Ухвала

від 10.07.2020 по справі 524/1682/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/1682/20

Провадження № 1-кс/524/1837/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Дніпро-Агротех» - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42020171090000021 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 388 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 року слідчим ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кременчуцької прокуратури ОСОБА_5 , подано до суду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42020171090000021 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 388 КК України.

Мотивуючи подане клопотання про арешт майна, слідчий вказує, що за результатами опрацювання Публічної кадастрової карти встановлено, що посадовими особами Кременчуцької міської ради передано у користування земельні ділянки з кадастровими номерами 5310436100:01:001:0082; 5310436100:01:001:0083; 5310436100:01:001:0084; 5310436100:01:001:0085; 5310436100:01:002:0164 з порушенням вимог земельного законодавства.

За даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020170090000021 від 07.02.2020 щодо можливого невиконання службовими особами Кременчуцької міської ради своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді передачі в користування земельних ділянок, що знаходяться на території міста Кременчука, без дотримання встановленого Земельним кодексом України порядку та не вжиття заходів, спрямованих на повернення земельних ділянок із чужого незаконного володіння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що вищезазначені земельні ділянки самовільно використовуються невідомими особами не за цільовим призначенням, що підтверджено актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства №319-ДК/0240/АП/09/01/-20, №322-ДК/0243/АП/09/01/-20, №323-ДК/0244/АП/09/01/-20 від 03.06.2020 від 03.06.2020.

У подальшому до начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області 03.06.2020 скеровано рапорт про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5310436100:01:001:0082; 5310436100:01:001:0085; 5310436100:01:002:0164 самовільно зайняті невідомими особами для вирощування сільськогосподарських культур. За даним фактом слідчим відділом Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внесені відомості до ЄРДР за № 12020170090001882 від 04.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури 04.06.2020 року вище зазначені кримінальні провадження об`єднані в одне провадження та присвоєно номер №42020171090000021.

04.07.2020 року о 12 год. 40 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, заявник помітив як поблизу нафтопереробного заводу у полі перебувають особи, які, можливо, незаконно збирають врожай.

Того ж дня слідчим проведено огляд земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами, що перебувають поблизу Кременчуцького нафтопепробного заводу, адреса: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, в ході якого встановлено, що частина земельних ділянок засіяна сільськогосподарськими культурами (зерновими), а частина засіяної площі скошена (зібрано врожай). В ході огляду вказаної земельної ділянки виявлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення - комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 . Встановлено, що вищевказана сільськогосподарська техніка належить ТОВ «Дніпро-Агротех». В подальшому вищезазначений комбайн було вилучено та залишено на зберігання на території ФГ «Розвиток».

Відповідно до рапорту старшого слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 07.07.2020 року виявлено, що вилучений комбайн знаходиться на території тракторної бригади в с. Пришиб, а не за місцем свого зберігання.

Зазначений факт внесено до ЄРДР за №120201760090002325 від 06.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КПК України, та постановою прокурора від 08.07.2020 року об`єднано в одне провадження №42020171090000021.

Посилаючись на те, що у кримінальному провадженні комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , визнано у встановленому порядку речовим доказом, слідчий, з метою забезпечення збереження речового доказу та недопущення його знищення, просить накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Представник ТОВ «Дніпро-Агротех» - ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, пояснив, що за договором від 01.10.2018 року, укладеним між ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» та ТОВ «Дніпро-Агротех», підприємство надає послуги з утримання у належному стані території, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3. З метою запобігання заростання вказаної території бур`янами здійснювалося дискування землі та ін. необхідні роботи. ОСОБА_4 також зазначив, що комбайн, який було вилучено слідчим 04.07.2020 року, не належить ТОВ «Дніпро-Агротех», чиє майно було вилучено та за яких обставин йому не відомо, комбайн «ДНІПРО-350», ДНЗ НОМЕР_3 , в цей час перебував на розвантаженні в ТОВ СП «Нібулон» в с. Пришиб.

Заслухавши слідчого, представника власника майна, вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020171090000021 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 197, ч. 1 ст. 388 КК України.

Відповідно до рапорту інспектора Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , 04.07.2020 року надійшла заява про те, що на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська,3, поблизу нафтопереробного заводу у полі перебувають особи, які, можливо, незаконно збирають врожай (а.с. 37).

Згідно з протоколом огляду місця події від 04.07.2020 року, частина земельних ділянкок за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, засіяна сільськогосподарськими культурами (зерновими), інша частині скошена (зібрано врожай). В ході огляду земельної ділянки виявлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення - комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 (а.с. 38-43).

В подальшому вищезазначений комбайн було вилучено та передано на зберігання ОСОБА_8 на території ФГ «Розвиток» за адресою: Кременчуцький район, с. Пришиб, пров. Новоселіський, 7 (а.с. 46).

Постановою від 06 липня 2020 року слідчим визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020171090000021 від 07.02.2020 року комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 (а.с. 47-49).

Відповідно до даних з уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, свідоцтва про реєстрацію машини, комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , належить ТОВ «Дніпро-Агротех» (а.с. 61, 81).

Відповідно до рапорту старшого слідчого Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 07.07.2020 року виявлено, що вилучений комбайн знаходиться на території тракторної бригади в с. Пришиб, а не за місцем свого зберігання (а.с. 58).

Зазначений факт внесено до ЄРДР за №120201760090002325 від 06.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КПК України та постановою прокурора від 08.07.2020 року об`єднано в одне провадження №42020171090000021 (а.с. 66-69).

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Дніпро-Агротех» на підставі укладеного 01.10.2018 року з ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» договору, надає останньому послуги з утримання у належному стані території за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, (а.с. 76-80).

Відповідно до договору №01 оренди комбайну з екіпажем від 01.07.2020 року ТОВ «Дінпро-Агротех» надало ФГ «Розвиток» в оренду комбайн КЗС-11 «ДНІПРО-350», ДНЗ 06893 ВІ, для збирання врожаю зернових та технічних культур (а.с. 82-83).

Як вбачається з клопотання про накладення арешту, слідчий посилається на те, що вказане у клопотанні майно, а саме: комбайн, що має доказове значення у кримінальному провадженні та визнаний речовим доказом, має бути збережений до закінчення досудового розслідування, оскільки незастосування такого заходу на досудовому розслідуванні може перешкодити кримінальному провадженню.

Положенням ст.131КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями статті 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків,передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Клопотання про арешт майна було подано слідчим, за погодженням з прокурором, 06.07.2020 року. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 від 07.07.2020 року зазначене клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків на підставі ст. 171-172 КПК України (а.с. 70). Наступне клопотання було подане до суду 08.07.2020 року, а відтак строк, встановлений судом для усунення недоліків, не пропущено.

Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового розслідування до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 367 КПК України, якою передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, а також ч. 1 ст. 197-1 КК України, якою передбачено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, та ч. 1 ст. 388 КК України за незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставлениммайном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном.

Суб`єктом службової недбалості може бути лише службова особа, до яких керівники та працівники сільськогосподарських підприємств не належать.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельною ділянкою.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України, з матеріальним складом, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони якого є заподіяння законному володільцю або власнику земельної ділянки значної шкоди внаслідок самовільного зайняття цієї земельної ділянки.

Однак, ані з витягу з ЄРДР, ані з інших наявних у матеріалах належних і допустимих доказів не вбачається розмір шкоди, що перебуває у причинному зв`язку з діями, відомості про які внесені до ЄРДР за ч. 1 ст. 197-1 КПК України.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 388 КК, є злочином з формальним складом, за вчинення якого не передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.

З доданих матеріалів вбачається, що земельні ділянки за адресою: Кременчук, Свіштовська, 3, перебувають на праві постійного користування у ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» відповідно до чинного рішення виконкому Кременчуцької міської ради, в свою чергу, ТОВ «Дніпро-Агротех» здійснює відповідно до укладеного з землекористувачем договору від 01.10.2018 року утримання вищезазначених земельних ділянок у належному стані.

Доводи слідства про те, що спірні земельні ділянки незаконно засіяні сільськогосподарськими культурами, а відтак необхідно накласти арешт на сільськогосподарську техніку, за допомогою якої здійснюється оброблення землі, не є переконливими для суду, так як такі дії не підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КПК України, а є свідченням нецільового використання земельної ділянки.

В матеріалах клопотання відсутні докази факту порушення земельного законодавства шляхом самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, з боку ТОВ «Дніпро-Агротех» та ФГ «Розвиток».

Таким чином, у клопотанні не доведено і не підтверджується долученими до нього матеріалами обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Крім того, визнаючи 06.07.2020 року в рамках кримінального провадження тимчасово вилучений комбайн речовим доказом, слідчий не дав оцінку критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, а формально послався на те, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Не наведеноі вклопотанні про арешт майна, які сліди кримінального правопорушення зберегла на собі вилучена сільськогосподарська техніка або які містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегти які можливо лише у спосіб арешту вказаного майна.

Також суд не вбачає підстав для накладення арешту на комбайн з метою забезпечення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (рішення у справі "Беєлер проти Італії" N 33202/96, п. 107, рішення у справі «Серявін та інші проти України» № 4909/04 ,п. 39).

Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

З наявних у матеріалах документів вбачається, що власником та володільцем тимчасово вилученої 04.07.2020 року комбайну є юридичні особи ФГ «Розвиток» та ТОВ «Дніпро-Агротех», основним видом діяльності яких є вирощування зернових культур, а відтак накладення арешту на зазначене в клопотанні майно в період пори збирання врожаю призведе до надмірного перешкоджання нормальній господарській діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Отже, суд приходить до висновку, що в ході розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на комбайн, не доведено необхідність арешту такого майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Такі висновки суду узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обгрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 168, 170-173, 309, 369-372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42020171090000021 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 388 КК України,- відмовити.

Тимчасово вилучене під час огляду місця події 04.07.2020 року майно - комбайн марки КЗС-11 «ДНІПРО-350», 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , який зареєстрований ТОВ «ДНІПРО-АГРОТЕХ», повернути власнику.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 15 липня 2020 року .

Слідчий суддя: ОСОБА_1