Постанова

від 08.07.2020 по справі 910/17860/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. Справа№ 910/17860/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробний-макаронний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 р.

у справі № 910/17860/19 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробний-

макаронний комбінат"

про стягнення 452 429,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" про стягнення 452 429,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" посилається на те, що на виконання укладеного з відповідачем у спрощеній формі договору поставки пшениці позивачем було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" товар загальною вартістю 2 683 899,07 грн., а відповідачем не в повному обсязі виконано свої зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 430 180,67 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" 3% річних у розмірі 11 064,37 грн., нараховані за період з 09.02.2019 по 10.12.2019, та інфляційні втрати у розмірі 11 184,73 грн., нараховані за березень-листопад 2019 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/17860/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" задоволено частково. Закрито провадження у справі №910/17860/19 в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" суми боргу у розмірі 1 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" заборгованість у розмірі 429 180 (чотириста двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 11 064 (одинадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 184 (одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 6 786 (шість тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №910/17860/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17860/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020. Про дату і час розгляду справи у судовому засіданні вирішено повідомити учасників справи додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 року розгляд справи №910/17860/19 призначено на 27.05.2020 року.

22.05.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 27.05.2020 не з`явилися уповноважені представники учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" відкладено на 08.07.2020 року.

06.07.2020 р. та 07.07.2020р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача найшли заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

08.07.2020р. представники сторін у судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

У січні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" поставило товар (пшеницю 6 класу врожаю 2018 року) Товариству з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" на загальну суму 2 683 899,07 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними №2 від 03.01.2019 на суму 146 810,11 грн., №3 від 04.01.2019 на суму 214 862,16 грн., №4 від 08.01.2019 на суму 366 018,28 грн., №5 від 10.01.2019 на суму 693 028,52 грн., №10 від 06.02.2019 на суму 304 029,00 грн., №11 від 07.02.2019 на суму 382 617,00 грн., №12 від 08.02.2019 на суму 576 534,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 430 180,00 грн., яку останній отримав 24.10.2019, що підтверджується відміткою про отримання на вказаній претензії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що видаткові накладні та акті звіряння взаєморозрахунків підписано за допомогою факсиміле.

Дані твердження судом не приймаються до уваги, оскільки видаткові накладні №2 від 03.01.2019, №3 від 04.01.2019, №4 від 08.01.2019, №5 від 10.01.2019, №10 від 06.02.2019, №11 від 07.02.2019, №12 від 08.02.2019 містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки (щодо кожної накладної окремо).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 2 683 899,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару за договором купівлі-продажу (поставки), відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Отже, в силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №925/1332/12, з якою погодився Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2018 у справі №905/102/17.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними №2 від 03.01.2019, №3 від 04.01.2019, №4 від 08.01.2019, №5 від 10.01.2019, №10 від 06.02.2019, №11 від 07.02.2019, №12 від 08.02.2019 судом правомірно застосовано до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Відповідач був зобов`язаний оплачувати поставлений товар не пізніше наступного дня від дати його одержання за кожною видатковою накладною з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день

З наявного в матеріалах справи акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 22.10.2019, який підписано представниками сторін та скріплено печатками, вбачається, що відповідачем було оплачено товар на загальну суму 2 253 719,07 грн.

Позивачем до матеріалів справи було подано акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.12.2018 по 27.01.2020 (вказаний акт не підписано відповідачем) з якого вбачається, що 08.01.2020 відповідачем здійснено оплату поставленого товару у сумі 1 000,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З урахуванням вкладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 000,00 грн., оскільки предмет спору в цій частині припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по оплаті поставленого товару у розмірі 430 180,67 грн., проте, оскільки позивачем поставлено товар вартістю 2 683 899,07 грн., а відповідачем оплачено кошти у розмірі 2 253 719,07 грн., то обґрунтованим розміром заборгованості є 430 180,00 грн. (2 683 899,07 грн. - 2 253 719,07 грн.).

Наведене підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 22.10.2019, згідно якого станом на 22.10.2019 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" у розмірі 430 180,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки позивачем не підтверджено жодними доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі 0,67 грн., то суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробно-макаронний комбінат" заборгованості у розмірі 0,67 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару в повному обсязі, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними, матеріали справи не містять.

Враховуючи загальну вартість товару, поставленого позивачем відповідачу за спірними видатковими накладними на загальну суму 2 683 899,07 грн. та розмір сплачених відповідачем грошових коштів (2 254 719,07 грн.), суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" у розмірі 429 180,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заборгованості з оплати товару у розмірі 429 180,00 грн.

Також, позивачем просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11 064,37 грн., нараховані за період з 09.02.2019 по 10.12.2019, та інфляційні втрати у розмірі 11 184,73 грн., нараховані за березень-листопад 2019 року.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позові зазначений розрахунок нарахування 3% річних, останнім здійснюється нарахування з 09.02.2019 по 10.12.2019 та інфляційних втрат за березень-листопад 2019 року на загальну суму боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11 064,37 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 184,73 грн.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020р. у справі № 910/17860/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Переробний-макаронний комбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2020 р. у справі № 910/17860/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Переробний-макаронний комбінат".

3. Матеріали справи № 910/17860/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 15.07.2020р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова