Рішення

від 16.07.2020 по справі 280/1575/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 280/1575/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 38731918)

про стягнення вихідної допомоги

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому позивач просив суд:

- стягнути з відповідача-1, а у випадку його ліквідації станом на момент ухвалення рішення суду, то стягнути з відповідача-2 на користь позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість з виплати заробітної плати (за невикористані відпустки) у розмірі - 32071, 68 грн.;

- стягнути з відповідача-1, а у випадку його ліквідації станом на момент ухвалення рішення суду, то стягнути з відповідача-2 різницю між сумою виплаченої позивачу заробітної плати за січень 2020 року та сумою, що підлягала сплаті у зв`язку з підвищенням посадових окладів за січень 2020 року на користь позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 - заборгованість у розмірі - 894,1 грн.;

- стягнути з відповідача-1, а у випадку його ліквідації станом на момент ухвалення рішення суду, то стягнути з відповідача-2 на користь позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , суму середнього заробітку у зв`язку із затримкою виплати заробітної плати (грошової компенсації за не використані дні відпусток) за період з 03.02.2020 по 06.03.2020 включно (дата подання позовної заяви) у розмірі - 33316,25 грн.;

- стягнути з відповідача-1, а у випадку його ліквідації станом на момент ухвалення рішення суду, то стягнути з відповідача-2 на користь позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення по справі;

- стягнути з відповідача-1, а у випадку його ліквідації станом на момент ухвалення рішення суду, то стягнути з відповідача-2 на користь позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат - 55971,38 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання по справі на 14.04.2020 без виклику сторін.

27.03.2020 на адресу суду надійшла заява голови комісії з питань ліквідації Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації Ясинецького О. про заперечення проти розгляду справи №280/1575/20 за правилами спрощеного провадження (вх.№14657).

Ухвалою суду від 30.03.2020 заява відповідача залишена без задоволення.

06.04.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив про здійснення відповідачем часткової виплати належних позивачу сум при звільненні у вигляді не виплаченої грошової компенсації за не використані дні відпустки, різниці між сумою виплаченої заробітної плати за січень 2020 року та сумою, що підлягала сплаті у зв`язку з підвищенням посадових окладів за січень 2020 року, середнього заробітку за затримку з розрахунку. Однак вказано, що сума грошових коштів вихідної допомоги залишилась не виплаченою, у зв`язку з чим просив суд стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації на свою користь вихідну допомогу у розмірі 27985,69 грн., зняти позовні вимоги за всіма пунктами до Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 14.04.2020 провадження у справі зупинене за клопотаннями сторін для примирення до 14.05.2020.

14.05.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.05.2020 розгляд справи відкладено до 26.05.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання у справі на 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.07.2020 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.07.2020 в порядку письмового провадження.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в уточненій позовній заяві від 06.04.2020, відповіді на відзив від 06.04.2020. Зокрема зазначено, що 30.01.2020 позивача звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу погодження у сфері господарської діяльності управління раціонального використання земель, природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, у зв`язку з ліквідацією державного органу - Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації. На порушення норм Кодексу законів про працю України, позивачу при звільненні не виплачено належні йому виплати, а саме: розрахунки з заробітної плати, грошову компенсацію за не використані дні відпустки, середній заробіток за затримку з розрахунку та вихідну допомогу. Після подачі позову, 31.03.2020 відповідачем здійснено часткову виплату належних сум при звільненні, однак сума вихідної допомоги залишилася не виплаченою. Обов`язок роботодавця виплатити звільненому працівнику вихідну допомогу обґрунтовує з посиланням на норми ст. 44 Кодексу законів про працю України, а також нормами Закону України Про державну службу . Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від 30.03.2020. Відповідачем зокрема зазначено, що на правовідносини пов`язані із проходженням позивачем публічної служби розповсюджується в першу чергу дія Закону України Про державну службу , а не Кодексу законів про працю України. Вказано, що відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу , підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу. Однак, відповідно до редакції ст.87 Закону України Про державну службу , що діяв на момент звільнення позивача не було передбачено виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати у разі звільнення державного службовця у зв`язку з ліквідацією державного органу. Натомість, вихідна допомога у розмірі середньої заробітної плати виплачується державному службовцю у разі його звільнення тільки з підстав звільнення, передбачених п.1 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу - скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації №25-к від 30.01.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу погодження у сфері господарської діяльності управління раціонального використання земель природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, у зв`язку з ліквідацією державного органу - Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (а.с.9).

Згідно п.2 наказу від 30.01.2020 №25-к позивачу зобов`язано виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічну основну та додаткові відпустки, але належні при звільненні виплати 31.01.2020 позивачу виплачено не було, що стало підставою для звернення до суду.

Після подачі позову, 31.03.2020 відповідачем здійснено часткову виплату належних сум при звільненні, однак сума вихідної допомоги залишилася не виплаченою.

Згідно довідки відповідача від 30.01.2020 № 18 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 27985,69 грн. (а.с.15).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; (…).

Як зазначено у ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу» , дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

У ст.44 Кодексу законів про працю України зазначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно з ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; (…).

Суд погоджується з позицією позивача, що питання виплати позивачу вихідної допомоги при ліквідації державного органу не врегульовані нормами спеціального законодавства, що регулює порядок проходження та звільнення з державної служби, у зв`язку з чим до спірних правовідносин необхідно застосовувати приписи Кодексу законів про працю України.

У відзиві на позовну заяву відповідач, як на доказ правомірності не виплати позивачу вихідної допомоги, посилається на роз`яснення, викладені у Листі Національного агентства України з питань державної служби від 26.12.2019 за №9838/13-19.

Проте суд зазначає, що роз`яснення мають індивідуальний характер та не є нормою права.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації на користь позивача вихідну допомогу при звільненні відповідно до ст.44 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 27985,69 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, слідує, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» , питання щодо розподілу судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 38731918) про стягнення вихідної допомоги, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 38731918) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати - 27985 (двадцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 69 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строки оскарження рішення суду застосовуються з урахуванням норм Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.07.2020.

Суддя І.В.Садовий