Рішення

від 03.09.2019 по справі 757/57937/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57937/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Шило А.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - позивач-3, ОСОБА_3 ) звернулись до суду з позовом до Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА (далі - відповідач-1, Київська філія ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА ), Моторного (страхового) бюро України (далі - відповідач-2, МТСБУ) в якому просять стягнути з відповідачів на користь позивачів по 100 000,00 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідачів на користь позивача-1 - 211 200,00 грн. у відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 23.11.2015 року водій автомобіля MERСEDES-BENZ S500 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у Київській філії ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись автодорогою сполученням м. Київ - м. Знам`янка , в напрямку м. Києва, порушивши Правила дорожнього руху, втратив контроль над керуванням автомобілем та виїхав за межі проїжджої частини, в результаті чого пасажир вказаного автомобіля - ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 . За фактом дорожньо-транспортної пригоди 23.11.2015 року слідчим Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110230001388 та 10.12.2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані потерпілими у цьому кримінальному проваджені. Вироком Обухівського районного суду Київської області від 11.02.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2017 року та постановою Верховного Суду від 15.03.2018 року, ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а також задоволено частково цивільний позов та стягнуто на користь кожного із позивачів окремо по 100 000,00 грн. моральної шкоди. Засудженим ОСОБА_4 моральна шкода не відшкодована. Разом з тим, відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих становить 100 000,00 грн. на одного потерпілого. 08.11.2018 року позивачі направили заяву про страхове відшкодування на адресу відповідачів, проте, станом на 21.11.2018 року страхове відшкодування позивачами не одержано.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

10.01.2019 року позивачами було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування та справу призначено до судового розгляду на 03.06.2019 року.

28.03.2019 року від відповідача-2 на адресу суду надійшли пояснення, в яких останній просив відмовити в задоволенні позову щодо МТСБУ в повному обсязі, оскільки, відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; МТСБУ за рахунок фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в транспортному засобі. Крім того, відповідач-2 зазначає, що вичерпний перелік підстав для проведення виплат МТСБУ зазначається в ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а у даному випадку підстави для відшкодування відповідачем-2 шкоди позивачам відсутні. Крім того, у даних поясненнях МТСБУ просило розглядати справу за відсутності його представника.

28.05.2019 року від позивача-2 та позивача-3 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Протокольною ухвалою суд від 03.06.2019 року, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, у зв`язку з неявкою представників відповідачів та відсутністю доказів про те, що відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, розгляд справи було відкладено до 03.09.2019 року.

30.08.2019 року від позивача-1 на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач-1 просить суд стягнути з відповідачів 211 200,00 грн. у відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника, оскільки ОСОБА_4 після дострокового звільнення від відбування покарання в період з червня 2019 року по липень 2019 року було відшкодовано моральну шкоду.

Також 30.08.2019 року на адресу суду від позивача-2 та позивача-3 надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині стягнення моральної шкоди на їх користь.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.09.2019 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Київської філії ПАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , Моторного (страхового) бюро України про стягнення страхового відшкодування залишено без розгляду.

В судовому засіданні 03.09.2019 року позивач-1 підтримала позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позивач-2 та позивач-3, а також представник відповідача-2 в судове засідання 03.09.2019 року не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідача-1 в судове засідання 03.09.2019 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Оскільки, згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання позивача-2, позивача-3 та відповідача-2 про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення позивача-1, дослідивши та оцінивши подані учасниками справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 23.11.2015 року ОСОБА_4 , рухаючись автодорогою сполученням м. Київ - м. Знам`янка , в напрямку м. Києва, керував автомобілем MERСEDES-BENZ S500 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив Правила дорожнього руху, втратив контроль над керуванням автомобілем та виїхав за межі проїжджої частини, де відбулось перекидання автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля - ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно даних свідоцтва про народження НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , померлий ОСОБА_5 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також рідним братом ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані потерпілими у кримінальному проваджені № 12015110230001388.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 11.02.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2017 року та постановою Верховного Суду від 15.03.2018 року, ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а також задоволено частково цивільний позов та стягнуто на користь кожного із позивачів окремо по 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії , встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої настала смерть ОСОБА_5 є встановленою та не підлягає доведенню.

Як визначено у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, у п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки зазначено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) врегульовані Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно з п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.7. ст. 1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, страховики - це страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України Про страхування ; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом; володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Як визначено у ст.. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 у період з 16.01.2015 року по 15.11.2016 року включно була застрахована у Київській філії ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , згідно Полісу № АІ/8553498 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу № АІ/8553498, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 100 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну, - 50 000 грн., франшиза - нуль грн.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, правовідносини щодо виплати шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, врегульовані ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди.

Так, відповідно до п. 27.1 та п. 27.4 ст.. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Отже, за умови надання страховику документів, що підтверджують витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть, страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила вказані витрати. При цьому, розмір відшкодування не може бути більшим за 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як слідує із матеріалів справи, 05.05.2017 року між Приватним підприємством Сервісна Компанія Комфорт (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір б/н на виконання робіт, відповідно до п. п. 1.1., 2.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи по оформленню пам`ятника, по вирізці форм пам`ятника та полірування, монтажні роботи, роботи по художньому оформленню пам`ятника, роботи по покриттю шрифтів сусальним золотом; за виконану роботу замовник перераховує виконавцю кошти в розмірі 211 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 35 200,00 грн., наступним чином: аванс в розмірі 60% (126 720,00 грн.) до початку робіт; 30% (63 360,00 грн.) до початку виконання монтажних робіт виконавцем; 10% (21 120,00 грн.) по факту прийому робіт від виконавця.

На виконання умов вказаного договору позивач-1 перерахувала ПП Сервісна Компанія Комфорт : 05.05.2017 року - 126 720,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серії 12АААЗ № 715604; 10.08.2017 року - 63 360,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серії 12АААЗ № 715620; 21.10.2017 року - 21 120,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серії 12АААЗ № 715648.

Отже загалом позивач-1 перерахувала на користь ПП Сервісна Компанія Комфорт 211 200,00 грн.

08.11.2018 року позивачами на адресу Київської філії ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА та МТСБУ було направлено заяву про виплату страхового відшкодування, а саме:

- 100 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 ,

- 100 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2 ,

- 100 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 ,

- 211 200,00 грн. витрат на спорудження надгробного пам`ятника на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік № 704-VII від 17.09.2015 року, з 01.09.2015 року тобто станом на день настання страхового випадку - 23.11.2015 року, мінімальна заробітна плата становила 1 378,00 грн.

Отже за приписами п. 27.4 ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , розмір відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника не може перевищувати 16 536,00 грн., із розрахунку: 1 378,00 грн.х12.

Як визначено у п. 41.1 ст.. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством. Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.

Згідно п. 41.2 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; б) власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду; в) транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка". Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а" та "в" цього пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ.

У п. 41.3 ст. 43 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в редакції чинній на час дорожньо-транспортної пригоди визначено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди в Київській філії ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА та суду не надано доказів на підтвердження визнання останнього банкрутом або його ліквідації, то правові підстави для відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_4 МТСБУ відсутні.

Так, у листі від 13.12.2018 року вих. № 4.2-10/38829 МТСБУ повідомило позивачів, що відповідно до чинного законодавства МТСБУ не має повноважень для здійснення виплат позивачам за зобов`язаннями Київської філії ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА .

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до МТСБУ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а Київською філією ПрАТ СК САЛАМАНДРА-УКРАЇНА не надані докази відшкодування позивачу-1 витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 16 536,00 грн.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача-1 на користь позивача-1 витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 16 536,00 грн. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 5 Закону України Про захист прав споживачів позивач-1 звільнена від сплати судового збору, а відповідачі не надали належних доказів на підтвердження понесених у зв`язку із розглядом справи витрат. Отже, правові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 22, 27, 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Київської філії Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА на користь ОСОБА_1 16 536 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 .

Відповідач-1: Київська філія Приватного акціонерного товариства Страхова компанія САЛАМАНДРА-УКРАЇНА , 01001, м. Київ, пров. Філатова, 3/1, к. 40, код ЄДРПОУ ВП 26549462.

Відповідач-2: Моторне (транспортне) страхове бюро України, 02000, м. Київ, бул. Русанівський, 8, код ЄДРПОУ ВП 21647131.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 03.10.2019 року.

Суддя І.В. Григоренко