Ухвала

від 13.07.2020 по справі 1.380.2019.006395

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.006395

адміністративне провадження № К/9901/16489/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради , третя особа - Львівська міська рада, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради щодо незабезпечення належного оформлення рішення виконавчого комітету Львівської міської № 897 від 10 серпня 2018 року "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_1 офісного будинку з об`єктами торгівлі та дитячим центром дозвілля на 1-му та 2-му поверхах на вул. Ф. Ржегоржа, 21 ";

- зобов`язати відповідача оформити та видати їй копію рішення виконавчого комітету Львівської міської № 897 від 10 серпня 2018 року "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_1 офісного будинку з об`єктами торгівлі та дитячим центром дозвілля на 1-му та 2-му поверхах на вул. Ф. Ржегоржа, 21 ".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради, яка полягає у незабезпеченні належного оформлення рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №897 від 10 серпня 2018 року "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_1 офісного будинку з об`єктами торгівлі та дитячим центром дозвілля на 1-му та 2-му поверхах на вул. Ф. Ржегоржа, 21 ".

Зобов`язано виконавчий комітет Львівської міської ради оформити та видати ОСОБА_1 копію рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №897 від 10 серпня 2018 року "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_1 офісного будинку з об`єктами торгівлі та дитячим центром дозвілля на 1-му та 2-му поверхах на вул. Ф. Ржегоржа , 21 ".

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року і в задоволенні позову відмовлено.

06 липня 2020 року на адресу Касацінйого адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, яка була здана на пошту 30 червня 2020 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження в цій справі, зокрема, є ненадання належним чином оформленої копії рішення відповідача про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво позивачкою офісного будинку з об`єктами торгівлі та дитячим центром дозвілля на 1-му та 2-му поверхах на вул. Ф.Ржегоржа, 21.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, впозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа має виняткове значення для позивача; рішення у справі постановлено без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №160/3810/19, у постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №810/4817/18, у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №810/726/18.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Посилання заявника на існування обставин, визначених підпунктами "б" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, має загальний характер, тому не може вважатись винятковим випадком.

Покликання у касаційній скарзі на постановлення судом апеляційної інстанції рішення без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №160/3810/19, у постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №810/4817/18, у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №810/726/18, є безпідставним, оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених при розгляді Верховним Судом справ №160/3810/19, №810/4817/18, №810/726/18, відтак при їх розгляді застосовувались різні норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини.

В решті, скаржниця на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом апеляційної інстанції у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради , третя особа - Львівська міська рада , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.Ю. Бучик С.Г. Стеценко Л.В. Тацій