Постанова

від 14.07.2020 по справі 910/17494/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа№ 910/17494/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 (повний текст складено та підписано 14.04.2020)

у справі № 910/17494/19 (суддя Бондаренко Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі"

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 зупинено провадження у справі № 910/17494/19 до набрання законної сили рішенням у справі №910/10116/19. Зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №910/17494/19.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі, врахувавши предмет позовних вимог, а також прийняття судом рішення у справі №910/10116/19, дійшов висновку, що факти, які буде встановлено під час її розгляду, впливають на вирішення цього спору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, 06.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судового рішення відповідач-2 зазначає порушення норм процесуального права судом, зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

За ствердженням скаржника, суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи, оскільки внаслідок запровадження карантинних заходів на території України учасникам справи було роз`яснено про їх право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а відповідач-2 відповідного клопотання не подавав. Суд позбавив відповідача-2 його права висловити свою думку щодо доцільності зупинення провадження у справі.

Скаржник наголосив про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності, оскільки суд самостійно дослідив стан розгляду справи №910/10116/19 до якої зупинено провадження у даній справі.

Суд не навів в оскаржуваній ухвалі достатніх мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10116/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору у цій справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Позивач не є власником чи орендарем земельної ділянки на якій знаходиться як його нерухоме майно, так і майно належне відповідачу-2, що виключає відсутність порушених прав позивача, як невід`ємної умови звернення з даним позовом до суду; крім того, власником нерухомого майна, що розміщене на спірній земельній ділянці є саме ТОВ Валгрі , а позивач є власником сусідньої будівлі.

На думку скаржника, таке зупинення провадження призводить до затягування розгляду справи та порушує положення ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Валгрі" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі № 910/17494/19. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі у строк до 10.06.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 10.06.2020.

Учасники справи про відкриття апеляційного провадження належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

При дослідженні належного повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження колегією суддів встановлено, що позивачем ухвала суду від 25.05.2020 отримана завчасно, про що свідчить відмітка на зворотному поштовому повідомленні.

Що стосується повідомлення відповідача-1 та відповідача-2, ухвала суду була надіслана за адресами, що зазначені у матеріалах справи, що є також адресою зазначеною у відомостях ЄДРПОУ.

У зв`язку з тим, що поштові відправлення тривалий час не були повернуті на адресу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 було зобов`язано АТ "Укрпошта", її Київську міську дирекцію (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001), невідкладно, але не пізніше п`яти днів з дня вручення даної ухвали надати суду інформацію щодо обставин вручення (невручення) поштового відправлення суду на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21, літ. Г (трек-номер 04116 31116825) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 21 (трек-номер 04116 31116833) з підтверджуючими її висновки доказами та повернути його на адресу суду.

06.07.2020 поштові повідомлення повернуті відділом поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

З цього приводу колегія суддів, враховуючи вимоги статей 120, 242 ГПК України, а також вищенаведене, зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення , тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, щодо повідомлення відповідача-2 (скаржника), то у матеріалах справи наявне поштове повідомлення згідно якого вбачається отримання ухвали його представником Євсєєвим М.В .

Таким чином, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження, відтак, відповідач-1, -2 вважаються такими, що повідомлені належним чином.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (далі відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що з 10.12.2018 позивач набув у власність торгівельно-офісний центр, загальною площею 9606,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 (літ. Г) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТ ПРАЙМ" та на даний час є єдиним законним власником даного об`єкта нерухомості.

ТОВ "Авангард Інвест" зазначив, що колишнім власником ТОВ "Офіс Лайн" було проведено реконструкцію придбаного заявником нерухомого майна під торгівельно-офісний центр, однак, до моменту його реконструкції, ТОВ "Офіс Лайн" за цією ж адресою також належав на праві власності майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м (споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м, який до моменту реконструкції безпосередньо примикав до адміністративної будівлі (літ. Г). (надалі - спірне майно)

За результатами замовленого заявником технічного обстеження було складено звіт, відповідно до якого встановлено, що будівлі майнового комплексу загальною площею 7740,9 кв.м (споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м. знесені, наслідком чого є їх знищення.

Позивач стверджує, що у відповідності до названого звіту залишки будівельних конструкцій станом на день подання заяви примикають до торгівельно-офісного центру (літ. Г за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, загальною площею 9606,40 кв.м), який належить на праві власності ТОВ "Авангард Інвест" та знаходяться в аварійному стані. Їх стан несе загрозу не лише людям, які користуються будівлею торгівельно-офісного центру, а і безпосередньо конструкціям торгівельно-офісного центру (літ.Г).

Позов мотивовано порушенням прав позивача на вільну реалізацію його прав власника торгівельно-офісного центру, а саме безперешкодного користування належним йому майном, оскільки до складу земельної ділянки, яка необхідна для належного обслуговування і експлуатації торгівельно-офісного центру входять вільні від забудови земельні ділянки, які раніше були під знищеними будівлями майнового комплексу, на яких знаходяться залишки будівельних конструкцій, які примикають до будівлі торгівельно-офісного центру. Дані залишки будівельних конструкцій знаходяться в аварійному стані та повинні бути ліквідовані.

Позивач зазначив, що відповідач-1 на підставі договору купівлі-продажу, здійснив відчуження неіснуючого майнового комплексу на користь відповідача-2. Будучи власниками аварійних залишків будівельних конструкцій, дані особи використовують ці умовні права на шкоду правам позивача, а також правам та свободам громадян, які можуть постраждати внаслідок аварійності конструкцій.

У зв`язку з цим позивач звернувся з позовом у якому просив зобов`язати відповідачів власними силами та за рахунок власних коштів звільнити земельні ділянки, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I . загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), ткальною площею 687,70 кв.м., шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу.

В судовому засіданні від 17.03.2020 у суді першої інстанції суд, заслухавши пояснення учасників справи, поставив на обговорення сторін питання щодо необхідності зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10116/19 та на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.04.2020, зобов`язав сторін повідомити про результати розгляду справи № 910/10116/19 та надати процесуальні документи у справі.

В судове засідання від 07.04.2020 учасники справи не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 07.04.2020 судом було досліджено стан розгляду справи №910/10116/19 та встановлено, що Господарський суд міста Києва 08.11.2019 постановив рішення у справі №910/10116/19, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" задовольнив частково; визнав недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого по вул. Дегтярівській, 21 у м. Києві, який складається з споруди цеху № 5 (п`ять) (Літера Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м. і металоконструкцій зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниці складання та випробування редукторів (Літера Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамія Н.Г. 20.02.2019 за реєстровим № 352; скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45620611 від 20.02.2019 15:58:25, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамія Ніно Геннадіївна, з закриттям розділу щодо об`єкту нерухомого майна номер 1769926880000, номер запису про право власності 30380986; визнав припиненим право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м. В іншій частині позову суд відмовив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 881,50 грн. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 881,50 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Валгрі" оскаржило зазначене судове рішення до Північного апеляційного господарського суду та у апеляційній скарзі просило рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У зазначеній справі №910/10116/19 відкрито апеляційне провадження та на момент вирішення питання про зупинення провадження вказана справа перебувала на розгляді Північного апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі №910/10116/19 не набрало законної сили.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі №910/17494/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/10116/19, виходячи з того, що дана справа та справа №910/10116/19 є пов`язаними та результат розгляду справи №910/10116/19 вплине на оцінку доказів у даній справі та дозволить встановити факти, які будуть мати значення для вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог щодо кожного із відповідачів, зокрема наявності чи відсутності у відповідача - 1 або відповідача - 2 на момент вирішення даної справи правомочностей та відповідно і зобов`язань власника майна, яке просить демонтувати та ліквідувати позивач.

При цьому, судом відзначено, що обставини, які розглядаються в справі за №910/10116/19 не можуть бути встановлені в межах даної справи, враховуючи предмет даного спору, та оскільки дійсність договору купівлі-продажу майнового комплексу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі", оскаржується саме в межах розгляду справи № 910/10116/19, і встановлення обставин наявності правомочностей власника майна чи то у відповідача - 1 чи то у відповідача - 2 у даній справі є вирішальним для правильного вирішення спору по даній справі.

Ці обставини, за висновком господарського суду першої інстанції, свідчать про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - № 910/10116/19 Північним апеляційним господарським судом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Кожен із відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідачів - 1, - 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" відповідно) про зобов`язання останніх звільнити земельні ділянки, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7 740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I. загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), ткальною площею 687,70 кв.м., шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу.

Отже позов у даній справі пред`явлено до кількох відповідачів.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 238 Господарського кодексу України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Враховуючи наведені процесуальні норми при вирішенні справи по суті суд зобов`язаний чітко визначити особу, якій на момент вирішення даної справи належить на праві власності майно розташоване на земельній ділянці, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вул. Дегтярівська, буд. 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I . загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), ткальною площею 687,70 кв.м.

Водночас, як з`ясовано судом, предметом позову у іншій справі №910/10116/19 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард Інвест про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого по вул. Дегтярівській, 21 у м. Києві, який складається з споруди цеху № 5 (п`ять) (Літера Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м. і металоконструкцій зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниці складання та випробування редукторів (Літера Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамія Н.Г. 20.02.2019 за реєстровим № 352 та вимоги про визнання припиненим права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), загальною площею 687,70 кв.м.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов всисновку, що за результатами перегляду Північним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 у справі №910/10116/19 в апеляційному порядку остаточно будуть встановлені обставини, які матимуть безпосередній вплив на вирішення даної справи, оскільки буде визначена особа, яка на даний момент наділена правомочностями та зобов`язаннями власника майна, розташованого на земельній ділянці, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., що розташований в місті Києві за адресою: вул. Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I . загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), ткальною площею 687,70 кв.м.

Відповідно до п. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною процесуальною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим чи тим же судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим чи тим же судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Окрім того, зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Пунктом 4 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Тобто, враховуючи викладене, як вірно вказав суд першої інстанції, дана справа та справа №910/10116/19 є пов`язаними, оскільки результат розгляду справи №910/10116/19 вплине на оцінку доказів у даній справі та дозволить встановити факти, які будуть мати значення для вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог щодо кожного із відповідачів, зокрема наявності чи відсутності у відповідача - 1 або відповідача - 2 на момент вирішення даної справи правомочностей та відповідно і зобов`язань власника майна, яке просить демонтувати та ліквідувати позивач.

За приписами наведеного вище п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З цього приводу місцевим судом правомірно зауважено, що обставини, які розглядаються в справі за № 910/10116/19 не можуть бути встановлені в межах даної справи, враховуючи предмет даного спору. При цьому, дійсність договору купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого по вул. Дегтярівській, 21 у м. Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі", оскаржується саме в межах розгляду справи № 910/10116/19, і встановлення обставин наявності правомочностей власника майна чи то у відповідача -1 чи то у відповідача - 2 у даній справі є вирішальним для правильного вирішення спору по даній справі. Ці обставини свідчать про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - справи №910/10116/19 Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що рішення у справі № 910/10116/19 в межах якої розглядається спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та визнання припиненим права власності на майновий комплекс, об`єктивно вплине на ефективне вирішення справи №910/6154/19 про зобов`язання вчинити дії; у даній справі неможливо самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у пов`язаній справі №910/10116/19; факти, що мають бути встановлені в межах справи №910/10116/19 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано за власною ініціативою зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10116/19 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 та пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржником не спростовано правильності висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не бере до уваги посилання скаржника, як підставу скасування оскарженої ухвали на те, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи, оскільки внаслідок запровадження карантинних заходів на території України учасникам справи було роз`яснено про їх право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. На думку скаржника, оскільки він відповідного клопотання не подавав, суд позбавив відповідача-2 його права висловити свою думку щодо доцільності зупинення провадження у справі.

Такі аргументи скаржника не знайшли свого підтвердження, оскільки у судовому засіданні від 17.03.2020 суд першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача-2, поставив на обговорення питання зупинення провадження у даній cправі до набрання законної сили рішенням у справі №910/10116/19, з`ясовував думку сторін з цього приводу та зобов`язав учасників справи повідомити про результати розгляду справи №910/10116/19. Розгляд справи було відкладено до 07.04.2020. Зазначене зафіксовано протоколом судового засідання від 17.03.2020.

Таким чином, наведене свідчить про те, що відповідачу-2, представник якого - адвокат Євсеєв М.В. був присутній у судовому засіданні, було достеменно відомо про дослідження судом питання зупинення провадження у даній cправі до набрання законної сили рішенням у справі №910/10116/19.

Однак, вимоги поставлені протокольною ухвалою від 17.03.2020 сторонами не виконано, інформації щодо стану розгляду справи №910/10116/19 не подано; до судового засідання від 07.04.2020 сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили; як свідчать матеріали справи відповідачем-2 клопотання про відкладення розгляду справи чи інших клопотань із зазначенням причин неявки до судового засідання не подано; як і не повідомлено чим зумовлена неможливість відповідачем-2 подачі письмових пояснень щодо стану розгляду справи №910/10116/19 та висловлення його думки щодо зупинення провадження, зокрема засобами поштового зв`язку. У доводах апеляційного оскарження такі аргументи також відсутні.

До того ж, враховуючи приписи ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Таким чином, скаржник не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, такого клопотання відповідачем-2 також заявлено не було.

За відсутності будь-яких клопотань з боку відповідача-2, саме по собі посилання скаржника на обов`язок суду відкласти розгляд справи у даному випадку є безпідставним. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності, оскільки суд самостійно дослідив стан розгляду справи №910/10116/19 відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до вимог процесуального закону суд не був позбавлений можливості дослідити цю інформацію, яка є відкритою та знаходиться у загальному доступі, зокрема і в Єдиному державному реєстрі судовий рішень. До того ж, як вже зазначалось, відповідачу-2 була надана можливість подати свої письмові пояснення, заперечення та відповідні докази щодо питання зупинення провадження у справі та бути "почутим судом". Тому крім принципу змагальності сторін та диспозитивності, суди повинні керуватися і принципом об`єктивної істини, який, серед іншого полягає в обов`язку суду з`ясувати усі дійсні обставини, пов`язані із спірними правовідносинами. До того ж, зупинення провадження у справі не є вирішенням спору по суті.

Доводи скаржника про порушення розумних строків розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справа, вважає необґрунтованими.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції ("Смірнова проти України" №36655/02, §69, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року).

За наявності передбачених законом підстав господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, у даному випадку, на строк до набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України, обставини встановлені у якому можуть вплинути на вирішення даної справи.

Отже зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10116/19, яке переглядається Північним апеляційним господарським судом, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, зокрема про те, що позивач не є власником чи орендарем земельної ділянки на якій знаходиться як його нерухоме майно, так і майно належне відповідачу -2, що виключає відсутність порушених прав позивача, як невід`ємної умови звернення з даним позовом до суду; а також доводи про те, що власником нерухомого майна є саме ТОВ Валгрі , а позивач є власником сусідньої будівлі, колегія суддів зазначає, такі аргументи підлягають дослідженню під час вирішення спору по суті, та не спростовують викладеного вище, оскільки в межах даного судового провадження переглядається ухвала про зупинення та правильність застосування п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

Оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне - 17.11.2014 зазначено: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 залишити без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова