Рішення

від 07.07.2020 по справі 910/15161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/15161/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва Аделі Рашидівна

про визнання протиправним та скасування рішення

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ландишева С.М. - представник за довіреністю б/н від 20.03.2019;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделі Рашидівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 13319499 від 26.05.2014 про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" на нежитлові приміщення групи №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б загальною площею 218,2 кв.м.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

21.11.2019 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 13.01.2020, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєву Аделі Рашидівну.

27.12.2019 через канцелярію суду відповідач подав відзив.

10.01.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про витребування доказів.

11.01.2020 через канцелярію суду відповідач подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 03.02.2020.

20.01.2020 через канцелярію суду відповідач подав заперечення на клопотання про витребування доказів.

30.01.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 03.03.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та призначення судової експертизи за необґрунтованістю та закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 25.02.2020.

05.02.2020 на адресу суду від третьої особи надійшла заява про проведення судових засідань без участі третьої особи.

25.02.2020 через канцелярію позивач подав клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 залишено клопотання позивача про витребування доказів та призначення судової експертизи без розгляду та відкладено розгляд справи на 17.03.2020.

17.03.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, через канцелярію суду відповідач подав заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

В судове засідання з`явився відповідач, позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2020 відкладено розгляд справи на 13.04.2020.

30.03.2020 року з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, на офіційній сторінці суду https://ki.arbitr.gov/ua/sud5011/ та на сторінці суду у соціальній мережі Facebook розміщено інформації щодо зняття з розгляду справ, призначених суддею Мудрим С.М. на 06, 13 та 14 квітня 2020. Повідомлено, що про дати і час судових засідань всі учасники будуть повідомлені ухвалами суду, які будуть внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Про зняття з розгляду вищезазначеної справи сторін 31.03.2020 повідомлено телефонограмами.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 26.05.2020 призначено судове засідання у справі на 16.06.2020.

11.06.2020 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

12.06.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 16.06.2020 позивач, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 16.06.2020 року відкладено розгляд справи на 07.07.2020 року.

07.07.2020 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 07.07.2020 представники позивач та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явилися, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача заперечував проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка сторін у судове засідання 07.07.2020 судом обов`язковою не визнавалася, правова позиція сторін висловлена ними у заявах по суті справи та оголошена в ході підготовчого провадження уповноваженими представниками, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд відмовив в клопотанні позивача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

09.01.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Будстрой-2020 (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Бастіон Інвест (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О., зареєстровано в реєстрі за №15. Предметом купівлі-продажу є нежитлові приміщення групи приміщень №5, загальною площею 155,80 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 31-Б, загальною площею 218,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 369526680000.

26.05.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою Аделею Радишівною було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" на нежитлові приміщення групи приміщень №5, загальною площею 155,80 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,40 кв.м (в літ. А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 31-Б, загальною площею 218,2 кв.м.

Дане рішення про реєстрацію прийнято на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області у справі №2-1130/11 від 25.11.2011р., яке набрало законної сили 05.12.2011,за яким за товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" визнано право власності на нежитлові приміщення групи приміщень № 5 загальною площею 155,8 кв.м., приміщення по частині МСК, площею 62,4 кв.м., що знаходяться за адресою: 04071, м.Київ, вул. Ярославська, буд.31Б літ.А.

26.05.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" (продавець) в особі директора ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Агростар Ір (покупець) укладено договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 1238.

Відповідно до п. 1.2. договору продавець зобов`язується передати у власність покупця нежитлові приміщення групи приміщень №5 загальною площею 155,8 кв.м. приміщення по частині МСК, площею 62,4 кв.м. в літ.А, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31 Б, загальною площею 218,2 кв.м.

В наступному власники вищевказаного приміщення неодноразово змінювалися, а саме:

31 липня 2014 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень між ТОВ Агростар Ір (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);

04 квітня 2017 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ Глорія-К , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Макаренко В.М., зареєстрований в реєстрі за №345;

06 вересня 2017 ТОВ Глорія-К відчужило вищевказані нежитлові приміщення ТОВ Бахмут-2017 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.09.2017, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Германом О.С.; також 07 вересня 2017 було укладено Договір іпотеки між ТОВ Бахмут-2017 та ТОВ Будстрой-2020 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Германом О.С., зареєстрованого в реєстрі за №32621;

ТОВ Будстрой-2020 набуло право власності на нежитлові приміщення на підставі Договору іпотеки, посвідченого 07 вересня 2017 приватним нотаріусом КМНО Германом О.С., зареєстрованого в реєстрі за №3262.1, на виконання вказаного договору іпотеки та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2017 та 09 січня 2018 ТОВ Будстрой-2020 відчужило вказані нежитлові приміщення позивачу по справі.

Як зазначено позивачем, у своєму позові ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" по справі №910/5331/18 про витребування нежитлових приміщень групи приміщень №5 загальною площею 155,8 кв.м., приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м. (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б у ТОВ Бастіон Інвест на підтвердження своїх вимог посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2017 по справі № 910/23467/16, відповідно до якого договір купівлі-продажу від 26 травня 2014, укладений між ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" в особі генерального директора ОСОБА_6 та ТОВ Агростар ІР було визнано недійсним на підставі того, що він був укладений з порушенням вимог ст. 203 ЦК України. Крім цього, на підтвердження своєї правової позиції, ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" посилається на рішення Господарського суду м. Києва по справі №910/27858/15 від 18 листопада 2015, відповідно до якого було визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" від 20.03.2014, оформленого протоколом №4 від 20.03.2014, згідно якого було призначено на посаду директора ТОВ Інтерпроінвест ОСОБА_6.

Так відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2017 у справі №910/23467/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018. договір купівлі-продажу від 26 травня 2014, укладений між ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" в особі ОСОБА_6 та ТОВ Агростар ІР було визнано недійсним.

Під час розгляду справи №910/23467/16 судом було встановлено наступні обставини.

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ", затвердженого Зборами Учасників Товариства протокол № 11 від 01.12.2004, зареєстрованого Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 24.12.2004, номер запису 10651050001000107 (надані - Статут), учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" (надалі - Товариство) є ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 190 000 грн., що складає 95% статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_3 , з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 10 000 грн., що складає 5% статутного капіталу Товариства.

14.05.2006 загальні збори учасників ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3. прийняли рішення про призначення з 15.05.2006 генеральним директором ОСОБА_4 В матеріалах справи відсутнє рішення про звільнення з посади генерального директора - ОСОБА_4.

28 січня 2014 року відбулись загальні збори учасників Товариства (за участі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 ), на яких було прийнято рішення, оформлені протоколом №3 від 28.01.2014, про звільнення з посади директора ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" ОСОБА_4 з 28.01.2014, призначення на посаду директора ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" ОСОБА_5 з 29.01.2014, внесення змін Товариства у відповідності із законодавством.

20 березня 2014 року відбулись загальні збори учасників Товариства (за участі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 ), на яких було прийнято рішення, оформлені протоколом №4 від 20.03.2014, про звільнення з посади директора ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" ОСОБА_5 20.03.2014, призначення на посаду директора ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" ОСОБА_6 з 21.03.2014, внесення відомостей про фізичних осіб-платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами.

24 березня 2014 року відбулись загальні збори учасників Товариства (за участі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 . ), на яких було прийнято рішення, оформлені протоколом № 12 від 24.03.2014, про продаж нежитлових приміщень групи приміщень № 5 загальною площею 155,8 кв. м. приміщення по частині МСК, площею 62,4 кв.м., що знаходяться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31 Б, що належать на праві власності ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ", про уповноваження генерального директора ТОВ "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" ОСОБА_6 на підписання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, за ціну та на умовах йому відомих.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі № 910/27858/15, яке набрало законної сили, визнано недійними рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" від 28.01.2014, оформлені протоколом № 3 від 28.01.2014 та рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" від 20.03.2014. оформлені протоколом № 4 від 20.03.2014.

Господарський суд м. Києва у справах №№910/27858/15, 910/29737/15, рішення у яких набрали законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПРОІНВЕСТ (за участю ОСОБА_2., ОСОБА_3.) 28.01.2014, 20.03.2014, 24.03.2014 не скликалися та не проводились, протоколи загальних зборів №3 від 28.01.2014, №4 від 20.03.2014, №12 від 24.03.2014 підписано не ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі №910/27858/15 були встановлені наступні обставини.

Згідно з п. 11.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПРОІНВЕСТ (далі - Статут в редакції чинній на день прийняття спірних рішень) вищим органом товариства є збори учасників товариства. Збори учасників товариства складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

ОСОБА_2. та ОСОБА_3 стверджували, що про проведення загальних зборів 28.01.2014 року та 20.03.2014 року товариства їх не повідомлено, крім того, підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зроблено іншою особою з наслідуванням підписів останніх.

Таким чином, судом було встановлено, що загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПРОІНВЕСТ 28.01.2014 та 20.03.2014 не скликалися та не проводилися, підписи ОСОБА_2., ОСОБА_3. на протоколах загальних зборів є підробленими. Таким, чином було визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПРОІНВЕСТ від 20.03.2014, оформленого протоколом №4 від 20.03.2014, відповідно до якого було призначено на посаду директора ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ ОСОБА_6 з 21.03.2014.

Позивач зазначає, що рішенням було встановлено, що ОСОБА_6 був призначений на посаду генерального директора незаконно, та у зв`язку з цим ОСОБА_7 не набув жодних повноважень генерального директора, які передбачені п.12.10 Статуту ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ та не мав права представляти товариство без довіреності у відносинах зі всіма без виключення держаними органами, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Таким чином, ОСОБА_6 не мав жодних повноважень подавати заяву як генеральний директор ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення групи приміщень №5 загальною площею 155,8 кв.м., приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м. (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б загальною площеір 218,2 кв.м., а відтак рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ на нежитлові приміщення групи приміщень загальною площею 155,8 кв.м., приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м. (з літ. А) на думку позивача підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом.

Також, зазначає, що під час прийняття рішення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєвою Аделею Рашидівною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ не були перевірені в повному обсязі повноваження директора ОСОБА_6 на здійснення реєстраційних дій від імені ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ у зв`язку з чим, на думку позивача, дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( в редакції чинній на 26.05.2014 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред`явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред`являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі на таку заяву накладається електронний цифровий підпис заявника.

Так, в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/27858/15 зазначено, що 20.03.2014 року проведено загальні збори засновників ТОВ "Інтерпроінвест" (за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), результати яких оформлено протоколом № 4 від 20.03.2014р. За результатами проведення загальних зборів прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ "Інтерпроінвест" ОСОБА_5. 20.03.2014 року, призначення на посаду директора ТОВ "Інтерпроінвест" ОСОБА_6 . з 21.03.2014 року, реєстрацію усіх змін ТОВ "Інтерпроінвест", у встановленому законом порядку (доручено ОСОБА_6.).

Таким чином, 26.05.2014 року під час прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою Аделею Рашидівною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ було чинне (не визнане недійним) рішення загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" від 20.03.2014 року, оформлені протоколом № 4 від 20.03.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_6. призначено на посаду директора ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ 21.03.2014 року.

Таким чином, твердження позивача щодо не перевірення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою Аделею Рашидівною в повному обсязі повноважень директора ОСОБА_6 на здійснення реєстраційних дій від імені ТОВ ІНТЕРПРОІНВЕСТ спростовуються матеріалами справи.

Також, судом враховано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" (код ЄДРПОУ 41806375) створено та зареєстровано 13.12.2017 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006903368.

Таким чином, на дату прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою Аделею Рашидівною оскаржуваного у даній справі рішення - 26.05.2014 року, товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" не існувало як суб`єкта правовідносин, тому рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 13319499 від 26.05.2014 про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" на нежитлові приміщення групи №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б загальною площею 218,2 кв.м. не могло порушити права та інтереси позивача.

Станом на 26.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" не було власником нежитлових приміщень групи №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б загальною площею 218,2 кв.м.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2019 року у справі №910/5331/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 року витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН ІНВЕСТ" (04071, м.Київ, вул.Ярославська, будинок 31Б, ЄДРПОУ 41806375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" (02068, м.Київ, вул.Драгоманова, будинок 17, квартира 263, ЄДРПОУ 31520157) нежитлові приміщення групи приміщень №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ.А), що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Ярославська, буд.31Б загальною площею 218,2 кв.м; Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко Марини Олександрівни від 09.01.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39134760, номер запису про право власності 24322264; Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018р. про реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна рішення про закриття, індексний номер 39291651; Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39290742, номер запису про право власності: 24468334; Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди Олександра Миколайовича від 22.01.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39291320, номер запису про право власності 24468706.

У вищезазначеному рішенні зазначено, що суд приймає до уваги, що фактичне визнання недійсним договору, на підставі якого спірний об`єкт нерухомого майна вибув з законного володіння позивача, вказує на відсутність волі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОІНВЕСТ" щодо відчуження нежитлових приміщень групи приміщень №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ.А), що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Ярославська, буд.31Б загальною площею 218,2 кв.м, оскільки волевиявленням у розумінні ст.388 Цивільного кодексу України слід вважати саме вчинення правомірних дій, а не укладання договору, який суперечить приписам чинного законодавства. Правову позицію стосовно того, що визнання недійним договору свідчить про відсутність волі власника на вибуття з його володіння об`єкта наведено у постанові від 23.11.2016р. Верховного Суду України по справі №910/2144/15.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009р., "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008р.).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення у справі №910/5331/18, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Також, суд зазначає, що із позовом у даній справі товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва 29.10.2019 року, тобто після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/5331/18, що також свідчить про відсутність порушення прав та інтересів позивача оскаржуваним рішення про державну реєстрацію.

Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) , і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Таким чином, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделі Рашидівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 13319499 від 26.05.2014 про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроінвест" на нежитлові приміщення групи №5 загальною площею 155,8 кв.м, приміщення по частині МСК площею 62,4 кв.м (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 31Б загальною площею 218,2 кв.м., задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 16.07.2020 року.

Суддя С. М. Мудрий