Ухвала

від 14.07.2020 по справі 120/3213/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

14 липня 2020 р. Справа № 120/3213/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос"

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадку, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, обов`язковою умовою набуття процесуального статусу відповідача є звернена вимога позивача.

У позовній заяві позивачем як відповідача визначено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, водночас відповідно до прохальної частини позову вимоги звернені до Калинівського відділу Держгеокадастру. Однак останнього позивач не визначає як сторону у справі.

Таким чином, позивачеві необхідно уточнити суб`єктний склад сторони відповідача (відповідачів) та (або) зміст позовних вимог.

Крім того, у прохальній частині позову сторона позивача просить залучити в якості третьої особи Мирненську сільську раду.

Так в силу ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.

Натомість жодного клопотання чи заяви стосовно цієї обставини позивачем не надано.

Отже, як слідує із зазначених норм, позивач має подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі в справі. При цьому вказати її статус, оскільки треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за приписами ст. 49 КАС України, можуть вступати у справу як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.

Також відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Тобто представник мав би вказати у позовній заяві: повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові); місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначених положень представник позивача не вказав реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта.

Таким чином, представнику позивача необхідно вказати відомості, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта.

Згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку та справляється за місцем розгляду справи.

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

За приписами пункту 1.4. Інструкції визначено, що платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів.

Відповідно до роз`яснень Державної судової адміністрації від 10.11.2011 щодо процедури сплати судового збору, - документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір". При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Отже, відповідні документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Натомість, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано ксерокопію платіжного доручення №502 від 23.06.2020.

Відтак, належним доказом про сплату судового збору позивачем є оригінал платіжного доручення, який необхідно долучити до матеріалів справи.

Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, варто зазначити, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом: уточнення суб`єктного складу сторони відповідача (відповідачів) та (або) змісту позовних вимог; надання відповідного клопотання із обґрунтуванням підстав для залучення третьої особи до участі в справі та із визначенням її статусу; зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта представника позивача; долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві 10-денний строк, але не менший ніж строк дії карантину, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович