Ухвала

від 14.07.2020 по справі 520/4098/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2020 року

Київ

справа № 520/4098/19

адміністративне провадження № К/9901/16455/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 520/4098/19 за позовом Приватного підприємства "БРАУН ВУД" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Вперше касаційна скарга у цій справі подана Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС, скаржник) 19.03.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 30.03.2020 повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Роз`яснено скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, яким вона має відповідати.

21.05.2020 до суду вдруге надійшла касаційна скарга ГУ ДПС на судові рішення у цій справі.

Ухвалою від 27.05.2020 Верховний Суд зазначену касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнавши, що скаржник так і не усунув недоліки касаційної скарги, зокрема, в частині підстав касаційного оскарження судових рішень, про які зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 30.03.2020.

06.07.2020 до суду втретє надійшла касаційна скарга ГУ ДПС, направлена до суду поштою 02.07.2020.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Скаржник формально посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права, а саме: пункт 134.1 статті 134, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.11 статті 201 ПК України, статтею 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №826/2325/14.

Такі посилання обґрунтовані тим, що у цій постанові Верховний Суд зазначив, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно підтвердити, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, наведений витяг з постанови Верховного Суду не є висновком щодо застосування норм пункту 134.1 статті 134, пункту 198.6 статті 198, пункт 201.11 статті 201 ПК України, статтею 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а з огляду на зміст судових рішень у цій справі, саме такі обставини суду і перевіряли під час розгляду справи.

Фактично, скаржник доводить відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що надані позивачем документи не підтверджують реальність господарських операцій, відповідно, скаржник не погоджується з правовою оцінкою встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що не є тотожним неправильному застосуванню норм права.

Відповідно, наведене скаржником обґрунтування не відповідає формально зазначеній ним підставі для касаційного оскарження судових рішень.

Скаржнику вже було роз`яснено, що враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 520/4098/19 за позовом Приватного підприємства "БРАУН ВУД" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон