Рішення

від 28.04.2020 по справі 757/16898/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16898/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/16898/19-Ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Громадська організація Антивоєнний рух України

відповідач 2: Громадська організація Екобуд

третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Антивоєнний рух України , Громадської організації Екобуд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про усунення перешкод в користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації місця знаходження юридичної особи,

представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представник третьої особи Чумакова М.В.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Громадської організації Антивоєнний рух України , Громадської організації Екобуд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про усунення перешкод в користуванні майном шляхом скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження Громадської організації Антивоєнний рух України та Громадської організації Екобуд за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.2002 року йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У лютому 2019 року він отримав лист від Головного територіального управління юстиції в м. Києві, зі змісту якого стало відомо про прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію створення юридичної особи Громадської організації Екобуд за місцем реєстрації позивача. Крім того, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач дізнався про існування Громадської організації Антивоєнний рух України , яка також зареєстрована за адресою розташування його квартири. Разом з тим, позивачем не укладалися договори оренди або будь-які інші правочини з даними громадськими організаціями, не надавалася будь-яка згода на використання квартири для реєстрації їх місцезнаходження, у даному приміщенні не ведеться їх діяльність та не розташовані їх офіси. Тобто, дані товариства без його відома та його згоди зареєстрували своє місцезнаходження в квартирі, яка належить йому на праві власності, чим порушили його право на користування та розпорядженням своїм майном.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строку для усунення недоліків, а саме: для надання квитанції про сплату судового збору за кожну з чотирьох вимог немайнового характеру (а.с. 28).

Після усунення позивачем вказаних недоліків ухвалою суду від 05.06.2019 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 23.08.2019 року (а.с. 49).

08.08.2019 року від представника третьої особи Чумакової М.В. до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких з матеріалів справи не вбачається, чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору, відповідно до ст. 175 ЦПК України, оскільки виходячи з обставин справи, на які вказує позивач, саме в результаті технічної помилки на адресу останнього надходять листи щодо громадських організацій Антивоєнний рух України та Екобуд . Також зазначила, що виправлення помилки у відомостях Єдиного державного реєстру, допущеної не з вини суб`єкта державної реєстрації, здійснюється за плату, розмір якої встановлений Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 63-67).

Ухвалою суду від 23.08.2019 року витребувано докази з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15), зокрема: копію реєстраційної справи Громадської організації Антивоєнний рух України , належним чином засвідчену копію протоколу установчих зборів Громадської організації Антивоєнний рух України ; копію реєстраційної справи Громадської організації Екобуд належним чином засвідчену копію протоколу установчих зборів Громадської організації Екобуд (а.с. 168).

Ухвалою суду, занесеною до журналу судових засідань, від 19.11.2019 року долучено до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 182-185).

Ухвалою суду від 18.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2020 року (а.с. 195).

02.04.2020 року від представника третьої особи Вознюк І.І. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких дії посадових осіб третьої особи та його підпорядкованих органів позивачем не оскаржують ся, просив розглянути справу за відсутності представника та ухвалити рішення відповідно до норм діючого законодавства.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, 28.04.2020 року представник позивача надала заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача 1 та 2 у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції в м. Києві до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.07.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської держаної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 6-2459 (а.с. 17-18).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесена запис про проведення державної реєстрації юридичної особи Громадської організації Антивоєнний рух України , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу (а.с. 15-16).

Крім того, 14.02.2019 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято рішення про державну реєстрацію створення юридичної особи Громадської організації Екобуд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75-80, 107-109).

19.04.2019 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято рішення про відмову в державній реєстрації рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення Громадської організації Екобуд в результаті ліквідації (а.с. 115-118).

При цьому, як встановлено судом та вказане не спростовано відповідачами, позивач жодних договорів з останніми про передачу в оренду квартири, як власник не укладав та згоди на використання квартири в якості юридичної адреси також ним надано не було.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленим судом.

Згідно зі ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІVпередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1ст.9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у частині першій ст. 1 Першого протоколу до Конвенції Захист власності передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

З огляду на вказане, право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважитися. З положеннями ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції в повній мірі кореспондуються і приписи ст. 321 ЦК України, якими, зокрема передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України встановлює, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи та фізичну особу - підприємця вноситься до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частина 1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, державна реєстрація Громадської організації Антивоєнний рух України та Громадської організації Екобуд за адресою належної позивачу ОСОБА_1 квартири, без волевиявлення останнього, є втручанням у право його власності і таке втручання не відповідає критеріям законності та порушує його право власності, що гарантується Конституцією України, у зв`язку з чим реєстрація юридичних осіб перешкоджає позивачу вільно користуватися своїм майном, а отже перешкоди, які чиняться у користуванні власністю повинні бути усунені.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з вимог чинного законодавства, якими регламентовані правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власністю є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 073 грн. 60 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачів в рівних частинах, тобто по 1536 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 317, 319, 383, 386, 391 ЦК України та ст. 12, 13, 19, 81, 141, 158, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації Антивоєнний рух України , Громадської організації Екобуд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про усунення перешкод в користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації місцязнаходження юридичної особи - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності на належну йому квартири АДРЕСА_1 , скасувавши реєстраційні записи, вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження Громадської організації Антивоєнний рух України , Громадської організації Екобуд за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Громадської організації Антивоєнний рух України , Громадської організації Екобуд судові витрати по 1 536 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Громадська організація Антивоєнний рух України : 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 24/7, кв. 67, код ЄДРПОУ 40083428.

Відповідач 2: Громадська організація Екобуд : 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 24/7, кв. 67, код ЄДРПОУ 42823522.

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374.

Суддя О.В.Батрин