Постанова

від 07.07.2020 по справі 535/970/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/970/19 Номер провадження 22-ц/814/1304/20Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Карпушина Г.Л., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судому заданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2020 року (повний текс рішення суду виготовлено 02 березня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Котелевська державна нотаріальна контора.

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Котелевська державна нотаріальна контора.

21 серпня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за законом на нерухоме майно, а саме: на 1/2 частку земельної частки (пай), після померлої матері ОСОБА_3 , яка розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129641 від 22 вересня 1997 року за №181, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною адміністрацією; та на 1/2 частку земельної частки (пай), після померлого брата ОСОБА_4 , яка розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129849 від 22 вересня 1997 року за №389, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною адміністрацією (а.с.24-28).

Під час підготовчого провадження позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, та просила суд визнати право власності у порядку спадкування за законом на нерухоме майно, а саме: на земельну частку (пай) після померлої матері ОСОБА_3 , яка розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129641 від 22 вересня 1997 року за №181, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною адміністрацією; та на земельну частку (пай) після померлого брата ОСОБА_4 , яка розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129849 від 22 вересня 1997 року за №389, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною адміністрацією (а.с. 142, 143).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після смерті матері - ОСОБА_3 , вона є спадкоємцем першої черги за законом спадкового майна, а саме земельної ділянки (паю) площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном (паєм), від спадщини не відмовлялася і заповідального відказу не складала. 19 лютого 2018 року для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори Рой Т.В., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки не подано нотаріусу документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Також, позивач зазначила, що після смерті брата - ОСОБА_4 , вона є спадкоємцем за законом спадкового майна, а саме земельної ділянки (паю) площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Кавалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, шляхом перенаступництва після померлого батька ОСОБА_5 , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважалась такою, що прийняла спадщину, від спадщини не відмовлялася. Для належного оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори Рой Т.В., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки не подано нотаріусу документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Спадкові справи відкриті на підставі заяв відповідача. У зв`язку з чим, позивач вважає, що ОСОБА_6 незаконно заволодів частиною спадкового майна. Крім того, позивач вказує, що заява від імені ОСОБА_5 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР, оскільки подана більше ніж через півроку після відкриття спадщини. При збільшенні позовних вимог позивач зазначає, що на момент відкриття спадщини, а це 1990 року та 2000 року діяв Земельний кодекс УРСР в редакції 1990 року, відповідно до ст. 55 Кодексу, у разі смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство, право володіння земельною ділянкою передається одному із спадкоємців. При цьому перевага в успадкуванні права володіння земельною ділянкою надається одному із членів селянського (фермерського) господарства - одному із подружжя, дітей, батьків, родичів, які проживали і вели разом із спадкодавцем господарство. Спори між спадкоємцями, а також між спадкоємцями й іншими громадянами з питань переважного права дальшого ведення селянського (фермерського) господарства вирішуються судом. У разі відмови спадкоємців від дальшого ведення селянського (фермерського) господарства, а також відсутності спадкоємців питання про подальше використання земельної ділянки вирішується районною, міською Радою народних депутатів. Таким чином, вона має переважне право на спірне спадкове майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме на земельну частку (пай), яка розташована на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129641 від 22 веренся 1997 року за №181, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною державною адміністрацією відмовлено повністю.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого брата ОСОБА_4 на нерухоме майно, а саме на земельну частку (пай), яка розташована на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, відповідно до сертифікату ПЛ №0129849 від 22 вересня 1997 року за №389, загальною площею 5,66 умовних кадастрових гектарів, виданого Котелевською районною державною адміністрацією відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, неправленим здійсненням оцінки доказів.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане повторно 07 вересня 2017 року Котелевським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області (а.с. 31).

Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського кооперативу Світанок , розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала їй як члену колективного сільськогосподарського кооперативу Світанок , місцезнаходження якого було на території Ковалевської сільської Ради Котелевського району Полтавської області. Відповідно до розпорядження голови РДА №202 від 26 червня 2001 року внесені зміни у розмір земельної частки (паю), що становить 4,11 в умовних кадастрових гектарах. Право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ НОМЕР_2 0129641, що зареєстрований 22 вересня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №181 (а.с. 72, 99).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради від 26 вересня 2017 року за №1033, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому на час відкриття спадщини з ОСОБА_3 постійно проживали: чоловік - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 34).

У матеріалах копії спадкової справи №79/124 знаходяться заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 від 03 березня 2004 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заява про відмову від частки спадщини ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 від 26 лютого 2004 року, також знаходиться звернення ОСОБА_1 щодо оформлення спадкових прав за законом від 14 лютого 2018 року (а.с. 95 на звороті, 96, 97 на звороті, 98, 102).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 від 05 березня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 391, спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Світанок Котелевського району Полтавської області у розмірі 4,11 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка надана для сільськогосподарського використання та належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0129641, виданого Котелевською райдержадміністрацією 22 вересня 1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №181 (а.с. 101).

На сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0129641 у розділі Зміни, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) є відмітка, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 , місце проживання с. В. Рублівка Котелевський район, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_3 (а.с. 72 на звороті).

Крім того, у цьому ж розділі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0129641 внесений запис про зменшення розміру земельної частки (паю) до 4,11 в умовних кадастрових гектарах. Підставою для внесення змін у розмір та вартість земельної частки (паю) є розпорядження голови РДА №202 від 26 червня 2001 року (а.с. 72 на звороті, 99 на звороті).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане повторно 07 вересня 2017 року Котелевським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області (а.с. 30).

Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського кооперативу Світанок , розміром 5,66 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_4 як члену колективного сільськогосподарського кооперативу Світанок , місцезнаходження якого було на території Ковалевської сільської Ради Котелевського району Полтавської області. Відповідно до розпорядження голови РДА №202 від 26 червня 2001 року внесені зміни у розмір земельної частки (паю), що становить 4,11 в умовних кадастрових гектарах. Право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ НОМЕР_2 0129849, що зареєстрований 22 вересня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №389 (а.с. 71, 108).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради від 26 вересня 2017 року за №1034, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому на час відкриття спадщини з ОСОБА_8 постійно проживали: батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сестра - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 37).

У матеріалах копії спадкової справи №80/124 знаходяться заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 від 03 березня 2004 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , заява про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 від 26 лютого 2004 року, звернення ОСОБА_1 щодо оформлення спадкових прав за законом від 14 лютого 2018 року (а.с. 105 на звороті, 106, 109 на звороті, 110, 113, 113 на звороті).

Також, в матеріалах спадкової справи знаходиться довідка Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області від 16 грудня 2009 року, згідно з якою ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав: батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 112 на звороті).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 553 ЦКУ УРСР встановлено, що відмова від спадщини спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв спадщину як після матері - ОСОБА_3 так і після брата - ОСОБА_4 та в подальшому належним чином оформив своє право власності.

При цьому законність зазначених свідоцтв про право на спадщину за законом не оспорювалося.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи матеріали справи та покази свідків допитаних при розгляду справи судом першої інстанції колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведено, що вона прийняла спадщину шляхом він фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, тоді як сам факт реєстрації її за однією адресою з матір`ю не свідчить про користування спадковим майном.

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що позивач звернулася до нотаріуса в 2018 році, тоді як ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_8 - 18 квітня 2000 року, тобто більше ніж через 18 років після появи в неї права на спадщину.

При цьому до цього часу спадковим майном - земельними ділянками володів користувався та розпоряджався саме ОСОБА_6 та позивач не оспорювала дані дії відповідача.

Зважаючи на наведене суд першої інстанції прийшов по суті до правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Щодо доводів апеляційної скарги

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд не взяв до уваги довідки про місце реєстрації позивача разом з спадкодавцями, а пояснення свідків є неправдивими суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими оскільки, як вже зазначалося, встановлення спільного місця реєстрації не свідчить про вступ у фактичне володіння та користування спадковим майном, при цьому позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів неправдивості показань свідків та підтвердження права на спадщину.

Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що відповідач у встановлений шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та фактично не міг володіти та користуватися спадковим майном бо проживав за іншою адресою не підтверджують право позивача на спадкування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 10 липня 2020 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Г.Л. Карпушин

О.О. Панченко