Рішення

від 14.07.2020 по справі 340/1947/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1947/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справи

за позовомПриютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ( 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ - 05378803 ) до третя особаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7 ) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) провизнання неправомірною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 02 червня 2020 року у виконавчому провадженні №61421958.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №61421958 з примусового виконання виконавчого листа №340/2558/19 від 27.02.2020 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом.

Позивач вказує, що постанова державного виконавця Борисенко Л.П. від 02.03.2020 по ВП №61421958 щодо стягнення штрафу в сумі 5100 грн. є протиправною, оскільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/2558/19 від 07.01.2020 було добровільно виконано боржником до відкриття виконавчого провадження та повідомлено державного виконавця протягом строку встановленого ч. 6. ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження .

13.07.2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконання рішення суду до відділу пред`явлено виконавчого листа №340/2558/19 від 27.02.2020 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Приютівську селищну раду повторно, з урахуванням висновків суду по справі розглянути заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про надання кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, розташованої на території Кіровоградської області, Олександрійського району, Приютівської селищної ОТГ, бажане місце розташування яких зазначено на графічних матеріалах доданих до заяв (клопотань). Боржник 08.05.2020 подав до відділу заяву, у якому просив закінчити виконавче провадження, посилаючись на те, що судове рішення виконано повністю в добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, на підтвердження чого надав копію рішення сесії селищної ради №630 від 08.05.2020. Вказаним рішенням відмовлено у задоволенні заяв стягувачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На думку державного виконавця, таке рішення прийнято боржником незаконно, оскільки судовим рішенням, на підставі якого видано виконавчий лист, визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, передбачений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Таких обставин у рішенні позивача №630 від 08.05.2020 не наведено та висновки суду під час повторного розгляду не враховані, що свідчить про те, що рішення суду боржником не виконано, що і стало підставою для накладення на нього штрафів, передбачених статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Доводячи правомірність спірних постанов, заперечуючи порушення строків їх винесення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.102-104).

Представник третьої особи Ляшенко О.В. в судовому засіданні залучила письмові пояснення до справи, в яких зазначено, що постанову державного виконавця оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства. В рішенні позивача №630 від 08.05.2020 не наведено конкретних належних обґрунтувань відмови у задоволені заяв. Третя особа ОСОБА_1 у поясненнях зазначає, що фактично рішення позивача обґрунтоване лише тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, за рахунок якої остання мала намір отримати у власність 2 га, відсутня у Державному земельному кадастрі. Тому, вважала, що рішення по справі не виконано.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін та проведення судового засідання 14.07.2020 року.

В судовому засіданні 14.07.2020 року представники позивача Альпов А.В., Малиновський Р.В., відповідача Борисенко Л.П. та третьої особи ОСОБА_4 О ОСОБА_5 В. надали пояснення, додаткові докази та заявили суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, заявлені клопотання учасників справи про подальший розгляд справи у письмовому провадженні на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 06.09.2019 р. №370, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,000 га, в тому числі: по 2,000 га - пасовища (КВЦПЗ А 01.03) для ведення особистого селянського господарства та зобов`язати Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути заяви (клопотання) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, розташованої на території Кіровоградської області, Олександрійського району, Приютівської селищної ОТГ, бажане місце розташування яких зазначено на графічних матеріалах доданих до заяв (клопотань); зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року по адміністративній справі №340/25588/19 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувно рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області сьомого скликання від 06.09.2019 р. №370. Зобов`язано Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути заяви (клопотання) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, розташованої на території Кіровоградської області, Олександрійського району, Приютівської селищної ОТГ, бажане місце розташування яких зазначено на графічних матеріалах доданих до заяв (клопотань) (а.с.60-64).

Вказане рішення суду набрало законної сили 08.02.2019 року.

27.02.2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який пред`явлений представником стягувача для виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.58,59).

Постановою головного державного виконавця Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.03.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №61421958 з виконання виконавчого листа №340/2558/19 та зобов`язано боржника - Приютівської ільську раду - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 67).

08.03.2020р. виконавче провадження зупинено до перегляду апеляційною інстанцією рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р.

Приютівської селищна рада, 08.05.2020 року подала державному виконавцю заяву у якій повідомила, що рішення суду набрало законної сили та виконано добровільно в повному обсязі. Зазначила, що заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 повторно розглянуті та прийнято рішення, яким відмолено у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201, за рахунок якої заявники мали намір отримати у власність 2 га, відсутня в Державному земельному кадастрі. У зв`язку з цим просила закінчити виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі відповідно до п.9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження . До заяви додано копію рішення Приютівської селищної ради №630 від 08.05.2020 року (а.с.55-60).

12.05.2020р. постановою відповідача виконавче провадження поновлено.

03.06.2020 року головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин боржником рішення суду накладено на боржника - Приютівську селищну раду - штраф у розмірі 5100 грн., зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.99).

Незгода із прийнятими відповідачем постановами обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Отже правомірність винесення оскаржуваного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Тобто, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги.

Приписами ч.ч.5, 6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд звертає увагу на те, що застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

У свою чергу, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження .

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому, суд зазначає, що поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З матеріалів справи вбачається, що Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішуючи спір у справі №340/2558/19 встановив, що Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області відмовила заявникам у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та порекомендувала звернутись повторно для отримання у користування земельних ділянок на умовах оренди, шляхом укладання договорів оренди. Вирішивши спір по суті, суд дійшов висновку про порушення Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України щодо підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність.

З огляду на зроблені висновки, суд ухвалив рішення, яким зобов`язав повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому наголосив, що при повторному розгляді заяв позивачів відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяви позивача, з урахуванням правової оцінки обставинам у цій справі, які надані судом.

Разом з тим, резолютивна частина рішення суду не містить зобов`язання щодо прийняття Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області прийняти саме позитивне рішення на користь позивачів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у строки визначені відповідачем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2020р. та з урахування строків на які зупинялось виконавче провадження, повторно розглянув заяви про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняв рішення №630 від 08.05.2020р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» , при цьому вказане рішення по суті прийнято з інших підстав та не повторює рішення, що визнане судом протиправним у справі №340/2558/19.

Позивач у своєму позові та його представники, в судовому засіданні зазначали, що у зв`язку з відсутністю земельної ділянки з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201 в Державному земельному кадастрі України зазначеним у заявах має факт невідповідності бажаного місця розташування земельної ділянки схемам землеустрою та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (а.с.6).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.6, ст.118 ЗК України - порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянин передбачає, що разом із відповідним клопотанням заявник повинен подати органу місцевого самоврядування чи органу державної влади графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Проте, у законодавстві відсутнє розкриття поняття графічні матеріали , які вони повинні бути і де заявнику їх взяти, тому це породжує низку зловживань з боку органів, що розпоряджаються неприватизованою землею і подальших судових процесів із захисту прав заявників.

Для того щоб графічні матеріали відповідали вимогам ст.118 ЗК України і вважалися зрозумілими та належними, суд вважає, що заявнику достатньо подати роздруківку із Публічної кадастрової карти України, на ній окреслити межі та вказати площу земельної ділянки, яку він планує приватизувати в межах безоплатних норм. Водночас, у цій земельній ділянці не повинен бути інший землевласник чи землекористувач, а її цільове призначення має відповідати ст.121 ЗК України.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що приймаючи рішення №630 від 08.05.2020 року взято до уваги той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 3520382100:02:000:9201, за рахунок якої заявники мали намір отримати у власність 2 га, відсутня в Державному земельному кадастрі у зв`язку з її поділом, на підтвердження чого надано лист відділу в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.05.2020р. №181-02-08 (а.с.25).

Зі змісту зазначеного листа вбачається, що розмір земельної ділянки (архівна земельна ділянка) з кадастровим номером 3520382100:02:000:9201 до поділу становив 23.029 га. Після поділу вказаної земельної ділянки утворилося три земельні ділянки: 1). Площею 6 га, комунальна власність, з кадастровим номером 3520382100:02:000:9219, станом на 28.05.2020 року цільове призначення: 01.07 для городництва. 2). Площею 15,029 га, комунальна власність, з кадастровим номером 3520382100:02:000:9220; станом на 28.05.2020 року цільове призначення: 01.07 для городництва. 3). Площею 2 га, приватна власність, з кадастровим номером 3520382 1011:02:000:1 196. станом на 28.05.2020 року цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства.

Більш того, судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3520382100:02:000:9220 та 3520382100:02:000:9219 згідно рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.03.2020 року № 617 Про надання земельних ділянок в оренду надані громадянину ОСОБА_6 в оренду строком на 10 (десять) років (а.с.95).

Таким чином, на дату та час виконання рішення суду, а саме здійснення повторного розгляду заяв про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з зазначенням бажаного місця розташування, дані земельні ділянки вже після поділу були зайняті та передані у приватну власність.

Суд також бере до уваги те, що рішення №630 від 08.05.2020р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» , особами щодо яких воно приймалось не оскаржувалось, а отже є чинним.

Поряд з тим, слід врахувати, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, зазначення на карті бажаного місця розташування земельної ділянки має значення для надання об`єктивної оцінки та відповідні на клопотання заявника, оскільки пошук такої ділянки до повноважень ради не віднесено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року справа №369/3184/14-а (провадження № К/9901/1876/18) .

Крім того, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, Приютівська сільська рада як боржник по виконавчому провадженню №61421958 повідомила державного виконавця про виконання рішення суду та надала завірену копію рішення №630 від 08.05.2020 року.

Натомість державний виконавець не погодився з таким рішенням, у зв`язку з чим дійшов висновку про невиконання боржником рішення суду.

Суд враховує, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не наділяють державного виконавця повноваженнями щодо оцінки дій боржника із застосування норм матеріального права при виконанні судового рішення, здійснення яких законодавчо віднесено до повноважень відповідного органу.

Крім того, оскаржена постанова відповідача про накладення штрафу, по суті містить роз`яснення щодо застосування боржником норм чинного законодавства при розгляді заяви стягувача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та зазначення яке саме рішення необхідно прийняти боржнику.

Роз`яснення судового рішення належить до повноважень суду, що його ухвалив та здійснюється у відповідності до ст. 254 КАС України.

Водночас, зважаючи на приписи ст.383 КАС України, оцінка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду відноситься безпосередньо до повноважень суду.

Отже, у випадку незгоди стягувача із діями боржника вчиненими при виконанні рішення суду вправі подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, постанова головного державного виконавця Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 02 червня 2020 року у виконавчому провадженні №61421958 винесена за відсутності підстав встановлених ст.75 Закону №1404-VІІІ, а тому підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України , суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що при винесені постанови від 02 червня 2020 року про накладення штрафів ВП №61421958 головний державний виконавець діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а отже постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваних позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

VI.Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 2102 грн. (а.с.1) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 02 червня 2020 року у виконавчому провадженні №61421958.

Стягнути на користь Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ( 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ - 05378803 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук