Ухвала

від 14.07.2020 по справі 5023/3917/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" липня 2020 р.Справа № 5023/3917/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши заяву ТОВ "ОТП Факторинг України" про стягнення пені, відсотків та інфляційних по справі

за заявою ФОП Хаммонд Натанієль Нії Амаах, м. Харків до ФОП Хаммонд Натанієль Нії Амаах, м. Харків про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 04.10.2012 боржника - фізичну особу-підприємця Хаммонд Натанієль Нії Амаах визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 04.08.15 р. ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О., зобов`язавши його завершити ліквідаційну процедуру.

До господарського суду від кредитора банкрута ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшла заява про стягнення пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, в якій заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 120 378,30 грн, з яких: пеня - 60739,19 грн, відсотки річних - 6250,18 грн, інфляційні втрати - 43388,93 грн.

Розглянувши заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна", суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

З предмета та підстав заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вбачається, що в процесі виконання ліквідаційних дій з реалізації майна банкрута ФОП Хаммонд Натанієль Нії Амаах (справа №5023/3917/12), 27.11.2012 ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" на замовлення ліквідатора Запорожця І.С. було проведено аукціон з реалізації майна банкрута, яке знаходилось в іпотеці ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Переможцем аукціону з продажу заставного майна банкрута стала гр. ОСОБА_1 . На підставі протоколу №2 проведення аукціону від 27.11.2012, між ліквідатором Запорожцем І.С. та переможцем аукціону ОСОБА_1. 28.11.2012 укладено договір купівлі-продажу майна банкрута, у відповідності до п. 3 якого, покупець повинен був внести 39960,00 грн, як гарантійний внесок за придбане майно на р/р організатора аукціону в ПАТ "БТА Банк" на протязі тридцяти календарних днів з моменту підписання протоколу №2 від 27.11.12.

У 2018 році покупець майна ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" копію квитанції про зарахування коштів в сумі 40400,00 грн на рахунок громадянина Хаммонд Натанієль Нії Амаах .

Отже, розрахунок відбувся після шести років після проведення правочину і таке порушення закону, на думку заявника, призвело до збитків кредитора, в зв`язку з чим заявник здійснив нарахування за період з 27.11.2012 по 11.02.2018 пені, відсотки річних та інфляційні нарахування та подав відповідну заяву до господарського суду в межах справи про банкрутство №5023/3917/12.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно до приписів ч. 2 ст. 7 зазначеного Кодексу, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Тобто, законодавець визначив, що господарським судом розглядаються спори, стороною в яких є саме боржник. А в межах справи про банкрутство розглядаються лише майнові спори, в яких стороною є також саме боржник.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися передбаченими у статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства, а саме: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З предмету заяви вбачається, що спір виник не з правочину, стороною в якому є банкрут, а з підстав недобросовісної поведінки фізичної особи ОСОБА_1 , дії якої призвели до понесення збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна".

Таким чином, вимоги заявника є майновими, але спір не стосується питання щодо формування активу боржника або спору, стороною якого є боржник, а тому не пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство ФОП Хаммонд Натанієль Нії Амаах, а отже, зважаючи на суб`єктний склад спору, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №752/4361/15.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (постанова ВП ВС від 05.05.2020 у справі №750/3917/17).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

У справі Сокуренко і Стригун проти України ЄСПЛ указав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі Занд проти Австрії ( Zand v. Austria , заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ( Sokurenko and Strygun v. Ukraine , заяви № 29458/04 та № 29465/04,§ 24).

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 1, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, 4, 11, 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у відкритті провадження з розгляду заяви про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань.

2. Ухвалу направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала підписана 14.07.2020.

Суддя Міньковський С.В.