ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
м. Київ
10.08.2021Справа № 910/17494/19
До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; ідентифікаційний код: 32560054)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; ідентифікаційний код: 32736292)
Про зобов`язання вчинити дії
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Секретар судового засідання: Гиренко А. В.
За участі представників сторін:
Від позивача: Михайлова В. В., адвокат, ордер серії ВІ №1052868 від 10.08.21;
Від відповідача-1: не прибув;
Від відповідача-2: Євсеєв М. В., адвокат, ордер серії КС №624878 від 29.01.20.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Валгрі" (далі відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що з 10.12.2018 набув у власність торгівельно-офісний центр, загальною площею 9606,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 (літ. Г) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТ ПРАЙМ" та на даний час є єдиним законним власником даного об`єкта нерухомості.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його прав на вільну реалізацію прав власника торгівельно-офісного центру, а саме безперешкодного користування належним йому майном, оскільки до складу земельної ділянки, яка необхідна для належного обслуговування і експлуатації торгівельно-офісного центру входять вільні від забудови земельні ділянки, які раніше були під знищеними будівлями майнового комплексу, на яких знаходяться залишки будівельних конструкцій, які примикають до будівлі торгівельно-офісного центру. Дані залишки будівельних конструкцій знаходяться в аварійному стані та повинні бути ліквідовані.
Позивач зазначає, що відповідач-1 на підставі договору купівлі-продажу, здійснив відчуження неіснуючого майнового комплексу на користь відповідача-2. Будучи власниками аварійних залишків будівельних конструкцій, дані особи використовують ці умовні права на шкоду правам позивача, а також правам та свободам громадян, які можуть постраждати внаслідок аварійності конструкцій.
У зв`язку з цим позивач просить:
- зобов`язати відповідачів власними силами та за рахунок власних коштів звільнити земельні ділянки, на яких раніше був розміщений майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вулиця Дегтярівська, будинок 21, до складу якого входили: Споруда цеху № 5 (літ. Г- I . загальною площею 7053,20 кв.м.; Металоконструкції зварочної споруди дільниці: збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-ІІ), ткальною площею 687,70 кв.м., шляхом демонтажу та ліквідації аварійних будівельних конструкцій (колон, ригелів, підлог), які залишились від знищених будівель майнового комплексу.
08.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/17494/19, ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 28.01.2020 та встановив строки учасникам справи для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 зупинено провадження у справі № 910/17494/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/10116/19. Зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи № 910/17494/19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 апеляційну скаргу відповідача-2 на ухвалу про зупинення провадження у справі залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 залишено без змін.
05.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі.
07.07.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою поновив провадження у справі №910/17494/19 та призначив розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 10.08.21, про що повідомлено учасників справи.
12.07.2021 через канцелярію суду надійшла заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В судове засідання 10.08.2021 прибули представник позивача та представник відповідача-2, представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Представник позивача в судовому засідання подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, представник відповідача-2 проти задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду не заперечував.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін щодо поданої заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду та дослідивши зміст поданої заяви, приходить до висновку, що вона подана в межах встановленого процесуального строку та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Принцип диспозитивності господарського судочинства закріплений у статтях 2, 14 Господарського процесуального кодексу України.
Частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 статті 14 вказаної статті встановлює, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому, право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду, яким позивач може скористатися після відкриття провадження у справі та до призначення справи до розгляду по суті, кореспондується з обов`язком суду залишити таку заяву без розгляду. Відповідно право позивача на подання відповідної заяви є безумовним і не залежить від волі суду, адже процесуальний закон не надає суду права вчинити інші процесуальні дії, ніж залишити позов без розгляду, оскільки, суд розглядає спір не інакше як за позовною заявою, однак, заява про залишення позовної заяви без розгляду свідчить про те, що позивач більше не зацікавлений в розгляді спору, а відтак, підстава за якою суд розпочав розгляд справи відпала.
Заява про залишення позовної заяви без розгляду надійшла до суду 12.07.2021, розгляд справи по суті не розпочався та така заява підписана уповноваженою особою позивача (директором, відомості щодо якого містяться в ЄДРПОУ). Крім того, в судове засідання прибула представник позивача - адвокат Михайлова В. В., обсяг повноважень якої судом встановлений на підставі витягу з Договору №17 про надання правової допомоги адвокатом від 28.02.2019 та яка підтримала подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги ті обставини що розгляд справи по суті суд не почав та з огляду на положення ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, обізнаність позивача про наслідки залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на що суд задовольняє заяву позивача про залишення позову без розгляду та на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишає позовну заяву позивача без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на понесення сторонами судових витрат дійшов висновку про покладення таких витрат на сторони в розмірі, що кожною з них понесено, за таких підстав.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що в даному випадку позовна заява залишена без розгляду за заявою позивача, сплачений за подання такої заяви судовий збір поверненню не підлягає. Про понесення інших судових витрат позивачем (в тому числі витрат на професійну правничу допомогу) - не заявлялись.
Відповідач-2 у відзиві, що надійшов через канцелярію суду 31.01.2020 зазначив, що він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, сума яких буде повідомлена суду згодом. Однак, в подальшому, відповідач-2 не подав до суду докази на понесення ним означених витрат та не повідомив суд про їх розмір, з огляду на що понесені відповідачем-2 судові витрати покладаються на останнього.
Так само, суд не здійснює розподіл судових витрат, що понесені відповідачем-1, оскільки про наявність таких витрат відповідач-1 суду не повідомляв.
Крім того, частиною 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В позовній заяві позивач зазначив, що до подання позовної заяви судом на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі 910/17025/19 були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді: 1) заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЛГРІ" вчиняти дії по відчуженню майнового комплексу, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м.; 2) накладення арешту на майновий комплекс, загальною площею 7740,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1769926880000), до складу якого входять: споруда цеху № 5 (літ. Г-І), загальною площею 7053,20 кв.м.; металоконструкції зварочної споруди дільниці збірки редукторів, дільниця складання та випробування редукторів (літ. Г-II), загальною площею 687,70 кв.м., право власності на який зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛГРІ" (код ЄДРПОУ: 32736292), номер запису про право власності: 30380986.
Натомість, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2020 у справі №910/17025/19 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 про вжиття заходів забезпечення позову - скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Авангард Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Відтак, у зв`язку з тим, що постанова Верховного суду від 27.11.2020 набрала законної сили, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зазначення в даній ухвалі про скасування заходів забезпечення позову, оскільки у вжитті таких заходів судом касаційної інстанції було відмовлено.
Суд додатково звертає увагу позивача, що у відповідності до частини 5 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" про залишення позову без розгляду.
2. Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариства з обмеженою відповідальністю Валгрі зобов`язання вчинити дії.
3. Судові витрати покласти на сторони в розмірі, що кожною з них понесено.
4. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України - негайно після її оголошення і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України через Господарський суд міста Києва.
Повний текст ухвали складено: 12.08.2021.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2021 |
Оприлюднено | 16.08.2021 |
Номер документу | 98968972 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко-Легких Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні