Постанова

від 26.01.2021 по справі 910/4254/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа№ 910/4254/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 26.01.2021 року у справі №910/4254/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Національний екологічний центр України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020, повний текст якого складено 15.07.2020

у справі №910/4254/20 (суддя Данилова М.В)

за позовом Громадської організації "Національний екологічний центр України"

до 1.Філії "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі", 3.Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1.Міністерство інфраструктури України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 2.Державне агентство водних ресурсів України, 3.Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

про визнання недійсним договору.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року Громадська організації Національний екологічний центр України (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Філії Днопоглиблювальний флот Державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Собі (далі-відповідач 2) про визнання удаваним та недійсним договору закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 від 27.12.2019 року, укладеного за результатами проведеної публічної закупівлі (відкриті торги) UA-2019-10-25-000325-b між відповідачами.

В позовній заяві позивач вказує, що 27.12.2019 року за результатами проведеної публічної закупівлі (відкриті торги) UA-2019-10-25-000325-b відповідачі уклали договір закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19.

Відповідно до п.2.1 договору закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 виконавець зобов`язується надати замовнику послуги за кодом ДК 021:2015 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять), згідно з Технічними вимогами (Додаток № 1 до Договору), а замовник - прийняти та оплатити Послуги в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до Додатку № 1 "Технічні вимоги Українська ділянка р. Припять" для підтримання гарантованих габаритних водних шляхів на українській ділянці Прип`ять необхідно виконати ремонтне черпання в об`ємі 100 тис. м3.

Предметом договору закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 визначено надання послуг спрямованих безпосередньо на водні види транспорту у вигляді поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять в об`ємі 100 тис. м3.

Позивач стверджує, що сторонами укладено правочин спрямований на настання інших господарсько-правових наслідків для уникнення заходів державного контролю.

Позивач вказує, що відповідно до ст. 21 Закону України Про транспорт річка Прип`ять не є об`єктом водного транспорту, а договір закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 укладено на надання послуг з обслуговування водних видів транспорту (послуг з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці пічки Прип`ять), що свідчить про те, що насправді вказаний правочин має інший предмет спору.

Крім того позивач стверджує, що договором закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 передбачається виконання не ремонтного черпання, а саме поглиблення дна з огляду на те, що на рівні закону відсутні визначення поняття ремонтне черпання щодо річок.

Також позивач наголошує на тому, що договором закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 передбачається саме надання послуг, проте мова йде про виконання робіт, оскільки відповідно до пунктів 17, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно - конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова зйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо їсть таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Відмінність між послугами та роботами полягає у вираженні кінцевого результату - послуги не створюють і не змінюють матеріальних об`єктів на відміну від робіт.

Натомість договором закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 передбачається виконання робіт, спрямованих на зміну фізичних характеристик річки Прип`ять шляхом підняття 100 тис. м3 її дна та перенесення за межі русла.

Наведені обставини, за твердженням позивача, вказують на очевидну відмінність визначених предметом вказаного правочину послуг, тим роботам які насправді передбачається виконати.

Крім того, позивач вказує на те, що в супереч положенням Водного кодексу України та Закону України Про оцінку впливу на довкілля договір закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19 було укладено на виконання робіт на землях водного фонду без дозволу Держводагенства за погодженням з Мінекоенерго, а також без проведення оцінки впливу на довкілля та проекту проведення робіт.

Позивач також звернув увагу суду на те, що 2006 року Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) було оприлюднено результати дослідження "Radiological conditions in the Dnieper River: assessment by an international expert team and recommendations for an action у зв`язку з Чорнобильською катастрофою на АЕС та розміщено за посиланням офіційному веб-сайті організації.

У вказаному дослідженні МАГАТЕ відзначається, що ділянкою з дуже високим рівнем забруднення у Чорнобильській зоні уздовж річки Прип`ять є заплава вгору за течією від Чорнобильської атомної електростанції, що зазнала найбільшого забруднення (на відстані 10 км вгору за течією від моста станції Янів) міста Прип`ять (Малюнок 9.1) - пункт 9.3.1 розділу 9 (С.150) Дослідження.

З огляду на що, позивач вважає, що існує потреба в дослідженні ризиків проведення робіт на річці Прип`ять, тобто оцінку впливу на довкілля, перш ніж їх здійснювати.

Відтак, позивач вважає, що укладений між відповідачами правочин є удаваним та підлягає визнанню недійсним.

Позивач наголошує на тому, що у даному випадку його інтереси є порушеним, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Річка Прип`ять та її дно є об`єктом права власності Українського народу. НЕЦУ в особі своїх членів є частиною Українського народу. Відповідно використання такого майна (поглиблення дна) не повинно порушувати конституційних прав членів Українського народу, а здійснюватися у відповідності до законодавства.

Натомість укладення відповідачами удаваного правочину, на думку позивача, має наслідком уникнення необхідності проведення оцінки впливу на довкілля, порушує охоронюваний законом його інтерес на правомірне поводження з об`єктом права власності Українського народу - дном річки Прип`ять.

Відповідно до ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного та гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Можливість виконання вказаного правочину без оцінки впливу на довкілля, маючи ризики завдати шкоди для навколишнього середовища у зв`язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, порушує охоронюваний законом інтерес на збереження вод річки Прип`яті та Дніпра без зміни (погіршення) фізичних і хімічних властивостей вод.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Натомість укладення відповідачами удаваного правочину та можливість його виконання без проведення оцінки впливу на довкілля має ризики шкоди для навколишнього середовища у зв`язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, що порушує інтерес позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні встановленим обставинами справи, а також прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права (ст.76 ГПК України; ст.1, п.1, ст.3, п.7 ч.1 ст.14, п.9-1 ч.1 ст.16, ст.22, абз.1 ст.67, ч.ч.1, 2 ст.86 Водного кодексу України; Положення про Державну систему управління безпекою судноплавства, затвердженого постановою КМУ від 07.10.2009 №1137; Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхів України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2007 №498; Правил технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 №251; п.п.17, 18, 22 ч.1, п.11 ч.1 ст.8, ч.1 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі ; ч.1 ст.837, ч.ч.1, 2 ст.901 Цивільного кодексу України; ч.1, абз.8 п.10 ч.3 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45; Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005 №557; ч.2 ст.3, ч.ч.1, 2 ст.13, ст.50 Конституції України; ч.ч.1,3 ст.11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Доводи скаржника загалом відповідають доводам наведеним в позовній заяві та зводяться до того, що оспорюваний правочин є удаваним, оскільки спрямований на приховування виконання робіт на землях водного фонду та з метою уникнення виникнення додаткових права та обов`язків щодо проведення оцінки впливу на довкілля та отримання дозволу Держводагенства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020, справу №910/4254/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Алданова С.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20, а також розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 призначено на 30.09.2020 о 14:20 год.

14.09.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

22.09.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від третьої особи 1 надійшла заява, в якій просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Відповідач 1 та 2, а також треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 30.09.2020, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 відкладено на 13.10.2020 о 14:00 год., а також визнано явку в судове засідання учасників справи обов`язковою.

01.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшла заява, в якій просить замінити учасника у даній справі - Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 07.10.2020-24.10.2020, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3698/20 від 08.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4254/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/4254/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 08.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Алданова С.О.

12.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення по справі.

13.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3811/20 від 13.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4254/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/4254/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 13.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Тищенко А.І., а також розгляд апеляційної скарги громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 призначено на 25.11.2020 об 14:20 год.

26.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4945/20 від 24.11.2020 у зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 16.11.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2020, справу №910/4254/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 апеляційну скаргу Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В., а також розгляд апеляційної скарги Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 ухвалено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 25.11.2020.

Відповідач 1 та 2, а також треті особи 2 та 3 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 25.11.2020, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 заяву Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про заміну учасника у справі №910/4254/20 задоволено та замінено третю особу 3 у справі №910/4254/20 - Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а також розгляд справи №910/4254/20 відкладено до 12.01.2021 на 10:20 год.

11.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач 2 та треті особи 2, 3 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 12.01.2021, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

В даному судовому засіданні присутні представники учасників справи надали свої пояснення по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 розгляд справи №910/4254/20 відкладено на 26.01.2021 на 11:40 год.

Відповідач 2, 3 та третя особа 2 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 26.01.2021, не з`явились, своїх представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначених учасників справи.

Крім того, відповідач 2, 3 та треті особи 1, 2 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Розглянувши в судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2021, клопотання відповідача 1 про долучення доказів, які не були подані до суду першої інстанції у зв`язку із неможливістю їх подання з причин того, що останні не існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, та порадившись на місці, колегія суддів ухвалила залишити його без задоволення, оскільки така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (вказана правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 16.12.2020 у праві №908/1908/19).

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її.

В свою чергу, представники відповідача та третьої особи 1 заперечили проти вимог апеляційної скарги та підтримали доводи викладенні у відзивах на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи 3 просив прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України Про публічні закупівлі . ДП "Адміністрація морських портів України" є замовником в розумінні Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідно до п.18 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент проведення процедуру закупівлі та укладення спірного договору) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі .

Як свідчать матеріали справи, 27.12.2019 року за результатами проведеної публічної закупівлі (відкриті торги) UA-2019-10-25-000325-b Філія "Днопоглиблювальний флот" Державного підприємства Адміністрація морських портів України", як замовник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Собі", як виконавець, уклали Договір закупівлі послуг №53-В-ФДФ-19, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги за кодом ДК 021:2015 63720000-2 Послуги з обслуговування водних видів транспорту (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять), згідно з Технічними вимогами (Додаток № 1 до Договору), а замовник - прийняти та оплатити Послуги в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до Додатку № 1 "Технічні вимоги Українська ділянка р. Припять" для підтримання гарантованих габаритних водних шляхів на українській ділянці Прип`ять необхідно виконати ремонтне черпання в об`ємі 100 тис. м3.

Предметом Договору визначено надання послуг спрямованих безпосередньо на водні види транспорту у вигляді поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять в об`ємі 100 тис. м3.

Оскільки Закон України Про публічні закупівлі встановлює особливості регулювання відносин у сфері публічних закупівель, тому є спеціальним законом, а отже норми цього закону підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання. Відповідно, трактування термінів роботи та послуги при здійсненні публічних закупівель має здійснюватися згідно з нормами Закону України Про публічні закупівлі . Крім того, дотримання вимог та процедур, встановлених Законом України Про публічні закупівлі є передумовою укладання договорів.

Згідно з п.11 ч.1 ст.8 Закону України Про публічні закупівлі порядок визначення замовником предмету закупівлі затверджується Уповноваженим органом. Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (раніше - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Відповідно, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 р. № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 р. за № 448/28578 (далі - Порядок).

У відповідності до Порядку, при визначенні предмета закупівлі замовник має дотримуватися визначень термінів роботи та послуги , наведених у ст.1 Закону України Про публічні закупівлі . При цьому, відповідно до пункту 1 розділу II Порядку, предмет закупівлі послуг замовник визначає згідно з п.17 ч.1 ст. 1 цього Закону.

Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

При цьому, у визначенні терміну послуги , наведеному в п.17 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі зазначено не вичерпний перелік предметів закупівлі, водночас вказано, що до послуг належить будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Натомість, визначення терміну роботи , наведений, в п.22 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі містить вичерпний перелік діяльності.

Так, до робіт, відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі , належать проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств і супровідні роботам послуги, зокрема геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро - і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Відповідно до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення, до якої Україна приєдналась згідно Указу Президента України від 28 вересня 2009 року № 767/2009, р. Дніпро та українська ділянка р. Прип`ять входять до переліку найважливіших внутрішніх водних шляхів міжнародного значення.

Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1996 р. №640, в якому встановлено розмежування річкових та морських шляхів та віднесено до річкових судноплавних внутрішніх водних шляхів, зокрема, р. Прип`ять (гирло р. Прип`ять - с. Усів) що, відповідно, є діючим водним шляхом, на якому судноплавство здійснюється регулярно та який, згідно з ст.13 Конституції України, є об`єктом права власності Українського народу.

У відповідності до ст.67 Водного кодексу України (далі - ВКУ) річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Згідно з ст.27 Закону України Про транспорт до складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно - судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв`язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Відповідно до ст.12 Закону України Про транспорт підприємства транспорту з зобов`язані забезпечувати: потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях; обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб; якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти; виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України; безпеку перевезень; безпечні умови перевезень; запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту; права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відповідно до п.2 Положення про Державну систему управління безпекою судноплавства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 року № 1137, об`єктами системи управління є, зокрема, державні підприємства, що обслуговують судноплавні морські та річкові шляхи. Згідно з п.4 зазначеного Положення, до основних завдань суб`єктів системи управління безпекою судноплавства належить організація безпечної експлуатації судноплавних шляхів, акваторій, гідротехнічних та інших споруд, пов`язаних із судноплавством.

Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.06.2007 року № 498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 року за № 905/14172 (далі - Положення № 498), навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах включає, зокрема, регулярне проведення шляхових робіт (проміри, днопоглиблення, дноочищення, тралення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО)) з метою створення безпечних умов плавання суден.

У відповідності до п.1.3 Положення №498 навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах - це створення безпечних умов плавання суден, що полягає у виконанні визначеного цим Положенням переліку робіт та заходів.

Згідно з п.1.5 Положення № 498 навігаційне забезпечення судноплавства здійснюється шляхом, зокрема, проведення днопоглиблювальних та дноочисних робіт з метою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів, які згідно з п. 1.6 Положення № 498 здійснює ДП АМПУ .

Пунктом 1.2 Положення №498 визначено, що судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Визначення поняття судновий хід також наведено в ч.1 ст.1 Закону України Про морські порти , відповідно до якої судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Крім того, в Положенні №498 та в Положенні про систему управліняння безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженому наказом Міністрества транспорту України від 20.11.2003 №904, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за №1193/8514 (далі - Положення №904), наведено визначення терміну судноплавства - плавання суден водними шляхами; за районом плавання відрізняють морське, внутрішнє та змішане судноплавство; крім того, судноплавство відрізняють за функціональною ознакою.

Відтак, судноплавство здійснюється водними шляхами, до яких належать всі категорії водойм, однак для руху суден безпосередньо призначений саме судновий хід. При цьому виключно судновий хід є безпечним у навігаційному відношенні проходом для суден.

Таким чином, об`єктом, на якому проводиться ремонтне черпання, є судновий хід, а обслуговування водного транспорту полягає у забезпеченні роботи водного транспорту шляхом проведення заходів щодо забезпечення можливості здійснення судноплавства та безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах.

ДП АМПУ і, відповідно, позивач є суб`єктом системи управління безпекою судноплавства, на якого державою покладено функцію забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України шляхом проведення, зокрема, днопоглиблювальних та дноочисних робіт на судновому ходу.

Згідно з п.2 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2005 №557, дія Порядку не поширюється на випадки проведення робіт, пов`язаних, зокрема, з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

Враховуючи наведене, поточне ремонтне черпання належить до робіт, пов`язаних із безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, а тому не потребує отримання дозволу на проведення таких робіт на землях водного фонду.

Термін ремонтне черпання , який міститься у фінансовому плані ДП АМПУ , відповідає основному виду діяльності відповідача 1 за національним класифікатором України ДК 009:2010 (далі - КВЕД-2010), а саме, 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту .

Посилання позивача на зміну фізичних розмірів долини річки Прип`ять внаслідок проведення ремонтного черпання є помилковим, оскільки проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній на рівні 1,60 м, відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, які постійно формуються через відкладення заносів, і є регулярними роботами з їх утримання в належному стані для забезпечення безпеки судноплавства, та не передбачають проведення капітальних робіт та/або зміну фізичних розмірів долини річки, як вказує позивач.

Правилами технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 р. №251 (п.5.27.) передбачено, що для дотримання проектної глибини і нормативного стану ПГТС порти зобов`язані здійснювати систематичні водолазні огляди підводної частини споруд, контрольні проміри і тралення, експлуатаційні підчищення (ремонтні черпання) на портовій акваторії і підходах до неї.

З огляду на відсутність вичерпного правового врегулювання питання проведення робіт пов`язаних з підтриманням навігаційних (гарантованих) габаритів суднового ходу на внутрішніх водних шляхах України та законодавчо встановленого терміну для проведення таких робіт, використання терміну ремонтне черпання , зважаючи на технологічне та смислове навантаження даного терміну, не суперечить чинному законодавству України і не впливає на зміст правочину та його правову природу. До того ж, назва виду робіт жодним чином не впливає на процедуру та механізм їх проведення.

Частиною 1 статті 8 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відтак, оскільки специфіка та мета проведення ремонтного черпання суднового ходу є тотожною специфіці та меті його проведення на портовій акваторії і підходах до неї, тому судом першої інстанції правомірно здійснено використання терміну ремонтне черпання шляхом застосування аналогії закону.

Посилання позивача на те, що відповідно до п.1 ст.3 Водного кодексу України річка - це водотока, а канал - це штучна водойма, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до абз.4 п.1 ч.2 ст.3 цього Кодексу канали не належать до категорії Штучні водойма , а є окремою категорією. При цьому, канал не є суто штучним водним шляхом, та його визначення наведено в ч.1 ст.1 Закону України Про морські порти , відповідно до якої судноплавний канал - гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, проведення ремонтного черпання суднового ходу р. Прип`ять з метою підтримання габаритів суднового ходу на ній відноситься до послуг з технічного обслуговування судноплавних шляхів, що пов`язані з усуненням перешкод для судноплавства, а тому не є будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення.

Відтак, із визначення терміну роботи , наведеному в Законі України Про публічні закупівлі , вбачається, що ремонтне черпання суднового ходу не належить до робіт, а є послугою в розумінні даного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим саме у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Гарантовані габарити суднового ходу на відповідних ділянках р. Дніпро та р. Прип`ять були встановлені після створення та заповнення у 1964-1966 роках Київського водосховища, побудованого відповідно до проекту, розробленого Державним інститутом Укргідропроект з 1960 році, з такими параметрами Річка Прип`ять Чорнобиль - Усів (103 БС) 1,60 м.

Відповідно до Положення № 498, на даних ділянках здійснюються шляхові роботи проміри, дноочищення, тралення, днопоглиблення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання).

Ремонтне черпання на судновому ходу р. Прип`ять повинно проводиться регулярно. Такі роботи з підтримання вищезазначених габаритів суднового ходу на українській ділянці 7 Прип`ять та р. Дніпро раніше виконувалися ДП Укрводшлях за рахунок коштів Державного бюджету України. Варто зазначити, що така діяльність проводилася як до Чорнобильської катастрофи, так і після неї. Свідченням цього є архівні робочі документи (наряд-завдання) ДП Укрводшлях з організації та проведення ремонтного черпання на р. Прип`ять, зокрема, в 2003 році.

Встановлені глибини на рівні 1,60 м та розміщення суднового ходу на р. Прип`ять зазначені на навігаційній карті видання 1974 року видання та, відповідно, на сучасній навігаційній карті видання 2012 року.

Після внесення змін до Положення № 498, функцію забезпечення гарантованих державою габаритів суднового ходу, що включає в себе проведення промірних, тральних, днопоглиблювальних та дноочисних робіт на внутрішніх судноплавних шляхах України, передано від ДПВШ Укрводшлях до ДП АМПУ .

Рішення про плановану діяльність, а саме, будівництво та систематичне здійснення днопоглиблювальних робіт з підтримання судноплавного шляху (суднового ходу) на р. Прип`ять було прийнято у 60-х рр. XX ст., тобто до набрання чинності Закону України Про оцінку впливу на довкілля . Згідно з прийнятим рішенням, протягом відповідного проміжку XX - XXI століть, на вищезазначеній ділянці р. Прип`ять систематично проводилися шляхові роботи з метою підтримання гарантованих габаритів суднового ходу.

Враховуючи зазначене, виконання таких робіт не є планованою діяльністю в розумінні Закону України Про оцінку впливу на довкілля і не потребує проведення оцінки впливу на довкілля, з огляду на те, що дія цього Закону не поширюється на виконання зазначених робіт.

У відповідності до ст.22 Водного кодексу України для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, пов`язаних з використанням вод, здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку,що визначається законодавством.

Згідно з ст.1 Водного кодексу України використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Оскільки виконання робіт, пов`язаних з підтриманням гарантованих габаритів вже побудованого судноплавного шляху (суднового ходу), який відноситься до об`єктів, пов`язаних з використанням вод, не є розміщенням, будівництвом, реконструкцією такого об`єкта, тому виконання цих робіт, згідно з нормами ВКУ, не потребує проведення оцінки впливу на довкілля.

Оскільки розроблення проекту проведення ремонтного черпання суднового на внутрішніх водних шляхах не передбачено, тому колегією суддів відхиляються посилання позивача на необхідність погодження проекту робіт з відповідними органами виконавчої влади в розумінні ч.2 ст.86 Водного кодексу України. До того ж, проектна документація (проект) розробляється при будівництві. Проте, ремонтне черпання відносяться до робіт з технічного обслуговування судноплавних шляхів та не пов`язане з будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єктів будівництва.

Також відхиляються твердження позивача про те, що для проведення поточного ремонтного черпання необхідно отримати дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 557, оскільки згідно з п. 2 вказаного Порядку його дія не поширюється на випадки проведення робіт, пов`язаних, зокрема, з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України. В свою чергу, як зазначалося вище, поточне ремонтне черпання є роботами, пов`язаними з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

У відповідно до Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1193/8514 (далі - Положення №904), безпека судноплавства - стан збереження (захищеності) людського здоров`я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов`язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків; судноплавство - це плавання суден водними шляхами.

Згідно з п. 3.3 Положення №904 система управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті також має розв`язувати завдання, зокрема, щодо забезпечення належного вирішення інших завдань з безпеки судноплавства відповідно до зобов`язань України за її міжнародними договорами у сфері судноплавства.

Відповідно до ст.5 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про судноплавство внутрішніми водними шляхами кожна з Договірних Сторін в навігаційний період забезпечить сприятливі умови для безперешкодного плавання суден іншої Договірної Сторони своїми внутрішніми водними шляхами, включаючи підтримку безпечних глибин та забезпечення навігаційної берегової і плавучої судноплавної обстановки.

З метою створення єдиної системи навігаційного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах, що включає, зокрема, шляхові роботи (проміри, днопоглиблення, дноочищення, тралення, утримання, зняття та встановлення засобів навігаційного обладнання), розроблено Положення № 498.

Відповідно до п.1.3 Положення №498 навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах - це створення безпечних умов плавання суден, що полягає у виконанні визначеного цим Положенням переліку робіт та заходів.

Пунктом 1.5 Положення № 498 передбачено, що навігаційне забезпечення судноплавства здійснюється шляхом, зокрема, проведення днопоглиблювальних та дноочисних робіт з метою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів.

Відтак, ДП АМПУ в особі відповідача 1 проводить шляхові роботи (в тому числі ремонтне черпання) виключно з метою забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, а тому не потребує отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, місце проведення поточного ремонтного черпання - р. Прип`ять, простягається зоною відчуження.

Координацію робіт у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення згідно з Законом України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення - Державне агентство України з управління зоною відчуження.

Згідно з п.1 Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 № 564 (далі - Положення), Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля та який реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснює державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення (далі - поводження з радіоактивними відходами).

Відповідно до пп. 1) п. 4 Положення ДАЗВ відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення. зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням правового режиму зони відчуження та відселеної частини зони безумовного (обов`язкового) відселення; забезпечує проведення моніторингу стану природного середовища.

Для проведення поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять, виконавцю робіт необхідно отримати спеціальний дозвіл від Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) на підставі ст. 12 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи , відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 № 1869.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою відповідача 2, поданою 04.06.2020 року, ДАЗВ 12.06.2020 року видано Спеціальний дозвіл №001555 на право провадження діяльності КВЕД ДК 009:2010 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту згідно з Договором від 27.12.2019 №53-В-ФДФ-19 (Послуги з поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування на українській ділянці р. Прип`ять), місце провадження діяльності - р. Прип`ять на території зони відчуження.

Тобто, надання ДАЗВ зазначеного Спеціального дозволу свідчить про відповідність предмету оспорюваного договору основному виду діяльності філії та виду економічної діяльності відповідача 2, та відповідно підтверджує помилковість твердження позивача про те, що поточне ремонтне черпання суднового ходу на р. Прип`ять не може бути віднесено до обслуговування водного транспорту.

Крім того, за результатами проведення міжвідомчих нарад було прийнято рішення щодо проведення Державним спеціалізованим підприємством Екоцентр (далі - ДСП Екоцентр ) радіаційно-екологічного аналізу проб ґрунту в місцях проведення ремонтного черпання. Так центральною аналітичною лабораторією ДСП Екоцентр було проведено аналіз проб донних відкладень на 8 (восьми) перекатах р. Прип`ять, які були відібрані 13.06.2020 року.

Згідно з висновком Протоколу № 101 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Германів Шинок-1 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Германів Шинок - 1 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 102 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Сироватський-4 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Сироватський-4 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 103 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Кошарівський-2 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Кошарівський-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 104 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Усівський-2 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної, радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Усівський-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 105 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Гострорізьке спрямлення для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Гострорізьке спрямлення на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 106 вимірювання радіаційних показників проб донних відкладень р. Прип`ять на перекаті Германів Шинок-3 для визначення радіонуклідного складу від 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб донних відкладень, відібраних на перекаті Германів Шинок-3 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності, встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.02.2005 № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 552/20832 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 107 вимірювання радіаційних показників проб до відкладень р. Прип`ять на перекаті Шепеличі-2 для визначення радіонуклідного склад 22.06.2020 результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб до відкладень, відібраних на перекаті Шепеличі-2 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікації показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за криті питомої активності , встановленого Державними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я 02.02.2005 року № 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/2 (ОСПУ-2005).

Згідно з висновком Протоколу № 108 вимірювання радіаційних показників проб до відкладень р. Прип`ять на перекаті Сироватський-3 для визначення радіонуклідного складу 22.06.2020 року результати вимірювань питомої активної радіонуклідів у складі проб до відкладень, відібраних на перекаті Сироватський-3 на р. Прип`ять, значно нижчі класифікаційного показника віднесення цих відкладень до категорії твердих радіоактивних відходів за критерієм питомої активності.

Інформаційно-аналітичній довідці про радіаційне обстеження діл р. Прип`ять, підписаної начальником інформаційно-науково аналітичного відділу Екоцентр , вказано на відсутність високих значень концентрації радіонуклідів у відібраних пробах донних відкладів за даними лабораторних вимірювань та зазначено, що аналіз результатів проведених робіт свідчить, що зафіксовані концентрації радіонуклідів у до відкладах не можуть привести до погіршення радіаційної обстановки при проведенні робіт.

Таким чином, результати радіаційно-екологічного аналізу проб ґрунту свідчать про те, що рівень радіаційного забруднення в місцях проведення поточного ремонтного черпання знаходиться в межах норми, та відповідно небезпека від проведення поточного ремонтного черпання на р. Прип`ять відсутня.

Твердження позивача про наявність ризиків від проведення ремонтного черпання, що ґрунтуються на результатах дослідження Міжнародного агентства з атомної енергії RADIOLOGICAL CONDITIONS IN THE DNIEPER RIVER BASIN: Assessment by an international expert team and recommendations for an action plan відхиляються, оскільки інформація наведена останнім як витяг з результатів дослідження Міжнародного агентства з атомної енергії, є рекомендаціями МАГАТЕ щодо плану дій Урядами Російської Федерації, Білорусі та України та не містить інформації, яка б безсумнівно свідчила про необхідність дослідження ризиків проведення робіт на р. Прип`ять. При цьому, з боку відповідача 1 в цілому вчинялися необхідні заходи для здійснення контролю за радіаційним станом води та грунту в місця проведення поточного ремонтного черпання.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В якості підстав позову позивач зазначив, що спірний Договір є удаваним та підлягає визнанню недійсним.

Статтею 235 Цивільного кодексу України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Суб`єкт, який вимагає визнання правочину недійсним як укладеного з метою приховати інший правочин, повинен довести, що правочин укладений з такою метою.

Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач повинен вказати, який інший правочин приховується за допомогою укладеного правочину.

Спільною ознакою фіктивного та удаваного правочинів є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них. Різниця полягає в тому, що за удаваного правочину настають інші права та обов`язки, ніж ті, що передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

При цьому позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що обидва відповідача свідомо, з певною метою, оформили спірний правочин, але насправді між ними встановлювалися інші правовідносини. При цьому, колегія суддів зазначає, що принципи та порядок публічних закупівель, а також здійснення контролю за ними, виключають таку можливість, що найменше для переможця процедури закупівлі. Також, як встановлено вище, укладений між сторонами правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а також в повній мірі відповідає вимогам чинності правочинів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного правочину удаваним.

Посилання позивача на положення ч.1 ст.837 та ч.ч.1,2 ст.901 Цивільного кодексу України не спростовують вищевикладеного та не впливають на дійсність Договору, хоча і вірно вказано, що в розумінні вказаних положень предметом оспорюваного є роботи, а не послуги.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Громадської організації "Національний екологічний центр України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №910/4254/20 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/4254/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 08.02.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов