Рішення

від 08.07.2020 по справі 910/4254/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2020Справа № 910/4254/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. , розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Громадської організації Національний екологічний центр України (01135, м.Київ, пр. Перемоги, 7 Б, кв. 5)

до відповідачів: 1. Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Собі (04176, м. Київ, вул. Електриків, 4);

3. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41933856);

третя особа , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Міністерство інфраструктури України;

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

2. Державне агентство водних ресурсів України;

3. Міністерство енергетики та захисту довкілля України;

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача - Цокур В.В.;

від відповідача-1 - Мусієнко О.В.;

від відповідача-2 - не з`явилися;

від інших третіх осіб - не з`явилися;

від Міністерства енергетики та захисту довкілля України (третя особа) - Забур`янов В.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Громадської організації Національний екологічний центр України (позивач) надійшла позовна заява б/н від 18.03.2020 року до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі (відповідачі) про визнання удаваним та недійсним договору закупівлі послуг № 53-В-ФДФ-19 від 27.12.2019 року, укладеного за результатами проведеної публічної закупівлі (відкриті торги) UA-2019-10-25-000325-b між Філією Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю Собі .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2020 року (суддя Грєхова О.А.) самовідвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи № 910/4254/20 за позовом Громадської організації Національний екологічний центр України до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі про визнання договору недійсним задоволено; матеріали справи № 910/4254/20 за позовом Громадської організації Національний екологічний центр України до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі про визнання договору недійсним передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020 року справу № 910/4254/20 передано на розгляд судді Алєєвої І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року (суддя - Алєєва І.В.) самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи № 910/4254/20 за позовом Громадської організації Національний екологічний центр України до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі про визнання договору недійсним задоволено; матеріали справи № 910/4254/20 за позовом Громадської організації Національний екологічний центр України до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі про визнання договору недійсним передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020 року справу № 910/4254/20 передано на розгляд судді Даниловій М.В.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н від 18.03.2020 року відповідно до якої позивач просить суд заборонити ТОВ Собі та субвиконавцям виконувати Договір від 27.12.2019 року №53-В-ФДФ-19 в частині надання послуг з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять) / днопоглиблювальних робіт на річці Прип`ять до вирішення справи по суті. Ухвалою господарського суду міста Києва вказану заяву про забезпечення позову було повернуто заявникові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2020 року позовну заяву Громадської організації Національний екологічний центр України було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/4254/20 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви Громадської організації Національний екологічний центр України б/н від 13.04.2020 року про забезпечення позову.

В підготовчому засіданні 13.05.2020 року було оголошено перерву до 27.05.2020 року.

18.05.2020 року через канцелярію господарського суду надійшла заява від Громадської організації Національний екологічний центр України б/н від 13.05.2020 року про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити ТОВ Собі та субвиконавцям виконувати Договір від 27.12.2019 року №53-В-ФДФ-19 в частині надання послуг з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять) днопоглиблювальних робіт на річці Прип`ять до вирішення справи по суті.

18.05.2020 року від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, в якому останній просив залучити Державне підприємство Адміністрація морських портів України у якості відповідача 3.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2020 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 41933856), підготовче засідання відкладено на 10.06.2020 року.

10.06.2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2020 року.

В судовому засіданні 24.06.2020 року було оголошено перерву на 01.07.2020 року.

В судовому засіданні 01.07.2020 року було оголошено перерву до 02.07.2020 року.

В судове засідання 02.07.2020 року з`явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 та відповідача 3 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи 1 Міністерства інфраструктури України проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Громадська організації Національний екологічний центр України згідно зі Статутом організації є незалежною неприбутковою, добровільною, всеукраїнською громадською організацією, яка створилася для об`єднання зусиль науковців, політиків, громадських діячів, представників державних та громадських організацій, інших громадян для поліпшення довкілля як основи буття і подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні.

У п. 2 Статуту зазначені основні напрями, цілі та завдання НЕЦУ, а саме:

- екологізація свідомості громадян України;

- сприяння формуванню збалансованої екологічної політики України;

- екологізація законодавства України та підвищення, у зв`язку з цим правосвідомості її громадян;

- сприяння розвиткові фундаментальних і прикладних екологічних досліджень;

- сприяння збереженню біологічного та ландшафтного розмаїття в Україні;

- сприяння проведенню наукових досліджень та здійсненню практичних розробок, спрямованих на розбудову природно-заповідної справи в Україні;

- сприяння екологізації традиційної та розвитку нетрадиційної енергетики;

У п. 2.2. Статуту зазначені шляхи та засоби досягнення своїх цілей, а саме:

- наукова та науково-технічна неприбуткова діяльність, спрямована на вивчення та поліпшення стану довкілля в Україні:

- тісна взаємодія з різноманітними колами української та міжнародної громадськості, які працюють над вирішенням проблем довкілля та екології людини;

- координація роботи окремих науковців, діячів культури та інших представників громадськості. їхню співпрацю в усіх регіонах України й за кордоном з державними і недержавними установами та організаціями різного рівня, у межах спеціальних проектів і спеціально створюваних для цього творчих колективів;

- створення умов для демократичного обговорення результатів наукових сліджень та екологічно небезпечних проектів;

- неприбуткова видавничо-інформаційна діяльність та співпраця з засобами масової інформації;

- залучення фахівців до розробки та впровадження на науковій основі стратегії і тактики збалансованого природокористування з урахуванням природних, етнокультурних і соціально-економічних реалій, до формування екологізованої суспільної свідомості, до наукових фундаментальних і прикладних досліджень у галузі екології, охорони природи, збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, соціології та краєзнавства, а також інших наук, пов`язаних з існуванням людини в сучасному довкіллі;

- проведення громадських фундаментальних і прикладних екологічних досліджень, розробку концепцій та конкретних науково обґрунтованих заходів, що стосуються поліпшення якості життя людей в Україні;

- сприяння проведенню ландшафтознавчих досліджень, зокрема дослідження урбанізованих та історичних ландшафтів;

- проведення громадських досліджень в галузі філософії, історії та права з питань взаємин людини і довкілля;

- участь у законотворчих процесах;

- активна просвітницько-організаційна робота серед широких верств населення України, зокрема студентської та учнівської молоді.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Оскільки, Громадська організація Національний екологічний центр не має на меті саме захисту довкілля, тобто ні в напрямах, завданнях, цілях, ні в формах діяльності громадської організації не вказано, що вона займається захистом довкілля, в тому числі в судовому порядку, тому на дані правовідносини не може розповсюджуватись дія Орхуської конвенції та дана організація не може в цих правовідносинах виступати суб`єктом владних повноважень. Публічно-правовий спір має такі ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб`єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб`єктів, в якій закріплені механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів.

Правовою підставою у цій справі (№ 910/4254/20) є положення ч. 1, 2 ст. 13, ст. 50 Конституції України, пункту 9-1 ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 86, ст. 95 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

НЕЦУ звернулося до суду за захистом порушених охоронюваних законом інтересів своїх членів, а не суспільних інтересів, що обумовлено наявністю власних охоронюваних законом інтересів членів організації у випадку можливого поглиблення дна річки Прип`ять без дотримання вимог законодавства. НЕЦУ фактично є всеукраїнською громадською організацією з двадцятьма відокремленими підрозділами у більшості областей України.

В даному випадку Громадська організація Національний екологічний центр не є суб`єктом публічно-правових відносин, а предметом спору є саме господарський Договір (недійсність Договору) на виконання послуг, що був укладений між двома суб`єктами господарювання (ДП АМПУ та ТОВ Собі ). Тому, вказані правовідносини не можуть носити публічно-правовий характер, а отже підлягають розгляду за правилам господарського судочинства, а не адміністративного.

В позовній заяві позивач вказує, що 27.12.2019 року за результатами проведеної публічної закупівлі (відкриті торги) UA-2019-10-25-000325-b Філія "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства Адміністрація морських портів України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Собі" уклали Договір закупівлі послуг № 53-В-ФДФ-19.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги за кодом ДК 021:2015 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять), згідно з Технічними вимогами (Додаток № 1 до Договору), а Замовник - прийняти та оплатити Послуги в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до Додатку № 1 "Технічні вимоги Українська ділянка р. Припять" для підтримання гарантованих габаритних водних шляхів на українській ділянці Прип`ять необхідно виконати ремонтне черпання в об`ємі 100 тис. м3.

Предметом Договору визначено надання послуг спрямованих безпосередньо на водні види транспорту у вигляді поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять в об`ємі 100 тис. м3.

Однак, позивач вважає, що сторонами укладено правочин спрямований на настання інших господарсько-правових наслідків для уникнення заходів державного контролю.

Позивач вказує, що відповідно до ст. 21 Закону України Про транспорт річка Прип`ять не є об`єктом водного транспорту, а Договір укладено на надання послуг з обслуговування водних видів транспорту (послуг з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці пічки Прип`ять), що свідчить про те, що насправді Договір має інший предмет спору.

Позивач стверджує, що Договором передбачається виконання не ремонтного черпання, а саме поглиблення дна з огляду на те, що на рівні закону відсутні визначення поняття ремонтне черпання щодо річок.

Також позивач наголошує на тому, що Договором передбачається саме надання послуг, а не робіт, оскільки відповідно до пунктів 17, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно - конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова зйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо їсть таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Також позивач посилається на такі норми законодавства: ст. 837 ЦК України, відповідно до якої послуга споживається в процесі вчинення, не створює і не змінює матеріальний об`єкт, а на його думку, Договором передбачається виконання робіт, спрямованих на зміну фізичних характеристик річки Прип`ять шляхом підняття 100 тис. м3 її дна та перенесення за межі русла; ст. 86 Водного кодексу України передбачає, що місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з органами державної влади, передбачено обов`язкову видачу дозволів на проведення робіт на землях водного фонду; норми Закону України Про оцінку впливу на довкілля , відповідно до яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим. Отже на думку позивача, Договір було укладено на виконання робіт на землях водного фонду без дозволу Держводагенства за погодженням з Мінекоенерго та не проведено оцінки впливу на довкілля, без проекту проведення робіт.

Позивач також звернув увагу суду на те, що 2006 року Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) було оприлюднено результати дослідження "Radiological conditions in the Dnieper River: assessment by an international expert team and recommendations for an action у зв`язку з Чорнобильською катастрофою на АЕС та розміщено за посиланням офіційному веб-сайті організації.

У вказаному дослідженні МАГАТЕ відзначається, що ділянкою з дуже високим рівнем забруднення у Чорнобильській зоні уздовж річки Прип`ять є заплава вгору за течією від Чорнобильської атомної електростанції, що зазнала найбільшого забруднення (на відстані 10 км вгору за течією від моста станції Янів) міста Прип`ять (Малюнок 9.1) - пункт 9.3.1 розділу 9 (С.150) Дослідження.

Тому позивач вважає, що існує потреба в дослідженні ризиків проведення робіт на річці Прип`ять.

Також позивач посилається на ч. 1, 2 ст. 235 ЦК України відповідно до якої, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Позивач наголошує на тому, що саме його інтерес є порушеним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Річка Прип`ять та її дно є об`єктом права власності Українського народу. НЕЦУ в особі своїх членів є частиною Українського народу. Відповідно використання такого майна (поглиблення дна) не повинно порушувати конституційних прав членів Українського народу, а здійснюватися у відповідності до законодавства.

Натомість укладення удаваного правочину Відповідачами, що, на думку позивача, має наслідком уникнення необхідності проведення оцінки впливу на довкілля, порушує охоронюваний законом інтерес Позивача на правомірне поводження з об`єктом права власності Українського народу - дном річки Прип`ять.

Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Можливість виконання Договору без оцінки впливу на довкілля, маючи ризики завдати шкоди для навколишнього середовища у зв`язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, порушує охоронюваний законом інтерес на збереження вод річки Прип`яті та Дніпра без зміни (погіршення) фізичних і хімічних властивостей вод.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Натомість укладення удаваного правочину Відповідачами та можливість його виконання без проведення оцінки впливу на довкілля має ризики шкоди для навколишнього середовища у зв`язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, що порушує інтерес Позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Відповідач 1 - Філія Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України та відповідач - 3 Державне підприємство Адміністрація морських портів проти позову заперечували в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, до якої Україна приєдналась згідно з Указом Президента України від 28 вересня 2009 року № 767/2009, р. Дніпро та українська ділянка р. Прип`ять входять до переліку найважливіших внутрішніх водних шляхів міжнародного значення, тому на думку відповідача 1 до спірних правовідносин можна застосовувати національний класифікатор України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , а саме: код ДК 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту.

Відповідач 1 звертає увагу, що ремонтне черпання, проводиться не на річці, а на судновому ходу. Висновок Позивача щодо зміни фізичних розмірів долини річки Прип`ять внаслідок проведення ремонтного черпання є помилковим, оскільки проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній на рівні 1,60 м, відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, які постійно формуються через відкладення заносів, і є регулярними роботами з їх утримання в належному стані для забезпечення безпеки судноплавства, та не передбачають проведення капітальних робіт та/або зміну фізичних розмірів долини річки.

Позивач стверджує, що проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній відноситься до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, а тому не є будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, а тому ремонтне черпання суднового ходу не належить до робіт, а є послугою в розумінні законодавства.

Стосовно того, що повинна була проводитись оцінка впливу на довкілля, позивач зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим саме у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Гарантовані габарити суднового ходу на відповідних ділянках р. Дніпро та р. Прип`ять були встановлені після створення та заповнення у 1964-1966 роках Київського водосховища, побудованого відповідно до проекту, розробленого Державним інститутом Укргідропроект в 1960 році, глибина суднового ходу Річка Прип`ять Чорнобиль - Усів (103 БС) була встановлена на рівні 1,60 м.

Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.06.2007 року № 498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 року за № 905/14172 далі - Положення № 498), на даних ділянках здійснюються шляхові роботи проміри, дноочищення, тралення, днопоглиблення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання.

Ремонтне черпання на судновому ходу р. Прип`ять повинно проводиться регулярно. Такі роботи з підтримання вищезазначених габаритів суднового ходу на українській ділянці р. Прип`ять та р. Дніпро раніше виконувалися ДП Укрводшлях за рахунок коштів Державного бюджету України. Варто зазначити, що така діяльність проводилася як до Чорнобильської катастрофи, так і після неї. Свідченням цього є архівні робочі документи (наряд-завдання) ДП Укрводшлях з організації та проведення ремонтного черпання на р. Прип`ять, зокрема, в 2003 році.

Ремонтне черпання відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів та не пов`язане з будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єктів будівництва.

Твердження Позивача стосовно того, що для проведення поточного ремонтного черпання необхідно отримати дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 557, є помилковим, оскільки згідно з п. 2 Порядку його дія не поширюється на випадки проведення робіт, пов`язаних, зокрема, з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

Відповідач 1 та відповідач 3 стверджують, що при укладенні договору від 27.12.2019 року № 53-В-ФДФ-19 сторонами було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України до укладення правочину, зміст укладеного правочину не суперечить нормам цивільного законодавства, а саме ст. ст. 202, 203, 215, 235 ЦК України.

Третя особа 3 - Міністерство енергетики та захисту довкілля України в своїх поясненнях зазначила, що зважаючи на відсутність законодавчого визначення термінів поточне ремонтне черпання , гарантовані габарити , разом із порядком їх встановлення та підтримання, а також нормативно-правового визначення відмінності цих робіт від вживаних у законодавстві днопоглиблювальних робіт , робіт з поглиблення дна для судноплавства та експлуатаційного днопоглиблення , роботи з поточного ремонтного черпання як і роботи з підтримання гарантованих габаритів є нічим іншим як роботи, що проводяться на землях водного фонду і, які пов`язані з поглибленням дна для судноплавства, розчисткою русел річок, каналів і дна водойм тощо.

Отже, проведення таких робіт має відбуватись відповідно до вимог Водного кодексу України, Закону України Про оцінку довкілля , Закону України Про природно-заповідний фонд України та інших актів на підставі погодженого в установленому порядку проекту проведення робіт; позитивного рішення про провадження планованої діяльності отриманого за результатом оцінки впливу на довкілля; дозволу на проведення робіт на землях водного фонду, наданого Держводагентством за погодженням із Мінекоенерго.

Стосовно намірів проведення днопоглиблювальних робіт на українській ділянці річки Прип`ять, третя особа зазначила, що гирлова ділянка р. Прип`ять у межах Київської області розташована у межах зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення - території, що зазнала значного забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Після Чорнобильської катастрофи, значна частина радіоактивних речовин осіла на дні річки Прип`ять та у Київському водосховищі. Для захисту річки Прип`ять від забруднення радіоактивними речовинами, уздовж її берегів були побудовані захисні дамби, які дозволяють уникнути значного радіоактивного забруднення в період повені та паводків.

Річка Прип`ять зазнала значних морфологічних змін, спричинених випрямленням і переносом русла при створенні Київського водосховища, будівництвом водойми - охолоджувача Чорнобильської АЕС, будівництвом гідротехнічних захисних споруд уздовж русла річки після аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім цього, ділянка річки Прип`ять, на якій заплановано провести роботи, знаходиться в межах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Проведення днопоглиблювальних робіт може створювати високу ймовірність погіршення якості води через каламучення радіоактивних седиментів, особливо на ділянці р. Прип`ять у межах території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення та у верхів`ї Київського водосховища, тому, питання проведення днопоглиблювальних робіт на річці Прип`ять потребує першочергового ґрунтовного наукового вивчення поточного стану донних відкладень, аналізу впливу днопоглиблювальних робіт на природні екосистеми, які мають особливе природоохоронне значення, зокрема тих, що знаходяться у межах об`єктів природно-заповідного фонду України, або на деяких ділянках у безпосередній близькості від цих територій.

Район планованих робіт також входить до складу території Смарагдової мережі Chomobylskyi Biosphere Reserve - UA0000046, яка створена в рамках Конвенції 1979 року Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі .

Відповідно до Закону України від 29.10.1996 р. № 436/96-ВР Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі Україна взяла зобов`язання вживати необхідних заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та що враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні.

Разом з цим, зважаючи на те, що річка Прип`ять є транскордонним водотоком, Україна і Республіка Білорусь, будучи сторонами Конвенції Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо, ратифікована Законом України від 19.03.1999 № 534-XIV), повинні забезпечити дотримання процедур Конвенції Еспо до початку реалізації запланованих видів діяльності, які можуть чинити значний шкідливий транскордонний вплив.

Отже, враховуючи можливий транскордонний влив, особливий статус територій на яких буде здійснюватися планована діяльність та вимоги чинного законодавства, поглиблення дна річки Прип`ять заборонено без проведення оцінки впливу на довкілля.

Відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю Собі своїм правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа 1 - Міністрство інфраструктури України та третя особа 2 - Державне агентство водних ресурсів України своїм правом на подання пояснень не скористались.

З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзивів на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідивши всі наявні матеріали справи та докази вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.8 Плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих у ході зустрічі Президента України В.О. Зеленського та Президента Республіки Білорусь О.Г. Лукашенка у рамках участі у Другому форумі регіонів України та Білорусі (4 жовтня 2019 року, м. Житомир), передбачено забезпечити проведення днопоглиблювальних робіт, необхідних для відновлення повноцінного суднохідного руху на річках Дніпро та Прип`ять. Виконавцями даного заходу визначені Міністерство інфраструктури України, Мінекоенерго, Мінрегіон, МЗС, ДП АМПУ (термін виконання - до 30.06.2020 р.).

З метою забезпечення проведення заходів, необхідних для відновлення повноцінного судноплавного руху на українській ділянці р. Прип`ять, ДП АМПУ в особі філії Днопоглиблювальний флот ДП АМПУ було проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять (№ UA2019-10-25-000325- b), за результатами якої визначено переможця - ТОВ Собі та укладено з ним відповідний поговір від 27.12.2019 року № 53-В-ФДФ-19 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги за кодом ДК 021:2015 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять) згідно з Технічними вимогами (Додаток №1 до Договору), а Замовник прийняти і оплатити Послуги в порядку, визначеному цим Договором.

Твердженням про те, що р. Прип`ять не об`єктом водного транспорту, Позивач обґрунтовує неможливість застосування до даного предмету Договору обраного коду на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , а саме: код ДК 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту. Такий висновок Позивача є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, до якої Україна приєдналась згідно Указу Президента України від 28 вересня 2009 року № 767/2009, р. Дніпро та українська ділянка р. Прип`ять входять до переліку найважливіших внутрішніх водних шляхів міжнародного значення.

Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 р. №640, в якому встановлено розмежування річкових та морських шляхів та віднесено до річкових судноплавних внутрішніх водних шляхів, зокрема, р. Прип`ять (гирло р. Прип`ять - с. Усів) що, відповідно, є діючим водним шляхом, на якому судноплавство здійснюється регулярно та який, згідно з ст.13 Конституції України, є об`єктом права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 67 Водного кодексу України (далі - ВКУ) річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про транспорт до складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно - судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв`язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Відповідно до ст.12 Закону України Про транспорт підприємства транспорту з зобов`язані забезпечувати: потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях; обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб; якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти; виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України; безпеку перевезень; безпечні умови перевезень; запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту; права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відповідно до п.2 Положення про Державну систему управління безпекою судноплавства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 року № 1137, об`єктами системи управління є, зокрема, державні підприємства, що обслуговують судноплавні морські та річкові шляхи. Згідно з п.4 зазначеного Положення, до основних завдань суб`єктів системи управління безпекою судноплавства належить організація безпечної експлуатації судноплавних шляхів, акваторій, гідротехнічних та інших споруд, пов`язаних із судноплавством.

Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.06.2007 року № 498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 року за № 905/14172 (далі - Положення № 498), навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах включає, зокрема, регулярне проведення шляхових робіт (проміри, днопоглиблення, дноочищення, тралення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО)) з метою створення безпечних умов плавання суден.

Відповідно до п. 1.3 Положення № 498, навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах - це створення безпечних умов плавання суден, що полягає у виконанні визначеного цим Положенням переліку робіт та заходів.

Пунктом 1.5 Положення № 498 передбачено, що навігаційне забезпечення судноплавства здійснюється шляхом, зокрема, проведення днопоглиблювальних та дноочисних робіт з метою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів, які згідно з п. 1.6 Положення № 498 здійснює ДП АМПУ .

Згідно з п. 1.2 Положення № 498, судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Таким чином, ДП АМПУ і, відповідно, філія Днопоглиблювальний флот ДП АМПУ є суб`єктом системи управління безпекою судноплавства, на якого державою покладено функцію забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України шляхом проведення, зокрема, днопоглиблювальних та дноочисних робіт на судновому ходу.

Враховуючи викладене, об`єктом, на якому проводиться ремонтне черпання, є судновий хід, а обслуговування водного транспорту полягає у забезпеченні роботи водного транспорту шляхом проведення заходів щодо забезпечення можливості здійснення судноплавства та безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах.

Термін ремонтне черпання , який міститься у фінансовому плані ДП АМПУ , відповідає основному виду діяльності філії Днопоглиблювальний флот ДП АМПУ за національним класифікатором України ДК 009:2010 (далі - КВЕД-2010), а саме, 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту .

Твердження Позивача щодо того, що предметом Договору не може бути ремонтне черпання, оскільки такі роботи у цьому випадку здійснюються не на об`єктах річкових портових гідротехнічних споруд, а на річці, що передбачає не приведення інфраструктурного об`єкта до його технічних параметрів (характеристик) заданих при створенні, а зміну фізичних розмірів долини річки Прип`ять, посилаючись на Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 року № 251, є необґрунтованим та помилковим з огляду на таке.

Ремонтне черпання, проводиться не на річці, а на судновому ходу.

Висновок Позивача щодо зміни фізичних розмірів долини річки Прип`ять внаслідок проведення ремонтного черпання є помилковим, оскільки проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній на рівні 1,60 м, відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, які постійно формуються через відкладення заносів, і є регулярними роботами з їх утримання в належному стані для забезпечення безпеки судноплавства, та не передбачають проведення капітальних робіт та/або зміну фізичних розмірів долини річки, як вказує Позивач.

Правилами технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 р. № 251 (п.5.27.) передбачено, що для дотримання проектної глибини і нормативного стану ПГТС порти зобов`язані здійснювати систематичні водолазні огляди підводної частини споруд, контрольні проміри і тралення, експлуатаційні підчищення (ремонтні черпання) на портовій акваторії і підходах до неї.

З огляду на відсутність вичерпного правового врегулювання питання проведення робіт пов`язаних з підтриманням навігаційних (гарантованих) габаритів суднового ходу на внутрішніх водних шляхах України та законодавчо встановленого терміну для проведення таких робіт, використання терміну ремонтне черпання , зважаючи на технологічне та смислове навантаження даного терміну, ДП АМПУ не суперечить чинному законодавству України і не впливає на зміст правочину та його правову природу. До того ж, назва виду робіт жодним чином не впливає на процедуру та механізм їх проведення.

Частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Специфіка та мета проведення ремонтного черпання суднового ходу є тотожною специфіці та меті його проведення на портовій акваторії і підходах до неї.

Тому, використання терміну ремонтне черпання в даному випадку здійснено шляхом застосування аналогії закону.

Окрім того варто зауважити, що твердження Позивача щодо визнання факту необхідності проведення днопоглиблювальних робіт на річці Прип`ять міститься в листі заступника Міністра інфраструктури України Ю. Лавренюка № 9886/27/10-19 від 03.09.2019 року також є помилковим, оскільки в зазначеному листі заступника Міністра інфраструктури України Ю. Лавренюка мова йде про реалізацію проекту відновлення міжнародного водного шляху Е-40, в рамках якого передбачається збільшення габаритів водного шляху, а не щодо ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання його габаритів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України Про публічні закупівлі . ДП АМПУ є замовником в розумінні Закону України Про публічні закупівлі .

Закон України Про публічні закупівлі встановлює особливості регулювання відносин у сфері публічних закупівель, тому є спеціальним законом, а отже норми цього закону підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання. Відповідно, трактування термінів роботи та послуги при здійсненні публічних закупівель має здійснюватися згідно з нормами Закону України Про публічні закупівлі , а не Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно з п.11 ч.1 ст.8 Закону України Про публічні закупівлі , порядок визначення замовником предмету закупівлі затверджується Уповноваженим органом. Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (раніше - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Відповідно, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 р. № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 р. за № 448/28578 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку, при визначенні предмета закупівлі замовник має дотримуватися визначень термінів роботи та послуги , наведених у ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі . При цьому, відповідно до пункту 1 розділу II Порядку, предмет закупівлі послуг замовник визначає згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону.

Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

До робіт, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , належать проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств і супровідні роботам послуги, зокрема геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро - і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Як зазначалося вище, проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній відноситься до послуг з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, а тому не є будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення.

Таким чином, із визначення терміну роботи , наведеному в Законі України Про публічні закупівлі , вбачається, що ремонтне черпання суднового ходу не належить до робіт, а є послугою в розумінні даного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим саме у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Гарантовані габарити суднового ходу на відповідних ділянках р. Дніпро та р. Прип`ять були встановлені після створення та заповнення у 1964-1966 роках Київського водосховища, побудованого відповідно до проекту, розробленого Державним інститутом Укргідропроект з 1960 році, з такими параметрами Річка Прип`ять Чорнобиль - Усів (103 БС) 1,60 м.

Відповідно до Положення № 498, на даних ділянках здійснюються шляхові роботи проміри, дноочищення, тралення, днопоглиблення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання).

Ремонтне черпання на судновому ходу р. Прип`ять повинно проводиться регулярно. Такі роботи з підтримання вищезазначених габаритів суднового ходу на українській ділянці 7 Прип`ять та р. Дніпро раніше виконувалися ДП Укрводшлях за рахунок коштів Державного бюджету України. Варто зазначити, що така діяльність проводилася як до Чорнобильської катастрофи, так і після неї. Свідченням цього є архівні робочі документи (наряд-завдання) ДП Укрводшлях з організації та проведення ремонтного черпання на р. Прип`ять, зокрема, в 2003 році.

Встановлені глибини на рівні 1,60 м та розміщення суднового ходу на р. Прип`ять зазначені на навігаційній карті видання 1974 року видання та, відповідно, на сучасній навігаційній карті видання 2012 року.

Вказана карта була досліджена судом під час судового засідання.

Після внесення змін до Положення № 498, функцію забезпечення гарантованих державою габаритів суднового ходу, що включає в себе проведення промірних, тральних, днопоглиблювальних та дноочисних робіт на внутрішніх судноплавних шляхах України, передано від ДПВШ Укрводшлях до ДП АМПУ .

Рішення про плановану діяльність, а саме, будівництво та систематичне здійснення днопоглиблювальних робіт з підтримання судноплавного шляху (суднового ходу) на р. Прип`ять було прийнято у 60-х рр. XX ст., тобто до набрання чинності Закону України Про оцінку впливу на довкілля . Згідно з прийнятим рішенням, протягом відповідного проміжку XX - XXI століть, на вищезазначеній ділянці р. Прип`ять систематично проводилися шляхові роботи з метою підтримання гарантованих габаритів суднового ходу.

Враховуючи зазначене, виконання таких робіт не є планованою діяльністю в розумінні Закону України Про оцінку впливу на довкілля і не потребує проведення оцінки впливу на довкілля, з огляду на те, що дія цього Закону не поширюється на виконання зазначених робіт.

Відповідно до ст. 22 ВК України для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, пов`язаних з використанням вод, здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку,що визначається законодавством.

Відповідно до ст.1 ВК України використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Оскільки виконання днопоглиблювальних робіт, пов`язаних з підтриманням гарантованих габаритів вже побудованого судноплавного шляху (суднового ходу), який відноситься до об`єктів, пов`язаних з використанням вод, не є розміщенням, будівництвом, реконструкцією такого об`єкта, виконання цих робіт, згідно з нормами ВКУ, не потребує проведення оцінки впливу на довкілля.

Твердження Позивача щодо необхідності погодження проекту робіт з відповідними органами виконавчої влади із посиланням на ч.2 ст.86 Водного кодексу України є помилковим, з огляду на те, що розроблення проекту проведення ремонтного черпання суднового на внутрішніх водних шляхах не передбачено.

Відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно з Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України 16.05.2011 р. № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389: будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Таким чином, проектна документація (проект) розробляється при будівництві.

Ремонтне черпання відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів та не пов`язане з будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єктів будівництва.

Твердження Позивача стосовно того, що для проведення поточного ремонтного черпання необхідно отримати дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 557, є помилковим, оскільки згідно з п. 2 Порядку його дія не поширюється на випадки проведення робіт, пов`язаних, зокрема, з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

Відповідно до Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1193/8514 (далі - Положення № 904), безпека судноплавства - стан збереження (захищеності) людського здоров`я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов`язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків; судноплавство - це плавання суден водними шляхами.

Згідно з п. 3.3 Положення № 904 система управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті також має розв`язувати завдання, зокрема, щодо забезпечення належного вирішення інших завдань з безпеки судноплавства відповідно до зобов`язань України за її міжнародними договорами у сфері судноплавства.

Відповідно до ст. 5 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про судноплавство внутрішніми водними шляхами кожна з Договірних Сторін в навігаційний період забезпечить сприятливі умови для безперешкодного плавання суден іншої Договірної Сторони своїми внутрішніми водними шляхами, включаючи підтримку безпечних глибин та забезпечення навігаційної берегової і плавучої судноплавної обстановки.

З метою створення єдиної системи навігаційного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, що включає, зокрема, шляхові роботи (проміри, днопоглиблення, дноочищення, тралення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання), розроблено Положення № 498.

Відповідно до п. 1.3 Положення № 498, навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах - це створення безпечних умов плавання суден, що полягає у виконанні визначеного цим Положенням переліку робіт та заходів.

Пунктом 1.5 Положення № 498 передбачено, що навігаційне забезпечення судноплавства здійснюється шляхом, зокрема, проведення днопоглиблювальних та дноочисних робіт з метою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів.

Таким чином, ДП АМПУ в особі філії Днопоглиблювальний флот проводить шляхові роботи (в тому числі ремонтне черпання) виключно з метою забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, а тому не потребує отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Місце проведення поточного ремонтного черпання - р. Прип`ять, простягається зоною відчуження.

Координацію робіт у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення згідно з Законом України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення - Державне агентство України з управління зоною відчуження.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 № 564 (далі - Положення), Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля та який реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснює державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронения (далі - поводження з радіоактивними відходами).

Згідно з пп. 1) п. 4 Положення ДАЗВ відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення. зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням правового режиму зони відчуження та відселеної частини зони безумовного (обов`язкового) відселення; забезпечує проведення моніторингу стану природного середовища.

Для проведення поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять, виконавцю робіт необхідно отримати спеціальний дозвіл від Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) на підставі ст. 12 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи , відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 № 1869.

За заявою ТОВ СОБІ , поданою 04.06.2020 року, ДАЗВ 12.06.2020 року видано спеціальний дозвіл № 001555 на право провадження діяльності КВЕД ДК 009:2010 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту згідно з Договором з ДП Адміністрація морських портів України від 27.12.2019 № 53-В-ФДФ-19 (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять), місце провадження діяльності - р. Прип`ять на території зони відчуження.

Факт надання ДАЗВ зазначеного Спеціального дозволу свідчить про відповідність предмету оспорюваного договору основному виду діяльності філії та виду економічної діяльності ТОВ СОБІ , та відповідно підтверджує помилковість твердження НЕЦУ про те, що поточне ремонтне черпання суднового ходу на р. Прип`ять не може бути віднесено до обслуговування водного транспорту.

Також за результатами проведення міжвідомчих нарад було прийнято рішення щодо проведення Державним спеціалізованим підприємством Екоцентр (далі - ДСП Екоцентр ) радіаційно-екологічного аналізу проб ґрунту в місцях проведення ремонтного черпання. Так центральною аналітичною лабораторією ДСП Екоцентр було проведено аналіз проб донних відкладень на 8 (восьми) перекатах р. Прип`ять, які були відібрані 13.06.2020 року.

Згідно з висновком Протоколу № 101 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Германів Шинок-1 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Германів Шинок - 1 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 102 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Сироватський-4 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Сироватський-4 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 103 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Кошарівський-2 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Кошарівський-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 104 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Усівський-2 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної, радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Усівський-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 105 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Гострорізьке спрямлення для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Гострорізьке спрямлення на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 106 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Германів Шинок-3 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Германів Шинок-3 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 107 вимірювання радіаційних показників проб до відкладень р. Прип`ять на перекаті Шепеличі-2 для визначення радіонуклідного склад 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб до відкладень, відібраних на перекаті Шепеличі-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікації показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за криті питомої активності , встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я 02.02.2005 року № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/2 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 108 вимірювання радіаційних показників проб до відкладень р. Прип`ять на перекаті Сироватський-3 для визначення радіонуклідного складу 22.06.2020 року результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб до відкладень, відібраних на перекаті Сироватський-3 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності.

Відповідно до Інформаційно-аналітичної довідки про радіаційне обстеження діл р. Прип`ять, підписаної начальником інформаційно-науково аналітичного відділу Екоцентр вказано на відсутність високих значень концентрації радіонуклідів у відібраних пробах донних відкладів за даними лабораторних вимірювань та зазначено, що аналіз результатів проведених робіт свідчить, що зафіксовані концентрації радіонуклідів у до відкладах не можуть привести до погіршення радіаційної обстановки при проведенні робіт

Таким чином, результати радіаційно-екологічного аналізу проб ґрунту свідчать про те, що рівень радіаційного забруднення в місцях проведення поточного ремонтного черпання знаходиться в межах норми, та відповідно небезпека від проведення поточного ремонтного черпання на р. Прип`ять відсутня.

Всі доводи Позивача, що на його думку, свідчать про укладення між ДП АМПУ в особі філії Днопоглиблювальний флот ДП АМПУ та ТОВ Собі удаваного правочину, не відповідають дійсності, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину наведені в ст. 203 ЦКУ, проте головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, спрямування на настання певних наслідків.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено судам, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 січня 2020 року у справі № 925/1199/18, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам чинності правочинів, що містяться у ст. 203 ЦК України.

Наведене свідчить, що Договір від 27.12.2019 року № 53-В-ФДФ-19 не може вважатися удаваним, оскільки в повній мірі відповідає вимогам чинності правочинів, передбачених Цивільним кодексом України, а також спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме, надання Виконавцем послуг з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на вкраїнській ділянці р. Прип`ять згідно з технічним завданням, та, відповідно прийняття їх Замовником згідно з актами приймання-передачі наданих послуг.

Щодо доказів, якими Позивач обґрунтовує обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, суд звертає увагу, що листи Міністерства інфраструктури України від 22.01.2020 № 807/46/10-20, від 15.10.2019 № 11267/46/10-19, від 03.09.2019 № 9886/27/10-19, від 21.12.2018 № 14671/13/1019, а також листи Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 02.01.2020 № 26/1.9-13.1-53, від 17.12.2019 № 1.5-15.1-15255, від 17.10.2019 № 5/4-11099-19, Міністерства екології та природних ресурсів України в листі відповіді на № 11771/1/1-19 від 04.04.2019, Державного агентства водних ресурсів від 28.12.2019 № 833/3/5/11-19, Національного інституту стратегічних досліджень від 11.05.2019 № 293/344, не стосуються предмета доказування, оскільки у всіх зазначених листах освітлюється питання проведення робіт в рамках реалізації проекту відновлення міжнародного водного шляху Е-40, натомість проведення поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх з одних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять, що є предметом оспорюваного Договору, не має відношення до реалізації проекту Е-40.

На виконання п. 8 Плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих у ході зустрічі Президента України В.О. Зеленського та Президента Республіки Білорусь О .Г. Лукашенка у рамках участі у Другому форумі регіонів України та Білорусі (4 жовтня 2019 року, м. Житомир) та п. 5.4 протокольних рішень, прийнятих на 27-му засіданні Міжурядової українсько-білоруської - змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва від 13.12.2019 року передбачено проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять.

В п.7 зазначеного Плану заходів передбачено лише вивчення можливості відновлення проекту міжнародного водного шляху Е-40 та визначення подальших шляхів його реалізації, а не питання будівництва такого шляху.

Таким чином, надані Позивачем копії листів Міністерства інфраструктури України від 22.01.2020 № 807/46/10-20, від 15.10.2019 № 11267/46/10-19, від 03.09.2019 № 9886/27/10-19, від 21.12.2018 № 14671/13/1019, а також листи Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 02.01.2020 №26/1.9-13.1-53, від 17.12.2019 № 1.5-15.1-15255, від 17.10.2019 № 5/4- " 11099-19, Міністерства екології та природних ресурсів України в листі відповіді на № 11771/1/1-19 від 04.04.2019, Державного агентства водних ресурсів від 28.12.2019 № 7833/3/5/11-19, Національного інституту стратегічних досліджень від 11.05.2019 № 293/344, не є доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Долучена Позивачем роздруківка результатів дослідження Міжнародного агентства з атомної енергії RADIOLOGICAL CONDITIONS IN THE DNIEPER RIVER BASIN: Assessment by an international expert team and recommendations for an action plan не може розглядатися як доказ обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а саме, щодо необхідності проведення оцінки впливу на довкілля перед проведенням робіт на р. Прип`ять.

Інформація наведена позивачем як витяг з результатів дослідження Міжнародного агентства з атомної енергії, є рекомендаціями МАГАТЕ щодо плану дій Урядами Російської Федерації, Білорусі та України та не містить інформації, яка б безсумнівно свідчила про необхідність дослідження ризиків проведення робіт на р. Прип`ять, а тому не є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд звертає увагу, що оспорюваних правочин жодним чином не порушує прав та інтересів позивача, в тому числі його членів, оскільки оспорюваних правочин укладений у відповідності до чинного законодавства України, а позивач взагалі не є стороною Договору.

Суд наголошує на тому, що оспорюваний правочин не може бути визнано ні удаваним, ні недійсним з огляду на приписи Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, судом встановлено, що сторонами правочину Філією "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Собі", а саме Договору закупівлі послуг № 53-В-ФДФ-19 від 27.12.2019 року було дотримано всіх вимог ст. 203 ЦК України, а тому такий Договір не може бути визнано судом недійсним чи удаваним. Вказаний Договір жодним чином не порушує прав позивача та його членів.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що оспорюваних Договір був укладений всупереч чинному законодавству та доказів того, що саме його права порушені. Всі доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях, а докази, які були надані позивачем суд не приймає з огляду на те, що вони стосуються програми Е-40, яка не є предметом розгляду даної справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Громадської організації Національний екологічний центр України не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст, ст. 203, 202, 215, 235 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2020 р.

Суддя М.В. Данилова