Постанова

від 14.07.2020 по справі 910/16726/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа№ 910/16726/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020

(повний текст рішення складено 30.04.2020)

у справі № 910/16726/19 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна тенісна академія"

до Київської міської ради

про внесення змін до договору

за участю представників:

від позивача: Денисенко В.М.,

від відповідача: Баранов М.С.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Міжнародна тенісна академія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 3741 від 29.09.2016 в частині розміру орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Міжнародна тенісна академія" внесена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 871 від 24.04.2018 "Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об`єкти нежитлової нерухомості яких не є об`єктом оподаткування, переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, та переліку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2020, позов задоволено, внесено зміни до п. 4.2 статті 4 договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.09.2016 між Київською міською радою та ТОВ "Міжнародна тенісна академія", зареєстрованого в реєстрі за № 3741, виклавши пункт 4.2 статті 4 договору в наступній редакції: "4.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотків від її нормативної грошової оцінки"; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для укладення договору у запропонованій позивачем редакції.

Не погодившись з рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/16726/19 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

За твердженням скаржника, розміри мінімальної орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Києва при укладенні та внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок у 2019 році затверджені рішенням Київської міської ради від 13.12.2018 № 416/6467 "Про бюджет м. Києва на 2019 рік" не передбачають ставку у розмірі 0,1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для баз олімпійської, паралімпійської та дефолімпійської підготовки. Аналогічні положення містяться і в рішенні Київської міської ради від 02.12.2019 № 456/8029 "Про бюджет міста Києва на 2020 рік".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/16726/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 30.06.2020.

29.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/16726/19 без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради без задоволення з огляду на її безпідставність.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.07.2020.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29.09.2016 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Міжнародна тенісна академія" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, на умовах якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2016 № 736/736 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди), визначену цим договором, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Об`єктом оренди відповідно до цього договору (п. 2.1) є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вулиця Міська, 9 в Оболонському районі м. Києва ;

- розмір - 2,6824га;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд спортивно-оздоровчого комплексу "Міжнародна тенісна академія";

- кадастровий номер - 8000000000:85:126:0001.

Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.08.2016 № 34-26-0.5-4153/30-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 32 113 135,89 грн. (п. 2.2 договору).

Договір укладено на 25 років (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що визначена цим договором орендна плата на земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3,6 (трьох цілих та шести десятих) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частин, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частин. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2 договору).

У п. 4.5 договору сторони погодили, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою, внесення змін до договору та з урахуванням п. 4.6 даного договору.

Згідно з п. 4.6 договору, розмір орендної плати змінюється шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою, якщо орендна ставка визначена у п. 4.2 договору нижча ніж мінімальна орендна ставка, визначена чинним законодавством України. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради та доведення даного рішення до орендаря для ознайомлення, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної плати.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п.4.7 договору).

У п. 4.10 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни мінімального розміру орендної плати підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

За умовами п. 11.1 договору, всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Місцевим господарським судом також встановлено, що 23.06.2011 Київською міською радою було прийнято рішення № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і збрів в м. Києві", у п.п. 13.5.4 п. 13.5 додатку № 3 до якого, визначено, що річна сума платежу з орендної плати для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

24.10.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 871 "Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об`єкти нежитлової нерухомості яких не є об`єктом оподаткування, переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, та переліку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки".

ТОВ "Міжнародна тенісна академія" було включено до переліку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки, зазначених у Додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 871.

28.08.2019 позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) з клопотанням розглянути можливість приведення умов договору оренди щодо розміру орендної плати у відповідність до постанови Кабінету міністрів України від 24.10.2018 № 871.

Листом № 05716-17490 від 17.09.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що розмір мінімальної орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Києва при укладенні та внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок (у відсотках від нормативної грошової оцінки) у 2019 році затверджені рішенням Київської міської ради № 416/6467 від 13.12.2018 "Про бюджет м. Києва на 2019 рік" (Додатком № 11) відповідно до видів економічної діяльності. Цим додатком не передбачено встановлення орендної плати у розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельних ділянок баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки.

Позивач також звернувся до Київської міської ради з листом № 144 від 26.09.2019 з пропозицією укласти договір про внесення змін до п. 4.2 ст. 4 договору оренди, виклавши його у новій редакції, а саме: "4.2. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотків від її нормативної грошової оцінки". До вказаного листа позивачем було додано запропоновану редакцію договору про внесення змін до договору оренди.

28.10.2019 листом № 05716-20018 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що з приводу порушених позивачем у листі № 144 від 26.09.2019 питань, позивача було проінформовано листом Департаменту № 05716-17490 від 17.09.2019. Також було повідомлено, що згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Департамент зазначив, що Київська міська рада надає згоду шляхом прийняття в установленому законом порядку відповідного рішення. За відсутності такого рішення Київської міської ради неможливе підписання наданого проекту договору.

Стаття 21 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Разом з тим основною підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України).

При цьому колегія суддів враховує, що за змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).

Відповідно до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Аналіз наведених положень ПК України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 та постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17)).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже зі змісту статей 632, 651 ЦК та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слідує, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

До переліку повноважень відповідача у галузі земельних відносин, визначеного ст. 9 ЗК України, не входить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження в силу приписів ст. 288 ПК України належить Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки), оформлена додатками до рішень Київської міської ради про бюджет міста Києва на певний рік, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, рішення відповідача може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17. У цій справі Судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності не знайшла правових підстав вважати, що прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну мінімального розміру орендної плати для відповідного виду землекористування у відповідному бюджетному році тягне за собою внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який був укладений до прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування.

Таким чином, посилання скаржника в обґрунтування доводів апеляційної скарги на рішення Київської міської ради від 13.12.2018 № 416/6467 "Про бюджет м. Києва на 2019 рік" та від 02.12.2019 № 456/8029 "Про бюджет міста Києва на 2020 рік" є безпідставними.

Як вже зазназначалося вище, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 284.1 ст. 284 ПК України регламентовано, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В той же час підп. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Пунктом 9.1 Положення про плату за землю в місті Києві (далі - Положення про плату за землю), затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" визначено, що Київська міська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території міста Києва відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 13.1- 13.4 Положення про плату за землю, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до підпункту 13.5.4 п.13.5 Положення про плату за землю, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Тобто, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, саме рішенням орендодавця визначено розмір орендної плати для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України на рівні, що не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Проте, умови п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 29.09.2016, де передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки, суперечать підпункту 13.5.4 п. 13.5 Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Київської міської ради.

Судом також встановлено, що позивач у встановленому чинним законодавством порядку звертався до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 871 "Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об`єкти нежитлової нерухомості яких не є об`єктом оподаткування, переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, та переліку баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки".

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та підтвердження тих обставин, на які він посилається в своїй апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/16726/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/16726/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16726/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова