Рішення

від 13.07.2020 по справі 287/1414/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/786/2020 Справа № 287/1414/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді - Гуденко О.А.,

При секретарі - Дудник Г.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Швидко Фінанс" про повернення помилково сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з даним позовом, в якому просить зобов`язати відповідача повернути на його розрахунковий рахунок безпідставно набуті грошові кошти в сумі 7680 грн, стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов`язання у сумі 16 842 грн, сумум судових витрат в розмірі 768 грн.

В обгрунтування позову посилається на те, що 06 квітня 2019 року між ТОВ "Споживчий центр (Швидко гроші)" та його сином ОСОБА_2 був укладений кредитний договір 06.04.2019-100003774, на підставі якого ОСОБА_3 06.04.2019 року отримав кредит у розмірі 6000 грн. Зазначений кредит ОСОБА_3 був погашений, а тому станом на 02 травня 2019 року відповідач претензій чи вимог до останнього не мав.

Однак платіж по кредиту в сумі 7680 грн здійснював він, як батьком ОСОБА_3 , і помилково перерахував зазначену суму за наступними реквізитами : рахунок НОМЕР_1, МФО 331401, код ЄДРПОУ 39889473, отримувач: гарячі гроші- Швидко Фінанс, меморіальний ордер: @2PL025311 від 23.04.2019 на загальну суму 7680 грн, призначення платежу : оплата за дог.№ 100003774 від 06.04.2019 ОСОБА_3 .

Оскільки вказана сума за заначеними реквізитами була нарахована помилково , то підлягає поверненню як набута ТОВ "Швидко Фінанс" без достатньої правової підстави за правилами чт. 1212,1213 ЦК України потерпілому ОСОБА_1 .

Оскільки його звернення в досудовому порядку не дало результатів, та відповідач не повернув кошти у добровільному порядку - на підставі ст. 612,624, 625 ЦК України , як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, зобовязаний сплатит позивачеві неустойку. Суму неустойки позивач розраховує у відповідності до ч.2 ст. 231 Господарського Кодексу України .

Ухвалою судді Олевського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2019 року цивільну справу направлено за підсудністю до Заводського районного суду м.Миколаєва.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва. від 05 листопада 2019 року цивільну справу направлено за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Ухвалою судді Центрального рпайонного суду м.Миколаєва від 17.01.2020 року прийнто позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся судом належними чином, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до статті 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження , а тому суд вважав за можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином в силу положень ст. 34 ЦК України, син позивача ОСОБА_3 є особою, яка має повну цивільну дієздатність, і додаткову відповідальність за його цивільно-правовими обов`язками позивач не несе.

02 травня 2019 року КТ КБ "ПриватБанк" звернувся до ТОВ "ШВИДКО Фінанс" з заявою, що 23 квітня 2019 року Банком було прийнято платіж у сумі 7680 грн від ОСОБА_3 за наступними реквізитами :

рахунок НОМЕР_1,

МФО 331401,

код ЄДРПОУ 39889473,

отримувач: Гарячі гроші- Швидко Фінанс,

меморіальний ордер: @2PL025311 від 23.04.2019 на загальну суму 7680 грн,

призначення платежу : оплата за дог.№ 100003774 від 06.04.2019 ОСОБА_3 .

У звязку з невірно вказаними реквізитами ( звернення клієнта) просять помилкво перераховану суму 7680 поврнути за вказаними реквізитами .

01 липня 2019 року позивач звертався з відповідною претензією до ТОВ "Швидко Фінанс" , в якому просив повернути помилково переаховані кошти у сумі 7680 грн , посилаючись , що сплачуючи за кредит сина помилково перерахував вказану суму.

Як стверджує позивач, до теперішнього часу, відповідь ним не отримана, кошти не повернуті.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (ст. 1215 Цивільного кодексу України)

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 05.12.2018 року у справі № 367/6344/16-ц.

Як стверджує позивач, що між відповідачем як кредитором та його сином як позичальником існували цивільно-правові відносини.

Проте жодних доказів на підтвердження своїх вимог позивач суду не надав - ні кредитного договору, ні навіть підтвердження сплати саме ним, а не його сином ( про що зазначено навіть в повідомленні ПАТ КБ ПриватБанк) платежу, ні доказів неправильності реквізитів.

Свідоцтво про народження повнолітнього на час вчинення платежу сина та копія претензії не є належним підтвердження підставності позовних вимог.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до ст. 1414 ЦК України, в разі відмови у задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,5, 12-13, 79-81, 1414, 259-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Швидко Фінанс" про повернення помилково сплачених коштів -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 липня 2020 року

Суддя О.А. Гуденко