Рішення

від 09.07.2020 по справі 904/2043/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020м. ДніпроСправа № 904/2043/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Макіївський завод "ФАКЕЛ", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 661 443,24 грн. за Договором поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018 року зі змінами відповідно до Додаткової угоди від 11.03.2019 року.

Представники:

від позивача: Леонова Ю.О., довіреність № 2/03 від 07.04.2020 року, адвокат;

від відповідача: Зюбан О.Б., довіреність № 407/ПУ/2020 року, адвокат.

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "Макіївський завод "ФАКЕЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" заборгованість та штрафні санкції у розмірі 661 443,24 грн. за Договором поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018 року зі змінами відповідно до Додаткової угоди від 11.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 13.05.2020 року о 10:40 год.

У підготовче судове засідання 13.05.2020 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 09.06.2020 року о 12:00 год.

27.05.2020 року електронною поштою від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 27.05.2020 року про відкладення розгляду справи.

03.06.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 1/01 від 03.06.2020 року про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 09.06.2020 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 21.07.2020 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 09.07.2020 року о 12:00 год.

09.07.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 06/07 від 06.07.2020 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

09.07.2020 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 06.07.2020 року про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

09.07.2020 року у підготовчому судовому засіданні сторонами зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2020 року о 12:00 год.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 09.07.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018 року зі змінами відповідно до Додаткової угоди від 11.03.2019 року, а саме відповідачем лише частково сплачено вартість поставленого позивачем товару.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018 року;

- копія додаткової угоди від 11.03.2019 року;

- копія специфікації від 31.05.2019 року;

- копія видаткової накладної № 40 від 15.07.2019 року;

- копія товарно-транспортної накладної № р40 від 15.07.2019 року;

- копія претензії № 1 від 27.03.2020 року;

- копія акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2020 року;

- копія листа № 02/04/20-1 від 02.04.2020 року.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Приватним акціонерним товариством "Макіївський завод "ФАКЕЛ" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018 року.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити у власність покупця, продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - Продукцію) в асортименті, кількості, та строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами у цьому договорі та Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. В свою чергу Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що продукція надходить партіями в асортименті, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

На виконання договору сторонами укладено Специфікацію від 31 травня 2019 року на поставку вогнегасників загальною кількістю 600 штук на суму 849105,00 гривень з ПДВ. Строк поставки до 15.07.2019 року на умовах DDP (Інкотермс 2010) м.Павлоград, вул. Терновская,5.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та укладеною Специфікацією в частині поставки у строк Продукції належної якості та відповідної кількості, що підтверджується видатковою накладною № 40 від 15.07.2019 року на суму 849 105,00 грн., товарно-транспортною накладною № р40 від 15.07.2019 року, податковою накладною № 2 від 15.07.2019 року. Разом з Продукцію Позивач надав Відповідачу наступну технічну й дозвільну документацію на поставлену продукцію: паспорт на вогнегасник водяний шахтний закачний ВВШ-9 (з), паспорт на вогнегасник порошковий ВП-8, Дозвіл № 1875.14.14 від 15.10.2014 року про застосування вогнегасників порошкових ВП-8, Дозвіл № 0947.13.14 від 05.04.2013 року на застосування вогнегасників водних шахтних закачних ВВШ-9(з), Сертифікат відповідності БС8. 0000404-19 від 01.04.2019 року на вогнегасник ВВШ-9(з), Сертифікат відповідності ОС8. 0000405-19 від 01.04.2019 року на вогнегасник ВП-8.

Відповідно до п. 2.2 договору приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1965 р. № П-7 (зі змінами та доповненнями).

Також у п.п.2.8.-2.10. Договору передбачено виклик представника Постачальника та здійснення спільного приймання Продукції у разі якщо при прийманні Продукції за кількістю, якістю, асортименту, комплектності Покупець виявить невідповідність даним, зазначеним у товаросупровідних документах, сертифікатах якості заводу-виробника, паспортів, або додатковим вимогам до даної Продукції, що обмовленій Сторонами у відповідній Специфікації до договору, інший документації, що визначає кількісні та якісні показники Продукції , та складання за результатами спільного приймання Акту невідповідності (по кількості, якості, асортименту, комплектності).

За результатами приймання поставленої від позивача продукції жодних зауважень щодо її якості, кількості, асортименту або комплектності від відповідача не надходило, жодних Актів невідповідності не складалося.

Згідно п. 5.4. договору розрахунки за поставлену Продукцію за цим договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) днів з 30 (тридцятого) календарного дня з дати поставки відповідної Продукції належним образом оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору.

Таким чином при поставці продукції 15.07.2019 року граничною датою оплати є 21.08.2019 року.

Проте, в порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за поставлену продукцію частково і тільки 12.09.2019 року на суму 249 105,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 174732 від 12.09.2019 року.

Позивач направив на електронну адресу відповідача претензію № 1 (вих.№ 2 від 27.03.2020 року) з вимогою щодо сплати основної заборгованості та штрафних санкцій.

Після надходження претензії на електронну адресу відповідача, представник останнього за телефоном зв`язався з керівником Позивача та повідомив про неможливість на даний час погасити заборгованість та просив продовжити відстрочення платежу за вказаною поставкою й розглянути можливість скористатися послугою факторингу, що надається ПАТ ПУМБ .

Однак, письмової відповіді на претензію не надходило.

Позивач повідомив відповідача листом № 2/04/20-1 від 02.04.2020 року та запропонував погасити заборгованість до 07.04.2020 року без нарахування штрафних санкцій.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх обов`язків в частині своєчасної оплати за отриману продукцію згідно Договору поставки № 7442-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2018. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 600 000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, після звернення позивача із позовом до суду та відкриття провадження у справі № 904/2043/20, оплатив на користь останнього заборгованість за поставлену продукцію на загальну суму 600 000,00 грн. Тобто спір в цій частині сторонами врегульовано після звернення позивача до господарського суду під час попереднього засідання.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про стягнення 600 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю за відсутністю предмета спору згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6.8. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Позивач заявив до стягнення з відповідача суму пені за загальний період з 01.02.2020 року по 31.03.2020 року у загальному розмірі 42 455,25 грн.

Розрахунок позивача відповідає вимогам діючого законодавства та умов договору поставки. Відповідачем контррозрахунок або заперечення щодо правильності наразування штрафних санкцій не надавались.

В той же час, відповідач у клопотанні від 06.07.2020 року просить зменшити розмір неустойки, обґрунтовуючи це тим, що наразі триває криза в області енергетики, в тому числі підприємство відповідача станом на травень 2020 року не працювало, а відтак, має складну фінансову ситуацію. Крім того відповідач зазначає, що при тяжких наслідках енергетичної кризи, підприємство відповідача все ж таки здійснило оплату основної заборгованості у розмірі 600 000,00 грн. під час розгляду справи, що має істотне значення.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи інтереси обох сторін, майновий стан відповідача, відсутність доказів негативних наслідків від несвоєчасної оплати доставленої продукції, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, а також те, що порушення зобов`язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 40%, що складає у загальному розмірі 25 473,15 грн.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 22.08.2019 року по 07.04.2020 року у розмірі 11 779,70 грн. та інфляційних втрат за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року у розмірі 7 208,29 грн.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 11 779,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 208,29 грн. підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачем визнані позовні вимоги та сплачена сума основного боргу до початку розгляду справи по суті. Тому судовий збір покладається на відповідача у розмірі 50% в сумі 4 960,83 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору у розмірі 4 960,82 грн. повертається з державного бюджету за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Приватного акціонерного товариства "Макіївський завод "ФАКЕЛ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 05781213) - 25 473,15 грн. - пені, 11 779,70 грн. - 3% річних, 7 208,29 грн. - інфляційних втрат та 4 960,83 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 600 000,00 грн. - закрити провадження.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік