Ухвала

від 13.07.2020 по справі 380/332/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/332/20

У Х В А Л А

з питань відстрочення виконання судового рішення

13 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Гулкевич І.З..

секретар судового засідання Іванес Х.О.

від заявника (відповідача) Буренкова Н.Г. , Гладій Т.М.

від позивача Кісіль Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про відстрочення виконання рішення суду у справі №380/332/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та вилучення готівки в розмірі 518 273,33 грн,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №380/332/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 518 273,33 грн. (п`ятсот вісімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні, 33 копійок), який складається з: орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) у сумі 429 650,99 грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) у сумі 88 622,34 грн.

09.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 16.03.2020 у справі №380/332/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та вилучення готівки в розмірі 518 273,33 грн, строком на один рік.

Заява обґрунтована тим, що у Товариства відсутні кошти на сплату боргу, існує велика заборгованість перед органом Пенсійного фонду, а також перед працівниками із-за поширення корона вірусу та введення карантину по всій країні. Крім цього зазначив, 30.03.2020 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби", який вступив в закону силу 02.04.2020 і спрямований для підтримки бізнесу та населення в умовах карантину. Враховуючи форс-мажорні обставини (поширення карантину по всій країні через надзвичайні події корона вірусу) просить відстрочити виконання рішення суду від 16.03.2020.

Ухвалою суду від 10.04.2020 заяву призначено до розгляду.

24.04.2020 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачем не додано до заяви відповідних документів щодо своєї неплатоспроможності сплатити податковий борг відповідно до рішення суду.

Також представник позивача звертає увагу суду, що інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатися обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, оскільки не є доказом щодо відсутності руху коштів на рахунках платника протягом періоду виникнення податкової заборгованості та після 16.03.2020 винесення рішення судом. Відповідачем не наведено заходів, які буде вживати з метою погашення податкового боргу в майбутньому та сплати поточних платежів, а також не вчинено жодних дій щодо виконання рішення суду від 16.03.2020.

Відтак позивач вважає, що задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення не призведе до наслідків на забезпечення настання яких законодавцем створено інститут розстрочення виконання судового рішення. Вищевказані дії відповідача можуть свідчити про його бажання ухилитись від сплати податків.

Просить в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду від 16.03.2020 відмовити повністю.

13.07.2020 відповідачем подано письмове обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду. Зазначив, що на даний час виконання рішення суду для ТзОВ "Україна" ускладнюється у зв`язку з тим, що у товариства склались виняткові обставини через відсутність коштів, наявну велику заборгованість перед органами Пенсійного фонду, перед працівниками із-за поширення корона вірусу та ведення карантину по всій країні.

Відповідачем вживаються заходи для виконання рішення суду, однак для цього потрібен період часу, оскільки виникли не передбачувані обставини і складний період часу для всієї країни, який від Товариства не залежить.

Просить відстрочити виконання рішення суду від 16.03.2020 терміном на один рік.

В судовому засіданні представники заявника (відповідача) повністю підтримали заяву про відстрочення виконання рішення суду, просили задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду заперечив повністю.

Суд заслухав пояснення представників заявника, представника позивача розглянув заяву про відстрочення виконання судового рішення та керується таким.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 зазначив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів, у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування своєї заяви представник заявника вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" перебуває у важкому матеріальному становищі та у нього відсутні кошти для погашення боргу.

На підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду найближчим часом, заявником надано наказ №4-к від 12.03.2020 "Про припинення роботи"; наказ №6-к "Про надання відпусток"; наказ №7-к від 04.04.2020 "Про надання відпусток без збереження заробітної плати"; довідка про заборгованість по невиплаті зарплати працівникам станом на 01.05.2020, що становить 85 397,00 грн; довідка АТ "Райфайзен Банк Аваль" про залишки на рахунку від 12.05.2020; витяг з органів ДПС про заборгованість від 19.05.2020;довідка про обороти по рахунку від 12.06.2020; довідка про борг по ЄСВ від 22.05.2020; протоколи засідань Моршинської міської ради.

Крім того представник заявника також покликався на введення карантину на території України, оскільки такі зупинили роботу Товариства.

Представник заявника зазначив, що сума боргу стягнута з Товариства у межах справи №380/332/20 є значною, намірів не виконувати судове рішення немає.

За результатом дослідження поданих заявником доказів, оцінивши такі у сукупності, з метою виконання завдань Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність обставин, які перешкоджають належним чином виконати судове рішення, а відтак необхідності ефективного захисту прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна".

При цьому, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.378 КАС України).

Таким чином, суд вважає необґрунтованим визначений заявником термін відстрочення один рік, оскільки його застосування може призведе до порушень норм ч.5 ст.378 КАС України та справедливих очікувань позивача на сплату податкових зобов`язань. Також, за такий термін фінансова економічна ситуація може змінитися.

З огляду на викладене, оскільки на даний час наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року у справі №380/332/20, та відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, суд приходить до висновку, що заяву про відстрочення виконання судового рішення слід задовольнити частково та відстрочити виконання судового рішення строком на 5 починаючи з 01.08.2020.

Керуючись 2, 241-243, 248, 378, 256, 294, 295, підп. 15.5 пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №380/331/20 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" (ЄДРПОУ 22424143, м. Стрий, вул. Незалежності,23) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 518 273,33 грн (п`ятсот вісімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні, 33 копійок) на 5 (п`ять) місяців починаючи з 01.08.2020.

3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2020.

Суддя Гулкевич І.З.