Рішення

від 08.07.2020 по справі 921/149/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 липня 2020 рокуСправа № 921/149/20

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву Приватного підприємства "Ветерина" №84 від 04.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі

за позовом Приватного підприємства "Ветерина"

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя"

про стягнення 66 566,80 грн основної заборгованості, 11 176,49 грн пені, 1453,59 грн - 3% річних, 36 744,88 грн - штрафу, 60,71 грн - інфляційне збільшення суми боргу

представники сторін не прибули.

Суть справи:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.06.2020 позов задоволено та стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" на користь Приватного підприємства "Ветерина" 66 566,80 грн основної заборгованості, 11 176,49 грн пені, 1 453,59 грн трьох відсотків річних, 36 744,88 грн штрафу, 60,71 грн інфляційного збільшення суми боргу та 2 102 грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.

09.06.2020 на адресу господарського суду від Приватного підприємства "Ветерина" поступила заява №84 від 04.06.2020 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. В даній заяві підприємство просить стягнути з СГ ТОВ "Нове Життя" витрати на правничу допомогу в розмірі 13 700 грн.

Судове засідання 24.06.2020, призначене для розгляду заяви позивача №84 від 04.06.2020, судом відкладено на 08.07.2020 з огляду на відсутність відомостей про отримання сільськогосподарським товариством ухвали від 11.06.2020.

У засідання представник заявника не прибув, проте 06.07.2020 підприємством долучено заяву №б/н (вх.№4258) про розгляд заяви без участі представника позивача.

Відповідач прибуття повноважного представника у засідання не забезпечив, проте 01.07.2020 долучив письмові пояснення №б/н (вх.№4081), згідно яких товариство заперечує проти стягнення в користь позивача витрат на правову допомогу, вважає їх завищеними та необґрунтованими.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відтак, остання розглядається судом у засіданні без представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, господарським судом встановлено наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат в окремому додатку до позову №36 від 24.02.2020. Стосується він, окрім сплаченої суми судового збору в розмірі 2 102 грн, також і вартості витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37 200 грн. Крім того, у заяві №50 від 11.03.2020 (вх.№2070 від 20.03.2020) позивачем вказано, що докази понесення судових витрат будуть ним надані у встановлений строк після ухвалення рішення по справі.

Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу з наданням доказів на підтвердження їх розміру адвокатом подано 04.06.2020, тобто в межах строку, визначеного ч.8 ст.129 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як слідує із матеріалів справи, 20.02.2020 між Приватним підприємством "Ветерина" (Клієнт по Договору) та адвокатом Гирею Анною Володимирівною (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1503 від 13.01.2016), був укладений Договір про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокат повинен надати усіма законними методами та способами правову допомогу Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, в тому числі надання правової допомоги Клієнту у справі про стягнення з СТОВ "Нове життя" (код ЄДРПОУ 30786954) грошових коштів за Договором про надання послуг №735 від 11.04.2019 (пункт 1.1. Договору про надання правової допомоги).

Більш детальний перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат та попередній розрахунок вартості послуг адвоката встановлюється в додатках до даного договору, що становлять невід`ємну його частину. Остаточний об`єм роботи (послуг) адвоката встановлюється на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів виконаних робіт (наданих послуг).

В Додатку №1 від 20.02.2020 до Договору від 20.02.2020, сторони визначили перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат та термін їх виконання. Додатком №2 від цього ж числа сторони погодили Попередній розрахунок вартості послуг та роботи адвоката Гирі Анни Володимирівни, в тому числі зазначено зміст витраченого часу, кількість годин та розмір грошової винагороди (гонорару) адвоката.

Відтак, сторонами Договору про надання правової допомоги від 20.02.2020 був складений та підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.06.2020 на загальну суму 13 700 грн (далі по тексту - Акт).

Після цього, Приватним підприємство "Ветерина" сплачено на користь адвоката Гирі А.В. вказаний гонорар (грошову винагороду), що підтверджується видатковими касовими ордерами №20 від 03.06.2020 на суму 10 000 грн та №21 від 04.06.2020 на суму 3700 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Гирі А.В. судом враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною.

У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані. Зокрема, як у Додатку № 2 так і в Акті виконаних робіт (наданих послуг) контрагентами Договору про надання правової допомоги, без будь-яких мотивів, визначена різна вартість однієї години наданої адвокатом послуги. В одних випадках - це 500 грн за 1 год., в інших - 700 грн, 750 грн, 1375 грн.

Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.

В силу статті 162 ГПК України, розрахунок сум, що стягуються, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову, є складовими позовної заяви. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення витрат за ці послуги (п.3, п.4, Акту від 03.06.2020 року) окремо від витрат за складання позовної заяви (п.2 Акту від 03.06.2020). До того ж суд зважає, що обрахунки сум основного боргу, пені, 3% річних та штрафу проводилися приватним підприємством і самостійно ще до укладення договору із адвокатом. Це засвідчується претензією від 24.01.2020 №14, копія якої знаходиться у справі.

Окрім цього, оскільки копії документів по справі позивачем фактично подавалися лише разом із позовною заявою та заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, як це й передбачено процесуальним законодавством, то і витрати, що наведені в пункті 5 Акту також окремо відшкодовуватися не можуть, оскільки вони вже є включеними у пункти 2 та 6 Акту.

Як наслідок, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими заявлені позивачем судові витрати в сумі 3500 грн, а саме витрати передбачені пунктами 1, 2, 6 Акту від 03.06.2020 та Додатку №2 до Договору від 20.02.2020 з розрахунку 500 грн за одну годину роботи адвоката. На переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката виключно у разі подання іншою стороною відповідного клопотання. Згідно із письмовими поясненнями №б/н від 26.06.2020 (вх.№4081 від 01.07.2020) відповідач вказує на те, що розмір гонорару адвоката є завищеним.

Відтак, враховуючи фактичні обставини справи, виникнення спору в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасної оплати ним отриманого товару, приймаючи до уваги доведеність позивачем належними та допустимими доказами понесених витрат на послуги адвоката, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття додаткового рішення, задоволення заяви ПП "Ветерина" №84 від 04.06.2020 частково та стягнення з відповідача на користь заявника 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Ветерина" №84 від 04.06.2020 (вх.№3512 від 09.06.2020) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/149/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Життя" (с. Юськівці, Лановецький район, Тернопільська область, 47422, іден. код 30786954) на користь Приватного підприємства "Ветерина" (вул. Автобазівська, б. 3-Б, м. Полтава, 36008, ідент. код 37592248) 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті заяви відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 16.07.2020.

Суддя О.В. Руденко