Рішення

від 15.07.2020 по справі 160/5082/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 160/5082/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промальянсбуд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Промальнсбуд звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 23.03.2020 № 0025235130 що винесено на підставі Акту перевірки від 15.01.2020 № 4534/10/04-36-51-30/42783349.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що актом перевірки від 15.01.2020 року № 4534/10/04-36-51-30/42783349, встановлено порушення п.201.10 ст.201. Податкового кодексу України - порушено граничні строки реєстрації по податковій накладній № 6 виписка від 11.11.2019, зареєстрована 02.12.2019, днів затримки - 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за листопад 2019 року, на загальну суму податку на додану вартість 350 912,25 грн. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №00025235130, яким визначено загальну суму штрафу 35 091,23 грн. Позивач зазначив, що порушення строку зарахування органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (або відображення в СЕА ПДВ) коштів позивача перерахованих на рахунок за платіжним дорученням від 29.11.2019 № 71, призвело до неприйняття контролюючим органом податкової накладної від 11.11.2019 № 6 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків у встановлений податковим законодавством строк. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування обставин, які мали, місце під час реєстрації спірної податкової накладної, не враховано доводів та доказів наведених Запереченнях до Акту перевірки, застосовано штраф за відсутності порушень законодавства вини/протиправності в діях підприємства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23 червня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просили відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 1 податковій накладній в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за листопад 2019 року, на загальну суму податку на додану вартість 350 912,25 грн. Оскільки, податкова накладна № 6 від 11.11.2019 року граничний строк реєстрації, якої 30.11.2019 року була зареєстрована 02.12.2019 року, тобто порушення строку реєстрації накладної становить - 2 дні, у зв`язку з чим нарахована сума штрафу 10% від загальної суми ПДВ -35091,23 грн. При цьому, зазначили, що ТОВ Промальнсбуд перерахована з власного банківського рахунку на електронний рахунок податку на додану вартість суму необхідну для реєстрації спірної податкової накладної 29.11.2019 року о 17:40 год.- п`ятниця.

Вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ПРОМАЛЬЯНСБУД" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за листопад 2019 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт перевірки від 15.01.2020 року № 4534/10/04-36-51-30/42783349, згідно висновків якого відповідачем встановлено порушення ТОВ "ПРОМАЛЬЯНСБУД" п.201.10 ст.201. Податкового кодексу України - порушено граничні строки реєстрації по податковій накладній № 6 виписка п/н 11.11.2019, зареєстрована 02.12.2019, днів затримки - 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за листопад 2019 року, на загальну суму податку на додану вартість 350 912,25 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки 23.03.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення №00025235130, яким визначено загальну суму штрафу у розмірі - 35 091,23 грн.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність платника податку, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, та встановлена з 01.01.2015 року.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

За визначенням наданим у Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (пункт 3 Порядку № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис" Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

З урахуванням наведеного, системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.11.2019 о 16:50 (в межах операційного дня) ТОВ "ПРОМАЛЬЯНСБУД" поповнено рахунок ПДВ за листопад 2019 у системі електронного адміністрування на 45 000 грн. 29.11.2019 року о 17:30 меморіальний платіж проведено банком, грошові кошти списані кореспондентського рахунку AT "ОТП БАНК".

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Промальнсбуд була складена 11.11.2019 податкова накладна № 6 та подана на реєстрацію ДПС 30.11.2019 року, яку не було прийнято, оскільки сума ПДВ в документі (350912,25) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (308939,05), що підтверджується квитанцією № 1, яка направлена позивачу електронній формі протягом операційного дня - 30.11.2019 року (а.с. 27).

Після отримання вказаної квитанції, позивачем було повторно 02.12.2019 о 08 год. 00хв. податкову накладну № 6 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, документ отримано ДПС, однак документ не прийнято, з підстав перевищення сум ПДВ в документі, сумі ПДВ на яку продавець має право зареєструвати ПН. 02.12.2019 року о 15 год. 33 хв. Позивачем втретє податкову накладну № 6 подано на реєстрацію до ЄРПН. 03.12.2019 ДПС повідомлено про прийняття документу.

Так, відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 18 січня 2018 року у справі № 804/5153/17, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18), від 01 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

З огляду на те, що позивачем вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкової накладної для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, суд вважає про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи Пономарьов проти України (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

За таких обставин, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків (в даному випадку невчасна реєстрація податкової накладної) не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0025235130 від 23.03.2020 року діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного притягнення позивача до відповідальності у вигляду штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 193-194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промальнсбуд до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 23.03.2020 № 0025235130.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промальнсбуд (ЄДРПОУ-42783349) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев