Постанова

від 14.07.2020 по справі 640/717/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/717/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича, в якому просило:

- відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фузіфокс (код ЄДРПОУ 40060484).

Позов обґрунтовано тим, що державним реєстратором всупереч положенням чинного законодавства прийнято рішення про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фузіфокс , про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 листопада 2019 року №10671110009022930.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 15.11.2019 державним реєстратором внесено запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Фузіфокс за принципом мовчазної згоди .

Разом з тим, вказаний запис, на думку апелянта, внесено без надання податковому органу повідомлення про відкликання заперечень (форма №28-ОПП) та довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом (форма №30-ОПП).

У додаткових письмових поясненнях апелянт вказує, що станом на 15.11.2019 у ТОВ Фузіфокс обліковувалась заборгованість у сумі 3291,07 грн, що підтверджується відповідною довідкою від 15.04.2020 за №9455/9/26-15-10-06-16.

Зазначає, що довідка про відсутність заборгованості перед бюджетом від 12.11.2019 за № 70514/11/12-10-25-46 була підписана ОСОБА_1 , втім така особа була звільнена 07.10.2019 з займаної посади ГДІ відділу надання адміністративних та інших послуг ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у місті Києві.

Крім того, апелянт звертає увагу про необхідність виклику ОСОБА_1 до суду в якості свідка як особи, що видавала довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом від 12.11.2019 за № 70514/11/12-10-25-46 та винесення окремої ухвали з огляду на протиправні дії ліквідатора ТОВ Фузіфокс Леонова І.В.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фузіфокс (код ЄДРПОУ 40060484) зареєстроване 09 жовтня 2015 року Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, місцезнаходження юридичної особи: 02090, місто Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, будинок 19, офіс 44.

16 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Мельніковою Н.С. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення вказаної юридичної особи в результаті ліквідації.

15 листопада 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Метелецею О.О. внесено запис №10671110009022930 про припинення юридичної особи ТОВ Фузіфокс у результаті ліквідації.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача щодо державної реєстрації припинення вказаного товариства, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності податкового боргу у ТОВ Фузіфокс станом на 15 листопада 2019 року, враховуючи наявну довідку №70514/11/12-10-25-46 від 12 листопада 2019 року, видану Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві, тому станом на дату внесення спірного запису підстав для відмови в реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Фузіфокс (код ЄДРПОУ 40060484) відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідача не було.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria2 від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … .

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У той же час, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження 11-377апп18), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Фузіфокс (код ЄДРПОУ 40060484), оскільки, на його думку, на момент внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ТОВ Фузіфокс , у такого товариства був наявний податковий борг, визначений у повідомленні від 24 вересня 2019 року.

При цьому, позивач вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця О.О. не мав права вчинювати таку реєстраційну дію, так як довідка про відсутність заборгованості перед бюджетом від 12.11.2019 за № 70514/11/12-10-25-46 є сфальшованою, оскільки була підписана ОСОБА_1, втім така особа була звільнена 07.10.2019 з займаної посади ГДІ відділу надання адміністративних та інших послуг ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у місті Києві, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у місті Києві.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця О.О. як державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Фузіфокс , не був законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою осіб ТОВ Фузіфокс , уповноважених на вчинення дій щодо ліквідації такого товариства, вказувати або забороняти таким особам певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, що не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV (далі також - Закон №755-IV).

Статтею 10 вказаного Закону установлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина друга статті 10 Закону №755-IV).

Відтак, запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилась та більше не існує.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Таким чином, якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі сфальшованих документів, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки).

При цьому, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР.

Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою палатою Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 (провадження №11-771апп19).

Разом з тим, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Так, Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

З огляду на вказане, такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як наслідок, суд у даному випадку позбавлений можливості розглянути клопотання апелянта про виклик свідків та про винесення окремої ухвали у порядку статті 249 КАС України.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 частини першої ст. 238 КАС України, роз`яснивши позивачу його право на звернення з даним позовом до суду господарської юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - закрити.

Роз`яснити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук