Рішення

від 16.07.2020 по справі 400/4544/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р. справа № 400/4544/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання рішення від 16.10.2019 р. № 558/03.19-р. протиправним; зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача від 16.10.2019 р. № 558/03.19-р щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за померлого чоловіка ОСОБА_5 (надалі - годувальник або ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- зобов`язати відповідача призначити з 16.06.2019 р. (з дня, що настає за днем смерті годувальника) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у зв`язку з втратою годувальника на дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за померлого чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в липні 2019 року нею подані документи на розгляд до ГУ ПФУ в Миколаївській області для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Надалі позивач отримала рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, аргументоване тим, що у її померлого чоловіка відсутній необхідний страховий стаж для призначення такої пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника є правомірним та винесене згідно вимог чинного законодавства. Так, відповідач зазначив, що згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж годувальника, обчислений за період з червня 2007 р. по червень 2019 р. становить 1 рік 11 місяців 19 днів при необхідних 5 років (а. с. 35-41).

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області з заявою від 17.07.2019 р. про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) за померлого чоловіка ОСОБА_5 на дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Разом з заявою позивачем надані наступні документи: паспорт; картка фізичної особи - платника податків; картка фізичної особи - платника податків чоловіка; трудова книжка НОМЕР_1 від 27.01.2006 р.; свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 18.06.2019 р.; свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 25.09.2007 р.; І-ФП № 194440 від 04.10.2013 р.; І-ФП № 227393 від 22.04.2015 р.; індивідуальні відомості про застраховану особу на ім`я ОСОБА_5 .

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 16.10.2019 р. № 558/03.19-р позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника (а. с. 12-13). Так, в рішенні відповідач вказав, що за наданими документами страховий стаж годувальника, обчислений за період з червня 2007 р. по червень 2019 р., становить 1 рік 11 місяців 19 днів, який є недостатнім для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Спірним питанням у справі, з огляду на підставу відмови у призначенні пенсії, є правомірність дій відповідача при обчисленні страхового стажу годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV (в редакції 01.01.2019 р., чинній на дату прийняття відповідачем рішення), пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні (частина 2 статті 36 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років.

Відповідач наголошує, що у ОСОБА_5 відсувній п`ятирічний стаж, необхідний для призначення пенсії його дітям у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати трудовий стаж іншими документами виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній або коли у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи.

Із копії трудової книжки ОСОБА_5 слідує, що в період з 28.01.2006 р. по 17.09.2010 р. він працював електрозварником в "ЧП". При цьому відповідач не зарахував вказаний період, який становить 4 роки 7 місяців та 20 днів, до страхового стажу годувальника.

Відтак, період роботи ОСОБА_5 з 28.01.2006 р. по 17.09.2010 р. підтверджується записом № 1, 2 його трудової книжки та не потребує додаткового підтвердження.

Щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_5 періодів його роботи в ТОВ ТД "Анонна" з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р., як того просить позивач, то спору саме в цій частині вимог не існує, адже згідно розрахунку з інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, до страхового стажу ОСОБА_5 зараховано період роботи в ТОВ ТД "Анонна" з 01.07.2018 р. по 24.01.2019 р., що становить 6 місяців та 24 дні (а. с. 38). Зазначене підтверджується також індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_5 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (а. с. 39-40).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин, суд приходить до висновку про протиправність не зарахування відповідачем до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_5 період роботи з 28.01.2006 р. по 17.09.2010 р., а відтак відмова відповідача у призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника є протиправною.

Таким чином, як встановлено судом, на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, підтверджений належними доказами страховий стаж годувальника складає більше 6 років, що є достатнім для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058-IV за померлого ОСОБА_5 на дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно з часиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, а саме 17.07.2019 р., отже пенсія у зв`язку з втратою годувальника підлягає призначенню з 16.06.2019 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали.

Позивач сплатила судовий збір в розмірі 1 554,0 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1546213634.1 від 09.12.2019 р. (а. с. 4). Судовий збір сплачений за дві вимоги немайнового характеру.

Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов`язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.

Враховуючи, що тільки скасування рішень ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідне подальше призначення пенсії, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов`язані.

За таких обставин, позивач зайво сплатила 785,60 грн. судового збору.

За приписами ст. 7 ч. 1 п. 1 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу її право подати клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.

З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.10.2019 року № 558/03.19-р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу померлого ОСОБА_5 період роботи з 28.01.2006 р. по 17.09.2010 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV за померлого чоловіка ОСОБА_5 на дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , починаючи з 16.06.2019 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз