Постанова

від 14.07.2020 по справі 766/9365/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/9365/19 Головуючий в І інстанції: Ус О.В.

Номер провадження: №22-ц/819/1021/20 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 квітня 2020 року, у складі судді Ус О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку ,

В С Т А Н О В И В :

11 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 15.01.2020 року та від 24.03.2020 року, просив стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 27125,78грн та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 72688,90грн.

Позов обґрунтовано наступним.

Він працював головою правління Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4", наказом №3/1 від 01.08.2018 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України. При звільненні з ним не було проведено розрахунки по належній йому до виплати заробітної плати. Листом відповідача йому повідомлено про необхідність прибуття до кооперативу для отримання належної до виплати заробітної плати. Однак, в подальшому, при його зверненні до кооперативу, йому не було виплачено належну заробітну плату.

Крім того, вказав, що на підставі ст.117 КЗпП України відповідач повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідачем подано 30.07.2019 року до суду відзив на позовну заяву. По суті зазначено, що позивач, займаючи посаду Голови правління кооперативу, не уклав цілу низку договорів з комунальними службами, з Херсонською міською радою ті ін., попри те, що гроші на ці нужди здавалися членами кооперативу. Але коли сміття горами почало падати на під`їдні шляхи, було виявлено розтрату коштів, які мали забезпечувати нормальну господарську діяльність підприємства. Ними було подано повідомлення про вчинення злочину до Дніпровського відділення поліції ГУ Національної поліції у Херсонській області, проте отримано відповідь, що відсутні ознаки кримінального правопорушення.

29.01.2019 року рекомендованим листом на ім`я ОСОБА_1 було направлено повідомлення про отримання заробітної плати, проте він відмовився від отримання листа та не з`явився для отримання заробітної плати.

26.07.2019 року поштовим переказом відповідачем було здійснено остаточний розрахунок з позивачем на суму 1693,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Оскаржуваним рішенням від 06 квітня 2020 року позов задоволено частково. Суд вирішив:

--- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року в розмірі 22790,71 грн без врахування податків, обов`язкових внесків і платежів, що підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем на загальних підставах, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 серпня 2018 року по 06 квітня 2020 року в розмірі 20000,00 грн.

--- в задоволенні решти вимог відмовити;

--- стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В апеляційній скарзі голова правління ГБК "Дніпро-4" просить скасувати зазначене рішення й ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказав, що, дійшовши необґрунтованого висновку про доведеність факту існування заборгованості відповідача по зарплаті перед позивачем, суд залишив поза увагою те, що після свого звільнення з посади голови правління позивач не передав правлінню та новообраному голові правління ОСОБА_2 документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності кооперативу, документи з оплати праці найманих працівників тощо. Вказане, на думку скаржника, підтверджується листом ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.03.2019р, Актом ревізії від 11.08.2018р. При цьому вказав, що наявні в матеріалах справи відомості про виплату зарплати за жовтень-листопад 2017р та за березень 2018р надано судом позивачем. Також зазначив, що судом не враховано того, що відомостями об`єктивно підтверджується, що з третього кварталу 2017 року по третій квартал 2018 року (протягом спірного періоду) позивачу було нараховано й виплачено доходи у відповідних розмірах та з цих сум утримано податки на доходи фізичних осіб. Також вказав, що суд, вважаючи, що позивачу за листопад 2017 року не доплачено 374,83грн зарплати (1922,20грн - 800,00грн авансу - 747,37грн), не прийняв до уваги обов`язок податкового агента утримувати податок з нарахованої зарплати. Також зазначив, що судом порушено приписи ст.ст.116 і 117 КЗпП України, адже позивачем, який працював у відповідача за сумісництвом у вільний від основної роботи (в іншій установі) час, не доведено, що в день звільнення він працював і що взагалі він звертався до відповідача з приводу виплати остаточного розрахунку. Навпаки, листом відповідача від 28.01.2019 року підтверджується, що він ухилявся від отримання остаточного розрахунку, у зв`язку з чим відповідач надіслав належні до виплати кошти поштовим переказом, отриманим позивачем у квітні 2019 року. Тобто, відсутня вина відповідача у затримці розрахунку з позивачем. Верховним Судом у постанові від 27.01.2020року у справі №682/3060/16-ц зроблено висновок про те, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст.116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). Також вказав, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального закону при відкритті провадження у справі, адже, не зважаючи на те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду про залишення заяви без руху, судом тим не менше було відкрито провадження у справі. Також судом було прийнято до уваги докази, подані позивачем без додержання вимоги ст.83 ЦПК України (без надання копій цих доказів іншим учасникам). Крім того, суд в порушення ч.2 ст.49 ЦПК України після проведення першого судового засідання (07.10.2019 року) прийняв до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 15 січня та від 24 березня 2020 року без надання копій відповідачу, а також задовольнив подане 23.03.2020 року позивачем клопотання про виклик свідка.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до інформації із ЄДРЮОФОП Гаражно-будівельний кооператив "Дніпро-4" у стані припинення не перебуває, його вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів (основний).

Наказом №3/1 членів правління гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" від 01.08.2018 року звільнено голову правління ОСОБА_1 з займаної посади 01.08.2018 року за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України. Бухгалтеру ОСОБА_3 доручено провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 , який з наказом ознайомлений, що підтверджено його підписом (а.с.3).

Листом гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" від 29.01.2019 року позивача ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитись для отримання заробітної плати з урахуванням неодноразових звернень з даного питання до ОСОБА_1 в усному порядку (а.с.4).

З відповіді Головного управління Держпраці у Херсонській області від 25.03.2019 року №11-06/Б-85 на запит ОСОБА_1 з приводу порушень вимог законодавства про працю посадовими особами Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" вбачається, що проведено контрольний захід, яким встановлено, що за період з січня 2018 року по серпень 2018 року в Гаражно-будівельному кооперативі "Дніпро-4" відсутні табеля обліку робочого часу, відомості про нарахування та виплати заробітної плати працівникам, чим порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України №108 (Закону "Про оплату праці"), також відповідно відомості на виплату грошей №15 від 01.08.2018 року у графі підпис про одержання коштів, відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання коштів, тобто ОСОБА_1 не отримав остаточний розрахунок при звільненні. За допущені порушення голові правління гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" винесено припис на усунення виявлених порушень (а.с.10).

02.04.2019 року Гаражно-будівельним кооперативом "Дніпро-4" до Дніпровського відділення поліції ГУНП у Херсонській області подано повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_1 , склад злочину ч.1, ч.2 ст.357 КК України (а.с.15-16).

17.04.2019 року Дніпровським ВП ХВП ГУНП у Херсонській області Голові правління повідомлено, що за результатами проведеної перевірки за заявою від 08.04.2019 року встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим висновком матеріали ЄО списано до справи (а.с.17).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 12019230030002563 вбачається, що 28.09.2019 року до ЧЧ Дніпровського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що члени гаражного кооперативу "Дніпро 4" та його голова безпідставно не виплачують заробітну платню заявнику (а.с.50).

З Акту ревізії фінансово-господарських та статутних (реєстраційних) ГБК "Дніпро-4", складеного 11.08.2018 року членами правління ГБК "Дніпро-4", встановлено відсутність наступних документів: оригінал/копія Статуту ГБК "Дніпро-4"; реєстраційні документи: виписки, витяги, довідки статуправління та ін.; протоколи загальних зборів; протоколи засідання правління; правила внутрішнього розпорядку; положення про оплату праці, посадові інструкції та інші відповідні документи; договори на: постачання електроенергії, банківське обслуговування, вивезення сміття, оренди земельної ділянки кооперативу; журнал реєстрації членів кооперативу; журнал реєстрації вступного внеску та членських внесків; касова книга; відомості про виплату заробітної плати (а.с.23-25).

Згідно наданої відповідачем довідки-розрахунку суми остаточного розрахунку за невикористану відпустку ОСОБА_1 за період роботи з 07 листопада 2017 по 01 серпня 2018 року 18 днів, до видачі - 1693,24 грн (а.с.22).

З фіскального чеку ФН 300430017 вбачається, що 26.07.2019 року на ім`я ОСОБА_4 було здійснено грошовий переказ на суму - 1693,24 грн (а.с.22 а).

Відповідно до даних відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.10.2019 року №2351/б/21-22-51-08-02 вбачається, що в період з 3 кварталу 2017 року по 2 квартал 2019 року ОСОБА_1 отримав доходи з таких джерел, зокрема ГБК "Дніпро-4":

2017-3: нараховано - 6000,00, виплачено - 8000,00;

2017-4: нараховано - 5922,20, виплачено - 5922,20;

2018-1: нараховано - 9446,00, виплачено - 9446,00;

2018-2: нараховано - 11169,00, виплачено - 11169,00;

2018-3: нараховано - 5629,41, виплачено - 5629,41 (а.с.33).

Разом з тим, з приводу виплати позивачу заробітної плати за спірний період (з жовтня 2017 року по серпень 2018 року) відповідачем надано такі, що містять особисті підписи позивача, Відомості на виплату грошей: №17 за жовтень 2017 року (аванс) на суму 800,00грн (а.с.38), №19 за листопад 2017 року (аванс) на суму 800,00грн (а.с.36), №20 за листопад 2017 року на суму 747,37грн (а.с.37), №6 за березень 2018 року на суму 1611,59грн (а.с.35).

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування стосовно ОСОБА_1 вбачається, що Гаражно-будівельним кооперативом "Дніпро-4" (код 22738380) сплачувались страхові внески за 2017 рік, з січня по серпень 2018 року включно (а.с.34).

З відповіді Херсонської дирекції АТ "Укрпошта за №Х-8876/20 від 04.03.2020 року на запит суду повідомлено, що згідно з обліковими даними Укрпошти поштовий переказ за №0126 (БД 0236579786) від 26.07.2019 року на суму 1693,24 грн на ім`я ОСОБА_1 був направлений на зберігання до ВР АТ "Укрпошта" 10.12.2019 року. Станом на 11.03.2020 року переказ знаходиться на зберіганні (а.с.62).

В судовому засіданні встановлено, що поштовий переказ в розмірі 1616,96 грн. ОСОБА_1 отриманий.

Крім того, відповідно до наданих суду відомостей, ОСОБА_1 отримав за жовтень 2017 року - 800,00 грн (а.с.38), листопад 2017 року - 800,00 грн + 747,37 грн (а.с.36-37), за березень 2018 року - 1611,59 грн (а.с.65).

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року в розмірі 22790,71 грн , а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 серпня 2018 року по 06 квітня 2020 року в розмірі 20000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того , що на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та доказів отримання позивачем певних сум заборгованість по виплатам на день звільнення позивача (01.08.2018 р.) за період з жовтня 2017 року по серпень 2018 року склала 24484,65 грн, що вказана заборгованість в день звільнення не виплачена і що протилежного відповідачем не доведено, а під час розгляду справи в суді, 26.07.2019 року, позивачеві відповідачем перераховано 1693,94 грн. Також суд виходив з того , що перебіг передбаченого ч.2 ст.233 КЗпП України 3-місячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Також суд виходив з того , що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який складає 74461,80грн (з розрахунку зарплати позивача за два останні місяці 7446,00грн і відповідно середньоденної його заробітної плати в 177,29грн та затримки розрахунку з 02.08.2018 р. по 06.04.2020 року, що складає 420 робочих днів ), підлягає зменшенню до 20000,00грн з урахуванням принципу співмірності та приймаючи до уваги те, що заборгованість утворилася під час роботи позивача головою правління і що робота була не основною (позивач працював та працює в поліції охорони) та інші обставини.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає нормам матеріального і процесуального права і є правильним по суті.

Згідно ст.3 КЗпП України:

--- законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч.1);

--- особливості праці членів кооперативів та їх об`єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю (ч.2).

Згідно положенням Закону України "Про кооперацію":

--- кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (ч.1 ст.6);

--- відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми , гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (ч.2 ст.6);

--- кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки (ч.3 ст.6);

--- членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (ч.1 ст.10);

--- членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (ч.2 ст.10);

--- кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ч.3 ст.10);

--- членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу (ч.1 ст.13);

--- виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду (ч.2 ст.13);

--- трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку (ч.1 ст.34);

--- для здійснення мети і статутних завдань кооперативна організація може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами. У разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту (ч.2 ст.34);

--- кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством (ч.3 ст.34).

Сторонами справи не заперечується того (й ними доказів на підтвердження іншого не надано), що у статуті ГБК "Дніпро-4" відсутні прямі положення, згідно яких регулюються особливості праці членів вказаного кооперативу, що в ньому встановлюється розмір заробітної плати найманим працівникам підприємства, голові правління, тому при вирішенні спірних правовідносин слід застосовувати положення, встановлені нормами КЗпП України, а саме за нормами КЗпП України визначаються положення про виплату заробітної плати, зокрема застосовуються норми ст.ст.116 і 117 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з якою у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, доказів отримання позивачем певних сум (згідно Відомостей на виплату грошей за жовтень, листопад 2017 року та березень 2018 року дійшов обґрунтованого висновку, що на час звільнення позивача відповідачем з ним повного розрахунку не здійснено. Зокрема:

--- за жовтень-грудень 2017 року: з нарахованих до виплати 5922,20грн фактично виплачено 2347,37грн, тобто недоплачено 3574,83грн (5922,20грн - 3574,83грн);

--- за січень-березень 2018 року: з нарахованих до виплати 9446,00грн фактично виплачено 1611,59грн, тобто недоплачно 7834,41грн (9446,00грн - 7834,41грн);

--- за квітень-червень 2018 року: з нарахованих до виплати 11169,00грн фактично жодної суми не виплачено;

--- за липень-серпень 2018 року: з нарахованих до виплати 5629,41грн фактично жодної суми не виплачено.

Тобто, заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача складає 28207,65грн (32166,61грн - 3958,96грн).

Встановивши, що відповідач, не оспорюючи перебування сторін у відповідних відносинах (позивач працював головою правління), не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повної виплати належної позивачу заробітної плати за спірний період (з жовтня 2017 року по серпень 2018 року ), встановивши, що з жовтня 2017 року по серпень 2018року йому була нарахована заробітна плата в розмірі 32166,61грн, а виплачена в розмірі 3958,96грн, що підтверджується відомостями органів Пенсійного фонду України та ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про суми виплачених доходів та утриманих податків, тобто заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача складає 28207,65грн (32166,61грн - 3958,96грн), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення невиплаченої заробітної плати. При цьому підставно врахував сплачені при розгляді справи відповідачем позивачу 1693,94 грн в рахунок заборгованості по заробітній платі.

Суд першої інстанції, правильно зазначивши про наявність заборгованості по зарплаті, допустив при цьому арифметичну помилку в бік її зменшення на 3723,00 грн (не враховано зарплату за липень 2018 року у вказаному розмірі). Апеляційний суд згідно ч.1 ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, зважаючи на вказане, суд першої інстанції правильно визначив розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні. Проведений судом розрахунок відповідає положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. З урахуванням наведеного суд обґрунтовано прийшов до висновку про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який складає 74461,80грн, до 20000,00грн з урахуванням принципу співмірності та приймаючи до уваги те, що заборгованість утворилася під час роботи позивача головою правління.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і є такими, що висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на недоведеність факту існування заборгованості відповідача по зарплаті перед позивачем, на те, що після свого звільнення з посади голови правління позивач не передав правлінню та новообраному голові правління ОСОБА_2 документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності кооперативу, документи з оплати праці найманих працівників тощо. При цьому апеляційний суд враховує недоведеність відповідачем вказаних обставин, враховує пояснення свідка ОСОБА_2 , які повністю спростовують доводи відповідача та підтверджують доводи позивача. Крім того, у листі ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.03.2019р, на який посилається відповідач, підтверджено невиплату позивачу розрахунку при звільненні. Що ж до Акту ревізії від 11.08.2018р, на який є посилання у скарзі, то апеляційний суд не може вважати факти, на які в ньому є посилання, як встановлені у цій справі обставини, оскільки вони не підтверджені жодними іншими доказами, спростовуються зібраними у справі доказами та заперечуються відповідачем.

Також, слід залишити поза увагою й посилання на відомості, якими, на його думку, підтверджується факт того, що з третього кварталу 2017 року по третій квартал 2018 року (протягом спірного періоду) позивачу було нараховано й виплачено доходи у відповідних розмірах та з цих сум утримано податки на доходи фізичних осіб. При цьому апеляційний суд враховує заперечення позивача з цього приводу, спростування вказаних доводів відповідача його ж відомостями на виплату грошей з наявними в них підписами позивача про отримання відповідних коштів лише за жовтень та листопад 2017 року та березень 2018 року, а також іншими зібраними у справі доказами. Зазначені відповідачем відомості відповідних органів, то вони лише констатують з беззаперечністю утримані й перераховані суми податків.

Також, підлягають відхиленню й посилання скаржника на невірний розрахунок позивача заборгованості по зарплаті з огляду на необхідність утримування податку з нарахованої зарплати, оскільки загальний розмір заборгованості логічно випливає, виходячи з даних відомостей органів Пенсійного фонду України та ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на недоведеність вини відповідача у затримці розрахунку, недоведеність факту того, що в день звільнення позивач працював і що взагалі він звертався до відповідача з приводу виплати остаточного розрахунку. При цьому апеляційний суд враховує пояснення позивача, його позовні вимоги, враховує, що у письмовому відзиві відповідача останнім жодним чином не заперечувалися такі обставини як те, що позивач у день звільнення працював, що він звертався до відповідача за розрахунком. Більш того, відповідачем не надано докази щодо цього, зокрема, табель обрахунку робочого часу у відповідний місяць тощо.

Також, слід залишити поза увагою й посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону (відкриття провадження у справі без усунення недоліків позовної заяви, прийняття до уваги доказів, поданих позивачем без додержання вимоги ст.83 ЦПК України, прийняття до розгляду заяв про збільшення позовних вимог після проведення першого судового засідання й без надання копій відповідачу та задоволення клопотання про допит свідка після проведення першого судового засідання). При цьому апеляційний суд враховує, що відкриття провадження у справі без усунення недоліків позовної заяви не впливає на правильність прийнятого у справі рішення, враховує, що з поважних причин можуть бути прийняті докази, не подані у встановлений строк, враховує, що відповідач був ознайомлений з заявами про збільшення позовних вимог й порушення строку їх подання не містить в собі підстав для скасування правильного по суті рішення.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-4" залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 14 липня 2020 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська