Рішення

від 14.07.2020 по справі 640/22577/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Київ №640/22577/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР АП"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР АП" (01033, м. Київ, вул. Панківська, 11, код ЄДРПОУ 35086998) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві стосовно нарахування та відображення в інтегрованій картці платника податків пені в розмірі 183 840,53 грн за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та скасувати нарахування пені;

- зобов`язати головне управління ДПС у м. Києві вилучити з інтегрованої картки платника податків за платежем №30 14010100 00 "Податок на додану вартість" суму нарахованої пені в розмірі 183 840,53 грн за подання уточнюючими розрахунками за наступні періоди: за квітень 2018 року сума нарахованої пені 86 727,04 грн, за червень 2018 року - 70793,13, за липень 2018 року - 7091,58 грн, за жовтень 2018 року - 2959,15 грн, за листопад 2018 року - 15635,16 грн, за грудень 2018 року - 634,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на кінець травня 2019 року товариству нараховану пеню в сумі 183 840,53 грн. Позивач не погоджується з нарахованою сумо пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з ПДВ та вважає її нарахування безпідставним та незаконним. Зазначає, що на підставі рішення комісії від 23.01.2018 року про розблокування розрахунку коригування №33 від 28.11.2017 року до поданої товариством податкової накладної, товариство отримало право на зменшення власних податкових зобов`язань відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року. При цьому відповідно до рішення комісії датою реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної є дата відправлення розрахунку коригування на реєстрацію- 14.12.2017 року. Вказаний розрахунок коригування відображено в ЄРПН у лютому 2018 року, а реквізити ЄРПН, що вказує на дату реєстрації розрахунку коригування, містить дату реєстрації розрахунку коригування - 14.12.2017 року - дата відправлення на реєстрацію розрахунку коригування. Таким чином рішення комісії поновлює право платника податків на зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у листопаді 2017 року. При цьому, розрахунок коригування було відображено з податку на додану вартість у листопаді 2017 року з податку на додану вартість за лютий 2018 року. Оскільки в ІКП станом на дату подання уточнюючих розрахунків по податкових декларацій вже рахувалась сума переплати з податку на додану вартість в розмірі 3240 000,00 грн, сплата донарахованих зобов`язань відбулась шляхом зменшення суми передплати. Тобто податкові зобов`язання одразу було сплачено, а також була погашена і сума нарахованої пені. Оскільки на дату закінчення строку 90 днів товариство мало переплату з ПДВ, сума якої може бути спрямована на погашення податкових зобов`язань, дії відповідача щодо нарахування та відображення в ІКП суми пені в розмірі 183 840,53 грн., є безпідставними та незаконними.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення вказаних позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ СТАР АП 21 травня 2019 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9105307239 до декларації з ПДВ за квітень 2018 року, та збільшено суму, що підлягає сплаті на 663 565,00 грн. Граничний термін сплати декларації, що уточняється 30 травня 2018 року. Період нарахування з 91 календарного дня, тобто з 29.08.2018 року по 21.05.2018 року , кількість прострочених днів становить 266. Таким чином відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України - нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Судом під час розгляду справи встановлено, що в інтегрованій картці платника податків ТОВ СТАР АП (далі по тексту УДСО) станом на 31.05.2018 року обліковується пеня з податку на додану вартість (код платежу 301401010000) у розмірі 183840,53 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування в інтегрованій картці платника ТОВ СТАР АП в автоматичному режимі пені, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпунктів 16.1.3., 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом "а" абз.3 п.50.1 ст.50 ПК України передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі по тексту ПКУ) пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, пеня нараховується на суму грошового зобов`язання, яке несвоєчасно сплачено до державного бюджету України.

У відповідності до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Отже, наведеною нормою визначено строк, з якого розпочинається нарахування пені у разі нарахування суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 129.3 вказаної статті нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 129.4 визначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19 - 1 Податкового кодексу України, пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розроблено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі Порядок № 422).

У пункті 2 розділу І Порядку № 422 закріплено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку Розділу 1 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Підпунктом 1 пункту 1 Розділу 2 Порядку визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Розділу 3 нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, що товариством внесено зміни до податкових декларацій за листопад 2017 року та лютий 2018 року, в результаті чого донараховано суми податкових зобов`язань : за квітень 2018 року на суму 683 565 грн, червень 2019 року - 702 735 грн., липень 2018 року - 82 989 грн, жовтень 2018 року- 73 827 грн, листопад 2018 року - 618 292 грн, грудень 2018 року - 60151 грн, січень 2019 року -248 930 грн.,лютий 2019 - 2 013 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені суми були сплачені позивачем 22.05.2019 року. Також, були нараховані та сплачені штрафні санкції згідно з вимогами пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

При цьому суд зазначає, сплата сум податку була здійснена за рахунок суми переплати, яка обліковувалась станом на 21.05.2019 року за платежем №301401010000 (податок на додану вартість), яка виникла в результаті надміру сплачених позивачем до державного бюджету податкових платежів з податку на додану вартість у попередніх звітних періодах в розмірі 3 240 000 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що станом на дату виникнення податкових зобов`язань за уточнюючими розрахунками ТОВ СТАР АП мало суму переплати з ПДВ, що підтверджується рішенням комісії про розблокування розрахунку коригування від 28.11.2017 року №33.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у контролюючого органу не було правових підстав для нарахування пені, оскільки чинні положення Податкового кодексу України передбачають нарахування пені у разі прострочення сплати грошового зобов`язання .

Проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що у відповідача не було підстав для нарахування пені та її відображенні в інтегрованій картці платника податку.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР АП" (01033, м. Київ, вул. Панківська, 11, код ЄДРПОУ 35086998) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві стосовно нарахування та відображення в інтегрованій картці платника податків пені в розмірі 183 840,53 грн за несвоєчасну сплату податку на додану вартість .

Зобов`язати головне управління ДПС у м. Києві вилучити з інтегрованої картки платника податків за платежем №30 14010100 00 "Податок на додану вартість" суму нарахованої пені в розмірі 183 840,53 грн за подання уточнюючими розрахунками за наступні періоди: за квітень 2018 року сума нарахованої пені 86 727,04 грн, за червень 2018 року - 70793,13, за липень 2018 року - 7091,58 грн, за жовтень 2018 року - 2959,15 грн, за листопад 2018 року - 15635,16 грн, за грудень 2018 року - 634,47 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР АП" (01033, м. Київ, вул. Панківська, 11, код ЄДРПОУ 35086998) сплачений судовий збір в сумі 4678 (чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 61 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа