-правових питань в установленому порядку, відповідно до вимог Містобудівних умов і обмежень;

- проект Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі м. Києва розроблений ПП Архібуд-дизайн , передбачає нове будівництво лабораторно-виробничого корпусу з подальшим збільшенням об`ємів споживання тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації, однак замовник будівництва ТОВ НВП УКРОРГСИНТЕЗ стосовно видачі технічних умов на водопостачання та (або) каналізування об`єкту будівництва до ПрАТ АК Київводоканал не звертався;

- наданий технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування для проекту будівництва корпусу № 112 заводу Радикал по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі, який є обов`язковим при розробленні проектної документації, розроблений ОП Укрбудрозвідування у 2007 році, що суперечить п. 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА та п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ .

Не погоджуючись з оскаржуваним приписом та наказом, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний припис та наказ винесено відповідачем з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому вони є протиправними та такими, що підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено докази та обставини справи, що призвело до неправомірного застосування норм права.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) (у редакціях на момент їх виникнення).

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ НВП УКРОРГСИНТЕЗ , ПП Архібуд-дизайн з метою необхідності перевірки достовірності даних наведених в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I - III категорії складності із реконструкції нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва від 11.05.2017 №КВ 143171310911.

Під час перевірки встановлено, що проект Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений ПП Архібуд-дизайн під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н.О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає нове будівництво, а тому не виконані вимоги Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15 в частині вирішення майново-правових питань в установленому законодавством порядку.

Так, пункт 5 Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 № 232/15/12/009-15, визначає планувальні обмеження, у тому числі вирішення майново-правових питань.

Однак, інспектором департаменту не зазначено, а ні в акті перевірки, ні в письмових запереченнях, в чому саме вбачається не вирішення майново-правових питань, а тому колегія суддів вважає, що підстави вважати, що вказаний пункт Містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 15.04.2015 №232/15/12/009-15 не був вирішеним, а Проектна документація складена з порушенням норм, що регулюють містобудівну діяльність, відсутні.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що приватним підприємством Архібуд-дизайн на виконання договору укладеного з замовником будівництва - товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укроргсинтез розроблено проектну документацію на об`єкт Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (І - ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі м. Києва .

Отже, замовником було дотримано норми чинного законодавства та отримано містобідівні умови та обмеження забудови земельної ділянки вул . Червоноткаиька. 67 літ. 112 у Деснянському районі від 15.04.2015 № 232/15/12/009-15.

Посилання апелянта щодо начебто використання земельної оілянки не за цільовим призначенням, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки використання земельної ділянки здійснюється в межах категорії, що надано, тобто землі промисловості.

Так, відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування науково - виробничих корпусів літ. LXVI літ. LII та завершення будівництва виробничого корпусу літ. LXXIV з його подальшою експлуатацією та обслуговуванням на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.03.2011 № 08-8-00147, яка віднесена до земель промисловості.

В п. 9 Містобудівних умов визначено, що відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, ділянка відноситься до території, яка за функціональним призначенням належить до промислової.

Положеннями статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тобто, вид використання земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки не є тотожними поняттями. Землекористувач має право використовувати земельні ділянки, віднесені до однієї категорії за різними видами цільового призначення.

Отже, будівництво/реконструкція об`єкта у межах тієї ж категорії землі згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України не може розглядатися як порушення цільового використання земельної ділянки відповідно до її категорії.

Згідно з ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.10.2018 у справі № 357/4277/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою встановленому законодавством порядку.

Отже, визначення цільове використання земельної ділянки охоплює користування земельною ділянкою в межах відповідної категорії, перелік яких наведено в ст. 19 Земельного кодексу України.

В свою чергу, кожна вищезазначена категорія допускає використання земельної ділянки за видами, які закріплені у класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Відповідно до даного наказу, до земель промисловості належать: землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно- побутових будівель, інших споруд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що замовником вказана земельна ділянка використовується в межах цільового призначення.

Згідно частини першої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Пунктами 4.3 та 4.4 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації визначено, що основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта, що проектується.

Згідно частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Проект Реконструкція нежилої будівлі (в літ. LXVI) з новим будівництвом лабораторно-виробничого комплексу по виготовленню лабораторного устаткування з автостоянкою (1-ша черга) на вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений ПП Архібуд-дизайн під керівництвом головного архітектора проекту Євгененко Н.О. (кваліфікаційний сертифікат АА №000007), передбачає нове будівництво лабораторно-виробничого корпусу з подальшим збільшенням об`ємів споживання тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Так, за твердженнями відповідача, замовник будівництва ТОВ НВП УКРОРГСИНТЕЗ до ПрАТ Київводоканал не звертався стосовно видачі технічних умов на водопостачання та (або) каналізування об`єкта будівництва, що на думку інспектора, свідчить про розроблення проектної документації без отримання технічних умов.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що електропостачання здійснюється згідно діючого договору від 26.08.2005 №10154, укладеного між АЕК Київенерго та ТОВ Поліхімпром , водопостачання та водовідведення здійснюється згідно діючого договору від 13.06.2005 №08382/5-03, укладеного між ЗАТ ХК Бліц-інформ (правонаступник ВАТ Радикал ) з ПАТ АК Київводоканал , теплопостачання від власної котельні з 4-ма котлами КВН-2,9 Те, введеної в експлуатацію 31.05.2012, декларація №КВ 14312085727.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції, об`єкт лабораторно-виробничий комплекс розміщений на земельній ділянці площею 0,4055 га на місці зруйнованих виробничих будинків корпусу 112, проммайданчика площею 25 га ВАТ Радикал та входить по енерго - та іншому забезпеченню в цілісний майновий комплекс, відтак новий об`єкт було приєднано до вже існуючих інженерних мереж, внаслідок чого доводи апелянта в цій частині документально не підтверджені.

Крім того, з акта перевірки від 08.06.2017 вбачається, що інспектором департаменту встановлено порушення вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва , а саме, позивачем подано технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування проекту будівництва корпусу № 112 заводу Радикал по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва розроблений у 2007 році, в той час як максимальний строк використання матеріалів вишукування попередніх років, без виконання контрольних досліджень та коректури, для інженерно-геологічних вишукувань становлять до 5 років.

Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів.

Пунктом 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва визначено, що строки використання матеріалів вишукувань минулих років, без виконання контрольних досліджень та коректури (при відсутності змін), встановлюються наступні: інженерно-геодезичні вишукування - до 1 року; інженерно-геологічні та інші вишукування - до 5 років. В усіх випадках, рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років і визначення об`ємів контрольних вишукувань, виноситься керівником робіт (відповідальним виконавцем) ґрунтуючись на рекогносцирувальному дослідженні ділянки (траси).

Колегія суддів звертає увагу, що після введення в дію ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва та згідно пункту 4.13 були виконані контрольні дослідження та коректури, де відповідальним виконавцем 09.2014 прийнято рішення щодо можливості використання матеріалів вишукувань минулих років, що підтверджується технічним висновком про контрольні інженерно-геологічні вишукування для проекту будівництва корпусу № 112 заводу Радикал по вул. Червоноткацькій, 67 у Деснянському районі міста Києва.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене в акті перевірки від 08.06.2017 порушення вимог пункту 4.13 ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва відсутнє.

Щодо доводів апелянта про те, що об`єкт будівництва збудовано без належно затвердженого проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил, що згідно з положенням статті 376 Цивільного кодекс України, вважається самочинним будівництвом, колегія суддів зазначає наступне.

Частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затверджено проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, навіть у разі розроблення та затвердження проектної документації на об`єкті будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у разі встановленні інших порушень у проектній документації, не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а тому за таке порушення не можуть застосовуватися наслідки, визнані частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що реконструкція/будівництво зазначеного об`єкта здійснювалося на підставі проекту, розробленого ПП Архібуд-дизайн у відповідності до містобудівних норм та затвердженого замовником. Земельна ділянка належить замовнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.03.2011 № 08-8-00147.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що об`єкт будівництва є самочинним будівництвом безпідставними та не бере до уваги.

Отже, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

При цьому, інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Бабенко К.А.

Шурко О.І.