Постанова

від 07.07.2020 по справі 921/47/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. Справа № 921/47/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Тернопільської області № 05/2-87вих.20 від 27.03.2020 року (вх. № ЗАГС 01-05/1224/20 від 30.03.2020 року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2020 року (повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2020 року, м. Тернопіль, суддя Андрусик Н.О.)

у справі № 921/47/20

порушеній за позовом виконувача обов`язків керівника Чортківської місцевої прокуратури, м. Чортків Тернопільської області, в інтересах держави

до відповідача-1: Фермерського господарства Валеннат , м. Заліщики, Тернопільської області,

до відповідача-2: Дорогичівської сільської ради, с. Дорогичівка, Заліщицького району, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: громадянин ОСОБА_1 , с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Відділ з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, м. Заліщики, Тернопільської області,

про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду,

за участю представників:

від апелянта/прокуратури: прокурор Мельничук Ю.І.,

від відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: не прибув,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: не прибув,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: не прибув,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2019 року виконувач обов`язків керівника Чортківської місцевої прокуратури м. Чортків, Тернопільської області, звернувся (згідно відтиску календарного штемпеля першого Заліщицького відділення поштового зв`язку на поштовому конверті відправлення №4860101107772 від 23.08.2019) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави до Фермерського господарства Валеннат та Дорогичівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Шутроминської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області сьомого скликання четвертої сесії № 24 від 10.02.2016 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 в с. Шутроминці для ведення фермерського господарства ; визнання недійсним та скасування рішення Шутроминської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області десятої сесії сьомого скликання № 55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору оренди землі (без номеру) від 01 грудня 2016 р., укладеного між Шутроминською сільською радою та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого 14.12.2016 Відділом з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації за №18142803; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 01.12.2016; зобов`язання фермерського господарства Валеннат (вул. Польова, 6, м. Заліщики, Тернопільської області, ідентифікаційний код 38044070) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером: 6122089900:02:001:0193, площею 9,8262 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Шутроминці Заліщицького району Тернопільської на території Дорогичівської сільської ради, у володіння та користування територіальної громади в особі Дорогичівської сільської ради (справа № 921/553/19).

Судом встановлено, що необхідність звернення прокуратури з даним позовом в інтересах держави, як позивача обґрунтовано суспільною потребою у відновленні законності при вирішенні питання дотримання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, котре здійснено органом місцевого самоврядування з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме не на конкурентних засадах.

Відповідними діями органу місцевого самоврядування порушено інтереси держави, які полягають у безумовному дотриманні законності у процедурі передачі в користування земельних ділянок усіх категорій та форм власності, адже передача земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує економічний інтерес держави в частині більш раціонального використання земельної ділянки та надходження коштів з орендної плати до місцевого бюджету; передача землі в користування без земельних торгів (аукціонів) позбавляє можливості інших фізичних та юридичних осіб реалізувати свої законні права на отримання земельної ділянки у користування. Таким чином, правовідносини, пов`язані з незаконною передачею земель державної чи комунальної власності становлять суспільний , публічний інтерес.

Прокурором вказано, що ФГ Валеннат створено у 2012 році ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 ; засновником ФГ з 12.11.2015 є ОСОБА_1 . Сільською радою, при вирішенні питання щодо надання земельної ділянки, не було перевірено чи заявнику ( ОСОБА_1 ) раніше виділялася земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно, не пересвідчившись в дійсності намірів заявника та наявності в нього наміру створити інше фермерське господарство, сільською радою прийнято спірне рішення № 55 від 26.10.2016, яким ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

За твердженням прокурора, ОСОБА_1 в порушення ст.134 ЗК України, ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , скористався правом на отримання земельної ділянки у пільговому порядку з метою уникнення участі в земельних торгах, а передача земельної ділянки громадянину в оренду призвела до передачі її у користування фактично Фермерському господарству Валеннат .

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2020 року роз`єднано позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Чортківської місцевої прокуратури м. Чортків Тернопільської області, в інтересах держави до Фермерського господарства Валеннат , м. Заліщики Тернопільської області, та Дорогичівської сільської ради, с. Дорогичівка Заліщицького району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадянин ОСОБА_1 , с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської області, Відділ з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, м. Заліщики, Тернопільської області, про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу на виготовлення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; визнання недійсним договору оренди; скасування державної реєстрації права на землю; зобов`язання повернути земельну ділянку, у справі № 921/553/19, виділивши їх у самостійні провадження.

Також судом першої інстанції вищезазначеною ухвалою було виділено в окремі самостійні провадження позовні вимоги виконувача обов`язки керівника Чортківської місцевої прокуратури, пред`явлені в інтересах держави в інтересах держави до Фермерського господарства Валеннат , м. Заліщики, Тернопільської області, та Дорогичівської сільської ради, с. Дорогичівка, Заліщицького району, Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадянин ОСОБА_1 , с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської області, Відділ з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, м. Заліщики, Тернопільської області, про: визнання незаконним та скасування рішення Шутроминської сільської ради №24 від 10.02.2016 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 в с. Шутроминці для ведення фермерського господарства ; визнання недійсним та скасування рішення Шутроминської сільської ради № 55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору оренди землі без номеру від 01.12.2016, укладеного між Шутроминською сільською радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого 14.12.2016 Відділом з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації за №18142803; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 01.12.2016; зобов`язання фермерського господарства Валеннат (вул. Польова, 6, м. Заліщики, Тернопільської області, ідентифікаційний код 38044070) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером: 6122089900:02:001:0193, площею 9,8262 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської на території Дорогичівської сільської ради, у володіння та користування територіальної громади в особі Дорогичівської сільської ради.

Судом першої інстанції ухвалою суду від 14.01.2020 року ухвалено здійснювати розгляд позовних вимог виконувача обов`язки керівника Чортківської місцевої прокуратури, пред`явлені в інтересах держави в інтересах держави до Фермерського господарства Валеннат , м. Заліщики, Тернопільської області, та Дорогичівської сільської ради, с. Дорогичівка, Заліщицького району, Тернопільської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадянина ОСОБА_1 , с. Шутроминці Заліщицького району Тернопільської області, Відділу з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, м. Заліщики Тернопільської області, про визнання незаконним та скасування рішення Шутроминської сільської ради №24 від 10.02.2016 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 в с. Шутроминці для ведення фермерського господарства в межах господарської справи № 921/553/19.

Пунктом 4 зазначеної вище ухвали суду вирішено, передати до канцелярії Господарського суду Тернопільської області для наступної реєстрації з присвоєнням єдиних унікальних номерів відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, виділені в окремі провадження позовні вимоги про: визнання недійсним та скасування рішення Шутроминської сільської ради № 55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору оренди землі без номеру від 01.12.2016, укладеного між Шутроминською сільською радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого 14.12.2016 року Відділом з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації за №18142803; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 01.12.2016; зобов`язання фермерського господарства ВАЛЕННАТ (вул. Польова, 6, м. Заліщики, Тернопільської області, ідентифікаційний код 38044070) повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером: 6122089900:02:001:0193, площею 9,8262 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської на території Дорогичівської сільської ради, у володіння та користування територіальної громади в особі Дорогичівської сільської ради.

Оригінали матеріалів справи № 921/553/19 залишити у даній справі. Для самостійного провадження щодо виділених позовних вимог передати належним чином засвідчені судом копії матеріалів справи, що їх стосуються, до матеріалів виділених справ (п. п. 5, 6 ухвали місцевого суду від 14.01.2020 р.).

Слід зазначити, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2020 року у даній справі сторонами, прокурором та третіми особами - не оскаржувалася у встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 прийнято до розгляду виділену в окреме самостійне провадження позовну вимогу виконувача обов`язки керівника Чортківської місцевої прокуратури, м. Чортків Тернопільської області, про визнання недійсним та скасування рішення Шутроминської сільської ради № 55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі № 921/47/20 (а. с. 86-88).

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції справа розглядалась у порядку загального позовного провадження.

У справі № 921/47/20, Чортківською місцевою прокуратурою, з урахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2020 у справі № 921/553/19 про роз`єднання позовних вимог, 12.02.2020 подано заяву № 827Вих-20 від 07.02.2020 (вх. №1051) про уточнення позовних вимог (а. с. 145-151), у якій наведено обґрунтування необхідності звернення прокуратурою з позовом, який є предметом розгляду у даній справі, визначено підстави виділених в окреме провадження позовних вимог. Зокрема, зазначено, що рішення Шутроминської сільської ради Заліщицького району № 55 від 26.10.2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років громадянину ОСОБА_1 прийнято з порушенням порядку, передбаченого статтею 134 ЗК України та ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню; вказує, що оскаржуваним рішенням затверджено проект землеустрою, який виготовлено на підставі неіснуючого рішення № 24 від 10.02.2016, яке не відповідає змісту рішення № 24 від 10.03.2016, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.02.2020 за вх. № 1190 Прокуратурою Тернопільської області в процесі розгляду справи № 921/47/20 подано клопотання про долучення доказів (а. с. 161-162), 12.03.2020 за вх. № 1849 було подано клопотання про об`єднання справ та зупинення провадження у справі.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2020 року в задоволенні клопотань Прокуратури Тернопільської області № 05/2-65вих-20 від 12.03.2020 (вх. № 1849 від 12.03.2020) про об`єднання в одне провадження справи № 921/47/20 та справи № 921/48/20 та про зупинення провадження у справі № 921/553/19 та розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 14.01.2020 у справі № 921/553/19 відмовлено.

Слід зазначити, що вищезазначені ували суду від 12.03.2020 року у справі № 921/47/20 у встановленому законом порядку не оскаржені.

За результатами розгляду справи, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2020 у справі № 921/47/20 провадження за позовом виконувача обов`язків керівника Чортківської місцевої прокуратури Чортків Тернопільської області, в інтересах держави до Фермерського господарства Валеннат , м. Заліщики Тернопільської області та Дорогичівської сільської ради, с. Дорогичівка Заліщицького району Тернопільської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадянина ОСОБА_1 , с. Шутроминці Заліщицького району Тернопільської області, Відділу з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, м. Заліщики Тернопільської області, про визнання незаконним та скасування рішення Шутроминської сільської ради №55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 - закрито.

Ухвалюючи вищезазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки позов не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, мотивуючи тим, що відповідач - ФГ Валеннат не пов`язане із спірною земельною ділянкою, є самостійною юридичною особою, і створено у 2012 році, тобто до отримання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, площею 9,8262га за кадастровим № 6122089900:02:001:0193.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду про закриття провадження уданій справі, Заступник прокурора Тернопільської області звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 12.03.2020 року у справі № 921/47/20 про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що судом першої інстанції незаконно роз`єднано позовні вимоги прокурора та відмовлено в задоволенні клопотання про об`єднання позовних вимог в одне провадження.

Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 отримував спірну земельну ділянку для створення фермерського господарства, проте, нове фермерське господарство не створив та з 12.11.2015 року є керівником ФГ Валеннат , що вбачається з витягу, відтак спірна земельна ділянка використовується ФГ Валеннат , відтак, на думку апелянта, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулась фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства, яке використовує спірну земельну ділянку, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі покликається на позицію Великої палати Верховного Суду на те, що визначальним фактором у виборі виду судочинства є мета отримання земельної ділянки, якщо такою метою є ведення фермерського господарства, тобто підприємницька діяльність, то в незалежності від того, чи утворене, чи не утворене нове фермерське господарство, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Таким чином, висновок Господарського суду Тернопільської області, викладений в ухвалі від 12.03.2020 у справі № 921/47/20 щодо закриття провадження у справі, з тих підстав, що заява не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства є необґрунтованим, суперечить нормам матеріального права, зокрема cт. cт. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство , порушує норми процесуального права, а саме ч. 1 cт. 173, п. 1 ч. 1 cт. 231, cт. cт. 234, 236 ГПК України, та не відповідає обставинам справи.

Відповідач-1 та відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не подали, з огляду на наведене відповідачі не скористались своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу в порядку ч. 1, ст. 263 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/47/20 розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С. Введено до складу судової колегії суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Тернопільської області та ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено на 16.06.2020.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 16.06.2020 року розгляд справи було відкладено на 07.07.2020 року, про що учасники справи були повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 07.07.2020 представник апелянта прибув, вимоги апеляційної скарги підтримав, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, ухвалу суду першої інтенції про закриття провадження у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, відповідач-1 належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано останнім за трек-номером 7901010997367.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, відповідач-1 належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано останнім 01.07.2020 за трек-номером 79010109973597.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про причини не прибуття суд не повідомила, поштова кореспонденція станом на 07.07.2020 року поштовим відділенням зв`язку не повернута.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів явку свого представника в судове засідання не забезпечила, на адресу суду апеляційної інстанції 06.07.2020 останнім надіслано лист вх. № ЗАГС 01-04/4022/20 про розгляд справи без участі представника сектору державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації. Також в листі зазначено, що при розгляді даної справи третя особа покладається на думку суду.

Судова колегія, з урахуванням наведених вище обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, з наступних підстав.

Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні.

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Ухвалою господарського суду апеляційної інстанції від 16.06.2020 по даній справі участь повноважних осіб обов`язковою не визнавалася.

Слід зазначити, що учасники справи були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Крім того, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Відділом з питань державної реєстрації Заліщицької районної державної адміністрації, на адресу суду було подано лист вх. № ЗАГС 01-04/4022/20 про розгляд справи без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2020 у справі № 921/47/20 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 12.03.2020 року у справі № 921/47/20 про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, однак по тексту апеляційної скарги покликається на безпідставність відмови місцевим господарським судом у клопотанні про відмову в об`єднанні позовних вимог.

З приводу наведеного судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції окремою ухвалою прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження позовних вимог, відтак, судова колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду від 12.03.2020 року у справі № 921/47/20 якою відмовлено у клопотанні Прокуратури Тернопільської області № 05/2-65вих-20 від 12.03.2020 (вх. № 1849 від 12.03.2020) про об`єднання в одне провадження справи № 921/47/20 не оскаржено у встановленому законом порядку, відповідно до ст. ст. 255-258 ГПК України.

Щодо оскарження ухвали місцевого господарського суду від 12.03.2020 у справі № 921/47/20 про закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, даному спорі фізична особа ОСОБА_1 звернувся 09.03.2016 до Шутроминської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 9,8262 га для ведення фермерського господарства.

Рішенням ради №24 від 10.03.2016 громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

В подальшому, на підставі рішення ради ОСОБА_1 як замовником було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, терміном на 10 років, загальною площею 9,8262 га, для ведення фермерського господарства та подано Проект землеустрою на затвердження органу місцевого самоврядування.

26.10.2016 Шутроминською сільською радою прийнято рішення № 55 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 , яким вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 9,8262 га в с. Шутроминці Заліщицького району Тернопільської області в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 ; надати громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку в с. Шутроминці Заліщицького району Тернопільської області, площею 9,8262 га за кадастровим №6122089900:02:001:0193, для ведення фермерського господарства; заключити договір оренди.

На виконання даного рішення, 01.12.2016 між громадянином ОСОБА_1 як орендарем та Шутроминською сільською радою як Орендодавцем, було укладено договір оренди землі, а 14.12.2016 було здійснено державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою, площею 9,8262 га за кадастровим №6122089900:02:001:0193, що підтверджується, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №160871221 від 25.03.2019.

Також, згідно відомостей, отриманих з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005706773 від 03.09.2019 слідує, що 15 червня 2012 року державним реєстратором здійснено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства Валеннат , засновником якого з 12.11.2015 є ОСОБА_1 .

Отже, на момент отримання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства ФГ Валеннат було створено та здійснювало господарську діяльність, а його єдиним засновником був ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що дані обставини сторонами, зокрема апелянтом не заперечується.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-ІV) Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (ч.3 ст.7 Закону України "Про фермерське господарство").

За статтею 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 4, 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону України Про фермерське господарство .

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ Валеннат не пов`язане із спірною земельною ділянкою, є самостійною юридичною особою, і створено у 2012 році, тобто до отримання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, площею 9,8262га за кадастровим №6122089900:02:001:0193.

Із заявою про отримання спірної земельної ділянки ФГ Валеннат не зверталось, йому вона не виділялась та в установленому порядку не передавалась; право користування спірною земельною ділянкою ФГ Валеннат не набувало.

У даній справі спірна земельна ділянка для ведення фермерського господарства за кадастровим №6122089900:02:001:0193 надана в оренду ОСОБА_1 як громадянину, на підставі рішення органу місцевого самоврядування №55від 26.10.2016 та договору оренди землі від 01.12.2016, укладеного між ним та радою, який в подальшому так і не створив фермерського господарства.

Крім того, із заявою ОСОБА_1 звернувся як фізична особа з метою безкоштовного отримання земельної ділянки, що не є тотожним з фермерським господарством.

Однак, як уже було зазначено вище, після отримання зазначеної земельної ділянки у користування ОСОБА_1 нового фермерського господарства не створено, а передано її в суборенду вже діючому ФГ Валеннат (яке зареєстроване ще у 2012 році), що свідчить про недобросовісність дій третьої особи при отриманні ним спірної земельної ділянки.

Таким чином суд приходить до висновку, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не було зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалася земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що і зазначено в оскаржуваній ухвалі суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №621/2501/18 (провадження №14-109цс19), від 20.03.2019 у справі №619/1680/17-ц (провадження №14-83цс19).

Щодо покликань апелянта на позицію Великої палати Верховного Суду на те, що визначальним фактором у виборі виду судочинства є мета отримання земельної ділянки, якщо такою метою є ведення фермерського господарства, тобто підприємницька діяльність, то в незалежності від того, чи утворене, чи не утворене нове фермерське господарство, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, судова колегія до уваги не приймає, так як вирішальною обставиною у даній справі є відсутність створення фермерського господарства, та передання в оренду уже створеному фермерському господарству спірної земельної ділянки.

Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на вищенаведені обставини, положення ст.231 ГПК України позов про визнання незаконним та скасування рішення Шутроминської сільської ради № 55 від 26.10.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Згідно із ч. 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.1,6 частини 1 ст. 20 ГПК України).

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, відтак ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2020 року у справі № 921/47/20 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2020 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук