Рішення

від 16.07.2020 по справі 440/2479/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2479/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів /далі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста" /далі - відповідач, ТОВ "Коста"/ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції у розмірі 54600,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 458,64 грн /а.с.1-2/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2019 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарські санкції у сумі 54600,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 458,64 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 54/ зазначив, що ним вжито всіх належних заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та щомісячного повідомлення державній службі зайнятості про наявність вакантних місць. Протягом 2019 року Горішньоплавнівська міська філія Полтавського обласного центру зайнятості не направляла для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У відповіді на відзив /а.с. 74-75/ позивач вказав, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено норм законодавства, які б визначали підстави для звільнення від сплати адміністративно-господарської санкції та пені роботодавця, який не виконав норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статей 12, 257 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Коста" (вул. Портова, буд. 13, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 23542531) зареєстровано як юридична особа 26 червня 1995 року /а.с.78-80/.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Коста" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ) від 24 лютого 2020 року (вх. №3551 від 28 лютого 2020 року) /а.с. 3/.

Згідно з відомостями, зазначеними у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) у 2019 році становила 60 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1 особа, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 2 особи.

Виходячи із кількості незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів (1 робоче місце), Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховано суму адміністративно-господарської санкції - 54600,00 грн /а.с. 6/.

З огляду на прострочення відповідачем терміну сплати адміністративно-господарської санкції на 28 днів (з 16 квітня 2020 року по 13 травня 2020 року) Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано пеню у сумі 458,64 грн /а.с. 6/.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21 березня 1991 року (далі - Закон №875-XII) /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частинами першою та другою статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини 4 цієї статті адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною третьою статті 18 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Отже, із положень наведених норм слідує, що саме державна служба зайнятості організовує працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто здійснює пошук роботи для осіб з інвалідністю.

Таким чином, обов`язок суб`єкта господарювання зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. До обов`язків суб`єкта господарювання належить лише надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на зазначене, звіт за формою №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені у суб`єкта господарювання робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення до суб`єкта господарювання для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, у разі якщо суб`єктом господарювання вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлення державній службі зайнятості про наявність вакантних місць, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування або відсутність у населеному пункті за місцем знаходження суб`єкта господарювання осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись, або відмову особи з інвалідністю працевлаштуватись у суб`єкта господарювання тощо.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом України, зокрема у постанові від 20 червня 2011 року № 21-60а11 та у постанові від 26 червня 2012 року № 21-105а12, а також Верховним Судом, в тому числі у постановах від 26 червня 2018 року справі №806/1368/17, від 24 лютого 2020 року у справі №820/2132/17.

Крім того, із численної практики Верховного Суду України та Верховного Суду слідує, що висновок про належне виконання суб`єктом господарювання свого обов`язку по вжиттю усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлення державній службі зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю може бути зроблений у разі підтвердження суб`єктом господарювання вжиття таких заходів.

На підтвердження факту вжиття заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлення державній службі зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем надано до суду копії наказу №3/9 від 03 січня 2017 року «Про затвердження виконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2017-2020 роках» /а.с.55/; копії звітності форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 04 січня 2019 року, 11 лютого 2019 року, 12 березня 2019 року, 10 квітня 2019 року, 13 травня 2019 року, 12 червня 2019 року, 05 липня 2019 року, 09 серпня 2019 року, 09 вересня 2019 року, 04 жовтня 2019 року, 07 листопада 2019 року, 11 грудня 2019 року /а.с.56-67/; наказ про прийняття на роботу №11/06/18-1-К від 11 червня 2018 року особи з інвалідністю /а.с.69/.

На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (вих. № 658/05.1-01 від 28 травня 2020 року) /а.с. 17/ надано копію листа Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості №16/49/143-20 від 12 травня 2020 року /а.с.18/, відповідно до якого ТОВ "Коста" протягом 2019 року надавалась інформація про відкриті вакантні робочі місця. Підбір підходящої роботи особам з інвалідністю здійснювався з огляду на професійні знання, навички, висновки МСЕК про умови і характер праці, розмір заробітної плати за останнім місцем роботи. Направлення на працевлаштування вищевказаній категорії громадян не видавалися спеціалістами філії, так як робота на вищевказаних робочих місцях для осіб з інвалідністю була не підходящою. Так, до Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості щомісячно (04 січня 2019 року, 11 лютого 2019 року, 13 березня 2019 року, 102 квітня 2019 року, 14 травня 2019 року, 12 червня 2019 року, 08 липня 2019 року, 12 серпня 2019 року, 10 вересня 2019 року, 07 жовтня 2019 року, 08 листопада 2019 року, 13 грудня 2019 року) надходила від ТОВ "Коста" звітність форми №3-ПН із зазначенням 1 вакантної посади для осіб з інвалідністю за посадою "комплектувальник матеріалів, крою та виробів". До ТОВ "Коста" протягом 2019 року не направлялись на працевлаштування особи з інвалідністю та відповідно таких осіб не було працевлаштовано /а.с.18-зворот/.

Викладені обставини також підтверджуються поданим відповідачем листом Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості №16/49/166-20 від 15 червня 2020 року /а.с.71/.

Крім того, на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року Горішньоплавнівською міською філією Полтавського обласного центру зайнятості листом №16/49/155-20 від 02 червня 2020 року /а.с.20/ повідомлено суд, що протягом 2019 року ТОВ "Коста" подано 12 звітів за формою 3-ПН за професією "комплектувальник матеріалів, крою та виробів". Звіти за формою 3-ПН були зареєстровані в Горішньоплавнівській міській філії Полтавського обласного центру зайнятості 04 січня 2019 року, 11 лютого 2019 року, 13 березня 2019 року, 102 квітня 2019 року, 14 травня 2019 року, 12 червня 2019 року, 08 липня 2019 року, 12 серпня 2019 року, 10 вересня 2019 року, 07 жовтня 2019 року, 08 листопада 2019 року, 13 грудня 2019 року. Інформація про вільні вакансії, що подавалася ТОВ "Коста" в 2019 році, постійно розміщувалася в секторі самостійного пошуку роботи на стендах, в татч-скріні та на Інтернет-порталі Державної служби зайнятості. Підбір підходящої роботи особам з інвалідністю здійснювався з огляду на професійні знання, навички, висновки про умови і характер праці, розмір заробітної плати за останнім місцем роботи, але направлення на працевлаштування вищевказаній категорії громадян не видавалися.

Враховуючи, що у 2019 році відповідач вжив необхідні заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: створив робочі місця для осіб з інвалідністю та щомісячно подавав до служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 54600,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 458,64 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, буд. 1, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13937406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коста" (вул. Портова, буд. 13, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 23542531) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк