Рішення

від 15.07.2020 по справі 906/432/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р. Справа № 906/432/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІКО Груп"

до Фермерського господарства "Габенець"

про стягнення 149835,59 грн.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 149835,59грн., з яких: 109563,98грн. боргу за поставлений товар по договору купівлі-продажу №ОВ 032 КЗ від 27.03.19; 16479,52 грн. пені; 1879,29 грн. 3% річних; 21912,80 грн. штрафу. Просить стягнути з відповідача 2247,72грн. судового збору та 15000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

14 травня 2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає з тих підстав, що вартість товару була сплачена у повному обсязі в загальному розмірі 52000,00доларів США двома платежами, в гривнях по курсу НБУ на день оплати, що становив 27,10 грн. станом на 04.04.19 та 24.10 грн. станом на 27.09.19 за 1 долар США (а.с.39). Заперечив щодо стягнення пені , річних та штрафу та зазначив, що нарахування пені та штрафу одночасно не допускається, оскільки при цьому відбувається подвійна відповідальність. Заперечив щодо вартості послуг адвоката позивача, вважає їх завищеними, та просив стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.

18 травня 2020 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.47), в якій позивач зазначає, що розрахунки між сторонами, згідно умов договору, проводяться у гривні, вартість товару складає 52000,00доларів США, що в перерахунку на гривню з розрахунку 52000,00х27,11 складає 1409719,98грн., які відповідач зобов`язаний був сплатити, однак в порушення умов договору, відповідач розрахував заборгованість у доларах по курсу на день сплати, який був меншим ніж на день укладення договору. При цьому, сторони у договорі передбачили , що лише при умові збільшення курсу долара США на день здійснення оплати відносно курсу 27,11 грн. за 1 долар США, продавець має право пропорційно змінити ціну товару в гривні.

22 травня 2020 до суду надійшла заява відповідача про стягнення з позивача 4000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с.54).

09.06.20 до суду надійшла заява позивача про стягнення з відповідача 9000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 між Фермерським господарством "Габенець" (покупець/ відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АІКО Груп" (продавець/ позивач) укладено Договір купівлі-продажу № ОВ 032 КЗ (а.с.8).

Згідно п.1.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця сівалку виробництва американської фірми "KINZE" модель 3000, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що не заперечується сторонами та підтверджується видатковою накладною №УТ-69 від 09.04.19, з якої вбачається, що вартість отримано відповідачем товару становить 1409719,98 грн. (а.с.15) .

Згідно пункту 2.1. Договору, покупець зобов`язаний оплатити продавцю вартість товару не пізніше 27 вересня 2019 р., який складає еквівалент 52000,00 доларів США, що станом на день підписання договору складає 1409719,98грн., наступним чином:

- до 29.03.19 перерахувати 422916,00грн., що на день укладення договору становить 15600,00 доларів США;

- до 27.09.19 перерахувати 986803,98грн., що на день укладення договору становить 36400,00 доларів США.

При цьому сторони домовились, що при умові збільшення курсу долару США на день здійснення оплати відносно до курсу (27,11 грн. за 1 долар США) продавець має право пропорційно змінити ціну товару у гривні.

27.03.19 позивач виставив відповідачу рахунок №УТ-119 для оплати 1409719,98грн. (а.с.14).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач перерахував позивачу кошти за отриманий товар в розмірі 1300156,00грн. двома платежами, з яких : 04.04.19 сплачено 422916,00грн., 27.09.19 сплачено 877240,00грн., що не заперечується сторонами.

Позивач просить стягнути борг за поставлений товар у розмірі 109563,98грн., який виник з розрахунку: 1409719,98 грн. (вартість товару по договору) -1300156,00грн. (сплачено відповідачем).

Відповідач зазначив, що вартість товару в розмірі 52000,00доларів США сплачена ним в перерахунку на гривні на день сплати, у повному обсязі 27.09.19.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1 договору, вартість товару складає еквівалент 52000,00доларів США, що становить 1409719,98грн.

Згідно п.2.2 договору, станом на день укладення договору, курс становив 27.11 грн. за 1 долар США.

Відповідач провів розрахунки в гривнях 04.04.19 по курсу 27,10 грн. за 1 долар США та 27.09.19 по курсу 24,10грн. за 1 долар США, що потягнуло зменшення вартості товару, яка передбачена сторонами у договорі на 109563,98грн., оскільки станом на 27.09.2019 курс долара по відношенню до гривни зменшився порівняно з днем укладення договору (1409719,98-1300156).

Умовами договору не передбачено зміну ціни товару, у зв`язку зі зменшенням курсу долара США по відношенню до гривні. Крім того, пунктом 2.2. договору передбачено, що в будь-якому разі покупець зобов`язаний оплати товар продавцю за ціною не нижчою зазначеної у документі про одержання товару покупцем.

Таким чином , вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 109563,98грн. підлягає задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі п.4.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача, за період з 28.09.19 по 23.04.20, становить 16479,52 грн.(а.с.3).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п.4.2 договору, у випадку невиконання покупцем в строк зобов`язань, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення до виконання договору.

Крім того, за порушення зобов`язань, позивач на підставі п.4.2.1 договору просить стягнути з відповідача 20% штрафу від суми боргу, що згідно розрахунку позивача, становить 21912,80 грн.(а.с.4).

Згідно п.4.2.1 договору, в разі прострочення розрахунку понад 10 днів, покупець сплачує 20 % штрафу від суми строк оплати якої прострочено.

Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають задоволенню в сумі, що заявлені позивачем.

На заперечення відповідача щодо подвійної відповідальності у вигляді одночасного стягнення штрафу та пені слід зазначити, що згідно п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Позивач просить стягнути 3% річних від суми боргу, що становить 1879,29грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п.4.1 договору, в разі прострочення оплати покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги №1/04-20 від 09.04.20., укладений між ТОВ"АІКО Груп" та адвокатом Зінченком Сергієм Вікторовичем; Додаткову угоду №1 від 09.04.20 щодо вартості та виду наданих послуг адвокатом; довіреність №22/04 від 22.04.20; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000879 (а.с.22-27); Додаткову угоду №2 від 15.05.20; Акт приймання-передачі від 04.06.20 на суму 9000,00грн.; платіжне доручення №919 від 04.06.20 на суму 9000,00грн.

У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно Акту приймання-передачі від 04.06.20, сторони домовились, що гонорар адвоката за надання правової допомоги у справі №906/432/20 складає 9000,00грн., які складаються з: первинної усної консультації щодо врегулювання спору в досудовому та судовому порядку з вивченням документів - 1000,00грн.; надання роз`яснень з питань стягнення заборгованості в судовому порядку, підготовка аналітичної довідки щодо судової практики - 1000,00грн.; складання позовної заяви - 4000,00грн.; складання відповіді на відзив - 3000,00грн.

Відповідач у відзиві заперечив щодо розміру гонорару адвоката вважаючи їх завищеними.

Суд частково погоджується із запереченнями відповідача в цій частині та зменшує розмір витрат на правову допомогу на 1000 грн., оскільки перші два пункти переліку послуг, які надав адвокат, є ідентичними за своєю суттю.

Зважаючи на викладене, витрати позивача на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в розмірі 8000,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Габенець" (12601, Житомирська обл., смт. Брусилів, вул. Шевченка, буд. 93-А; код ЄДРПОУ 39160320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІКО Груп" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 23Г, приміщ. 245 ; код ЄДРПОУ 38265492) - 109563,98грн. боргу , 16479,52 грн. пені, 1879,29 грн. 3% річних, 21912,80 грн. штрафу, 2247,53 грн. судового збору, 8000,00грн. витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.07.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)