Рішення

від 16.07.2020 по справі 160/6300/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 160/6300/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Маркет до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Метал Маркет з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2020 року № 0000140402 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Метал Маркет у розмірі 200211,00 грн. у відповідності до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 19.05.2020 року № 0000140402, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні з ПДВ, на рахунок платника у банку, за звітний період лютий 2020 року на 200211,00 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому позивач зазначає, що доводи відповідача, які викладені в акті перевірки щодо неможливості встановлення достовірності наявності товару та сплати до бюджету ПДВ у ланцюгах постачання, не можуть бути покладені у провину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої операції.

Позивач звертає увагу, що законодавством України не визначено обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Позивач вважає, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації.

На думку позивача, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Крім того, відповідачем не наведено доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності постачальників.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач пояснює, що відшкодування податку на додану вартість можливе лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників - від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету. При цьому, несплата податку до бюджету навіть одним з учасників ланцюга розглядається як обставина, що свідчить про відсутність надмірного надходження податку на додану вартість до бюджету, виключає можливість бюджетного відшкодування.

Відповідач зазначає, що в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 8 Критеріїв ризиковості Порядку № 1165 у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 200211,00 грн., згідно декларації з ПДВ за лютий 2020 року.

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які надані сторонами для вирішення спору по суті, розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ Метал Маркет (код ЄДРПОУ 37064740) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 20.03.2020 року № 9058841127, в якій задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 200211,00 грн.

Відповідно до ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ Метал Маркет , за результатами якої складено Акт від 17.04.2020 року № 19024/04-36-04-02/37064740 Про результати камеральної перевірки ТОВ Метал Маркет (код 37064740) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020 року у сумі 200 211,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2020 року № 0000140402, відповідно до якого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період лютий 2020 року та врахуванні такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в суму 200 211,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків, відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 п. 75 ст. 75 ПК України визначено, що 75.1.1. камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Положеннями п. 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В п. 200.10 ст. 200 ПК України зазначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п.200.1 ст.200 ПК України, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 20.03.2020 року № 9058841127, відхилення не встановлено.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ), є: лютий 2020 року - вивезення товарів за межі території України до Литви (обсяг постачання - 1127706 грн., або 5,25 % від загального обсягу постачання у лютому 2020 року). Товар: дріт сталевий з вуглецевої сталі, непокритий, з вмістом вуглецю менш як 0,25 %.

До складу податкового кредиту лютого 2020 року включено такі основні постачальники на митній території України:

ТОВ Будмонтаж ЗБВІК (код 35527011) вид діяльності - холодне волочіння дроту, ДПІ - 228. ГУ ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця), стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, виробник, основні засоби (згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва Баланс за перше півріччя 2019 року станом на 30.06.2019 року) - 1498,00 тис. грн., чисельність працюючих - 48 осіб. Товар: G40 Traxitмастильні матеріали, кальцієве мастило, арматура, моток в асортименті; дріт із катанки; катанка, моток, сітка рабиця оцинкована, оренда нежитлового приміщення та обладнання, відшкодування вартості по електроенергії. Загальний обсяг постачання за лютий 2020 року складає 22379372,4 грн. в тому числі ПДВ - 3729895,4 грн.

До бюджетного відшкодування лютого 2020 року віднесено суму ПДВ (від`ємне значення січня 2020 року) 200211,00 грн.

ТОВ Автошайрподілля (код 38961789), вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт, ДПІ - 1551. ГУ ДПС в Одеській області (Київський р-н м. Одеси), стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, виробник, основні засоби (згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва Баланс за перше півріччя 2019 року станом на 30.06.2019р.) - 0,0 тис. грн., чисельність працюючих - 8 осіб. Товар: транспортно-експедиційні послуги. Загальний обсяг постачання за лютий 2020 року складає 534964,75 грн., в томі числі ПДВ - 106992,95 грн.

ТОВ ТРЕДЖТІЗЕ МДЖЕТ (код 42923388), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель ДПІ - 2031. ГУ ДПС у Харківській області (Київський р-н м. Харкова), стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, реєстрація ДПС - 02.04.2019 року, чисельність працюючих згідно даних звіту про нарахування єдиного внеску за лютий 2020 року - 8 осіб. Товар: будівельно-монтажні роботи по будівництву складу металопродукції за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/14.

Загальний обсяг постачання за лютий 2020 року складає 4000007,16 грн., в тому числі ПДВ - 666667,86 грн.

Судом встановлено, що заявлена ТОВ Метал Маркет сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації ПДВ за лютий 2020 року у сумі 200211,00 грн. сформована за рахунок від`ємного значення лютого 2020 року, по операціях з придбання ТМЦ у ТОВ Будмонтаж ЗБВІК (код 35527011) для виробництва дроту, з подальшим експортом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбавав у ТОВ Будмонтаж ЗБВІК товар, а саме, дріт із катанки марки SAE без покриття термічно оброблена різного діаметру, що підтверджується видатковими накладними та платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, судом встановлено, що між видатковими накладними та платіжними дорученнями, наданими позивачем до суду встановлено розбіжності в сумі оплати.

При цьому, інших документів на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ Будмонтаж ЗБВІК (код 35527011) позивачем до суду не надано, тому суд надає оцінку доводам позивача в цій частині, на підставі наявних доказів, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року ТОВ Метал Маркет , в ході проведення аналізу податкової інформації отриманої й опрацьованої відповідно до ст. 72, 73 та ст.74 Податкового кодексу України встановлено ризиковість здійснення господарських операцій щодо ймовірності уникнення платником виконання свого податкового обов`язку.

В свою чергу, позивачем не надано до суду будь-яких доказів на спростування зазначеної інформації.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З сукупного аналізу вказаним правових норм, слідує, що для підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до ч.1 ст.5 Господарського Кодексу України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні, є: обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

При цьому, згідно з п.8 ч. 1 Господарського Кодексу України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб`єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб`єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що позивачем у даній справі не доведено право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Маркет до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснювалось.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16.07.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька