Рішення

від 13.07.2020 по справі 640/12020/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Київ № 640/12020/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, стягнення витрат,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі по тексту - відповідач 1), Управління соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2018 рік та при його перегляді;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 в частині невиконання вимог п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04 березня 2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по Попільнянському району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Попільнянської районної державної адміністрації;

- стягнути з відповідача 2 на користь позивача 38 596,71 грн. шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства України щодо пільг, компенсацій та гарантій, відповідачами було протиправно не здійснено заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, а саме: відповідачем 1 - не передбачено кошти на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2018 рік та при його перегляді; відповідачем 2 - не зареєстровано за спірний період додаткових зобов`язань за фактично надані позивачем послуги з перевезення окремих категорій громадян по Попільнянському району; не надіслано відповідної інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Попільнянської районної державної адміністрації та не сплачено позивачу витрати за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян за спірний період у сумі 38 596,71 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачам строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

22 серпня 2019 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки органами місцевої державної адміністрації, всупереч вимогам нормативних актів, не проводилась робота щодо відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян у зв`язку з тим, що не були передбачені кошти на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету Попільнянського району на 2018 рік та при його перегляді.

19 серпня 2019 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем вказані витрати не були передбачені бюджетною програмою з урахуванням чого відповідач діяв правомірно.

Відповідачі заперечують небажання вживати дії, які передбачені їх обов`язками та зазначають, що борг за минулі роки виник за відсутності фінансування коштів з державного бюджету та є боргом державного, а не місцевого бюджету, а компенсаційні виплати не передбачені Порядком №256.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року надавалися послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів Попільнянського району на загальну суму 38 596,71 грн. Протягом вказаного періоду в підтвердження розміру витрат на надані послуги, позивачем щомісячно надсилались на адресу відповідача 2 відповідні розрахунки за послуги зв`язку в розрізі категорій пільговиків згідно діючого законодавства щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом спірного періоду.

Пільги по наданню послуг електрозв`язку окремих категорій громадян передбачені такими нормативними актами України: Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Законом України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні , Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Законом України Про охорону дитинства .

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості, актів звірки та розрахунків позивачем за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року надано по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів Попільнянського району на суму 38 596,71 грн.

Проте, відповідачем 2 відшкодування витрат за надані послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів Попільнянського району в повному обсязі не здійснювалось у зв`язку з тим, що Законом України Про Державний бюджет на 2018 рік не передбачено видатки на оплату компенсацій за послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні за рахунок коштів Державного бюджету; відповідачем 1 відшкодування витрат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в повному обсязі не здійснювалось у зв`язку з тим, що Законом України Про Державний бюджет на 2018 рік не передбачено видатки на оплату компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок коштів Державного бюджету.

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України Про залізничний транспорт для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

У частині першій статті 7 Закону України Про залізничний транспорт встановлено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися протягом періоду з січня по грудень 2018 року послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів Попільнянського району.

Однак між позивачем та відповідачами не укладалося договорів про відшкодування витрат за надані послуги залізничного транспорту пільговим категоріям громадян на 2018 рік, не здійснені розрахунки за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення по Попільнянському району, внаслідок чого збитки позивача в результаті перевезення пасажирів на пільгових умовах за спірний період склала 38 596,71 грн.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено обов`язкового укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги залізничного транспорту пільговим категоріям громадян, а відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України зобов`язання сторін можуть виникати безпосередньо із актів законодавства.

Так, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , ;Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні , Постановою Кабінету Міністрів України Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування .

Ці законодавчі акти закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та встановлюють безумовний обов`язок підприємств залізничного транспорту надавати пільги визначеним категоріям громадян, у зв`язку чим органи державної влади і місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством, зобов`язані відшкодувати збитки підприємств від застосування пільг незалежно від наявності укладених договорів про відшкодування відповідних витрат.

Згідно з підпункту ґ пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання - затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання (пп.17 ч. 1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідачем 1 не надано доказів щодо вчинення дій стосовно затвердження бюджету в частині передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2018 рік чи внесення змін до нього та, як наслідок, не виконано обов`язок щодо передбачення коштів з відшкодування позивачу за пільгове перевезення громадян району, при цьому для здійснення такого відшкодування чинним законодавством не передбачено обов`язкового укладення відповідного договору між позивачем і відповідачем 2.

Листом №617 від 09.0.2018 року відмовлено відповідачем 2 за пропозицією позивача укласти договори (листи №ДН-4/01-4/1573 від 19.12.2017 року, №ДН-4/01-4/819 від 25.05.2018 року, №ДН-4/01-4/647 від 25.04.2018 року).

З урахуванням викладеного, відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність в частині не виділення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд приміським залізничним транспортом окремих категорій громадян у 2018 році, у той час як зазначені видатки мають бути передбачені при затвердженні місцевого бюджету Попільнянського району Житомирської області.

Порядок складання проектів місцевих бюджетів встановлений у статті 75 Бюджетного кодексу України, згідно з частиною 4 якої головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з абзаців 1, 4 пункту 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - зокрема щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - зокрема щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно з абзаців 8 пункту 6 Порядку у разі виникнення додаткових зобов`язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

У пункті 7 Порядку встановлено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов`язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Згідно з пунктом 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Зважаючи на те, що позивачем щомісячно протягом спірного періоду 2018 року надсилалися на адресу відповідача 2 розрахунки на відшкодування недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в розрізі категорій пільговиків та облікові форми відповідно до вимог, відповідач 2 на виконання пункту 6 Порядку повинен був надіслати інформацію щодо компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри. Проте, відповідачем 2 в порушення вимог пункту 6 Порядку не були зареєстровані додаткові зобов`язання, чим порушено права позивача на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею.

Оскільки відповідачем 2 не проводилось відшкодування витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2018 року 31.12.2018 року у загальній сумі 38 596,71 грн., суд дійшов висновку, що зазначена сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 240, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці районного бюджету на 2018 рік та при його перегляді.

3. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області в частині невиконання вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, а саме, не реєстрації за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян зі станцій та зупиночним пунктам, що розташовані в межах Попільнянського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області.

4. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця 38 596,71 грн. - шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю Попільнянської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

5. Стягнути на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) з Управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (13501, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Б.Хмельницького, 29, код ЄДРПОУ 03192626), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати за сплату судового збору в розмірі 5 763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій