Постанова

від 14.07.2020 по справі 910/10624/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа№ 910/10624/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

третя особа: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 (повний текст складено 19.12.2019)

у справі № 910/10624/19 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича

до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат"

про стягнення 78 844 грн 00 коп.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна у розмірі 78 844 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на користь Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича грошові кошти в сумі 78 844 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн 00 коп. та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 52 грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі № 910/10624/19 було залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України, у зв`язку з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу та запропоновано апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи призначено на 02.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 розгляд справи відкладений на 17.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 розгляд справи відкладений на 14.07.2020.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 19.10.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Експериментальний механічний завод" (продавець за договором) та Арутюновим Рубеном Оганесовичем (покупець за договором) укладено договір купівлі - продажу нежилих будівель, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі будівлі в літері З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т, К, загальною площею - 8588,9 кв. м., що знаходяться в місті Києві по вулиці Фрунзе, будинок під номером 69 (шістдесят дев`ять).

Відповідно до пункту 2.1 договору продаж здійснюється за ціною 3822397,98 грн , яку продавець та покупець вважають вигідною для себе, її розмір не пов`язаний із збігом якихось важких для продавця та покупця обставин і повністю задовольняє їх.

За умовами пункту 2.2. договору розрахунок згідно з пунктом 2.1 цього договору може бути проведений у будь-який спосіб, визначений сторонами, який не суперечить чинному законодавству України, у будь-який день після укладання цього договору купівлі-продажу, але не пізніше 19 січня 2010 року.

Відповідно до пункту 7.1 договору право власності на вищевказані відчужувані нежилі будівлі покупець набуває з моменту державної реєстрації відповідно до п. 4 ст. 334 ЦК України після повної сплати ціни продажу, зазначеної в п. 2.1. цього договору у порядку, передбаченому п. 2.2 цього договору.

19.10.2009 зазначений договір купівлі-продажу нежилих будівель посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пестич Л. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2322.

23.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна - нежилі будівлі в літерах З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т, К , які розташовані за адресою: м . Київ, вул. Фрунзе, буд. 69, від Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" до Арутюнова Р.О. (номер запису про право власності: 16050555, індексний номер рішення: 310071341).

19.12.2018 на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна, до договору купівлі-продажу нежилих будівель б/н від 29.07.2016; договору купівлі - продажу, серія та номер: 2322 від 19.10.2009; акту зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 27.07.2016; довідки про повну сплату № 45/01 від 28.07.2016 до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 29550024 про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна - нежилі будівлі в літерах З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т , К , які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 69 , до Арутюнова Рубена Оганесовича .

19.12.2018 Державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатаці ї і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" Подолякою І.П. повторно внесено запис про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна - нежилі будівлі в літерах З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т , К , які розташовані за адресою: м . Київ, вул. Фрунзе, буд. 69, від Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" до Арутюнова Р.О. (номер запису про право власності: 29550024, індексний номер рішення: 44720821).

10.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Експериментальний механічний завод" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолгат" (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 18-32854250022-ОР, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) майно, визначене у договорі, за плату на обумовлений строк для використання його у господарській діяльності орендаря.

Пунктом 1.2. договору визначено, що за цим договором орендодавець зобов`язується передати орендарю наступне майно:

- частину нежитлового приміщення загальною площею: 68,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, корпус літера "А",

- частину нежитлового приміщення загальною площею: 48,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, корпус літера "З".

У пункті 1.3. договору зазначено, що орендодавець є власником майна.

Між Публічним акціонерним товариством "Експериментальний механічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолгат" підписано акт прийому-передачі майна в оренду, який є додатком № 1 від 31.12.2018 до договору оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 18-32854250022-ОР.

Додатком № 4 від 10.12.2018 до договору оренди нежитлового приміщення від 10.12.2018 № 18-32854250022-ОР визначено розмір щомісячної плати за користування майном. Відповідно до пункту 3 вказаного додатку розмір щомісячної плати за користування майном становить 15 768 грн 80 коп. з ПДВ.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що на думку позивача відповідач незаконно у період з 01.01.2019 по 31.05.2019 отримував орендну плату від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат" за користування приміщенням, яке належить на праві власності позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства (частина 2 статті 319 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають із моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.

Як убачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолгат" за період з 01.01.2019 по 31.05.2019 на виконання умов договору оренди перераховано на рахунок Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" 78 844 грн 00 коп.

Указана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату від 10.12.2018 № 1324 на суму 15 768 грн 80 коп., від 25.01.2019 № 19 на суму 15 768 грн 80 коп., від 21.02.2019 № 86 на суму 15 768 грн 80 коп., від 21.03.2019 № 140 на суму 15 768 грн 80 коп., від 19.04.2019 № 198 на суму 15 768 грн 80 коп., копіями платіжних доручень від 03.05.2019 № 94 на суму 15 768 грн 80 коп., від 18.04.2019 № 79 на суму 15 768 грн 80 коп., від 01.03.2019 № 54 на суму 15 768 грн 80 коп., від 05.02.2019 № 24 на суму 31 537 грн 60 коп., та виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолгат".

Судом встановлено, що 19.12.2018 до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 29550024 про перехід права власності на об`єкт нерухомого майна - нежилі будівлі в літерах З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т , К , які розташовані за адресою: м. Київ , вул. Кирилівська ( Фрунзе ), буд . 69, до Арутюнова Рубена Оганесовича .

Частиною першою статті 770 Цивільного кодесу України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Отже оскільки позивач є власником майна, переданого відповідачем в оренду третій особі, виходячи з приписів статті 317 Цивільного кодексу України, саме йому належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, в тому числі шляхом передання його в оренду іншим особам.

Таким чином майно, передане відповідачем в оренду третій особі, було передане в оренду відповідачем безпідставно, що свідчить про наявність у позивача, як законного власника майна, підстав вимагати у відповідача відшкодування доходів, що були фактично отримані чи могли бути отримані з цього майна за заявлений період.

Частиною першою статті 1212 і пунктом 1 частини першої статті 1214 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Відтак, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Таким чином, оскільки позивач з 19.12.2018 є власником майна, переданого відповідачем в оренду третій особі, то відповідно майно, було набуте та збережене (та передане в оренду) відповідачем безпідставно.

З огляду на вищенаведене, суд вважає доведеними обставини щодо отриманого відповідачем доходу за передання 68,9 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, корпус літера "А" та частини нежитлового приміщення загальною площею: 48,1 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, корпус літера "З" у розмірі 78844 грн 00 коп.

При цьому суд відзначає, що приписи статті 1214 Цивільного кодексу України встановлюють правило, за якого дохід, отриманий від майна, що набуте або збережене особою без достатньої правової підстави, підлягає відшкодуванню цією особою з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, оскільки був стороною у вказаній справі.

Зважаючи на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 826/2421/18 та довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 167687875 господарський суд доходить висновку, що відповідач був обізнаний про володіння частиною нежитлового приміщення загальною площею, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, корпус літ. А та літ. З, без достатньої правової підстави.

Судом також взято до уваги доводи Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" про те, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувають справи № 758/8009/17 та № 758/4241/19 за позовом Арутюнова Р.О. до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Отже відповідач міг знати про те, що у спірний період (з 01.01.2019 по 30.05.2019) він зберігав майно, передане в оренду, без достатньої правової підстави, відтак, з огляду на встановлені судом обставини щодо отриманого відповідачем доходу за передання майна за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, корпус літ. А, літ. З у розмірі 78 844 грн 00 коп., розмір такого доходу в силу ст. 1214 Цивільного кодексу України повинен бути відшкодований позивачу.

При цьому є безпідставним посилання апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 640/5124/19, оскільки така постанова не є рішенням суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а тому відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не є підставою для реєстрації права власності відповідача на будівлю.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був письмово повідомити орендаря про заміну сторони у зобов`язанні починаючи з 19.12.2018, тоді як відсутність такого повідомлення свідчить про безпідставність позовних вимог, судом відхиляються, оскільки предметом спору у даній справі є відшкодування доходу, отриманого Відповідачем від володіння, користування та розпорядження майном, що належить на праві власності Позивачу, а спірні правовідносини регулюються приписами статті 1214 Цивільного кодексу України, яка таких дій від Позивача не вимагає.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Так, згідно статті 325 Цивільного кодексу України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 320 ЦК України).

Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Наявність статусу підприємця свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі N 2-7615/10, від 05.06.2018 у справі N 522/7909/16-ц).

Судом установлено, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі реєстраційного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.10.2016, номер запису 2 071 000 0000 021495.

Отже, ураховуючи вищенаведене, суд відзначає, що позивач має законне право придбати майно, що є предметом договору оренди як фізична особа та в подальшому використовувати його у своїй господарській діяльності, а тому господарський суд вважає цей спір пов`язаним із господарською діяльністю відповідача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ПАТ "Експериментальний механічний завод", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 28.11.2019 у справі №910/10624/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції у справі №910/10624/19 набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.07.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна